Рішення

від 17.10.2024 по справі 757/39822/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39822/23-ц

пр. 2-4032/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі Ємець Д.О.,

за участі представника позивача (в режимі ВКЗ) - ОСОБА_1 ,

представника відповідача Міністерства внутрішніх справ України - Старостенка О.О.,

представника третьої особи Головний сервісний центр МВС України - Ємельянової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_2 до Держава України в особі Державної казначейської служби України, Міністерства внутрішніх справ України, Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головний сервісний центр МВС України про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

07.09.2023 до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 , яка передана судді Ільєвій Т.Г., згідно вимог якої позивач просить суд :

- стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; паспорт № НОМЕР_2 , виданий 24.06.2021 року, орган, що видав, - 5116; зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 ) матеріальні збитки у розмірі 9 840,00 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; паспорт № НОМЕР_2 , виданий 24.06.2021 року, орган, що видав, - 5116; зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; паспорт № НОМЕР_2 , виданий 24.06.2021 року, орган, що видав, - 5116; зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 ) судові витрати.

Мотивуючи позовні вимоги ОСОБА_2 вказує, що 02.09.2021 він набув право власності на автомобіль маркиHYUNDAI SONATA, 2008 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 .

27.02.2022 позивач, знаходячись в місті Одеса, керуючи вказаним транспортним засобом, був зупиненим поліцейськими патрульної поліції, які з підстав перебування автомобіля у розшуку в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_22 здійснили його вилучення та доставили на спеціальний майданчик для тимчасового зберігання.

Крім того, співробітники поліції повідомили ОСОБА_3 , що на даний автомобіль державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) було накладено арешт та оголошено його в розшук в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_22.

Згідно відкритих даних, що містяться в автоматизованій системі виконавчого провадження, дане виконавче провадження було відкрите 21.06.2019р., боржником за ним є ТОВ «Баскетбольний клуб «Київ», а стягувачем - ДП «Палац Спорту».

Однак, за наявною інформацією, зазначений автомобіль вибув із власності боржника, ТОВ «БК «Київ», ще у 2011 році. Водночас, як уже було зазначено вище, ОСОБА_2 автомобіль був придбаний у фізичної особи ОСОБА_4 , а право власності на нього було зареєстроване 02.09.2021 року в ТСЦ МВС України № 5141.

Під час реєстрації транспортного засобу жодних обтяжень, встановлених на даний автомобіль ТСЦ МВС України № 5141 виявлено не було, жодних обмежень на його відчуження у попереднього власника не існувало.

З метою з`ясування усіх обставин справи представником ОСОБА_2 - адвокатом Крушенівським P.O. було направлено адвокатський запит до ТСЦ МВС №5141.

У відповіді на запит ТСЦ МВС № 5141 повідомив, що згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС, станом на 17.08.2022 року, інформація про перебування вказаного автомобіля у розшуку та арешті відсутня, а попередній власник автомобіля ОСОБА_5 придбав у власність автомобіль, на підставі договору купівлі-продажу від 12.02 2019 року.

Крім того, згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 79961934 від 22.08.2022 року, наданого приватним нотаріусом Саркісовою В.В., будь-яка інформація щодо обтяжень в зазначеному реєстрі відносно спірного автомобіля також відсутня.

Водночас, Управління патрульної поліції в Одеській області у відповіді на адвокатський запит підтвердило, що автомобіль HYUNDAI SONATA (номер кузова НОМЕР_3 ) було вилучено співробітниками поліції, у зв`язку із внесенням державним виконавцем Шевченківського ВДВС до інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» відомостей про розшук зазначеного автомобіля. Інформацією з приводу документів, які стали підставою для внесення відомостей про розшук до підсистеми, УПП в Одеській області не володіє.

04.08.2022р. адвокатом Крушенівським P.O. було направлено заяву до Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМЮ МЮ про скасування арешту автомобіля ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що він не є стороною у виконавчому провадженні, а також надав інформацію та копію свідоцтва, що підтверджує право власності саме ОСОБА_2 на даний автомобіль.

Однак, Шевченківський ВДВС у місті Києві ЦМЮ МЮ у відповідь на цю заяву проігнорував вимоги адвоката і тільки порекомендував звернутися до суду для вирішення цього питання.

30.11.2022 р. ОСОБА_2 також звернувся до Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМЮ МЮ з заявою, у якій, керуючись ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження», просив передати йому автомобіль на відповідальне зберігання, оскільки той зберігався не в належних умовах і піддавався частковому розукомплектуванню.

