Постанова

від 05.11.2024 по справі 140/991/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/991/24 пров. № А/857/10511/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Судової-Хомюк Н.М.,

суддів: Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у справі № 140/991/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрімко» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

суддя в 1-й інстанції Смокович В.І.

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення 11 квітня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дрімко» (далі також ТзОВ «Дрімко», позивач, товариство) звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці (далі також відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205100/2023/000022/2 від 10.10.2023, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2023/000269.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІМКО» (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, Іваничівське шосе, 3, код ЄДРПОУ 37786070)до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205100/2023/000022/2 від 10.10.2023.

Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2023/000269.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрімко» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у розмірі 9523,02(дев`ять тисяч п`ятсот двадцять три гривні 02 копійок) гривень.

Додатковим рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрімко» до Волинської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови задоволено частково; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрімко» (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, Іваничівське шосе, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи 37786070) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 43958385) витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні вимог.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено 15 рішень, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи наступні обставини.

На адресу суду 02 квітня 2024 року від представника позивача, адвоката Багірова Рустама Алігейдаровича, надійшла заява із усіма підтверджуючими письмовими доказами про ухвалення додаткового рішення, у якій він просить суд витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою у розмірі 9 500 грн (дев`ять тисяч п`ятсот гривень 00 коп) стягнути зарахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці.

Заява мотивована тим, що між позивачем та Адвокатським об`єднанням «АФК» укладено договір від 26 листопада 2020 року про надання правничої допомоги.

Повідомляє, що розмір витрат позивача на правничу допомогу з моменту подання позову не змінився та становить 9 500,00 грн., а на їх підтвердження до позовної заяви були долучені усі необхідні документи.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, зауважив, що провадження здійснювалося в порядку спрощеногопозовного провадження без участі сторін.

Крім того, послуги, які надавались позивачу не зазначені в детальному описі робіт, зокрема в графі «назва послуги» зазначено «гонорар за підготовку позовної заяви та направлення її до суду» та «гонорар успіху», що не дає змоги встановити які саме доручення клієнта виконано адвокатом, яка професійна правнича допомога надавалась адвокатом і яка її вартість, що фактично входило до предмету надання адвокатських послуг,чи відповідали вони критеріям необхідності та чимали вплив на хід розгляду справи .

За встановлених обставин, суд першої інстанції виходив з того, що предмет спору в цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що обґрунтованим і пропорційним до предмета спору розміром витрат на правничу допомогу є сума 2500 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі № 140/991/24 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрімко» до Волинської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови відмовлено.

За змістом частини першоїстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною першоюстатті 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьоїстатті 132 КАС Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Частинами першою, другоюстатті 134 КАС Україниобумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятоюстатті 134 КАС Українидля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятоїстатті 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Верховний Суд в постанові від 07.05.2020 року по справі №820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 року по справі №826/1216/16, зокрема зазначив, що на підтвердження витрат на правничу допомогу повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, позивачем у позовній заяві зазначено, що «орієнтовний (попередній) розмір витрат Позивача на правничу допомогу, пов`язану із розглядом даної справи в суді першої інстанції становитиме 12 000,00 грн». При цьому, на підтвердження понесення вказаних витрат позивачем долучено: договір про надання правничої допомоги від 26.11.2020 року, додаток № 4 від 11.10.2023 року до договору про надання правничої допомоги від 26.11.2020 року, рахунок № 28 від 18 січня 2024 року, акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 26.11.2020 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АС № 1082180 від 18.01.2024 року. Разом з тим, із позовною заявою було подано акт прийому-передачі послуг до договору про надання правничої допомоги від 26.11.2020 року, відповідно до якого: вартість підготовки для подання та подання до Волинської митниці заяви № 27-12/23 від «27» грудня 2023 року в порядку ч.8 ст. 55 МК України із додатками становить 2 000, 00 гривень; вартість підготовки та подання 26.10.2023 року до Волинської, Львівської та Київської митниць адвокатських запитів складає 500, 00 гривень за один запит, загальною вартість 1 500 гривень; вартість підготовчих дій до подання до Волинського окружного адміністративного суду позовної заяви (включає в себе повний аналіз документів, наданих клієнтом, формування правової позиції щодо форм та способу захисту інтересів клієнта; проведення переговорів та консультацій з клієнтом на предмет необхідності надання додаткових документів, узгодження позиції щодо обраних форм та способів захисту інтересів клієнта; замовлення 16 експертного висновку Львівської ТПП; виготовлення необхідної кількості копій документів, які долучаються до позову та їх засвідчення на предмет відповідності оригіналу, а також замовлення перекладу окремих документів (без вартості перекладу); підготовка для подання позовної заяви до Волинського окружного адміністративного суду) складає 6 000, 00 гривень, що в загальному становить 9 500, 00 гривень.

За правилами ч.1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі № 140/991/24 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрімко» до Волинської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови відмовлено.

Таким чином, заявлена позивачем до відшкодування сума витрат на правничу допомогу у 2500 грн є необґрунтованою, не відповідає реальності та необхідності таких витрат, розумності їх розміру, а стягнення з Волинської митниці спірних витрат у вказаному розмірі становитиме надмірний тягар для відповідачів, що суперечить принципу їх розподілу.

Підсумовуючи викладене апеляційний суд дійшов висновку про відсутність фактичних та правових підстав для стягнення розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у справі.

Відповідно до приписів частини 1статті 317 Кодексу адміністративного судочинства Українипідставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при вирішенні заяви позивача про прийняття додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу допустив невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а тому додаткове рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрімко» про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці задовольнити .

Додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у справі № 140/991/24 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрімко» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Постанова набирає законної силиз дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник