Постанова

від 05.11.2024 по справі 600/6525/23-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/6525/23-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш В.О.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

05 листопада 2024 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,

представника позивача: Колеснікова В.В.,

представників відповідача: Орловської Ю.М., Шпиньової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Захід" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2023 року Приватне підприємство "Захід" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішень.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості UA408000/2023/000092/2 від 27.03.2023.

Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості UA408000/2023/000100/2 від 03.04.2023.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийняття митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA408020/2023/000444 від 27.03.2023.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийняття митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA408020/2023/000476 від 03.04.2023.

Стягнуто на користь Приватного підприємства "Захід" за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці судовий збір в сумі 8371 (вісім тисяч триста сімдесять одна) грн 54 коп, сплачений відповідно до платіжної інструкції 5201 від 27.09.2023.

Стягнуто на користь Приватного підприємства "Захід" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 8000 (вісім тисяч) грн за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представники відповідача доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та просили суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції - скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06.12.2018 Тракія Глас Болгарія ЄAT/Trakya Glass Bulgaria EAD (продавець), далі - "Trakya Glass", та ПП "Захід" (покупець) уклали контракт на продаж №TGBZ-061218, далі - "Контракт". За Контрактом продавець відвантажує товари на умовах FOB Варна (Болгарія) або іншими базисами, зазначеними в інвойсах (пункти 1,1,1.3), з оплатою із відстроченням платежу (пункт 4.1), із застосуванням банківської гарантії ПАТ "Укрексімбанк" на суму 700000,00 (сімсот тисяч) дол. США, яка авізована ING Bank Bulgaria (розділ 10).

Відповідно до пункту 1.2 Контракту у вартість товару включені вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на завантаження, вивантаження та обробку товарів. Отже за змістом частини десятої статті 58 МК відповідні витрати не додаються до митної вартості.

Додатковими угодами від 12.12.2019, 27.11.2020, 25.11.2021, 18.04.2022, 24.03.2023 сторони (дод. №2), зокрема: домовились про право покупцю здійснювати передоплату за товар; пролонгували Контракт до 31.12.2023; змінили вимоги щодо строку дії банківської гарантії (останній строк - до 31.12.2023); у зв'язку із військовою агресією російської федерації вирішили здійснювати поставку також автомобільним транспортом (прим, раніше використовувались морські поставки в порт Миколаїв), для чого погодили порядок використання "Зворотної тари" згідно Додатку В.З до Конвенції про тимчасове ввезення від 26.06.1990 ("Стамбульська конвенція"); збільшили загальну вартість Контракту (на сьогодні - 50.000.000 дол. США та погодили, що ціна товару може бути визначена в дол. США або євро, а оплата товару здійснюється на умовах відстрочення платежу на 120 днів з моменту вивантаження в пункті доставки.

27.03.2023 позивачем надано Чернівецькій митниці Держмитслужби митну декларацію №23UA408020021700U6.

Для митного оформлення вказаного товару декларантом позивача було подано наступний пакет документів, а саме: пакувальний лист (Расkins list) б/н 000118520 від 23.03.2023; пакувальний лист (Расkins list) б/н 000118521 від 23.03.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) 0000118520 від 23.03.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) 000118521 від 23.03.2023; автотранспортну накладну (Road consignment note) 356524 від 23.03.2023; автотранспортну накладну (Road consignment note) 825113 від 23.03.2023; некласифікований комерційний документ б/н від 22.03.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару 366 від 25.08.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару 367 від 29.08.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару 369 від 31.08.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару 389 від 23.12.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару 391 від 30.12.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару 396 від 18.01.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконання договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 464 від 23.03.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконання договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 465 від 23.03.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 230323/1 від 23.03.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 230323/2 від 23.03.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 22.03.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 27.11.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 25.11.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 18.04.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх договорів) №TGBZ-061218 від 06.12.2018; договір (контракт) про перевезення 1/18/04 від 18.04.2022; декларація - інвойс складена уповноваженим (схваленим) експортером 0000118520 від 23.03.2023; інші некласифіковані документи, декларація якості від 20.04.2022; інші некласифіковані документи, лист покупця №19/01-23 від 19.01.2023; заява підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів від 20.04.2022; копію митної декларації країни відправлення 23BG004011AA985462 від 23.03.2023; копію митної декларації країни відправлення 23BG004011AA985470 від 23.03.2023; митну декларацію з якою було відмовлено у випуску товарів 23UA408020021700U6 від 27/03/2023. /1‚ 0‚ 0‚ 0‚ 0 *†$ дЬЄ~Iwч\RJ сф< ъґН‚бµыЉГ;Е -3 ›0ЃЩ0ЃА¤ЃЅ0Ѓє1H0F U ?Р"ержавна податкова служба РЈРєСЂР°С-РЅРё1 0 U РљРќРР"Рџ Р"РџРЎ1 0 U UA-43005393-05221vQXh7VH0HD4Ab0 U UA1 0 U РљРёС-РІ1 0 U a NTRUA-43005393 ?Є'€5ЋА ¦Ж( mCЧ 0‚ E vQXh7VH0HD4Ab*†H†ч 1‚ 40‚ 0 *†H†ч ‚ !0‚ 1 0 *†$ 0l vQXh7VH0HD4Ab*†H†ч ] [0Y *†$ 000 *†$ #jьНсЈћґ3±Є ^љ2у9а' IE {xх‡]'K ‰? 20241104134846Z1‚ ˜0‚ " 0‚ 10‚ 1\0Z U SРњС-РЅС-стерство цифровоС- трансформацС-С- РЈРєСЂР°С-РЅРё110/ U vQXh7VH0HD4Ab(РђРґРјС-РЅС-стратоС

За результатами розгляду митної декларації від 27.03.2023 №23UA408020021700U6 Чернівецькою митницею Державної митної служби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA408000/2023/000092/2 від 27.03.2023, згідно з яким митним органом визначено митну вартість за резервним методом.

Підставою для коригування митної вартості товару в рішенні митний орган зазначає ч. 3 ст. 53 МК України, зокрема те, що документи, які підтверджують митну вартість містять розбіжності, а саме:

- згідно п. 3.2 контракту від 06.12.2018 № TGBZ-061218 поставка товару здійснюється партіями, сформованими на підставі Замовлень покупця. Зазначені документи можуть впливати на митну вартість товару, але вони до митного оформлення не подані;

- в гр.70 платіжних доручень від 25.08.2022 №366, від 29.08.2022 №367, від 31.08.2022 №369, від 23.12.2022 №389, від 30.12.2022 №391 та від 18.01.2023 №0396 зазначено лише номер контракту від 06.12.2018 №TGBZ-061218, загальна сума оплати становить 3300000 дол. США. При цьому, у гр. 42 митної декларації зазначена фактурна вартість 25732,08 дол. США. В листі ПП "Захід" від 19.01.2023 №19/01-23 заявлено, що за період з 1 березня по 18 січня 2023 за контрактом від 06.12.2018 №TGBZ-061218 сума оплати склала 7788705,55 дол. США. У зв'язку з вищевикладеним неможливо перевірити факт оплати саме даної партії товару;

- відповідно до п. 4.1 контракту від 06.12.2018 №TGBZ-061218 оплата здійснюється банківським переказом на протязі 120 днів з моменту вивантаження в порту призначення або в міру реалізації, а відповідно до інвойсів від 23.03.2023 №0000118520, 23.03.2023 №0000118521 - оплата готівкою протягом 60 днів з дати транспортного документа. В листі ПП "Захід" від 19.01.2023 №19/01-23 заявлено, що із початку військових дій на території України за контрактом від 06.12.2018 №TGBZ-061218 оплата здійснюється на умовах передплати або згідно Договору банківської гарантії з AT "УКРЕКСІМБАНК" по мірі необхідності. Змін до контракту від 06.12.2018 №TGBZ-G61218 щодо нових умов оплати не надано. У зв'язку з чим неможливо перевірити порядок оплати за партію товару. Вказане могло мати вплив на рівень митної вартості товару;

- згідно п. 1.1 Договору від 18.04.2022 №1/18/04 про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом передбачена наявність Заявок замовника, які до митного оформлення не надано. Пояснень з даного приводу не надходило. Вказане могло мати вплив на рівень митної вартості товару;

- документ від 22.03.2023 б/н, зазначено як прайс у гр. 44 МД, не подано до митного оформлення.

