Постанова

від 04.11.2024 по справі 300/5772/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 300/5772/24 пров. № А/857/20441/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Кухтея Р. В., Шевчук С. М.;

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГЦС МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (Філія ГСЦ МВС) на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року про забезпечення позову у справі №300/5772/24 (головуючий суддя Шумей М. В., м. Івано-Франківськ) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошкола «Вікторія» до Регіонального сервісного центру ГЦС МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (Філія ГСЦ МВС) про визнання дії та бездіяльності протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Автошкола «Вікторія» звернулось у Івано-Франківський окружний адміністративний суд із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення адміністративного позову, в якій просило зупинити рішення акредитаційної комісії РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатських областях від 25.03.2024 року «Про анулювання сертифіката про державну акредитацію закладу МВС №002297 виданого 13.08.2020 року» до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Вказана заява про забезпечення позову мотивована тим, що безпідставне анулювання сертифіката про державну реєстрацію закладу МВС №002297 порушує права ТзОВ «Автошкола «Вікторія» та унеможливлює здійснення та реалізацію ним своїх функціональних обов`язків.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року заяву ТзОВ «Автошкола «Вікторія» про забезпечення позову до пред`явлення адміністративного позову задоволено. Вжито захід забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення акредитаційної комісії РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 25.03.2024 «Про анулювання сертифіката про державну акредитацію закладу МВС 002297 виданого 13.08.2020р.» до набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі.

Не погодившись із цією ухвалою відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить цю ухвалу скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення про анулювання сертифіката приймає акредитаційна комісія, окрім іншого, в разі видачі закладом свідоцтва про його закінчення особі, яка фактично не проходила в ньому підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, що підтверджено компетентними органами. Довідкою Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 13.03.2024 року (ДВБ НПУ №2646-2024 від 13.03.2024) підтверджено, що компетентним органом встановлено здійснення позивачем підготовки слухачів без їх фактичної присутності на заняттях, тобто порушено вимоги законодавства.

Враховуючи, що дана справа відноситься до справ незначної складності в розумінні ст.12 КАС України, суд апеляційної інстанції в порядку ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до частин першої-третьої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

При цьому, підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку з урахуванням конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з частинами четвертою-шостою статті 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що під час розгляду заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням положень статті 150 КАС України.

Таким чином, під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Предметом спору в даній справі є рішення акредитаційної комісії РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатських областях від 25.03.2024 року «Про анулювання сертифіката про державну акредитацію закладу МВС №002297 виданого 13.08.2020 року».

Не вирішуючи наперед питання правомірності рішення акредитаційної комісії від 25.03.2024 року «Про анулювання сертифіката про державну акредитацію закладу МВС №002297 виданого 13.08.2020 року», апеляційний суд вимушений зауважити, що акредитаційна комісія МВС, як суб`єкт владних повноважень, повинен з надзвичайною обережністю підходити до вирішення таких чутливих питань, які пов`язані із анулюванням сертифіката про державну акредитацію закладу та враховувати при цьому існуючу судову практику, щоб максимально мінімізувати можливі негативні наслідки своїх рішень.

Слід погодитися з доводами заявника, що анулювання сертифіката про державну акредитацію закладу може завдати шкоди позивачеві, оскільки якщо суд прийме рішення про задоволення позовних вимог, то повноцінне поновлення прав позивача буде утруднене та фактично не можливим, оскільки ніхто не відшкодує позивачу завдані збитки.

Згідно частини четвертої статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення може призвести до порушення конституційного права позивача на підприємницьку діяльність, суттєво вплинути на майнове становище та ділову репутацію, що істотно ускладнить або навіть унеможливить здійснення ефективного захисту та поновлення прав і законних інтересів позивача у разі визнання їх судом порушеними.

Крім того, що спірне рішення порушує право позивача на підприємницьку діяльність, воно також зачіпає права третіх осіб, що звертаються з метою отримання послуг з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, а, відтак, невжиття заходів забезпечення позову може потягнути настання таких негативних наслідків, як спричинення шкоди діловій та професійній репутації.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки наявні правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Зупинення оскаржуваного рішення жодним чином не є вирішенням справи по суті. Позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову у формі зупинення рішення акредитаційної комісії.

Апеляційний суд вважає, що з огляду на наведені вище мотиви, необхідним для убезпечення від можливих негативних наслідків для позивача є забезпечення позову у формі зупинення рішення акредитаційної комісії РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатських областях від 25.03.2024 року «Про анулювання сертифіката про державну акредитацію закладу МВС №002297 виданого 13.08.2020 року».

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою, тому відсутні підстави для її скасування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 383 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГЦС МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (Філія ГСЦ МВС) залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року про забезпечення позову у справі №300/5772/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук