Постанова

від 04.11.2024 по справі 285/4168/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №285/4168/24 Головуючий у 1-й інст. Сусловець М. Г.

Категорія 84 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Шевчук А.М., Талько О.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу №285/4168/24 за заявою Комунального підприємства Звягельської міської ради «Звягельводоканал»провидачу судового наказупро стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення

за апеляційною скаргою Комунального підприємства Звягельської міської ради «Звягельводоканал»

на ухвалуНовоград-Волинського міськрайонногосуду Житомирськоїобласті від19серпня 2024року, яка постановлена під головуванням судді Сусловця М.Г.

встановив:

У серпні 2024 року Комунальне підприємствоЗвягельської міськоїради «Звягельводоканал»(далі КП«Звягельводоканал») звернулося до суду із заявою, в якій просило видати судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 боргу за отримані послуги з централізованого водопостачання та (або) централізованого водовідведення в сумі 18300,02 грн. та вирішити питання розподілу судових витрат.

На обґрунтування поданої заяви вказувало, що КП «Звягельводоканал» згідно публічного індивідуального договору, який опублікований 02.08.2021 року на офіційному веб-сайті КП «Звягельводоканал», про що розміщена інформація в засобах масової інформації, та шляхом відкриття абонентського рахунку № НОМЕР_1 , згідно Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року №690, взяло на себе зобов`язання по наданню послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а споживач в особі ОСОБА_1 , що користується послугами централізованого водопостачання та (або) централізованого водовідведення, за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язана оплачувати вказані послуги.

Однак ОСОБА_1 несвоєчасно і в неповному обсязі розраховується за надані послуги з централізованого водопостачання та (або) централізованого водовідведення станом на 09.08.2024 року, за нею рахується борг в сумі 18300,02 грн., який завдає шкоди інтересам підприємства в сфері своєчасного надходження коштів за надані послуги, які мають спрямовуватись на відшкодування пов`язаних з їх наданням витрат, тому КП «Звягельводоканал» змушене звернутись до суду за захистом своїх інтересів.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19 серпня 2024 року відмовлено у видачі судового наказу.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, КП «Звягельводоканал» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, необґрунтованість та неврахування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що при винесені ухвали судом не враховано що, відповідно до ст. 13, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017 року із внесеними змінами, ст. 633, 634 ЦК України надання послуг здійснюється згідно з публічним індивідуальним договором приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення для споживачів власників (співвласників, користувачів) житлових та нежитлових приміщень.

КП «Звягельводоканал» невідкладно розмістило текст публічного договору приєднання на веб-сайті підприємства і він є загальнодоступним, крім того, екземпляр типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення долучено до заяви про видачу судового наказу.

Додає, що протягом місяця з дня опублікування у засобі масової інформації та на сайті проекту публічного договору приєднання боржник про свою відмову укласти договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення чи про свою незгоду із умовами опублікованого договору у письмовому вигляді не направив, від послуг з централізованого водопостачання та водовідведення не відмовився, отже боржник вважається таким, шо прийняв умови публічного договору про надання послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Отже, між сторонами склалися фактичні договірні відносини на підставі публічного договору, тому суд першої інстанції безпідставно відмовив у видачі судового наказу. Дана позиція підтверджуються практикою Верховного Суду, зокрема у справі №641/2634/16.

Боржник правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала відповідає.

Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив із того, що до заяви по видачу судового наказу не долучено копії договору, укладеного у письмовій формі між заявником та боржником, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Правилами статті 163 ЦПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу, а пунктом 3 частини 3 цієї ж статті встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Відповідно до статей 160, 161, 163, 165 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, зокрема, про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

У заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

У даному випадку була подана заява про видачу судового наказу, передбачена пунктом 3 частини 1 статті 161 ЦПК України, згідно якої судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

У частині першій статті 633 ЦК України зазначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Заявник вказує, що КП «Звягельводоканал» розмістило текст публічного договору приєднання на веб-сайті підприємства, а боржник свою відмову укласти договір або свою незгоду із умовами договору не висловив, від послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не відмовився, а тому споживач приєднався до вказаного публічного договору в силу положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

До заяви про видачу судового наказу КП «Звягельводоканал» додало: - розрахунок суми заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.08.2021 року до 31.07.2024 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 ; - досудове попередження; - Типовий індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Згідно із п. 5 Типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток до договору), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг.

Із поданих заявником документів убачається лише наявність заборгованості у вказаний період, тоді як установити факт наявності між заявником та ОСОБА_1 договірних відносин щодо централізованого водопостачання та централізованого водовідведення із поданих документів не убачається можливим.

Отже, колегія суддів не погоджується з вказаною вище позицією скаржника, оскільки публікація на сайті вказаного публічного договору, за відсутності письмового підтвердження боржника про прийняття такої пропозиції та інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання боржником таких послуг, є недостатнім доказом на підтвердження безспірності вимог заявника.

Посилання скаржника на правовий висновок Верховного Суду, який викладений у постанові від 22 лютого 2018 року у справі №641/2634/16 про те, що якщо протягом місяця з дня опублікування позивачем у засобі масової інформації проекту договору відповідачі про свою відмову укласти договір про надання послуг з вивезення побутових відходів чи про свою незгоду із умовами опублікованого договору у письмовому вигляді не направили, то вони вважаються такими, що прийняли пропозицію щодо укладення договору про надання послуг з вивезення побутових відходів, положення якого відповідають типовому договору, є помилковим, оскільки вказаний висновок зроблений під час розгляду справи за правилами позовного провадження.

В даному випадку визначальним для правильного застосування норм процесуального права та можливості розгляду справи за правилами наказного провадження, яке законодавець відокремив від інших видів провадження у цивільних справах, і видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, є саме наявність укладеного між сторонами в письмовій (електронній) формі договору, а не фактичне існування договірних відносин.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Виходячи зі змісту заявлених відповідно до пункту 3 частини 1 статті 161 ЦПК України грошових вимог, правила пункту 3частини 3статті 163 ЦПК України щодо обов`язкового додавання копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, спрямовані на забезпечення безспірного характеру наказного провадження.

Тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у видачі судового наказу у зв`язку із недотриманням заявником вимог пункту 3частини 3статті 163 ЦПК України.

При цьому, відмова у видачі судового наказу з вказаних підстав не є перешкодою для звернення з такими самими вимогами у порядку позовного провадження.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючисьст. 367,368,374,375,381-384ЦПК України,суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Звягельської міської ради «Звягельводоканал» залишити без задоволення, а ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19 серпня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 06 листопада 2024 року.

Головуючий Судді