Ухвала

від 05.11.2024 по справі 340/2542/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 340/2542/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №340/2542/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аваста Компані» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Кіровоградській області 16 жовтня 2024 року звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №340/2542/24.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року скаржник отримав 18 жовтня 2024 року (п`ятниця), що підтверджується довідкою про доставку зазначеної ухвали суду до електронного кабінету скаржника через підсистему Електронний суд.

Враховуючи те, що скаржнику надано десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги та враховуючи дату отримання ним ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху - 18.10.2024 року, останнім, десятиденним днем визначеним судом для усунення недоліку апеляційної скарги, з урахуванням перебігу процесуальних строків визначених статтею 120 КАС України для скаржника було 28 жовтня 2024 року (четвер), включно.

Так, судом апеляційної інстанції з`ясовано, що скаржник 30 жовтня 2024 року надав до суду апеляційної інстанції документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що надана скаржником 30.10.2024 року платіжна інструкція №1653 не свідчить про своєчасне усунення недоліку апеляційної скарги в частині надання документу про сплату судового збору у встановлений судом строк, оскільки враховуючи дату отримання скаржником ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху 18 жовтня 2024 року, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги було 28 жовтня 2024 року (четвер), натомість такий документ надано до суду 30 жовтня 2024 року, тобто після спливу встановленого судом десятиденного строку для надання такого документу, що свідчить про не сумлінне виконання свого обов`язку скаржником.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що обов`язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату ухвалення рішення, що оскаржується 12.09.2024 року був більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, недолік якої не усунуто у встановлений судом строк, чітко виконує правило поведінки, встановлене Кодексом адміністративного судочинства України.

Крім того, суд апеляційної інстанції не може прийняти до розгляду апеляційну скаргу недолік якої усунуто скаржником після закінчення встановленого судом строку, оскільки таким чином фактично збільшить десятиденний строк наданий судом на усунення недоліку апеляційної скарги з підстав не сумлінного ставлення скаржника до своїх обов`язків протягом такого строку та надасть перевагу одній стороні процесу перед іншою, яка чекає від суду неухильного дотримання норм процесуального законодавства.

У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Суд апеляційної інстанції вважає, що скаржник, який не усунув недолік апеляційної скарги у встановлений судом строк не міг мати обґрунтованих сподівань на те, що провадження за його апеляційною скаргою в подальшому буде відкрито, в той час як інший учасник справи, який має обґрунтовані сподівання на те, що судом буде дотримано тих умов, які було встановлено для учасників справи.

Прийняття апеляційної скарги та відкриття провадження за апеляційною скаргою, недолік якої не усунуто у встановлений строк призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу суб`єкту владних повноважень, що є неприпустимим та порушує принцип рівності учасників справи.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що подання скаржником клопотання про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги у справі, а саме надання документу про сплату судового збору не може бути підставою для продовження скаржнику встановленого ухвалою суду десятиденного строку для усунення такого недоліку, зважаючи на те, що доповідна записка про забезпечення здійснення сплати судового збору датована 25.10.2024 року, в той час як таку процедуру, у разі наміру оскаржити судове рішення у цій справі, відповідач мав розпочати з 12.09.2024 року, що свідчить про не добросовісне ставлення до наявних у скаржника прав і обов`язків, встановлених законом та не вчинення усіх можливих і залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги, а тому таке клопотання не підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 року ухваленому по справі «Смірнова проти України» зробив висновок, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Не застосування судом встановлених законом наслідків не усунення скаржником недоліку апеляційної скарги у встановлений судом строк буде свідчити про нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, що є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та призведе до не виконання судом завдань адміністративного судочинства передбаченого статтею 2 КАС України, який передбачає обов`язок суду справедливо, неупереджено та своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.

З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 17 жовтня 2024 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Кіровоградській області про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №340/2542/24 повернути.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено та підписано суддями 05 листопада 2024 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва