Справа №760/21336/24 1-кс/760/9518/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 вересня 2024 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представників власника майна ТОВ «Призма Девелопмент» - адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ТОВ «Призма Девелопмент», про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 22023101110000438 від 18.05.2023,
В С Т А Н О В И В :
До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ТОВ «Призма Девелопмент», про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 22023101110000438 від 18.05.2023.
У клопотанні зазначається, що 01.07.2024 колегією суддів Київського апеляційного суду (справа №760/29927/23) було задоволено апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні №22023101110000438 від 18.05.2023, скасовано ухвалу слідчого судді Солом?янського районного суду м. Києва від 15.03.2024 та накладено арешт шляхом позбавлення права користування, володіння та розпорядження грошовими коштами ТОВ «Призма Девелопмент» (код ЄДРПОУ 33948255), що знаходяться на рахунках, окрім виплати заробітної плати, і відповідних нарахувань на заробітну плату працівникам, у тому числі розрахунків при звільненні, відпускних, аліментів, лікарняних, відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, пільгових пенсій, включаючи на здійснення виплат з вказаною метою на транзитні рахунки та інші банківські установи, виплат, пов`язаних зі сплатою місцевих податків та зборів, комунальних платежів, оплати послуг оренди комунального та державного майна, сплати банківських комісій, а саме:
АТ «Райффайзен Банк» МФО 300335:
- НОМЕР_1 ;
- НОМЕР_2 ;
- НОМЕР_3 .
АТ «Таскомбанк» МФО 33950:
- НОМЕР_4 ;
- НОМЕР_5 .
Заявник пояснив, що як вбачається з рішення апеляційного суду, прокурор звернувся до слідчого судді з проханням накласти арешт шляхом позбавлення права користування, володіння та розпорядження грошовими коштами ТОВ «Призма Девелопмент», при цьому посилається на те, що слідчим управлінням Головного управління СБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023101110000438 від 18.05.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч.4 ст. 111-1 КК України. Зазначає прокурор, що виявлені в ході обшуку документи свідчать про те, що посадові особи ТОВ «Аррікано Ріел Естейт (Arricano Real Estate PLC) (код ЄДРПОУ 37817742), ТОВ «Грандінвест» (код ЄДРПОУ 35391715), ТОВ «Аррікано Проперті Менеджмент» (код ЄДРПОУ 35033951), переслідуючи мету отримання прибутку, будучи обізнаними про розпочату військову агресію з боку рф, забезпечили функціонування та ведення господарської діяльності торгово-розважального комплексу «Південна Галерея» у тимчасово окупованому російською федерацією м. Сімферополь (АР Крим), внаслідок чого сприяли сплаті багатомільйонних податків, з яких формується військовий бюджет держави-агресора. Також прокурор вказує, що розрахункові рахунки ТОВ «Призма Девелопмент» є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, так як на даний час використовуються на користь рф та зберегли на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень, а також можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим 30.11.2023 постановою слідчого розрахункові рахунки визнано речовими доказами.
Заявник вказав, що розрахункові рахунки відкриті ТОВ «Призма Девелопмент» в банківських установах, безпідставно віднесені органом досудового розслідування до речових доказів. Банківські рахунки ТОВ «Призма Девелопмент» не можуть зберегти на собі сліди злочину та інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вказано, що органом досудового розслідування не зібрано жодних доказів на підтвердження обґрунтованості підозри щодо вчинення злочину відповідними суб`єктами ТОВ «Призма Девелопмент», потреби в подальшому арешті рахунків та виконання завдань кримінального провадження.
Окрім того, заявник звертає увагу на те, що сторона обвинувачення, за і твердженням, встановила причетність до ймовірного злочину лише посадових осіб ТОВ «Аррікано Рел Естейт (Arricano Real Estate PLC), ТОВ «Грандінвест» (код ЄДРПОУ 35391715) та ТОВ «Аррікано Проперті Менеджмент». Проте, за тривалий час розслідування стороною обвинувачення не встановлено жодних фактів ймовірної причетності службових осіб ТОВ «Призма Девелопмент» до будь-якої протиправної діяльності, у тому числі шляхом фінансування рф як держави-агресора із направленням грошових коштів з рахунків ТОВ «Призма Девелопмент» до рф.
Враховуючи вищевикладене, заявник стверджує, що відсутні підстави для подальшого арешту майна ТОВ «Призма Девелопмент» у кримінальному провадженні №22023101110000438, оскільки відсутні підстави, які б виправдовували втручання держави у право ТОВ «Призма Девелопмент» володіти своїм майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи.
Адвокати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 які діють в інтересах ТОВ «Призма Девелопмент» в судовому засіданні клопотання підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у ньому.
Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував з приводу задоволення клопотання і скасування арешту майна, посилаючись на те, що воно є необґрунтованим, а арештоване майно визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників, вивчивши клопотання про скасування арешту майна, дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023101110000438 від 18.05.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111-2, ч.4 ст.111-1 КК України. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Київською обласною прокуратурою.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 15.03.2024 (справа №760/29927/23) відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 22023101110000438 від 18.05.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111-2, ч.4 ст.111-1 КК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01.07.2024 апеляційну скаргу прокурора відділу Київської обласної прокуратури задоволено.
Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15.03.2024, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури за матеріалами кримінального провадження № 22023101110000438, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч.4 ст. 111-1 КК України, - скасовано.
Постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури за матеріалами кримінального провадження № 22023101110000438, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч.4 ст. 111-1 КК України, - задоволено.
Накладено арешт у кримінальному провадженні № 22023101110000438, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.05.2023, шляхом позбавлення права користування, володіння та розпорядження, грошовими коштами ТОВ «Призма Девелопмент» (код ЄДРПОУ 33948255), що знаходяться на рахунках окрім виплати заробітної плати, і відповідних нарахувань на заробітну плату працівникам в тому числі розрахунків при звільненні, відпускних, аліментів, лікарняних, відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, пільгових пенсій, включаючи на здійснення виплат з вказаною метою на транзитні рахунки та інші банківські установи, виплат пов`язаних зі сплатою місцевих податків та зборів, комунальних платежів, оплати послуг оренди комунального та державного майна, сплати банківських комісій, а саме:
АТ «Райффайзен Банк» МФО 300335, а саме:
НОМЕР_1 ;
НОМЕР_2 ;
НОМЕР_3 ;
АТ «Таскомбанк» МФО 33950, а саме:
НОМЕР_4 ;
НОМЕР_5 .
Як вбачається зі змісту ухвали Київського апеляційного суду від 01.07.2024 (справа №760/29927/23), арешт на грошові кошти на банківських рахунках ТОВ «Призма Девелопмент», накладався з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
У п. 194 рішення по справі «Узан та інші проти Туреччини» від 05 березня 2019 року (Заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08 та 19316/08), Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що утримання майна, вилученого за рішенням суду в рамках кримінального провадження, має розглядатися з точки зору відповідності такого рішення закону держави-учасника, який регулює використання майна відповідно до загальних інтересів суспільства.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому ст. 174, 539 КПК України.
Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А №296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.10.2007).
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів часників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та упередженого розслідування і судового розгляду.
Слідчим суддею встановлено, що з моменту накладення арешту на вищевказане майно по день розгляду клопотання, органом досудового розслідування не вчинено жодних слідчих чи процесуальних дій з арештованим майном, доказів того, що рахунки ТОВ «Призма Девелопмент» будь-яким чином використовувались на користь рф, арештоване майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, засобом його вчинення або містить сліди його вчинення, тобто його відповідності критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, прокурором не надано.
Слідчий суддя також зауважує, що безготівкові кошти не є індивідуалізованими матеріальними об`єктами відповідно режим поводження з ними не може бути аналогічний тому, який запроваджений до речових доказів. Накладений арешт на грошові кошти, що обліковуються на рахунках, враховуючи їх нематеріальний і не індивідуалізований характер, не узгоджується із заявленою метою збереження речових доказів, адже їх неможливо використати як доказ у кримінальному провадженні.
Долучені прокурором в судовому засіданні копії протоколу огляду інтернет-ресурсів від 30.04.2023 та протоколи допиту свідків не спростовують наведені заявником обставини в клопотанні.
Враховуючи вищезазначеного, слідчий суддя вважає, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, є необґрунтованим. Вищезазначені обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає доцільним задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ТОВ «Призма Девелопмент», про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 22023101110000438 від 18.05.2023.
Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України,
У Х В А Л И В:
Клопотання задовольнити.
Скасувати, накладений в рамках кримінального провадження № 22023101110000438 від 18.05.2023 на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 01.07.2024 (справа №760/29927/23), арешт з позбавленням права користування, володіння та розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Призма Девелопмент» (код ЄДРПОУ 34001452), у:
АТ «Райффайзен Банк» МФО 300335, а саме на рахунках:
- НОМЕР_1 ;
- НОМЕР_2 ;
- НОМЕР_3 .
АТ «Таскомбанк» МФО 33950, а саме на рахунках:
- НОМЕР_4 ;
- НОМЕР_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2024 |
Оприлюднено | 07.11.2024 |
Номер документу | 122825527 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Солом'янський районний суд міста Києва
Усатова І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні