Постанова

від 06.11.2024 по справі 473/1538/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

06.11.24

22-ц/812/1641/24

Провадження № 22-ц/812/1641/24 Суддя першої інстанції Ротар М.М.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 листопада 2024 року м. Миколаїв Справа № 473/1538/20

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів Базовкіної Т.М., Тищук Н.О.,

при секретарі судового засідання Травкіній В.Р.,

за участю прокурора Волкожи С.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу заапеляційною скаргою Миколаївської обласної прокуратури на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 вересня 2024 року, постановлену під головуванням судді Ротар М.М., в залі судового засідання в м. Вознесенськ, за заявою Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури Фальченко Дениса Вікторовича про ухвалення додаткового судового рішення по цивільній справі за позовом прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації Миколаївської області до Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, ОСОБА_1 , Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі, визнання незаконним та скасування наказу, скасування запису у Державному реєстрі речових прав, повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

23 серпня 2024 року Перший заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури звернувся до суду заявою про ухвалення додаткового судового рішення по цивільній справі за позовом прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації Миколаївської області до Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, ОСОБА_1 , Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі, визнання незаконним та скасування наказу, скасування запису у Державному реєстрі речових прав, повернення земельної ділянки.

Вимоги заявимотивував тим,що упровадженні судуперебувала справаза позовомМиколаївської обласноїпрокуратури вінтересах державив особіМиколаївської обласноїдержавної адміністраціїдо Вознесенської районноїдержавної адміністраціїМиколаївської області,Головного управлінняДержгеокадастру вМиколаївській області, КліменкоП.В.та Бузької сільської ради.

За звернення до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області з вказаним позовом прокурором згідно з платіжним дорученням від 12 травня 2020 року № 710 було сплачено 10510 грн.

Також, платіжним дорученням від 04 червня 2020 року № 888 прокурором сплачено 2102 грн за внесення апеляційної скарги на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 травня 2020 року про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області та Бузької сільської ради, яка постановою Миколаївського апеляційного суду від 08 липня 2020 року задоволена.

Крім того, платіжним дорученням від 26 жовтня 2020 року № 1832 прокурором сплачено 2 102 грн за внесення апеляційної скарги на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 жовтня 2020 року про залишення позову без розгляду, яка постановою Миколаївського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року задоволена.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 травня 2024 року у справі № 473/1538/20 позов обласної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації задоволено повністю.

Стягнуто з Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, ОСОБА_1 та Бузької сільської ради на користь Миколаївської обласної прокуратури з кожного, понесені витрати на сплату судового збору за подання позову до суду першої інстанції в сумі 2627.50 грн.

Таким чином,судом вирішенопитання пророзподіл міжвідповідачами судового збору, сплаченого Миколаївською обласною прокуратурою тільки за звернення до суду з позовом в сумі 10510 грн.

Однак, розподіл судового збору, сплаченого обласною прокуратурою за внесення апеляційних скарг, не здійснено.

Посилаючись на викладене, прокурор просив суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, ОСОБА_1 та Бузької сільської ради на користь Миколаївської обласної прокуратури 4204 грн судового збору.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 вересня 2024 року в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що витрати Миколаївської обласної прокуратури у вигляді судового збору за подачу апеляційних скарг на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 травня 2020 року та від 13 жовтня 2020 року не можуть бути відшкодовані шляхом винесення додаткового рішення Вознесенським міськрайонним судом, оскільки судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання апеляційної скарги не відносяться до витрат, які пов`язанні з розглядом справи у Вознесенському міськрайонному суді та покладаються на скаржника відповідно до приписів частини 1 статті 141 ЦПК України.

Не погодившись з ухвалою суду, Миколаївська обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Апеляційна скаргаобґрунтована тим,що сплачений Миколаївською обласною прокуратурою судовий збір у вказаній справі, у тому числі з метою оскарження незаконних рішень суду, має бути відшкодований у повному обсязі.

Відтак, висновок міськрайонного суду про те, що сплачений за внесення прокурором апеляційних скарг судовий збір покладається на скаржника суперечить положенням статті 141 ЦПК України.

