Ухвала

від 22.10.2024 по справі 753/20126/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20126/24

провадження № 1-кс/753/2939/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100020004107, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого суді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024100020004107, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Як вказує прокурор у обґрунтування клопотання, досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні встановлено, що 06.10.2024 приблизно о 16:00 год. водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи ТЗ марки «Chevrolet Nubira» д.н.з. НОМЕР_1 , під час проїзду нерегульованого пішохідного переходу по вул. Здолбунівська, 9 у м. Києві, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка переходила проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу справа-наліво відносно руху водія. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 госпіталізовано до КНП КМКЛШМД з попереднім діагнозом: ЗЧМТ, перелом обох кісток гомілок у верхній третині, перелом лівої плечової кістки у верхній третині.

Прокурор зазначає, що ТЗ «Chevrolet Nubira» д.н.з. НОМЕР_2 (VIN- НОМЕР_3 ) належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

У кримінальному провадженні ТЗ «Chevrolet Nubira» д.н.3. НОМЕР_1 визнано речовим доказом, оскільки він зберіг на собі сліди вчинення даного злочину.

Прокурор стверджує, що у під час проведення досудового розслідування виникла необхідність у накладенні решту на Т3 «Chevrolet Nubira» д.н.з. НОМЕР_1 з метою збереження цього транспортного засобу як речового доказу, а також збереження як доказів слідів, що виникли на ньому в результаті даної ДТП, тобто з метою запобігання можливості приховування, ремонту, пошкодження, псування, знищення, відчуження даного транспортного засобу. Незастосування арешту цього ТЗ може призвести до його ремонту і як наслідок втрати слідів та пошкоджень даного речового доказу.

Прокурор у судове засіданні не прибув, у поданій до суду заяві просив розглядати клопотання без його участі та просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.

Власник майна у судове засідання не прибув, що відповідно до статті 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Суд, дослідивши клопотання та надані в його обґрунтування матеріали, оцінивши надані докази, дійшов висновку про задоволення клопотання, з огляду на таке.

Слідчим відділом Дарницького УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024100020004107 від 07 жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Як визначено ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частиною 3 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Суд враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, а тому зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, враховуючи положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виходить з того, що згідно із практикою ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Описана у клопотанні фабула у сукупності з матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, що підтверджується доданими до матеріалів клопотання доказами, які містяться, зокрема, у: протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, акті огляду на направлення транспортного засобу на майданчик тимчасового утримання транспорту, який містить опис пошкоджень транспортного засобу, рапорті.

При цьому слідчий суддя виходить з того, що факти, які підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Також на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини у вчиненні злочину чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом першим частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди вилучено, зокрема автомобіль марки Chevrolet моделі Nubira, д.н.з. НОМЕР_2 , який поміщено до спеціального майданчика за адресою: вул. Гната Хоткевича, 20Б.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що мало місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, вказаний автомобіль відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки міг зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, враховуючи правову підставу для арешту майна, а також з метою об`єктивного всебічного досудового розслідування та необхідності встановлення обставин скоєння злочину, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором доведено необхідність арешту вказаного майна, оскільки воно має значення речових доказів у даному кримінальному провадженні з метою їх збереження.

Керуючись статтями 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на транспортний засіб марки «Chevrolet Nubira» д.н.з. НОМЕР_4 (VIN - НОМЕР_5 ), належний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування ним.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1