Однак, Шевченківський ВДВСу місті Києві ЦМЮ МЮ у відповідь на цю заяву, також, проігнорував прохання заявника і надав ту саму відповідь, що надавав раніше адвокату Гірника О.С. - ОСОБА_6 , а саме рекомендував звертатися до суду.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 був позбавлений можливості у праві володіння, користування та розпорядження майном, що належить йому на праві приватної власності, а заходи щодо досудового врегулювання спору не принесли жодних результатів, він був змушений звернутися для захисту своїх прав до суду з позовом до Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМЮ МЮ про визнання права власності на свій автомобіль та звільнення автомобіля з-під арешту.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2023 року у справі №761/18041/22, яке набрало законної сили, суд вирішив визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль Hyundai Sonata, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 ; зняти арешт з автомобіля Hyundai Sonata, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_6 , накладений постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в рамках виконавчого провадження Мв НОМЕР_22.

Окрім цього, позивач вказує, що вказаним рішенням суду встановлено, що постанови Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМЮ МЮ від 29.04.2020р. в частині арешту та розшуку автомобіля Hyundai Sonata, НОМЕР_3 є незаконними, а інформація Міністерства внутрішніх справ України від 01.04.2020р. щодо належності цього автомобіля до ТОВ «БК «Київ» є такою, що не відповідає дійсності.

Автомобіль ОСОБА_2 знаходився на зберіганні на спецмайданчику з 27.07.2022р. по 23.06.2023р. включно.

Для того, щоб повернути автомобіль зі зберігання ОСОБА_2 вимушений був сплатити до державного бюджету України грошові кошти у розмірі 840.00 грн. (зберігання транспортного засобу за першу-сьому добу), 6 500,00 грн. (зберігання транспортного засобу починаючи з восьмої доби), а також 2 500,00 грн. (оплата за послуги евакуатора), всього : 9 840,00 грн.

Таким чином, сукупність порушень законодавства України з боку підрозділів МВС України (надання не вірної інформації про реєстрацію автомобіля ОСОБА_3 , порушення порядку складання Акту затримання автомобіля ОСОБА_3 , а відповідно - незаконне затримання), а також Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМЮ МЮ (винесення незаконних постанов про арешт та розшук автомобіля ОСОБА_3 , який не був зареєстрований за боржником у виконавчому провадженні) безпосередньо призвели до того (причинно-наслідковий зв`язок), що ОСОБА_2 зазнав матеріальних збитків у розмірі 9 840,00 грн.

Окрім цього, сукупність вищезазначених порушень законодавства України з боку підрозділів МВС України та Шевченківського ВДВС, також призвели до того, що ОСОБА_2 зазнав моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 10 000, 00 грн.

Вказані обставини послугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 12.09.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

11.01.2024 до суду надійшов відзив Державної казначейської служби України на позовну заяву, в якому представник просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та слухати справу без участі представника Державної казначейської служби України. Мотивуючи позицію представник вказав, що вимоги до Держави України в особі Державної казначейської служби України являються безпідставними, з огляду на те, що спір у справі виник через незаконні, на думку позивача, дії та рішення МВС та ВДВС, а казначейством жодної шкоди йому не завдано, у правовідносини не вступало, отже не може нести відповідальність за можливу шкоду, заподіяну позивачеві діями інших державних органів.

Окрім цього, представник вказує, що не може підлягати задоволенню позовна вимога щодо стягнення шкоди з Казначейства чи шляхом списання з рахунку Казначейства, оскільки вона є очевидно необґрунтованою і такою, що не відповідає встановленому законом способу захисту права позивача.

Також, Казначейство вважає, що позивач обґрунтовує свої вимоги винятково оціночними судженнями та не надає, ані доказів заподіювання йому шкоди, ані фактичного підтвердження цього факту у встановленому законодавством порядку.

16.01.2024 та 12.02.2024 до суду надійшла відповідь представника позивача на відзив Державної казначейської служби України, в якій представник вказав на безпідставність доводів викладених у відзиві.

04.03.2024 до суду надійшло клопотання представника відповідача Міністерства внутрішніх справ України - Старостенка Олександра Олександровича про заміну неналежного відповідача у справі - МВС України на належного відповідача Головний сервісний центр МВС України (вулиця Лук`янівська, 62, м. Київ, 04071).

