Рішення

від 21.10.2024 по справі 705/4644/23

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/4644/23

2/705/646/24 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Єщенко О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Щербакової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області, про позбавлення батьківських прав, в якому просила: позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову зазначала, що вона проживає в смт Бабанка Уманського району Черкаської області. З листопада 2021 року після смерті її колишньої невістки ОСОБА_4 , матері малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її онука проживає з нею та її рідним братом ОСОБА_5 , опікуном якого вона являється. Її син ОСОБА_3 після розлучення із матір`ю онуки ОСОБА_4 одружився вдруге. З того часу зовсім не приймає участі у вихованні, навчанні та утриманні малолітньої доньки. Мав велику заборгованість по сплаті аліментів.

З моменту проживання (листопад 2021 року) ОСОБА_2 у неї, він телефонував доньці декілька разів та передав кошти в сумі 400 доларів. З 2022 року зовсім не дзвонив, життям не цікавився, кошти на її утримання не надавав. На її неодноразові звернення щодо допомоги їй в утриманні малолітньої, батько ОСОБА_3 відмовляється від надання доньці будь-якої допомоги, навіть не спілкується з нею по телефону. Фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків по відношенню до доньки, покладених на нього законом.

Ухилення ОСОБА_3 від виконання батьківських обов`язків полягає в тому, що він не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідне харчування, медичний догляд, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкується з донькою, в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загально визначених норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області Діхтяренко О.С. у судовому засіданні підтримала позов ОСОБА_1 та просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, ним не поданий відзив.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні вказала, що вона являється донькою позивача та тіткою ОСОБА_2 . Відповідач її рідний брат, який проживав з ОСОБА_7 з 2011 по 2014 рік. У них народилася донька ОСОБА_8 . Через деякий час брат з дружиною розлучилися та він одружився вдруге. Доньці не допомагав фінансово, утворилась велика заборгованість по аліментах. Його донька проживала з мамою ОСОБА_9 . У 2021 році колишня дружина брата померла. Після її смерті через сімейні обставини брат не зміг забрати ОСОБА_10 до себе. Написав доручення на ім`я своєї матері ОСОБА_1 , що вона буде тимчасовим опікуном дівчинки. Обіцяв допомагати фінансово та морально. Але за останні роки ніякої участі у житті доньки не бере. Бабуся сама виховує онуку, одягає, лікує, навчає. Вона допомагає у вихованні.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні вказала, що вона являється сусідкою ОСОБА_1 . Після смерті невістки онука ОСОБА_8 проживає з бабусею. Батько дівчинки ОСОБА_12 не бере участі у вихованні дитини, не провідує, не забирає її у матері. Усіма справами дівчинки займається бабуся.

Також у судовому засіданні була вислухана думка дитини ОСОБА_2 , яка підтвердила, що батько не спілкується з нею у необхідному для цього обсязі, не підтримує, не цікавиться її життям, здоров`ям, навчанням. Усім, що стосується належного забезпечення її харчування, навчання, лікування, займається бабуся, тому вона не заперечує проти позбавлення батьківських прав її батька.

Вислухавши позивача, представника третьої особи, свідків, думку дитини, дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти, відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 07.07.2011 Бабанською селищною радою Уманського району Черкаської області, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Її батьком записаний - ОСОБА_3 , а матір`ю - ОСОБА_7 .

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 12.11.2021 Звенигородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_13 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Харків.

Відповідно до рішення від 21.08.2023 № 184 Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області затверджено висновок про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , згідно з яким вважають доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки про склад сім`ї ОСОБА_1 від 14.08.2023 № 539, адреса: АДРЕСА_1 , до складу сім`ї входять: ОСОБА_3 - син, ОСОБА_5 - підопікун, ОСОБА_2 - внучка.

Згідно з довідкою Бабанської селищної ради від 11.08.2023 № 566 ОСОБА_3 дійсно з 2008 року і по даний час не проживає за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки Бабанського ліцею Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області від 11.08.2023 № 04-06/225 щодо навчання та виховання здобувача освіти 6-Б класу ОСОБА_2 батько Ані контакту з ліцеєм не підтримував, жодного разу в ліцей не приходив, шкільним життям доньки не цікавився. Зі слів дитини, батько знаходиться за кордоном. Довгий час з нею не спілкувався, на повідомлення не відповідає.

Згідно з довідкою амбулаторії загальної практики-сімейної медицини смт Бабанка КНП «ЦПМСД» від 12.08.2023 ОСОБА_2 за період проживання в смт Бабанка під наглядом сімейного лікаря з 2022 року, в амбулаторію з`являється з бабусею ОСОБА_1 або тіткою ОСОБА_6 .

Судом встановлено, що відповідач у справі ОСОБА_3 проживає окремо від доньки, участі у вихованні, розвитку, утриманні дитини не бере; не цікавиться її здоров`ям, моральним та духовним розвитком.

Вирішуючи позовні вимоги про позбавлення батьківських прав, суд керується таким.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інших заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природнім середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Крім цього, відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

У силу статті 9 Конституції України Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства і закріплює мінімальні гарантії в галузі прав людини, які можуть бути розширені в національному законодавстві, яке в свою чергу в силу взятих на себе Україною зобов`язань не може суперечити положенням Конвенції (стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори» від 29 червня 2004 року № 1906-ІV, стаття 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів).

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно з частинами 1-4 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами Сімейного кодексу України (статті 164-167).

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно зі ст. 166 Сімейного кодексу України позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батьків, так і для дитини.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Окрім цього, системний аналіз норм сімейного права дає підстави вважати, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не дають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Врахування обставин, які підпадають під визначення дій особи, як «ухилення від виконання батьківських обов`язків» не вичерпуються наведеним вище переліком і підлягають розширеному тлумаченню залежно від особливостей кожної конкретної ситуації.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

На підставі наведеного вище, суд дійшов переконання, що відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання встановлених законом батьківських обов`язків по вихованню своєї доньки, не проявляє жодного інтересу до дитини та не опікується нею, тому є підстави для задоволення позову та позбавлення його батьківських прав.

При цьому суд усвідомлює, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, водночас вважає, що у даному випадку він є виправданим. Адже зібрані та досліджені докази підтверджують ухилення відповідача від виконання визначених чинним законодавством батьківських обов`язків та небажання їх виконувати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір, який сплатила позивач при зверненні до суду, підлягає стягненню на користь позивача з відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 12, 13, 82, 258, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1073 грн 60 коп.

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручена у день його складення, має право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 ; АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області; вул. Соборна, 60 А, смт Бабанка, Уманський район, Черкаська область, 20351, код ЄДРПОУ 04410278.

Повне рішення складене 31.10.2024.

Суддя О.І.Єщенко