Також безпідставним є висновок міськрайонного суду про неможливість розподілу судом першої інстанції судового збору за внесення апеляційних скарг у цивільній справі.

Процесуальний закон покладає на апеляційний суд обов`язок щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у випадку вирішення спору по суті та ухвалення судового рішення із висновком щодо розміру задоволених позовних вимог.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028сво18) наведено висновок про те, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з направленням справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

В даному випадку апеляційним судом скасовано судові рішення з направленням справи на розгляд до суду першої інстанції, отже розподіл суми сплаченої прокурором за внесення апеляційних скарг судового збору має бути здійснений міськрайонним судом, який ухвалив остаточне рішення за результатами розгляду справи.

Отже, у цьому випадку судові витрати, понесені прокурором в тому числі у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, мають бути перерозподілені за результатами розгляду справи судом першої інстанції, тобто за загальними правилами розподілу судових витрат.

На день слухання справи відзиву на апеляційну скаргу від відповідачів не надходило.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до матеріалів справи 10 червня 2020 року Миколаївська обласна прокуратура звернулась до Миколаївського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 травня 2020 року про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог.

При подачі апеляційної скарги прокурором було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 102 грн, що підтверджується копіює квитанції від 04 червня 2020 року № 888 (т. 1 а.с. 122).

За результатами перегляду апеляційним судом вищезазначеної ухвали постановою Миколаївського апеляційного суду від 08 липня 2020 року апеляційну скаргу прокурора Миколаївської області задоволено. Ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 травня 2020 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Також 29 жовтня 2020 року Миколаївська обласна прокуратура звернулась до Миколаївського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 жовтня 2020 року про залишення позову без розгляду.

При подачі апеляційної скарги прокурором було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 102 грн, що підтверджується копією квитанції від 26 жовтня 2020 року № 1832 (т. 2 а.с. 135).

За результатами перегляду апеляційним судом вищезазначеної ухвали постановою Миколаївського апеляційного суду Миколаївської області від 30 листопада 2020 року апеляційну скаргу прокурора Миколаївської області задоволено. Ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 жовтня 2020 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Питання щодо судових витрат визначено законодавцем у положеннях Глави 8 ЦПК України.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписамичастини 13статті 141ЦПК Україниякщо судапеляційної чикасаційної інстанції,не передаючи справина новийрозгляд,змінює рішенняабо ухвалюєнове,цей судвідповідно змінюєрозподіл судовихвитрат.

Отже, процесуальним законом визначено, що розподіл витрат по сплаті судового збору здійснюється судами відповідних інстанцій тільки після розгляду справи по суті, виходячи з розміру задоволених позовних вимог.

Переглядаючи зазначені ухвали суду першої інстанції за апеляційними скаргами прокурора, суд апеляційної інстанції не ухвалював судових рішень по суті спору, а переглядав ухвали суду першої інстанції з процесуальних питань, а тому питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору, що були понесені Миколаївською обласною прокуратурою за подання апеляційних скарг на оскаржувані ухвали суду першої інстанції підлягало вирішенню судом першої інстанції при ухваленні остаточного рішення по суті позовних вимог.

Проте суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні заяви прокурора про стягнення таких судових витрат, а том доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу.

Оскільки суд першої інстанції при ухваленні оскарженого судового рішення порушив вимоги процесуального закону, в силу вимог пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України оскаржувану ухвалу належить скасувати, та ухвалити у справі нове судове рішення, яким заяву прокурора задовольнити.

За такого, з Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, ОСОБА_1 та Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області підлягає стягненню в рівних частках судовий збір за подання Миколаївською обласною прокуратурою апеляційних скарг на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 травня 2020 року та ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 жовтня 2020 року в розмірі 1 051 грн з кожного ( 4 204 грн / 4 = 1 051 грн).

Керуючись статтями 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Миколаївської обласної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 вересня 2024 року скасувати на ухвалити у справі нове судове рішення.

Стягнути з Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, ОСОБА_1 та Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області з кожного по 1051 грн судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: Т.М. Базовкіна

Н.О. Тищук

Повний текст постанови складено 06 листопада 2024 року.