05.03.2024 ухвалою суду у задоволенні клопотання представника відповідача відмовлено та одночасно залучено Головний сервісний центр МВС України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

02.04.2024 до суду надійшов відзив Міністерства внутрішніх справ України, в якому представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог, так як будь-яких обставин, зокрема, щодо заподіяння моральної шкоди позивачу, причинно-наслідкового зв`язку між такою шкодою та бездіяльністю МВС позивач не надав, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення завданих збитків.

04.04.2024 до суду надійшла відповідь представника позивача на відзив Міністерства внутрішніх справ України, в якій представник вказав на безпідставність доводів викладених у відзиві.

29.04.2024 до суду надійшли пояснення Головного сервісного центру МВС України, в яких представник зазначила, у зв`язку з розбіжностями VIN коду на транспортний засіб НYUNDАІ SОNАТА, які були виявлені під час опрацювання даного позову та підготовки пояснень на нього, ГСЦ МВС 16 квітня 2024 року в ЄДРТЗ здійснено об`єднання історій транспортного засобу НYUNDАІ SОNАТА, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_3 із заміною VIN на НОМЕР_7 (відповідно до ВМД 8814).

Одночасно повідомлено, що ГСЦ МВС внесені відомості про зняття арешту з транспортного засобу НYUNDАІ SОNАТА, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_7 , двигун № НОМЕР_8 на підставі постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хом`як Ж.Ю. від 26 травня 2023 року ВП № НОМЕР_22 про зняття арешту з майна боржника ТОВ «Баскетбольний клуб» Київ», код ЄДРПОУ 30370402, винесеної відповідно до рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14 березня 2023 року у справі № 761/18041/22, яка була долучена до позовної заяви позивача.

З огляду на зазначене, у разі звернення позивача в установленому порядку до територіального сервісного центру МВС вказані вище неузгодженості будуть усунуті шляхом обміну свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НYUNDАІ SОNАТА, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_7 , двигун № НОМЕР_8 .

Ухвалою суду від 23.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача Міністерства внутрішніх справ України в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

Представник третьої особи Головного сервісного центру МВС України - Ємельянова І.О. в судовому засіданні підтримала позицію викладену у поясненнях на відзив.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про місце і час судового розгляду повідомлялися належним чином, заяв, клопотань до суду не подано.

За вказаних обставин, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність нез`явившихся осіб на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Суд, заслухавши позицію сторін, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та враховуючи доводи відповідачів та третьої особи, які викладені письмово, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення.

За приписами ч. 3 ст. 208, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 218 ЦПК України, судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду, яке проголошується негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно.

Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 16 ЦК Україна, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «Хюндай Моторс Україна» в 2008 році отримала кузови для промислового складання моторних транспортних засобів (легкових автомобілів Hyunday SONATA), номер НОМЕР_9 , номер НОМЕР_10 , відповідно VIN НОМЕР_7 транспортного засобу.

МРЕВ № 3 УДАІ ГУМВС України в м. Києві 14 серпня 2008 року зареєстровано за ТОВ «БАСКЕТБОЛЬНИЙ КЛУБ «КИЇВ» транспортний засіб НYUNDАІ SОNАТА, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_7 , двигун № НОМЕР_8 на підставі довідки-рахунку від 14 серпня 2008 року ДДР 327699 та видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 і номерні знаки НОМЕР_12 .

У ВРЕР № 4 УДАІ ГУМВС України в м. Києві 15 липня 2011 року транспортний засіб НYUNDАІ SОNАТА, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_7 , двигун № НОМЕР_8 знято з обліку для реалізації і видано номерні знаки для разових поїздок 11СМ6470.

16 листопада 2011 року ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Кременчука та Кременчуцького району, підпорядкованого УМВС України в Полтавській області, транспортний засіб НYUNDАІ SОNАТА, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_8 зареєстровано на ім`я ОСОБА_7 та видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_13 і номерні знаки НОМЕР_14 на підставі довідки-рахунку НОМЕР_15 .

21 березня 2017 року в ТСЦ МВС № 5342 РСЦ МВС в Полтавській області транспортний засіб НYUNDАІ SОNАТА, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_8 знято з обліку та видані номерні знаки для разових поїздок 17АТ4625.

25 березня 2017 року в ТСЦ МВС № 5141 РСЦ МВС в Одеській області транспортний засіб НYUNDАІ SОNАТА, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_8 зареєстровано на ім`я ОСОБА_8 та видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_16 і номерні знаки НОМЕР_17 .

12 лютого 2019 року в ТСЦ МВС № 5141 РСЦ МВС в Одеській області транспортний засіб НYUNDАІ SОNАТА, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_8 перереєстровано на ім`я ОСОБА_4 та видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_18 і номерні знаки НОМЕР_19 .

13 грудня 2019 року в ТСЦ МВС № 5141 РСЦ МВС в Одеській області Кужда Руслан Мирославович перереєстрував транспортний засіб НYUNDАІ SОNАТА, 2008 року випуску, кузов No НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_3 , двигун No НОМЕР_8 у зв`язку з переобладнанням для роботи на газовому пальному та отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_20 .

02 вересня 2021 року в ТСЦ МВС № 5141 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області транспортний засіб НYUNDАІ SОNАТА, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_8 перереєстровано на ім`я ОСОБА_2 та видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 і номерні знаки НОМЕР_21 .

Водночас, в ЄДРТЗ відсутня інформація про обмеження, накладені на транспортний засіб НYUNDАІ SОNАТА, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_8 .

В розрізі вказаного, суд вважає за необхідне зазначити, щодо системи сервісних центрів ГСЦ МВС та їх повноважень.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 889 «Про утворення територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ» (далі - постанова № 889) утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ: регіональний сервісний центр в АРК та м. Севастополі, регіональний сервісний центр МВС в м. Києві, регіональні сервісні центри МВС в областях. Цією ж постановою Кабінету Міністрів України утворено Головний сервісний центр МВС як міжрегіональний територіальний орган з надання сервісних послуг МВС.

Отже, у результаті проведення реформи МВС після набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» Державна автомобільна інспекція Міністерства внутрішніх справ України припинила своє існування без правонаступництва, а її функції були розподілені між утвореними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 889 «Про утворення територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ» сервісними центрами МВС (в частині надання адміністративних послуг щодо реєстрації транспортних засобів, видачі посвідчень водія та інших) та Національною поліцією (щодо нагляду за дорожнім рухом, розшуку транспортних засобів та інші).

Слід зауважити, що утворені відповідно до вказаної постанови територіальні органи МВС - регіональні сервісні центри МВС та Головний сервісний цент МВС, були окремими юридичними особами. При цьому до складу регіональних сервісних центрів МВС входили структурні підрозділи - територіальні сервісні центри.

Відповідно до Положення про Головний сервісний центр МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1393 одним із завдань ГСЦ МВС, зокрема, було визначено організацію, координацію, спрямування та контроль діяльності територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - регіональних сервісних центрів МВС.

Повноваження регіональних сервісних центрів МВС визначались відповідними положеннями про регіональні сервісні центри МВС в АРК та м. Севастополі, в м. Києві, в областях.

Основні функції територіальних сервісних центрів були визначені Положенням про територіальний сервісний центр МВС, затвердженим наказом МВС України від 29 грудня 2015 року № 1646, до яких належало, зокрема, проведення реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів з видачею свідоцтв про реєстрацію, тимчасових реєстраційних талонів та номерних знаків на транспортні засоби, здійснення обміну реєстраційних документів та номерних знаків на транспортні засоби, зняття з обліку зареєстрованих транспортних засобів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 79 «Деякі питання територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ за переліком згідно з додатком.

За вказаних обставин вбачається, що даною постановою ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України без правонаступництва.

Водночас, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 24 лютого 2020 року № 171 «Про затвердження структури Головного сервісного центру МВС» затверджено нову структуру ГСЦ МВС.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 квітня 2020 року № 333 «Про затвердження штату Головного сервісного центру МВС» затверджено штат Головного сервісного центру МВС та визнано такими, що втратили чинність, штати ГСЦ МВС та регіональних сервісних центрів МВС, затвердженні наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 травня 2016 року № 350 з наступними змінами та доповненнями.

Наказом МВС від 07 листопада 2015 року №1393 (у редакції наказу МВС України від 24 квітня 2020 року № 354) затверджено Положення про Головний сервісний центр МВС (далі - Положення).

Вказане Положення міститься у вільному доступі та розміщене на офіційному сайті ГСЦ МВС.

ГСЦ МВС відповідно до пункту 1 розділу І Положення є міжрегіональним територіальним органом з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ.