Згідно ч. 2 та 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації [ввезеного товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо [виробника товару та ціни з документальним підтвердженням числових значень);

- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (для підтвердження умов перевезення та [числових значень транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару);

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження , [числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лисги) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів), оскільки і документ від 22.03.2023 б/н, зазначений як прайс у гр. 44 МД, не подано до митного оформлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни), оскільки документ №120-0081 від 30.03.2023 зазначений як висновок експертної організації у гр. 44 МД, не подано до митного оформлення .

Декларантом додатково було подано: комерційну пропозицію від 22.03.2023 б/н, у якій відсутні відомості щодо розмірів товару; документ від 22.03.2023 67н, заявлений як прайс, не може вважатися прайсом, так як містить відомості лише по товару, який оформлюється, а не по асортименту продукції виробника; експертний висновок Миколаївської торгово-промислової палати від 27.03.2023 №120-0077 щодо визначення цінових характеристик ввезеного товару в Україну з Болгарії, у графі «Аналіз ринку продажу» зазначено лише посилання на Інтернет ресурси, що не може бути взяте до уваги митним органом, оскільки відповідно до п.56 ПКМУ від 10.09.2003 №1440 «Про затвердження Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна майнових прав" звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Таким чином у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень.

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару, відповідачем було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA408020/2023/000444 від 27.03.2023.

03.04.2023 позивачем надано Чернівецькій митниці Держмитслужби митну декларацію №23UA408020023162U5.

Для митного оформлення вказаного товару декларантом позивача було подано наступний пакет документів, а саме: пакувальний лист (Расkins list) б/н 000118637 від 28.03.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) 0000118637 від 28.03.2023; автотранспортну накладну (Road consignment note) 356336 від 28.03.2023; акт про проведення огляду (переогляду товарів транспортних засобів ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюються при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) 23UA408020023162U5 від 03.042.023; некласифікований комерційний документ б/н від 24.03.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару 366 від 25.08.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару 367 від 29.08.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару 369 від 31.08.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару 389 від 23.12.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару 391 від 30.12.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару 396 від 18.01.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконання договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 464 від 23.03.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконання договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 507 від 28.03.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 230323/1 від 23.03.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 280323/1 від 28.03.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 24.03.2023; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 120-0081 від 30.03.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 27.11.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 25.11.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 18.04.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 24.03.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх договорів) №TGBZ-061218 від 06.12.2018; договір (контракт) про перевезення 1/18/04 від 18.04.2022; декларація - інвойс складена уповноваженим (схваленим) експортером 0000118637 від 28.03.2023; інші некласифіковані документи, декларація якості від 20.04.2022; інші некласифіковані документи, доручення №16-03/2 від 16.03.2023; інші некласифіковані документи, лист покупця №19/01-23 19.01.2023; інші некласифіковані документи, лист продавця щодо помилки б/н від 29.03.2023; заява підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів від 20.04.2022. /1‚ 0‚ 0‚ 0‚ 0 *†$ дЬЄ~Iwч\RJ сф< ъґН‚бµыЉГ;Е -3 ›0ЃЩ0ЃА¤ЃЅ0Ѓє1H0F U ?Р"ержавна податкова служба РЈРєСЂР°С-РЅРё1 0 U РљРќРР"Рџ Р"РџРЎ1 0 U UA-43005393-05221vQXh7VH0HD4Ab0 U UA1 0 U РљРёС-РІ1 0 U a NTRUA-43005393 ?Є'€5ЋА ¦Ж( mCЧ 0‚ E vQXh7VH0HD4Ab*†H†ч 1‚ 40‚ 0 *†H†ч ‚ !0‚ 1 0 *†$ 0l vQXh7VH0HD4Ab*†H†ч ] [0Y *†$ 000 *†$ #jьНсЈћґ3±Є ^љ2у9а' IE {xх‡]'K ‰? 20241104134846Z1‚ ˜0‚ " 0‚ 10‚ 1\0Z U SРњС-РЅС-стерство цифровоС- трансформацС-С- РЈРєСЂР°С-РЅРё110/ U vQXh7VH0HD4Ab(РђРґРјС-РЅС-стратоС

За результатами розгляду митної декларації від 03.04.2023 №23UA408020023162U5 Чернівецькою митницею Державної митної служби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA408000/2023/000100/2 від 03.04.2023, згідно з яким митним органом визначено митну вартість за резервним методом.

Підставою для коригування митної вартості товару в рішенні митний орган зазначає ч. 3 ст. 53 МК України, зокрема те, що документи, які підтверджують митну вартість містять розбіжності, а саме:

- згідно п.3.2 контракту від 06.12.2018 № TGBZ-061218 поставка товару здійснюється партіями, сформованими на підставі Замовлень покупця. Зазначені документи можуть впливати на митну вартість товару, але вони до митного оформлення не подані;

- в гр.70 платіжних доручень від 25.08.2022 №366, від 29.08.2022 №367, від 31.08.2022 №369, від 23.12.2022 №389, від 30.12.2022 №391 та від 18.01.2023 №396 зазначено лише номер контракту від 06.12.2018 №TGBZ-061218, загальна сума оплати становить 3300000 дол. США. При цьому, у гр. 42 митної декларації зазначена фактурна вартість 12651.61 дол. США. В листі ПП "Захід" від 19.01.2023 №19/01-23 заявлено, що за період з 01 березня по 18 січня 2023 за контрактом від 06.12.2018 №TGBZ-061218 сума оплати склала 7 788 705,55 дол. США. У зв'язку з вищевикладеним неможливо перевірити факт оплати саме даної партії товару;

- відповідно до п.4.1 контракту від 06.12.2018 №TGBZ-061218 оплата здійснюється банківським переказом протягом 120 днів з моменту вивантаження в порту призначення або в міру реалізації, а відповідно до інвойсу від 28.03.2023 №0000118637 - оплата готівкою протягом 30 днів з дати транспортного документа. В листі ПП «Захід» від 19.01.2023 №19/01-23 заявлено, що із початку військових дій на території України за контрактом від 06.12.2018 №TGBZ-061218 оплата здійснюється на умовах передплати або згідно Договору банківської гарантії з AT "УКРЕКСІМБАНК" по мірі необхідності. Змін до контракту від 06.12.2018 №TGBZ-061218 щодо нових умов оплати не надано. У зв'язку з чим неможливо перевірити порядок оплати за партію товару. Вказане могло мати вплив на рівень митної вартості товару;

- згідно п. 1.1 Договору від 18.04.2022 №1/18/04 про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом передбачена наявність Заявок Замовника, які до митного оформлення не надано. Пояснень з даного приводу не надходило. Вказане могло мати вплив на рівень митної вартості товару,

Згідно ч. 2 та 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (для підтвердження умов перевезення та числових значень транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару);

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної' вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів), оскільки документ від 24.03.2023 б/н, зазначений як прайс у гр. 44 МД, не подано до митного оформлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни), оскільки документ №120-0081 від 30.03.2023, зазначений як висновок експертної організації у гр. 44 МД, не подано до митного оформлення;

- зазначені в гр.44 митної декларації документи з позначкою «d», а саме; комерційна пропозиція б/н від 24.03.2023, прайс-лист Б/Н від 24.03.2023, висновок експертної організації №120-0081 від 30.03.2023, доповнення до контракту б/н від 24.03.2023.

Також, відповідно до ч. 6 ст. 53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларантом додатково було подано: прайс-лист Б/Н від 24.03.2023 - цей документ, заявленій як прайс, не може вважатися прайсом, так як містить відомості лише по товару, який оформлюється, а не по асортименту продукції виробника. Крім того, відсутні відомості щодо розмірів товару; комерційну пропозицію б/н від 24.03.2023 (з перекладом) - в документі відсутні відомості щодо розмірів товару, який пропонується; експертний висновок Миколаївської торгово-промислової палати від 30.03.2023 №120-0081 щодо визначення діапазону ринкових цін на ввезений в Україну товар з Болгарії - у графі «Аналіз ринку продажу» зазначено лише посилання на Інтєрнет ресурси, що не може бути взяте до уваги митним органом, оскільки відповідно до п.56 ПКМУ від 10.09.2003 N1440 «Про затвердження Національного стандарту N1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші Інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Таким чином у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень; доповнення до контракту б/н від 24.03.2023, що не спростовує вищезазначені розбіжності, а саме умови п. 4.1 контракту від 06.12.2018 №TGBZ- 061218: "оплата здійснюється банківським переказом протягом 120 днів з моменту вивантаження в порту призначення або в міру реалізації" змінено на: "протягом 120 днів з моменту вивантаження товарів у пункті призначення або в міру реалізації". Зміни, відповідно до інвойсу від 18.01.2023 №0000118637 щодо оплати готівкою протягом 30 днів з дати транспортного документа відсутні; лист ПП "Захід" від 03.04.2023 №03-04/1 про відсутність інших документів для подання митному органу.

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару, відповідачем було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA408020/2023/000476 від 03.04.2023.

Вважаючи протиправними рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів UA408000/2023/000092/2 від 27.03.2023, UA408000/2023/000100/2 від 03.04.2023 та картку відмови у прийняття митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA408020/2023/000444 від 27.03.2023, UA408020/2023/000476 від 03.04.2023, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - МК України).

Згідно зі ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

За змістом частин 5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Із наведених положень випливає, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

В силу статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 МК України).

За правилами статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу.

Слід зазначити, що дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Однак, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Також, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

З викладених правових норм видно, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларанті. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Так, 06.12.2018 Тракія Глас Болгарія ЄAT / Trakya Glass Bulgaria EAD (продавець), далі - "Trakya Glass", та ПП "Захід" (покупець) уклали контракт на продаж №TGBZ-061218, далі - "Контракт". За Контрактом продавець відвантажує товари на умовах FOB Варна (Болгарія) або іншими базисами, зазначеними в інвойсах (пункти 1,1,1.3), з оплатою із відстроченням платежу (пункт 4.1), із застосуванням банківської гарантії ПАТ "Укрексімбанк" на суму 700000,00 (сімсот тисяч) дол. США, яка авізована ING Bank Bulgaria (розділ 10).

Відповідно до пункту 1.2 Контракту у вартість товару включені вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на завантаження, вивантаження та обробку товарів. Отже за змістом частини десятої статті 58 МК відповідні витрати не додаються до митної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митні декларації.

Так, до митної декларації від 27.03.2023 №23UA408020021700U6 декларантом було подано наступний пакет документів, а саме: пакувальний лист (Расkins list) б/н 000118520 від 23.03.2023; пакувальний лист (Расkins list) б/н 000118521 від 23.03.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) 0000118520 від 23.03.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) 000118521 від 23.03.2023; автотранспортну накладну (Road consignment note) 356524 від 23.03.2023; автотранспортну накладну (Road consignment note) 825113 від 23.03.2023; некласифікований комерційний документ б/н від 22.03.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару 366 від 25.08.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару 367 від 29.08.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару 369 від 31.08.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару 389 від 23.12.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару 391 від 30.12.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару 396 від 18.01.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконання договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 464 від 23.03.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконання договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 465 від 23.03.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 230323/1 від 23.03.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 230323/2 від 23.03.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 22.03.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 27.11.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 25.11.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 18.04.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх договорів) №TGBстять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

