Ухвала

від 31.10.2024 по справі 521/16700/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/16700/24

Провадження № 4-с/521/75/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2024 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Мазун І. А,

за участю секретаря судового засідання Гриневич І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи Біляївський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 із скаргою на дії/бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи Біляївський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , в якій просив: визнати протиправними дії державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Лебедєва Євгенія Євгенійовича щодо нарахування в межах виконавчого провадження №63858668 ОСОБА_1 заборгованості по сплаті аліментів у період з листопада 2016 року по вересень 2020 року; зобов`язати державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Лебедєва Євгенія Євгенійовича в рамках виконавчого провадження №63858668 здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження №63858668, зменшивши його на суму платежів, нарахованих за період з листопада 2016 року по листопад 2020 року на загальну суму 173206,97 гривень; зобов`язати державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Лебедєва Євгенія Євгенійовича в рамках виконавчого провадження №63858668 здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 з урахуванням платежів за період з січня 2020 року по липень 2023 року на суму 26102,42 гривень; скасувати постанову державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Лебедєва Євгенія Євгенійовича від 05 квітня 2024 року про накладення штрафу в рамках виконавчого провадження №63858668.

В обґрунтуваннясвоїх вимог ОСОБА_1 зазначає,що рішеннямМалиновського районногосуду м.Одеси від30листопада 2016року посправі №521/18987/16-цстягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 кошти наутримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у розмірі частиниз усіхвидів заробітку(доходів)відповідача щомісячно,але неменше ніж30%мінімального прожитковогомінімуму,для дитинивідповідного віку,починаючи іздня пред`явленняпозову ідо досягненнядитиною повноліття,а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 такошти наутримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,у розмірі частиниз усіхвидів заробітку(доходів)відповідача щомісячно,але неменше ніж30%мінімального прожитковогомінімуму,для дитинивідповідного віку,починаючи іздня пред`явленняпозову ідо досягненнядитиною повноліття,а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 .Виконавчий листпо справі№521/18987/16-цбуло пред?явленодо примусовоговиконання Біляївськогоміськрайонного відділудержавної виконавчоїслужби Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса),де вподальшому буловідкрите виконавче провадження№6358668про стягненняз ОСОБА_1 коштів наутримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Якстало відомоСкаржнику замісцем йогослужби у НОМЕР_1 Прикордонному загоніДержавної прикордонноїслужби України,відрахування ізналежної йомузаробітної платиу 50%розмірі здійснюєтьсяна підставіпостанови від28березня 2024року,якою постановленоздіи?снювати відрахуванняіз сумидоходів боржникау розмірі50% доходів щомісяця до погашення загальноі? суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає 530710,86 гривень. 29 серпня 2024 року Скаржником було направлено до Біляі?вського ВДВС клопотання щодо здійснення перерахунку заборгованості, із врахуванням платежів по аліментам, здійснених ОСОБА_1 поза межами виконавчого провадження. Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №6358668 в АСВП ОСОБА_1 було виявлено постанову про накладення штрафу від 05 квітня 2024 року. Вважаючи дії державного виконавця щодо нарахування заборгованості по аліментам за період з листопада 2016 року по вересень 2020 року а також постанову про накладення штрафу протиправною, ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії державного виконавця Біляївського ВДВС Лебедєва Є.Є., а також просив суд зобов`язати державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості з урахуванням платежів за періоди з листопада 2016 року по листопад 2020 року на суму 173 206,97 гривень та з січня 2020 року по липень 2023 року на суму 26 102,42 гривень, а також скасувати постанову від 05 квітня 2024 року про накладення штрафу.

30 жовтня 2024 року до суду надійшли заперечення від ОСОБА_2 , яка проти задоволення скарги заперечувала, просила відмовити у задоволенні вимог скаржника, посилаючись на те, що нарахування заборгованості по сплаті аліментів було здійснено у відповідності до чинного законодавства.

31 жовтня 2024 року до суду надійшло клопотання від представника Скаржника про розгляд справи без присутності. Свої вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Заінтересована особа Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася.

Дослідивши матеріали скарги, суд вважає за необхідне її задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції.

Відповідно до ст.477 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено її права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2016 року по справі №521/18987/16-ц про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей було вирішено стягнути із Скаржника на користь Стягувача кошти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менше ніж 30% мінімального прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку, починаючи із дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 та кошти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менше ніж 30% мінімального прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку, починаючи із дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Постановою Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 09 грудня 2020 року було відкрито виконавче провадження №6358668 з виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2016 року по справі №521/18987/16-ц.

Постановою Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 05 квітня 2024 року на ОСОБА_1 накладено штраф за несплату аліментів у 265355,43 гривень. В обґрунтування штрафу виконавець посилається на наявність заборгованості по аліментам станом на 28.03.2024 року в розмірі 530710, 86 гривень.

29серпня 2024року Скаржникомбуло направленоклопотання доБіляі?вського ВДВСщодо здійсненняперерахунку заборгованостізі сплатиаліментів,оскільки,державним виконавцемне буливраховані платежі,які нарегулярній основіздійснювалися Скаржником,на банківськийрахунок Стягувачау добровільномупорядку наутримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .До клопотаннябули наданікопії банківськихквитанцій на суму26102,42гривень. Однак, після отримання клопотання державний виконавець здійснив розрахунок заборгованості від 19 вересня 2024 року без врахування наданих Скаржником квитанцій.

Згідно із частинами четвертою, восьмою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.

У випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802, визначено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

У частині третій статті 195 СК України зазначено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Дослідивши надані до матеріалів скарги банківські квитанції на користь ОСОБА_3 , суд погоджується з доводами скаржника про те, що хоча платежі за період з січня 2020 року по липень 2023 року і були здійснені без позначки «аліменти» у призначенні платежу, проте вони здійснювалися на користь ОСОБА_3 на утримання дітей, а не зазначення таких даних у квитанціях не спростовує того, що перерахунок коштів на користь стягувача боржник здійснював саме з метою надання утримання своїх дітей.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у Постановах від 18 листопада 2020 року у справі №648/1102/19 (провадження № 61-7500св20), від 26 травня 2021 року у справі №569/11466/20 (провадження № 61-1534св21) та від 10 серпня 2024 року у справі №206/2658/22.

Таким чином, державним виконавцем було неправомірно відмовлено у врахуванні платежів зі сплати аліментів, здійснених на користь ОСОБА_3 на суму 26102,42 гривень та, як наслідок, здійснено розрахунок заборгованості по аліментам без урахування вищевказаних квитанцій.

В частині вимог скарги про здійснення перерахунку заборгованості ОСОБА_1 та зменшення її на суму платежів, нарахованих за період з листопада 2016 року по листопад 2020 року на загальну суму 173206,97 гривень суд зазначає про таке.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2016 року по справі №521/18987/16-ц було вирішено стягнути із ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей. В той же час, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2020 року по справі №521/10830/20.

Як зазначається у поданій скарзі, у період з дати ухвалення рішення про стягнення аліментів та по період розірвання шлюбу ОСОБА_1 проживав спільно зі ОСОБА_3 та приймав участь у вихованні їх спільних дітей, утримував їх та надавав кошти у добровільному порядку.

В той же час, як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 по аліментам була розрахована в тому числі і за період поза межами відкриття виконавчого провадження, тобто за період з листопада 2016 року по листопад 2020 року включно, та нараховано суму боргу у цей період у розмірі 173206, 97 гривень.

З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів вжиття заходів щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_1 у період до відкриття виконавчого провадження, а також враховуючи спільне проживання подружжя до розірвання шлюбу у вересні 2020 року, суд вважає вимоги скарги у цій частині такими, що підлягають до задоволення. Біляі?вським ВДВС в Одеському раи?оні Одеськоі? області ПМУ МЮ (м. Одеса), не надано жодного доказу на підтвердження вчинення боржником умисних дій з метою ухилення від сплати аліментів в межах виконавчого провадження. Натомість, Скаржник у добровільному порядку сплачував аліменти, що підтверджуються квитанціями доданими до вказаної скарги, які не були враховані державним виконавцем Біляївського ВДВС при проведені Розрахунку заборгованості по аліментам від 19 вересня 2024 року.

Дослідивши постанову про накладення штрафу від 05 квітня 2024 року у сукупності із іншими доказами по справі, суд зазначає про таке:

Як вбачається із тексту постанови державного виконавця від 05 квітня 2024 року, державний виконавець, зазначаючи про заборгованість зі сплати аліментів, сума якої перевищує суму відповідних платежів за три роки та станом на 28 березня 2024 року за розрахунками державного виконавця становила 530710,86 гривень, наклав на Боржника штраф у розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 265355,43 гривень.

Штраф було визначено виходячи із сформованої державним виконавцем заборгованості зі сплати аліментів за період з листопада 2016 року по 19 вересня 2024 року на суму 530710,86 гривень.

