Рішення

від 10.10.2024 по справі 757/32880/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32880/21-ц

Пр. № 2-2150/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Соколова О.М.

секретар судового засідання: Колесник А.Є.

справа № 757/32880/21-ц

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІФГ КАПІТАЛ АДМІНІСТРАТОР ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ» про стягнення одноразової виплати у зв`язку з недосягненням мінімального розміру суми пенсійних накопичень на дату настання пенсійного віку, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІФГ КАПІТАЛ АДМІНІСТРАТОР ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ» про стягнення одноразової виплати у зв`язку з недосягненням мінімального розміру суми пенсійних накопичень на дату настання пенсійного віку.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_1 (далі - позивач) є учасником НЕПІДПРИЄМНИЦЬКОГО ТОВАРИСТВА ВІДКРИТИЙ НЕДЕРЖАВНИЙ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД «ІФД КАПІТАЛ» відповідно до пенсійного контракту № 51/07/07/173 від 31.01.2007 року укладеного між Пенсійним фондом та ПІДПРИЄМСТВОМ З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ «ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА» як Вкладником.

Відповідно до останньої, надісланої відповідачем на адресу позивача виписки з індивідуального пенсійного рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 року, залишок коштів Позивача складав 4 943,40 грн.

13 серпня 2018 року позивач досяг пенсійного віку.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про надання виписки з індивідуального пенсійного рахунку, з вимогою про здійснення одноразової виплати. Однак на жодну з вимог позивач відповіді не отримав. Так само, не було отримано від відповідача належної позивачу виплати на вказаний у вимозі банківський рахунок останнього.

Позивач вважає, що відповідачем порушуються його права на отримання одноразової виплати накопичень за недержавним пенсійним страхуванням, а отже є достатні правові підстави для звернення до суду за захистом прав позивача та примусового стягнення з відповідача належних позивачу коштів.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.06.2021 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін відкрито провадження та призначено судове засідання та роз`яснено відповідачу право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали надати відзив на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, проте на адресу суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи у його відсутність, вимоги підтримав, просив задовольнити, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, в порядку встановленому ст.128 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 4 вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є учасником НЕПІДПРИЄМНИЦЬКОГО ТОВАРИСТВА ВІДКРИТИЙ НЕДЕРЖАВНИЙ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД «ІФД КАПІТАЛ» відповідно до пенсійного контракту № 51/07/07/173 від 31.01.2007 року укладеного між Пенсійним фондом та ПІДПРИЄМСТВОМ З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ «ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА» як Вкладником. В системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду позивачу відкрито індивідуальний пенсійний рахунок НОМЕР_2.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІФГ КАПІТАЛ АДМІНІСТРАТОР ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ» (далі - відповідач) відповідно до вказаного пенсійного контракту є Адміністратором зазначеного Пенсійного фонду.

Відповідно до надісланої відповідачем на адресу позивача виписки з індивідуального пенсійного рахунку № НОМЕР_2 за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 року, залишок коштів позивача складав - 4 943,40 грн.

Матеріалами справи встановлено, що в подальшому, виписки з індивідуального пенсійного рахунку відповідачем на адресу позивача не надсилалися.

13 серпня 2018 року позивач досяг пенсійного віку, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 від 05.09.2018 року.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 03.12.2013 року було прийнято розпорядження № 4400, яким було встановлено мінімальний розмір суми пенсійних накопичень, необхідних для призначення пенсійних виплат за недержавним пенсійним страхуванням. Вказаним рядженням встановлено, що «пенсійна виплата здійснюється адміністратором одноразово на вимогу фонду, зокрема, у разі якщо сума належних учаснику фонду пенсійних коштів на дату настання пенсійного віку учасника не досягає суми, достатньої для забезпечення протягом 10 років щомісячної виплати в розмірі 50 відсотків офіційно затвердженого прожиткового мінімуму, законодавчо визначеного для непрацездатних громадян».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 р. №92246-VIII визначено, що з 1 липня 2018 року по 1 грудня 2018 року прожитковий мінімум для непрацездатних громадян складатиме 1 435,00 грн.

Таким чином, мінімальний розмір суми пенсійних накопичень необхідних для призначення пенсійних виплат за недержавним пенсійним страхуванням на момент досягнення позивачем пенсійного віку складав 86 100,00 грн. (1435 грн. розмір прожиткового мінімуму х 120 місяців мінімально необхідний період для здійснення щомісячних пенсійних виплат / 50% коефіцієнт прожиткового мінімуму.

Так, відповідно до матеріалів справи, судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача, зокрема: 18.12.2018 року, позивач надіслав на адресу відповідача поштове відправлення №№0820200219306 з вимогою від 30.11.2018 року про надання виписки з індивідуального пенсійного рахунку; 19.02.2018 року, позивач надіслав на адресу відповідача поштове відправлення №0820200261965 з вимогою від 13.02.2019 року про здійснення одноразової виплати; 16.10.2020 року позивач надіслав на адресу відповідача поштове відправлення №0829400112554 3 повторною вимогою від 01.10.2020 року про здійснення одноразової виплати.

Однак, на жодну з своїх вимог позивач відповіді не отримав. Так само, не було отримано від відповідача належної позивачу виплати на вказаний у вимозі банківський рахунок останнього,

Нормами Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», а саме статтею 65 Закону прямо передбачено обов`язок адміністратора фонду щодо одноразової виплати учаснику фонду у наступних випадках: Пенсійна виплата може здійснюватися адміністратором одноразово на вимогу учасника фонду у разі: медично підтвердженого критичного стану здоров`я (онкозахворювання, інсульт тощо) або настання інвалідності учасника фонду; коли сума належних учаснику фонду пенсійних коштів на дату настання пенсійного віку учасника фонду не досягає мінімального розміру суми пенсійних накопичень, встановленого національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг; виїзду учасника фонду на постійне проживання за межі України».

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що відповідачем порушуються права позивача на отримання одноразової виплати накопичень за недержавним пенсійним страхуванням, а отже є достатні правові підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного, суд вважає, що позов є законним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

На підставі ст.141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати в розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 2, 7, 10-13, 76-81, 141, 263-268, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІФГ КАПІТАЛ АДМІНІСТРАТОР ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ» про стягнення одноразової виплати у зв`язку з недосягненням мінімального розміру суми пенсійних накопичень на дату настання пенсійного віку - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІФГ КАПІТАЛ АДМІНІСТРАТОР ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ» на користь ОСОБА_1 одноразову виплату у зв`язку з недосягненням мінімального розміру суми пенсійних накопичень на дату настання пенсійного віку у розмірі 100 % пенсійних накопичень у розмірі 4 943 (чотири тисячі дев`ятсот сорок три) грн. 40 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІФГ КАПІТАЛ АДМІНІСТРАТОР ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн. (дев`ятсот свісім) 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІФГ КАПІТАЛ АДМІНІСТРАТОР ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ», адреса:01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, код ЄДРПОУ: 32984182.

Повний текст рішення складено 10.10.2024 року.

Суддя О.М.Соколов