До митної декларації від 03.04.2023 №23UA408020023162U5 декларантом було подано наступний пакет документів, а саме: пакувальний лист (Расkins list) б/н 000118637 від 28.03.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) 0000118637 від 28.03.2023; автотранспортну накладну (Road consignment note) 356336 від 28.03.2023; акт про проведення огляду (переогляду товарів транспортних засобів ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюються при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) 23UA408020023162U5 від 03.042.023; некласифікований комерційний документ б/н від 24.03.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару 366 від 25.08.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару 367 від 29.08.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару 369 від 31.08.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару 389 від 23.12.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару 391 від 30.12.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару 396 від 18.01.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконання договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 464 від 23.03.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконання договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 507 від 28.03.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 230323/1 від 23.03.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 280323/1 від 28.03.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 24.03.2023; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 120-0081 від 30.03.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 27.11.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 25.11.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 18.04.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н вістять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

За результатами розгляду зазначених вище митних декларацій та доданих до них документів прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмов у прийняття митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган виходив з того, що подані позивачем документи, містять розбіжності.

Надаючи оцінку поданим до митних декларацій документації, суд зазначає наступне.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень (частина четверта статті 9, частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Однак у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено суду, що виявлені ним у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості (приписи частини третьої статті 53 МК України).

Поряд з цим, згідно обставин справи, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Посилання відповідача в оскаржуваному рішенні щодо ненадання позивачем до митного оформлення замовлень покупця, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що згідно умов контракту всі ціни на товари обумовлюються в пропозиціях продавця та зазначаються у доларах США, а поставка товару здійснюється партіями, сформованими на основі замовлень покупця.

Водночас, умовами договору не встановлено окремої письмової форми для замовлення покупця, як і не вказано що такі документи є невід'ємною частиною Контракту або ж є обов'язковими для формування вартості товару.

Статтею 53 МК України наведено вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товару. З аналізу вказаного переліку вбачається, що замовлення покупця не є тими документами, які можуть підтвердити митну вартість товару в розумінні статті 53 МК України.

Як було досліджено судом, позивачем до митних декларацій від 27.03.2023 №23UA408020021700U6 та від 03.04.2023 №23UA408020023162U5 було додано достатньо документів, які підтверджують визначену декларантом митну вартість товарів.

Тому, твердження відповідача про наявність наведених вище розбіжностей у зв'язку з неподанням замовлень покупця суд вважає безпідставними, оскільки такі фактично не мали впливу на правильність визначення позивачем митної вартості товару за першим методом - за ціною договору.

Відносно посилань відповідача в оскаржуваному рішенні про неможливість перевірити факт оплати саме тієї партії товару яка оформлювалася в митних деклараціях та порядок оплати за партію товару, то такі суд оцінює критично, оскільки фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №815/329/17 та постанові від 12 березня 2019 року у справі №803/3649/15.

До того ж, розбіжності у сумах здійсненої передоплати за контрактом на продаж №TGBZ-061218 від 06.12.2018 з вартістю ввезеного за митними деклараціями від 27.03.2023 №23UA408020021700U6 та від 03.04.2023 №23UA408020023162U5 товару не впливають на правильність визначення митної вартості товару конкретного постачання за вказаними ВМД та не можуть бути однією з підстав для прийняття рішень про коригування митної вартості.

При цьому умовами контракту на продаж №TGBZ-061218 від 06.12.2018 та додатковою угодою від 12.12.2019 передбачено декілька опцій здійснення оплати за цим договором, в тому числі зафіксовано право покупця здійснювати передоплату за товар. Суму такої передоплати умовами контракту та додаткової угоди сторонами цього Контракту не визначено.

Щодо доводів митного органу з приводу ненадання заявок замовника на здійснення міжнародного перевезення, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ "АФ-ТРАНС" (Перевізник) укладено договір про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом №1/18/04 від 18.04.2022, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає і надає для перевезення вантаж, а перевізник зобов'язується здійснити перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні до умов Заявок замовника, а Замовник зобов'язується сплатити погоджену сторонами провізну плату.

На підтвердження понесених транспортних витрат декларантом надано довідку №230323/2 від 23.03.2023, згідно якої транспортні витрати становлять 38000 грн та рахунок на оплату №465 від 23.03.2023; довідку №230323/1 від 23.03.2023, згідно якої транспортні витрати становлять 38000 грн та рахунок на оплату №464 від 23.03.2023.