Пунктом 16 частини третьої статті 18цього жЗакону передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 63Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 71Закону №1404-VIII визначений порядок стягнення аліментів, за приписами частини чотирнадцятої якої за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.

Водночас, згідно з частиною 4 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Вказані норми Закону станом на день прийняття державним виконавцем спірної постанови про накладення штрафу та ухвалення судом рішення у цій справі є чинними, неконституційними не визнавались.

Пунктом 8 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, визначено, що виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону.

Постанова про накладення штрафу оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу I цієї Інструкції та містить відомості про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.

Таким чином, визначення суми заборгованості зі сплати аліментів здійснюється виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. За наявності такої заборгованості виконавець наділений повноваженнями виносити постанову про накладення штрафу, в якій, серед іншого, вказується розмір заборгованості зі сплати аліментів. При цьому, така заборгованість має розраховуватись виконавцем з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі №2610/27695/2012, дата виникнення заборгованості зі сплати аліментів не впливає на можливість застосування штрафу до боржника. Визначальним для вирішення справи є встановлення наявності такої заборгованості на час винесення постанови про накладення штрафу та її сума, з якою пов`язано визначення розміру штрафу.

В той же час, вище вказаним вимогам Закону України «Про виконавче провадження» оскаржувана постанова від 05 квітня 2024 року не відповідає, оскільки при обчисленні суму штрафу державним виконавцем для обрахунку заборгованості зі плати аліментів визначено період з листопада 2016 року, в той час як на примусове виконання до Біляївського ВДВС виконавчий лист №521/18987/16-ц від 02 листопада 2020 року надійшов лише 09 грудня 2020 року у зв`язку із чим було відкрито виконавче провадження №63858668.

Водночас, довідка-розрахунок заборгованості аліментам, складена 28 березня 2024 року перед винесенням оскаржуваної постанови свідчить про те, що розрахунок заборгованості здійснено державним виконавцем не з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання (09 грудня 2020 року), а з 30 листопада 2016 року.

Таким чином, Скаржник зазначає про те, що вищевказане є неправомірним і таким, що не узгоджується з наведеними вище положеннями чинного законодавства, нарахування штрафних санкцій, починаючи з 30 листопада 2016 року, а тому постанова про накладення штрафу на ОСОБА_1 винесена необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та не у спосіб, що визначений законами України, тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Тобто, з метою забезпечення реального виконання судового рішення та ефективного захисту порушених прав, ЦПК України передбачає спеціальні форми реагування, зокрема, розділом VІІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України визначено порядок судового контролю за виконанням судових рішень в цивільних справах.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про те, що дії державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лебедєва Євгенія Євгенійовича щодо нарахування заборгованості по сплаті аліментів в межах виконавчого провадження №63858668 є протиправними, оскільки державний виконавець не врахував платежі, які були здійснені Скаржником у період з листопада 2016 року по вересень 2020 року, окрім того, оскаржувана постанова від 05 квітня 2024 року не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки при розрахунку суми штрафу державний виконавець взяв до уваги період з листопада 2016 року, тоді як виконавчий лист №521/18987/16-ц, що надійшов на примусове виконання до Біляївського ВДВС, був виданий лише 02 листопада 2020 року, що стало підставою для відкриття виконавчого провадження №63858668 також не виконав зобов`язання щодо перерахунку заборгованості за період з січня 2020 року по липень 2023 року.

Враховуючи, що наданими доказами доведено відсутність вини скаржника у виникненні заборгованості, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючись ст.ст.76-81,83, 89,258-261,352-354, 447-453 ЦПК України, ст.ст.39, 40, 56, 59, 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд,

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи Біляївський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправними дії державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Лебедєва Євгенія Євгенійовича щодо нарахування в межах виконавчого провадження №63858668 ОСОБА_1 заборгованості по сплаті аліментів у період з листопада 2016 року по вересень 2020 року.

Зобов`язати державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Лебедєва Євгенія Євгенійовича в рамках виконавчого провадження №63858668 здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження №63858668, зменшивши його на суму платежів, нарахованих за період з листопада 2016 року по листопад 2020 року на загальну суму 173206,97 гривень.

Зобов`язати державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Лебедєва Євгенія Євгенійовича в рамках виконавчого провадження №63858668 здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 з урахуванням платежів за період з січня 2020 року по липень 2023 року на суму 26102,42 гривень.

Скасувати постанову державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Лебедєва Євгенія Євгенійовича від 05 квітня 2024 року про накладення штрафу в рамках виконавчого провадження №63858668.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.А. Мазун