Ухвала

від 25.09.2024 по справі 757/43068/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43068/24-к

пр. 1-кс-37269/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року Печерський районний суд міста Києва у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12023000000002306 від 14.12.2023,-

ВСТАНОВИВ :

Прокурор третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12023000000002306 від 14.12.2023 на майно, на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Ферум Тулз» (ЄДРПОУ 45138387), а саме:

- АТ «Райффайзен Банк» м. Київ (МФО 322904) рахунок НОМЕР_1 ;

- АТ «Правекс Банк» (МФО 380838) рахунки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;

- АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) рахунки НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ;

- АТ «Пiвденний» (МФО 328209) рахунок НОМЕР_9 ;

- АТ «Укрексімбанк» (МФО 322313) рахунок НОМЕР_10 ;

- ПуАТ «КБ «Акордбанк» (МФО 380634) рахунок НОМЕР_11 ;

- АТ «РВС Банк» (МФО 339072) рахунок НОМЕР_12 ;

- АТ «Альтбанк» (МФО 320940) рахунки НОМЕР_13 , НОМЕР_14 .

Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, збереження вищевказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 14.12.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023000000002306 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ряд суб`єктів господарської діяльності, які протягом 2022-2024 років організували протиправний механізм неконтрольованого виводу валютних коштів закордон, пов`язаний з використанням «валютного коридору» при імпортних операціях, який полягає у наступному.

Зокрема, понад 100 суб`єктів господарювання, які сумарно перерахували понад 51 млрд. гривень в адресу на разі невстановлених нерезидентів з метою оплати/попередньої оплати за нібито поставлений на територію України товар. При цьому, аналізом імпортних операцій з податкового блоку ДПС України засвідчено факти відсутності поставки більшої частини товару. З вищевказаної суми в Україну фактично надійшло товару лише на 2,6 млрд грн, що свідчить про безпідставне виведення майже 49 млрд гривень під виглядом проведення імпортних операцій.

Також установлено, що більшість так званих «імпортерів» з зазначеного переліку взагалі не імпортували будь-якого товару, мають у штаті 1-3 співробітників та «нульові» показники сплати податків до державного бюджету, зокрема податків на прибуток та на додану вартість.

Ураховуючи те, що вказана діяльність відноситься до однієї з активних форм організованої злочинності господарських злочинів, а суб`єкти їх вчинення використовують різноманітні корупційні канали (зв`язки) у наглядових органах та органах державної влади, є підстави вважати, що до участі у вчинені вказаних злочинів причетні посадові особи Національного банку України, Міністерства фінансів України, Торгово-промислової палати, а також керівників та/або працівників відповідальних за валютний нагляд та фінансовий моніторинг банківських установ (особливо в частині певних дій) або бездіяльності посадових осіб при виконанні комплексу ризик-орієнтованих заходів, проведення яких дозволяє з`ясувати суть і мету фінансових операцій.

Вбачається, що банківськими установами проігноровано наявність у зазначених імпортних операціях низку індикаторів/критеріїв, характерних для функціонування схем відмивання доходів, відповідно до типологічного дослідження відмивання доходів від привласнення коштів і майна державних підприємств та інших суб`єктів, які фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, затвердженому Наказом Державної служби фінансового моніторингу України 24.12.2019 N? 159.

Крім того, відповідно до вимог п.6 Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 N? 8, банк здійснює первинний аналіз документів (інформації) про валютні операції до моменту проведення валютної операції з метою виявлення сумнівної валютної операції. Виявлення сумнівної валютної операції може здійснюватися шляхом установлення наявності індикатора, зазначеного в додатку до Положення N? 8 (уключаючи індикатор, установлений на власний розсуд уповноваженої установи).

Згідно з Переліком індикаторів та заходів щодо здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції (додаток до Положення № 8) одним із індикаторів сумнівної валютної операції під № 25 є валютна операції з метою здійснення розрахунків (попередньої оплати), пов`язані з наявними ризиками невиконання контрагентом - нерезидентом зобов`язань щодо поставки товарів за зовнішньоекономічним договором уключаючи наявність порушень контрагентом нерезидентом законодавчо встановлених строків розрахунків, створення заплутаних та/або штучних умов здійснення платежів, наявність законодавчих обмежень щодо ввезення товарів на територію України).

При цьому, агенти валютного нагляду (банки, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв`язку, які отримали ліцензію НБУ) мають право вимагати у суб`єктів валютних операцій документи, пов`язані із здійсненням валютних операцій, а суб`єкти валютних операцій зобов`язані надавати такі документи на вимогу агентів валютного нагляду у визначений ними строк (ч. 8 ст. 11 ЗУ «Про валюту і валютні операції»).

Агентом валютного нагляду опрацьовується відповідний пакет документів, що стосуються операцій припинення зобов`язань за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі виявлення агентом валютного нагляду порушення суб`єктом валютного законодавства, агент валютного нагляду запобігає проведенню такої валютної операції та інформує про таку валютну операцію орган валютного нагляду у порядку, встановленому НБУ(4. 11 ст. 11 ЗУ «Про валюту і валютні операції»).