Суд зазначає, що для надання митному органу інформації перевізником позивача були складені спеціальні документи, а саме: довідки про транспортні послуги, що по суті є калькуляціями транспортних витрат, які містять всю необхідну інформацію для митного оформлення товарів (реквізити сторін, сума та валюта платежу, номер автотранспортного засобу та напівпричепу, яким здійснювалося перевезення і який зазначений у CMR), що дає можливість повністю ідентифікувати відповідні рахунки та довідки про транспортні витрати з відповідною поставкою.

Поряд з цим суд зауважує, що ненадання позивачем до митного оформлення заявок на перевезення не впливає на митну вартість оцінюваного товару, а заявлена митна вартість в частині відповідних транспортних витрат може бути визнана на підставі інших документів, наданих до митного оформлення.

У постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 Верховний Суд зазначив, що аргументи митниці про те, що транспорті витрати обов'язково повинні підтверджуватись актами приймання-передачі виконаних послуг, заявками та платіжними документами правильно відхилено судами попередніх інстанцій, оскільки пунктом 6 частини другої статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Отже, Митний кодекс України не містить чіткого переліку документів, які зобов'язаний подати декларант для підтвердження числових значень витрат на транспортування з чого слідує, що такі витрати можуть підтверджуватися такими доказами, які містять відомості, що дозволяють визначити розмір транспортних витрат та ідентифікувати їх з конкретним вантажем.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 вказав, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

На переконання суду, ненадання декларантом заявок на здійснення міжнародного перевезення за наявності відповідних довідок про транспортні витрати, що згідно наведеної позиції Верховного Суду є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів, не свідчить про наявність розбіжностей, які унеможливлюють підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною договору.

Стосовно тверджень відповідача про ненадання до митного оформлення прайс-листа, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 Верховний Суд вказав, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Отже, прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів.

Зважаючи на те, що прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, то суд зазначає, що твердження відповідача стосовно того, що заявлений в гр. 44 митної декларації прайс не може вважатися прайсом, на думку суду, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

На переконання суду наведені розбіжності не впливають на заявлену митну вартість товарів. Натоміть декларант надав письмові пояснення, які узгоджуються із всіма іншими документами, а тому відповідні обставини не є правомірною підставою для коригування митної вартості, а тому відповідач діяв протиправно.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митними деклараціями до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

Вказане свідчить про безпідставність та незаконність оскаржуваних у цій справі рішень.

Також варто зазначити наступне.

Відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів у зв'язку з виявленням наведених вище розбіжностей у документах декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни з документальним підтвердженням числових значень);

- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (для підтвердження умов перевезення та числових значень транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару);

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів), оскільки документ від 24.03.2023 б/н, зазначений як прайс у гр. 44 МД, не подано до митного оформлення.

Також вказано, що відповідно до ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Надаючи оцінку цим діям, що передували прийняттю оскаржуваних рішень, суд вважає їх безпідставними, оскільки у ході судового розгляду справи відповідач не довів, що витребувані митним органом у декларанта документи є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце на думку митного органу в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару.

У ході судового розгляду справи митним органом як суб'єктом владних повноважень, всупереч наведеним вище нормам матеріального та процесуального права, не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

Враховуючи викладене, перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність критеріям, наведених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що при їх прийнятті відповідач діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень; недобросовісно й нерозсудливо, а тому, оскаржувані рішення є протиправними й підлягають скасуванню.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Подані позивачем до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам статті 53 МК України.

Вирішуючи спір, суд також звертає увагу на те, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару зазначено про проведення з декларантом консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів, вказано причини неможливості застосування другого - п'ятого методів визначення вартості товару.

Крім цього, з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів UA408000/2023/000092/2 від 27.03.2023, UA408000/2023/000100/2 від 03.04.2023 вбачається, що в результаті проведеної оцінки митної декларації обрано резервний метод визначення митної вартості.

В оскаржуваних рішеннях зазначено, що за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість у МД №UA408020/2023/14001 від 24.02.2023.

Однак, всупереч обов'язку, встановленого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем у ході розгляду цієї справи МД №UA408020/2023/14001 від 24.02.2023 не надано та, відповідно, не наведено належного обґрунтування використання саме вказаної митної декларації для визначення митної вартості ввезеного позивачем товару.

Наведене дає суду додаткові підстави для висновку про недоведеність відповідачем правомірності прийняття оскаржуваних позивачем рішень про коригування митної вартості товару.

Зважаючи на протиправність прийнятних рішень про коригування митної вартості товарів UA408000/2023/000092/2 від 27.03.2023, UA408000/2023/000100/2 від 03.04.2023, наявні підстави і для скасування Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA408020/2023/000444 від 27.03.2023, UA408020/2023/000476 від 03.04.2023.

- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (для підтвердження умов перевезення та числових значень транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару);

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної' вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень до вартості товарів), оскільки документ від 24.03.2023 б/н, зазначений як прайс у гр. 44 МД, не подано до митного оформлення;

- висновки про якісні та вартісні харак

- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (для підтвердження умов перевезення та числових значень транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару);

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної' вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 8371,54 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача і витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн.

На обґрунтування понесених судових витрат на правову допомогу представником позивача надано суду:

- договір про надання правничої допомоги від 02.09.2022, укладений між Адвокатським бюро "Колесніков Лігал" та Приватним підприємством "Захід";

- додаткову угоду №КМВ-01/22-23 від 27.03.2023 до Договору про надання правничої допомоги від 02.09.2022;

- договір про внесення змін від 22.05.2023 до додаткової угоди №КМВ-01/22-23 від 27.03.2023;

- платіжна інструкція №119 від 08.11.2023 про оплату за представництво інтересів у суді першої інстанції справа №600/6525/23-а.

- детальний опис наданих послуг №ДО/600-6525-23/02 від 13.12.2023.

Згідно детального опису наданих послуг №ДО/600-6525-23/02 від 13.12.2023, адвокатом надано наступні послуги:

підготовки позовної заяви та її подання, в тому числі, аналіз документів, які надані, витребування додаткових документів та пояснень митного брокера про обставини справ, формування комплектів документів для суду та відповідача (7,8 годин);

підготовка відповіді на відзив, включно з аналізом відзиву, перевірки практики ВС та ЄСПЛ, на яку посилався відповідач (2,0 годин). Всього 9,8 годин.

В апеляційній скарзі апелянт стверджує, що дана справа не є складною, не потребує аналізу різнопланових норм різних галузей права, разом з тим, під час прийняття рішення про коригування митної вартості митниця кожен свій крок обґрунтовувала нормою закону. У позовній заяві містяться загальні обґрунтування та посилання на норми закону без надання аналізу щодо того, як такі норми, на думку позивача, мають застосовуватись до правовідносин, що склались у даній справі. Тобто наведена адвокатом позивача у позовній заяві позиція є універсальною, висновки щодо застосування норм права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин фактично взяті із судової практики Верховного Суду на яку посилається позивач у позовній заяві та може бути використана й у інших справах практично без внесення змін до відповідних процесуальних документів Опрацювавши всі позовні заяви, митний орган вважає, що у всіх ідентичні підстави та аргументи, стратегія захисту одна і та сама, посилання на одну і ту ж судову практику та й в цілому більшість тексу відповідає одна одній. Відповідач зауважує, що адвокат під час підготовки всіх послідуючих позовних заяв використовує первісний проект позовної заяви, що вже виключає такі високі витрати на її підготовку.

З приводу вказаних посилань, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідально до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому згідно частини сьомої названої статті обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України"", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), № 31107/96).

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом із тим суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є явно не співмірним, або їх витрати не були необхідними у даній справі.

А тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вірним способом відновлення порушеного права позивача в межах спірних правовідносин є стягнення на користь Приватного підприємства "Захід" витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 8000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Чернівецької митниці залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 05 листопада 2024 року.

Головуючий Курко О. П.Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.