Згідно з пунктом 4 розділу І Положення ГСЦ МВС складається зі структурних підрозділів та відокремлених структурних підрозділів - регіональних сервісних центрів далі - РСЦ).

РСЦ складається зі структурних підрозділів, до яких, у тому числі, входять територіальні підрозділи - територіальні сервісні центри МВС (далі - ТСЦ МВС).

РСЦ підзвітні та підконтрольні керівництву ГСЦ МВС.

ГСЦ МВС, РСЦ і ТСЦ МВС разом становлять систему сервісних центрів МВС.

Пунктом 6 розділу І Положення встановлено, що ГСЦ МВС у своїй діяльності керується Конституцією, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, законами України, актами Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, наказами МВС, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.

ГСЦ МВС відповідно до покладених на нього завдань виконує функції адміністратора Єдиного державного реєстру МВС, Єдиного державного реєстру транспортних засобів (ЄДРТЗ), реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху (підпункт 56 пункту 1 розділу ІІІ Положення).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Положення про Єдиний державний реєстр транспортних засобів, затвердженого наказом МВС України від 06 листопада 2020 року № 779 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2020 року за № 1336/35619 (далі - Положення № 799) ведення ЄДРТЗ здійснюється уповноваженими посадовими особами ГСЦ МВС (далі - уповноважені посадові особи адміністратора ЄДРТЗ) під час виконання покладених на них функцій та завдань відповідно до законодавства шляхом обробки (унесення, накопичення, використання, узагальнення) інформації в ЄДРТЗ про зареєстровані транспортні засоби, їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби.

Пунктом 9 розділу ІІІ Положення № 779 визначено, що за потреби внесення змін до реєстраційних документів на транспортні засоби, у випадках передбачених законодавством, а також з метою виправлення технічних помилок та описок посадовими особами адміністратора ЄДРТЗ здійснюється коригування (зміни) відповідної інформації в ЄДРТЗ.

Окрім цього, наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України від 30 січня 2018 року № 64/261/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 лютого 2018 року, затверджено Порядок взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (далі - Порядок взаємодії).

Відповідно до пункту 2 цього наказу визначено адміністраторами з питань обміну інформацією, які забезпечуватимуть та здійснюватимуть технічне супроводження процедури подання запитів та отримання відповідей, державне підприємство «Національні інформаційні системи», Головний сервісний центр МВС, Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ України та Національну поліцію України.

Пунктом 1 розділу І Порядку взаємодії встановлено, що цей Порядок визначає механізм взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України з державними, приватними виконавцями при проведенні виконавчих дій щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.

Інформаційна взаємодія згідно з пунктом 3 розділу І Порядку взаємодії здійснюється з використанням таких інформаційних систем:

автоматизована система виконавчого провадження (далі - АСВП);

Єдиний державний реєстр МВС (далі - ЄДР);

єдина інформаційна система Міністерства внутрішніх справ України;

інформаційний портал Національної поліції.

Інформаційна взаємодія щодо виявлення та арешту транспортних засобів боржника, визначена розділом ІІ Порядку взаємодії.

Згідно з пунктом 1 цього розділу державне підприємство «Національні інформаційні системи» (ДП «НАІС») забезпечує передачу від АСВП до ЄДР запитів про зареєстровані за боржником транспортні засоби, сформованих державними, приватними виконавцями.

ГСЦ МВС на підставі пункту 2 розділу ІІ Порядку взаємодії забезпечує передачу відповідей на запити про зареєстровані за боржником транспортні засоби від ЄДР до АСВП.

Так, на виконанні у Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувають матеріали виконавчого провадження НОМЕР_22 з виконання наказу Господарського суду м. Києва №910/22446/15 від 30.10.2015 року, стягувач: ДП «Палац Спорту», боржник: ТОВ «Баскетбольний клуб «Київ».

В межах вказаного виконавчого провадження, постановою Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 29 квітня 2020 року було накладено арешт на транспортні засоби, що належать боржнику у ВП НОМЕР_22, в тому числі на автомобіль Hyundai Sonata, що належний позивачу.

Як вбачається листа Управління патрульної поліції в Одеській області від 24.02.2022 № 3254/3/41/13/05/02¬2022 автомобіль марки Hyundai Sonata, номер кузова НОМЕР_3 , який відповідно до інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» перебував у розшуку на підставі відомостей внесених державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Києві Шевченко М.О. та 27.07.2022 було затримано співробітниками управління, про що складено акт огляду та тимчасового затримання, та евакуйовано до спеціалізованого арешт майданчику № 8 за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, 31/А.