Так, певні суб?єкти господарської діяльності, які користуючись послугами комісіонерів здійснюють схемні імпортні операції протягом 2022-2024 років, що надає змогу виводити грошові кошти з України в адресу офшорних юрисдикцій та без фактичної поставки товарів/послуг завдаючи збитків державі в особливо великих розмірах.

Установлено, що у період з березня 2024 року по травень 2024 року група фіктивних компаній перерахувала 91,09 млн грн на адресу ТОВ «Ферум Тулз» (ЄДРПОУ 45138387) з призначенням платежу: оплати за товар, оплата за теплові насоси, оплата за технічні деталі та інше.

Також, установлено, що ТОВ «Ферум Тулз» фактично не знаходиться за місцем державної реєстрації, у довідці 20 ОПП не задекларовано жодного об`єкта, відсутня сплата податкових платежів до державного бюджету України, керівником та засновником значиться ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (директор та КБВ ще у чотирьох товариств), яка на даний час офіційно не працевлаштована веде аморальний спосіб життя, виявлено факт притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, вищезазначене може свідчити про її суто номінальну роль в управлінні товариством.

У подальшому, посадові особи ТОВ «Ферум Тулз» у період з 28.03.2024 по 10.05.2024 року здійснили перерахування коштів на користь нерезидента країни Польща «BCG Group Sp. z.o.o.» на загальну суму 2,01 млн Євро (еквівалент 84,81 млн грн) в якості передоплати за тепловий насоси.

При цьому, за даними Державної митної служби України, інформація щодо здійснення митних оформлень з імпорту товарів на користь ТОВ «Ферум Тулз», від іноземної компанії «BCG Group Sp.z.o.o.» відсутня.

Крім того, 14.05.2024 у якості свідка допитано ОСОБА_5 , керівника ТОВ «Астрамедіа» (код ЄДРПОУ 42919235), яке здійснило перерахування 3,33 млн грн на адресу ТОВ «Ферум Тулз» в якості оплати за обладнання. Так, ОСОБА_5 показав, що ніякого відношення до ТОВ «Астрамедіа» він немає, ніяких управлінських рішень він не приймав та контрактів щодо фінансово-господарської діяльності з ТОВ «Ферум Тулз» не укладав.

Окрім наведеного, Державна служба фінансового моніторингу України листом № 996/440-04-4/дск від 17.05.2024 повідомила про те, що за результатами проведеного аналізу наявної інформації виявлено, що рахунки ТОВ «Ферум Тулз» можуть використовуватися для здійснення фінансових операцій, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом та із вчиненням кримінального правопорушення, що не стосується легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Додатково установлено, що ТОВ «Ферум Тулз» (ЄДРПОУ 45138387) має наступні рахунки у банківських установах:

- АТ «Райффайзен Банк» м. Київ (МФО 322904) рахунок НОМЕР_1 ;

- АТ «Правекс Банк» (МФО 380838) рахунки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;

- АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) рахунки НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ;

- АТ «Пiвденний» (МФО 328209) рахунок НОМЕР_9 ;

- АТ «Укрексімбанк» (МФО 322313) рахунок НОМЕР_10 ;

- ПуАТ «КБ «Акордбанк» (МФО 380634) рахунок НОМЕР_11 ;

- АТ «РВС Банк» (МФО 339072) рахунок НОМЕР_12 ;

- АТ «Альтбанк» (МФО 320940) рахунки НОМЕР_13 , НОМЕР_14 .

Таким чином, у ході досудового слідства у кримінальному провадженні зібрано достатньо доказів та встановлені вагомі обставини, які свідчать, що вищеперелічені банківські рахунки використовувались для вчинення розслідуваного кримінального правопорушення, а грошові кошти, які знаходяться на них, набуто кримінально протиправним шляхом.

Постановою слідчого від 28.05.2024 кошти, які знаходяться на вищеперелічених банківських рахунках суб?єкта господарювання, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вони набуті кримінально протиправним шляхом, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

З урахуванням вказаних обставин, з метою забезпечення збереження даних речових доказів від їх відчуження чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, зважаючи на те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, сторона обвинувачення вважає за необхідне накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на вказаних вище банківських рахунках.

Слідчий слідчої групи у кримінальному провадженні, до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Слідчий суддя розглянув клопотання за відсутності власника майна на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання, виходячи з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, а саме: грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Ферум Тулз» (ЄДРПОУ 45138387), оскільки таке майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12023000000002306 від 14.12.2023 на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Ферум Тулз» (ЄДРПОУ 45138387), а саме:

- АТ «Райффайзен Банк» м. Київ (МФО 322904) рахунок НОМЕР_1 ;

- АТ «Правекс Банк» (МФО 380838) рахунки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;

- АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) рахунки НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ;

- АТ «Пiвденний» (МФО 328209) рахунок НОМЕР_9 ;

- АТ «Укрексімбанк» (МФО 322313) рахунок НОМЕР_10 ;

- ПуАТ «КБ «Акордбанк» (МФО 380634) рахунок НОМЕР_11 ;

- АТ «РВС Банк» (МФО 339072) рахунок НОМЕР_12 ;

- АТ «Альтбанк» (МФО 320940) рахунки НОМЕР_13 , НОМЕР_14 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1