Рішення

від 04.11.2024 по справі 357/10818/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/10818/24

Провадження № 2/357/4249/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кошель Б. І. ,

при секретарі Нізовій А. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину - інваліда та коштів на особисте утримання,-

В С Т А Н О В И В :

30.07.2024 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь: 1) аліменти на утримання спільної повнолітньої дитини з інвалідністю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі, в розмірі 5000,00грн.(п`ять тисяч гривень) щомісячно, починаючи з дати подання позову і довічно. 2) стягнути з відповідача на свою користь кошти на особисте утримання в твердій грошовій сумі, в розмірі 5000,00грн.(п`ять тисяч гривень) щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову і довічно. 3)стягнути з відповідача на свою користь витрати за професійну правничу допомогц, в розмірі 5000,00грн.(п`ять тисяч гривень).

В обґрунтування позову вказано, що сторони від спільного проживання мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька проживає та зареєстрована разом з позивачкою та знаходить на повному її утриманні. Відповідач добровільно брати участь в утриманні дитини відмовляється, хоча є працездатною особою та не має інших утриманців. Донька Віолетта страждає тяжким захворюванням на дитячий церебральний параліч, спастичну диплегію, затримку психічного та мовленєвого розвитку та є інвалідом I групи з дитинства і безстроково. В зв`язку з чим потребує постійних витрат на реабілітацію, заняття з розвитку та підтримуюче лікування. Позивач постійно опікується донькою, а тому можливості працювати немає, саме тому потребує коштів на особисте утримання.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2024 року головуючим суддею визначено Кошеля Б.І. та матеріали передані для розгляду.

08.10.2024року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Позивачка у судове засідання не з`явилась, про день і час розгляду справи була повідомлена належним чином, представник позивача- ОСОБА_4 направила до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Відповідно до положення ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Від спільного проживання сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 167.

Згідно витягів з реєстру територіальної громади № 2023/001450767 від 16.02.2023, та № 2023/006653929 від 23.08.2023 ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до наявної у справі відповіді з єдиного державного демографічного реєстру № 827690 від 04.10.2024, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 має захворювання спастична диплегія зі стійкими руховими порушеннями. Інтелектуально-мнестична недостатність, дизартія, що вбачається з витягу з історії хвороби № 523 від 10.03.2020р., виданого Державною установою «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. Академіка О.М. Лук`янової НАМН України» дитячі клініки, витягом з історії хвороби № 164 від 14.02.2022р., виданого Державною установою «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. Академіка О.М. Лук`янової НАМН України» дитячі клініки, висновком МСЕК № 1104559 серія АВ від 16.03.2023року та індивідуальной програмой реабілітації інваліда № 177 від 16.03.2023р.

Згідно з посвідченням Управління соціального захисту населення Бучанської РДА серії ДДА № 167958 від 06.11.2023року, ОСОБА_3 має статус дитини-інваліда I Групи, підгрупи «Б» з 14.04.2004 і довічно.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК України) .

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припала на дитину, яка досягла повноліття.

Положеннями ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

При визначенні розміру аліментів суд також враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

За вказаною вище правовою нормою законодавцем передбачено загальне правило про стягнення аліментів на утримання однієї дитини у розмірі 1/4 частки доходу платника аліментів.

Суд зазначає, що положення ч. 5 ст. 183 СК України вирішує умови стягнення аліментів у наказному провадженні. Інститут наказного провадження спрямований на вирішення справ, що носять безспірний характер, тому слід дійти висновку, що вказана норма містить орієнтир розміру аліментів, який може вважатися безспірним і мінімальним, при цьому в позовному провадженні розмір аліментів визначається судом на підставі поданих сторонами у справі доказів.

За правилами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, наявність визначеного законом обов`язку обох батьків утримувати власних дітей, відсутність домовленості між сторонами (батьками) про утримання сина, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки в твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень), починаючи з дня пред`явлення позову і довічно.

Крім цього, відповідно до ст. 88 СК України, якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.

Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю, визначається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина (ч. 2 ст. 88 СК України).

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 80 СК України).

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази та встановлені обставини, суд також вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про стягнення коштів на її особисте утримання, стягнувши з відповідача на користь позивача щомісячно 5000,00грн. (п`ять тисяч гривень) починаючи з дня пред`явлення позову (30.07.2024) і довічно.

Позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн.(п`ять тисяч гривень).

За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Враховуючи положення ст. 137 ЦПК України, суд приходить до висновку, що розмір витрат на правничу допомогу підлягає до задоволення у розмірі 5000,00 грн., при цьому судом враховано, що вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», зазначив, що оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97), при цьому судом враховано складність справи та виконаних представником робіт (наданих послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторони позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

На підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору на користь держави.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи зміст наведених правових норм та статті 4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 50 відсотків від ставки судового збору в дохід держави за подання до суду даної позовної заяви, тобто в розмірі 605,60 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 80,88,182,183,200 СК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 133,137, 141, 206, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 5000,00грн. (п`ять тисяч гривень) щомісячно починаючи з 30.07.2024р. і довічно.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти на її особисте утримання, в розмірі 5000,00грн.(п`ять тисяч гривень) щомісячно, починаючи з 30.07.2024 року і довічно.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на пофесійну правничу допомогу, в розмірі 5000,00 грн.(п`ять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Суддя Б. І. Кошель