Так, Інструкція з формування та ведення інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», затверджена наказом МВС України від 13.06.2018 № 497 (далі - Інструкція), визначає порядок формування та ведення інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» призначеної для обробки відомостей про транспортні засоби (далі - ТЗ) усіх типів (автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них ТЗ та мопеди) та номерні знаки ТЗ (далі - номерні знаки), що розшукуються у рамках кримінального, виконавчого проваджень, проваджень у справах про адміністративні правопорушення, оперативно-розшукової діяльності, а також за ухвалою слідчого судді, суду.

Розділом VI Інструкції визначено порядок формування в ІП «Гарпун» обліку за категоріями «розшук ТЗ боржника державним виконавцем» та «розшук ТЗ боржника приватним виконавцем».

Пунктом 1 цього розділу визначено складові, які зазначаються під час внесення інформації до ІП «Гарпун» та підлягають обліку за категоріями «розшук ТЗ боржника державним виконавцем» та «розшук ТЗ боржника приватним виконавцем».

Пунктом 2 цього розділу визначено, що порядок внесення (зняття) в електронній формі відомостей, зазначених у пункті 1 цього розділу, в ІП «Гарпун» визначено Порядком взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України від 30 січня 2018 року № 64/261/5 (далі - Порядок).

Інформаційна взаємодія, відповідно до пункту 3 розділу І Порядку, здійснюється з використанням таких інформаційних систем: автоматизована система виконавчих проваджень (далі - АСВП); Єдиний державний реєстр транспортних засобів (далі - ЄДРТЗ); єдина інформаційна система Міністерства внутрішніх справ (далі - ЄІС); інформаційний портал Національної поліції (далі - ІПНП).

Передачу відповідей на запити про зареєстровані за боржником транспортні засоби від ЄДРТЗ до АСВП забезпечує Головний сервісний центр МВС (пункт 2 Розділу ІІ Порядку).

Окрім цього, за інформацією уповноваженого структурного підрозділу, що відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 виконує функції канцелярії - Департаменту документообігу і контролю МВС, в період з 01.04.2020 по 22.01.2024 не встановлено фактів надходження та реєстрації МВС запитів від Шевченківського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № НОМЕР_22 про арешт майна ОСОБА_2 .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14.03.2023 у справі № 761/18041/22, яке набрало законної сили, визнано за ОСОБА_3 право власності на автомобіль Hyundai Sonata, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 та знято арешт з вказаного автомобіля, що накладений постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в рамках виконавчого провадження НОМЕР_22.

Таким чином, з урахуванням наданих пояснень третьою особою, слід прийти до висновку, що залежно від того, за яким VIN номером (НОМЕР_3 чи НОМЕР_7) було здійснено пошук інформації про власника та історію транспортного засобу, відповідно така інформація і надавалась.

У зв`язку із вищевикладеним, ймовірно, ДВС було здійснено пошук за VIN НОМЕР_7 та встановлено обмеження - «Арешт та/або заборона на відчуження» на транспортний засіб НYUNDАІ SОNАТА, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_7 , двигун № НОМЕР_8 , власником якого значилось ТОВ «БАСКЕТБОЛЬНИЙ КЛУБ «КИЇВ».

Окрім цього,за інформацією уповноваженого структурного підрозділу, що відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 виконує функції канцелярії - Департаменту документообігу і контролю МВС, в період з 01.04.2020 по 22.01.2024 не встановлено фактів надходження та реєстрації МВС запитів від Шевченківського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № НОМЕР_22 про арешт.

Так, відповідно до приписів ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Статтею 8 Конституції України унормовано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У Рішенні Конституційного Суду України від 03.10.2001 року у справі №1-36/2001 (справа про відшкодування шкоди державою) визначено, що шкода, завдана незаконними діями державних органів, відшкодовується за рахунок державного бюджету.

Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Таким чином, відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган. Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Відповідно до статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи згаданих органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

Відповідно до статті 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно зі статтею 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Таким чином, зазначені підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу, серед яких законодавець виокремлює як зазначені органи, так і їх посадових чи службових осіб, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

При цьому, з урахуванням положень пункту 10 частини другої статті 16, статей 21, 1173 та 1174 ЦК України, шкода, завдана зазначеними органами чи (та) особами відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування лише у випадках визнання зазначених рішень незаконними та їх подальшого скасування або визнання дій або бездіяльності таких органів чи (та) осіб незаконними.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

З огляду на викладене, вирішуючи цей спір, суд виходить із необхідності встановлення наявності трьох умов, які є необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди: неправомірна бездіяльність цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Згідно із пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Також варто зазначити, що необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього органу чи його посадових чи службових осіб. При цьому, факт неправомірності (незаконності) прийняття неправомірного рішення, вчинення дії чи бездіяльності органів державної влади, що призвели до завдання шкоди, повинен бути встановлений у передбаченому законом порядку, тобто повинен підтверджуватись відповідним рішенням, ухвалою, постановою, вироком суду, яке має преюдиційне значення для справи про відшкодування шкоди. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності є відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, як уже було встановлено під час судового розгляду, на майно позивача рішенням державного виконавця накладено арешт, що на переконання позивача завдало йому шкоди, так як судовим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва було визнано за ОСОБА_9 право власності на автомобіль Hyundai Sonata, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 та знято арешт з вказаного автомобіля.

Так, під час дослідження вказаного судового рішення на предмет наявності визнання рішення державного виконавця незаконним або визнання дій або бездіяльності незаконною, судом не встановлено.

Окрім цього, під час судового розгляду встановлено, що за інформацією уповноваженого структурного підрозділу, що відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 виконує функції канцелярії - Департаменту документообігу і контролю МВС, в період з 01.04.2020 по 22.01.2024 не встановлено фактів надходження та реєстрації МВС запитів від Шевченківського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № НОМЕР_22 про арешт.

Встановлені обставини свідчать, що позивачем не надано жодного рішення суду про визнання дій або бездіяльності відповідачів протиправними, внаслідок чого порушено право позивача.

Так, що стосується завданої моральної шкоди, то позивач жодним чином не обґрунтовував та не надав доказів завдання моральної шкоди та не довів причинного зв`язку між діями відповідача і заподіяною шкодою.

В даному випадку відсутні всі обов`язкові елементи складу цивільного правопорушення, без яких державний орган неможливо притягнути до відповідальності та зобов`язати відшкодувати шкоду.

Наряду з вказаним, під час судового розгляду встановлено, що ГСЦ МВС 16 квітня 2024 року в ЄДРТЗ здійснено об`єднання історій транспортного засобу НYUNDАІ SОNАТА, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_3 із заміною VIN на НОМЕР_7 (відповідно до ВМД 8814).

Також, ГСЦ МВС внесені відомості про зняття арешту з транспортного засобу НYUNDАІ SОNАТА, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_7 , двигун № НОМЕР_8 на підставі постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хом`як Ж.Ю. від 26 травня 2023 року ВП № НОМЕР_22 про зняття арешту з майна боржника ТОВ «Баскетбольний клуб» Київ», код ЄДРПОУ 30370402, винесеної відповідно до рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14 березня 2023 року у справі № 761/18041/22, яка була долучена до позовної заяви позивача.

Суд звертає увагу позивача, що представник ГСЦ МВС у своїх поясненнях зазначив, що у разі звернення позивача в установленому порядку до територіального сервісного центру МВС вказані вище неузгодженості будуть усунуті шляхом обміну свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НYUNDАІ SОNАТА, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_7 , двигун № НОМЕР_8 .

Окрім цього, вставновлені судом обставини свідчать, що відповідаем помилково було включено до кола відповідачів Міністерство внутрішніх справ України.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 264 ЦПК України під час прийняття рішення суд, зокрема, вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не доведено, що саме діями або бездіяльністю Міністерства внутрішніх справ України, Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) йому було завдано шкоди..

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Так, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 2, 4, 10-13, 15, 76-81, 89, 133, 134, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Держава України в особі Державної казначейської служби України, Міністерства внутрішніх справ України, Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головний сервісний центр МВС України про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; паспорт № НОМЕР_2 , виданий 24.06.2021 року, орган, що видав 5116; зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Держава в особі Державної казначейської служби України, код ЄДРПОУ 37567646 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6.

Відповідач: Міністерство внутрішніх справ України, код ЄДРПОУ 00032684, 01024, м. Київ. вул. Богомольця, 10

Відповідач: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головний сервісний центр МВС України, 04085, м. Київ-85, вул. Лук`янiвська, 62, код ЄДРПОУ 40109173.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення буде виготовлено протягом десяти днів.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА