Постанова

від 05.11.2024 по справі 380/27413/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 380/27413/23 пров. № А/857/6217/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Курильця А. Р., Пліша М. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року у справі №380/27413/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮА.Маркет» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

суддя в 1-й інстанції Крутько О. В.,

дата ухвалення рішення 09 лютого 2024 року,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮА.Маркет» звернулося в суд з позовом до відповідачів - Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області №9307078/44926815 від 04 серпня 2023 року і зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №29, складену 26 травня 2023 року; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області №9307079/44926815 від 04 серпня 2023 року і зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №33, складену 31 травня 2023 року; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області №9307076/44926815 від 04 серпня 2023 року і зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4, складену 08 травня 2023 року; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області №9307077/44926815 від 04 серпня 2023 року і зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7, складену 15 травня 2023 року; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області №9306609/44926815 від 04 серпня 2023 року і зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №28, складену 26 травня 2023 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №9307078/44926815 від 04 серпня 2023 року; №9307079/44926815 від 04 серпня 2023 року; №9307076/44926815 від 04 серпня 2023 року; №9307077/44926815 від 04 серпня 2023 року; №9306609/44926815 від 04 серпня 2023 року. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №4 від 08 травня 2023 року, №7 від 15 травня 2023 року, №28 від 26 травня 2023 року, №29 від 26 травня 2023 року, №33 від 31 травня 2023 року датою подання їх на реєстрацію.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач Державна податкова служба України оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що підставою зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН є відповідність операції п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, тому платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній. Зазначає, що підставою прийняття спірного рішення було надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства та ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/ інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Таким чином, оскільки позивач не надав усіх документів, тому в Комісії ГУ ДПС України були підстави для відмови у реєстрації в ЄРПН податкової накладної, а відтак оскаржуване рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної є обґрунтованим та прийнятим з дотриманням норм чинного податкового законодавства. Також звертає увагу, що задоволення позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є передчасною, а належним способом захисту порушеного права є зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної з урахуванням висновків суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ ЮА.Маркет у межах своєї підприємницької діяльності здійснювало господарські взаємовідносини з наступними контрагентами: ТОВ Будівельна компанія ЗАХІД НЕО БУД, ТОВ ТехноКлас, ТОВ Укр-Євро-Сервіс.

Позивач подав на реєстрацію ПН №29 від 26 травня 2023 року (контрагент ТОВ Будівельна компанія ЗАХІД НЕО БУД, сума зобов`язання 194250,00 з них 32375,00 грн ПДВ) та ПН №33 від 31 травня 2023 року (контрагент ТОВ Будівельна компанія ЗАХІД НЕО БУД, сума зобов`язання 190751,40 грн з них 31791,90 грн ПДВ), ПН №4 від 08 травня 2023 року (контрагент ТОВ ТехноКлас, сума зобов`язання 300000,00 грн, з них 50000,00 грн ПДВ) та ПН №7 від 15 травня 2023 року (контрагент ТОВ ТехноКлас, сума зобов`язання 250000,00 грн з них 41666,67 грн ПДВ), ПН №28 від 26 травня 2023 року (контрагент ТОВ Укр-Євро-Сервіс, сума зобов`язання 90840,41 грн, з них 15 140,07 ПДВ).

Згідно з отриманими квитанціями до податкових накладних: «реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вказано, що обсяг постачання товару/послуги 2517 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою підтвердження інформації зазначеної у податкових накладних, позивач подав пояснення та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

На підтвердження інформації зазначеної у ПН №4 від 08 травня 2023 року та ПН №7 від 15 травня 2023 року позивач надав такі документи: пояснення, банківську виписку за період з 08 травня 2023 року по 08 травня 2023 року, банківську виписку за період з 15 травня 2023 року по 15 травня 2023 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку 6811 за травень 2023, рахунок на оплату №4 від 05 травня 2023 року, договір надання послуг №26-04/23/1 від 26 квітня 2023 року, договір про надання транспортно-експедиторських послуг №03/05/2023р від 03 травня 2023 року, договір поставки №11/5/2023 Щ, договір оренди площадки для зберігання сипучих матеріалів від 01 травня 2023 року, договір оренди від 05 травня 2023 року, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №05/2023 від 01 травня 2023 року, договір поставки №04/05-1 від 04 травня 2023 року, договір поставки №9/05-2023 від 09 травня 2023 року, договір про перевезення вантажу та надання інших послуг автомобільним транспортом та спецтехнікою №У-78 від 03 травня 2023 року, договір поставки №10/23 від 27 квітня 2023 року, договір поставки №11/5/2023 Щ від 11 травня 2023 року, специфікація №1 від 27 травня 2023 року.

На підтвердження інформації зазначеної у ПН №29 від 26 травня 2023 року, ПН №33 від 31 травня 2023 року позивач надав такі документи: пояснення, банківську виписку за період з 26 травня 2023 року по 26 травня 2023 року, банківську виписку за період з 31 травня 2023 року по 31 травня 2023 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку 6811 за травень 2023, рахунок на оплату №18 від 24 травня 2023 року, договір надання послуг №26-04/23/1 від 26 квітня 2023 року, договір про надання транспортно-експедиторських послуг №03/05/2023р П від 03 травня 2023 року, договір оренди площадки для зберігання сипучих матеріалів від 01 травня 2023 року, договір оренди від 05 травня 2023 року, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №05/2023 від 01 травня 2023 року, договір поставки №03/3-5 від 03 травня 2023 року, договір поставки №9/05-2023 від 09 травня 2023 року, договір про перевезення вантажу та надання інших послуг автомобільним транспортом та спецтехнікою №У-78 від 03 травня 2023 року, договір поставки №10/23 від 27 квітня 2023 року.

На підтвердження інформації зазначеної у ПН №28 від 26 травня 2023 року позивач надав такі документи: пояснення, банківську виписку за період з 25 травня 2023 року по 25 травня 2023 року, банківську виписку за період з 26 травня 2023 року по 26 травня 2023 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку 6811 за травень 2023, рахунок на оплату №1 від 27 квітня 2023 року, договір надання послуг №26-04/23/1 від 26 квітня 2023 року, договір про надання транспортно-експедиторських послуг №03/05/2023р П від 03 травня 2023 року, договір поставки №11/5/2023 Щ, договір оренди площадки для зберігання сипучих матеріалів від 01 травня 2023 року, договір оренди від 05 травня 2023 року, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №05/2023 від 01 травня 2023 року, договір поставки №04/05-1 від 04 травня 2023 року, договір поставки №9/05-2023 від 09 травня 2023 року, договір про перевезення вантажу та надання інших послуг автомобільним транспортом та спецтехнікою №У-78 від 03 травня 2023 року, договір поставки №10/23 від 27 квітня 2023 року.

Комісія ГУ ДПС у Львівській області за наслідками розгляду наданих платником податків пояснень та документів прийняла оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних послугувало: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вважаючи дані рішення протиправними, позивач звернувся у суд із цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкової накладної №9307078/44926815 від 04 серпня 2023 року; №9307079/44926815 від 04 серпня 2023 року; №9307076/44926815 від 04 серпня 2023 року; №9307077/44926815 від 04 серпня 2023 року; №9306609/44926815 від 04 серпня 2023 року не відповідають вимогам обґрунтованості та вмотивованості, при цьому, надані позивачем пояснення та копії документів повністю відображають зміст господарських операцій, за наслідками яких складено спірні податкові накладні, а тому такі є протиправними та підлягають скасуванню і з метою відновлення прав та інтересів позивача необхідно зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №4 від 08 травня 2023 року, №7 від 15 травня 2023 року, №28 від 26 травня 2023 року, №29 від 26 травня 2023 року, №33 від 31 травня 2023 року датою подання їх на реєстрацію.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Ч.2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до підпунктів а, б п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пп.1 п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пункт 201.1 статті 201 ПК України передбачає, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкової накладної у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкової накладної та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкової накладної платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкової накладної встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкової накладної.

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкової накладної затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 №1246 (далі Порядок №1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкової накладної та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Спірні правовідносини регулюються також приписами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Порядок №1165), які застосовуються у редакції, чинній на момент виникнення таких правовідносин.

Порядком №1165 визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, а також затверджено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та затверджено порядок прийняття та форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

За змістом п.4, 5, 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.7, 11 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком 3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкової накладної/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкової накладної/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. (пункт 1).

Як вбачається зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних №4 від 08 травня 2023 року, №7 від 15 травня 2023 року, №28 від 26 травня 2023 року, №29 від 26 травня 2023 року, №33 від 31 травня 2023 року у таких зазначено, що код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2517 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (а.с.15, 16, 48, 49, 55).

Також аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій вказує на те, що для того, аби встановити наявність у господарській операції ознак ризиковості мають існувати визначені цим пунктом передумови, а тому необхідно навести обґрунтований розрахунок показника за цим критерієм.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних вбачається, що такі не відповідають вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Матеріалами справи стверджується, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що у квитанції не зазначено, які саме документи необхідно надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Колегія суддів зауважує, що сформована у такий спосіб комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, вона за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які необхідно надати.

У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

За змістом пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначений у пункту 5 Порядку №520, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами п.185.1 ст.185 ПК України.

Згідно з п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкової накладної / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкової накладної / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пункт 7 Порядку №520 передбачає, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 9-13 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За приписами пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Матеріалами справи стверджується, що контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання для реєстрації в ЄРПН податкової накладної.

Відповідно до п.2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3 Порядку №520).

Згідно з п.9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ЮА.Маркет у межах своєї підприємницької діяльності здійснювало господарські взаємовідносини з ТОВ Будівельна компанія ЗАХІД НЕО БУД, ТОВ ТехноКлас, ТОВ Укр-Євро-Сервіс та у зв`язку зі здійсненням діяльності подало на реєстрацію спірні податкові накладні.

Колегія суддів зазначає, що Товариством для підтвердження інформації зазначеної у податкових накладних контролюючому органу додатково із поясненнями надано банківські виписки, оборотно-сальдові відомості по рахунках, рахунки на оплату, договори про надання послуг, договори про надання транспортно-експедиторських послуг, договори поставки, договори оренди площадки для зберігання сипучих матеріалів, договори перевезення вантажу автомобільним транспортом та надання інших послуг автомобільним транспортом та спецтехнікою №У-78 від 03 травня 2023 року.

Колегія суддів зазначає, що кожна господарська операція, щодо якої реєструється податкова накладна, має визначений індивідуальний характер, особливості, встановлені договорами, основними видами діяльності платника податків, способами оплати та поставки товарів, з огляду на що доводи відповідача про те, що в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не перелічуються документи, які зобов`язаний надати платник, а зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, оскільки перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН визначений п.5 Порядку №520, фактично є суб`єктивним довільним трактуванням норми права, яка встановлює обов`язок податкового органу діяти передбачувано для платника.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

На підставі дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, достовірність та належність яких не спростована відповідачами, судом встановлено, що визначення переліку документів, яких не вистачало для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних, вказаних у рішенні Комісії, не є обґрунтованим як нормативно, так і з урахуванням фактичного змісту господарських операцій позивача.

Будь-яких доказів на спростування цих обставин апелянтом не подано, а судом таких не здобуто.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮА.Маркет» разом з поясненнями надано розширений перелік документів, які підтверджують здійснення господарських операцій, за результатами яких і складено податкові накладні, однак у сукупності з усіма обставинами, вони не були враховані ні Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної, ні контролюючим органом вищого рівня.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем документи повністю відображають зміст господарських операцій позивача та були достатніми для прийняття податковим органом рішень про реєстрацію податкових накладних, тому зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації таких.

При цьому, відмова у прийнятті до реєстрації податкових накладних з підстав ненадання тих чи інших копій документів достатніх для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів. Зазначене дає підстави для висновку, що при зупиненні реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, податковий орган має чітко навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких надасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.

Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, за відсутності встановленого вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність та необґрунтованість таких рішень. При цьому суд зазначає, що такі рішення є актами індивідуальної дії. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме: індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Таким чином, спірні рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або дотримання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Крім того, колегія суддів зауважує, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

При цьому, за змістом ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 ст.201 ПК України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкової накладної, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України і нормами чинного законодавства України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної або визначення в судовому рішенні конкретної дати, яку необхідно вважати датою реєстрації або скасування реєстрації податкової накладної.

При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних №4 від 08 травня 2023 року, №7 від 15 травня 2023 року, №28 від 26 травня 2023 року, №29 від 26 травня 2023 року, №33 від 31 травня 2023 року в Єдиному реєстрі податкової накладної, судом не встановлено.

Щодо покликань апелянта на те, що задоволення позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є передчасною, а належним способом захисту порушеного права є зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної з урахуванням висновків суду, то колегія суддів не приймає такі до уваги, оскільки суб`єкт владних повноважень за встановлених фактичних обставин не наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд, при цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкової накладної №9307078/44926815 від 04 серпня 2023 року; №9307079/44926815 від 04 серпня 2023 року; №9307076/44926815 від 04 серпня 2023 року; №9307077/44926815 від 04 серпня 2023 року; №9306609/44926815 від 04 серпня 2023 року не відповідають вимогам обґрунтованості та вмотивованості, при цьому, надані позивачем пояснення та копії документів повністю відображають зміст господарських операцій, за наслідками яких складено спірні податкові накладні, а тому такі є протиправними та підлягають скасуванню і з метою відновлення прав та інтересів позивача необхідно зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №4 від 08 травня 2023 року, №7 від 15 травня 2023 року, №28 від 26 травня 2023 року, №29 від 26 травня 2023 року, №33 від 31 травня 2023 року датою подання їх на реєстрацію.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року у справі №380/27413/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. А. Пліш Повне судове рішення складено 05 листопада 2024 року.