Рішення

від 23.10.2024 по справі 207/2990/24

БАГЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

№ 207/2990/24

№ 2/207/1026/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бистрової Л.О.

при секретарі Степанян М.К.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні ум.Кам`янське цивільнусправу запозовом керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області, який діє в інтересах держави в особі: Кам`янської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги , про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до суду із зазначеною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.06.2021 у справі № 207/151/21 (кримінальне провадження № 12020040780001218 від 01.12.2020) ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначено їй покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки.

Вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.06.2021 року у справі № 207/151/21 набрав законної сили 23.07.2021.

Судовим розглядом зазначеної справи встановлено, зокрема, наступне.

01.12.2020 року приблизно о 00.30 годині ОСОБА_1 знаходилась в коридорі квартири АДРЕСА_1 , де у неї на ґрунті особистих неприязних відносин виникла сварка з її співмешканцем ОСОБА_2 , під час якої у ОСОБА_1 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень останньому.

Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 пішла на кухню, де взяла кухонний ніж та повернулася у коридор зазначеної квартири до ОСОБА_2 та вони продовжили сваритися. В ході сварки вони вийшли з квартири в під`їзд будинку. Знаходячись в під`їзді перед входом в квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , утримуючи кухонний ніж в правій руці, нанесла потерпілому ОСОБА_2 один удар ножем в область лівої половини грудної клітини.

У результаті умисних протиправних дій ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_2 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді: поранення грудної клітини з раною на шкірі в ділянці 7-го міжребер`я по лівій передньо-пахвиній лінії ліворуч, проникаючого до лівої плевральної та черевної порожнини тіла, по ходу раньового каналу (прямуючого від рани на шкірі зліва на право та згори вниз) з ушкодженням лівого купола діафрагми, лівої долі печінки, стінки шлунка, що супроводжується гемо-пневмотораксом та внутрішньочеревною кровотечею-відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя, що в момент заподіяння(завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчитися смертю.

З приводу даної події, потерпілий ОСОБА_2 , перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні №03 Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» в період з 01.12.2020 по 09.12.2020. Витрати вказаного закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого склали 6 586 грн. 47 коп., чим завдано матеріальних збитків місцевому бюджету на вказану суму.

Факт лікування потерпілого ОСОБА_2 та витрат на його лікування підтверджуються довідкою калькуляції Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги».

Відповідно до інформації КНП КМР «МЛШМД від 28.02.2024 за №426 кошти на лікування ОСОБА_2 витрачені з місцевого бюджету (кошти Кам`янської міської ради).

Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого в межах даного кримінального провадження не заявлявся.

Враховуючи те, що КНП КМР «МЛШМД» понесено витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 внаслідок вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_1 у сумі 6 586 грн. 47 коп., яку вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.06.2021 у справі № 207/151/21 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, понесені витрати лікарнею підлягають відшкодуванню за рахунок винної особи, а саме з відповідача ОСОБА_1 ..

В судове засідання представник Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області не з`явився, надав заяву щодо розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник позивача Кам`янської міської ради в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, у якій зазначив про те, що позов підтримує та просить суд здійснити розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача Кам`янськуої міської ради в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, у якій зазначив про те, що позов підтримує та просить суд здійснити розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи - КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, у якій зазначив про те, що позов підтримує та просить суд здійснити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала заяву щодо розгляду справи за її відсутності. Позовні вимоги визнала в повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що пред`явлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

У судовому засіданні встановлено, що вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.06.2021 у справі № 207/151/21 (кримінальне провадження № 12020040780001218 від 01.12.2020) ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначено їй покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки, який набрав законної сили 23.07.2021.

У результаті умисних протиправних дій ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_2 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді: поранення грудної клітини з раною на шкірі в ділянці 7-го міжребер`я по лівій передньо-пахвиній лінії ліворуч, проникаючого до лівої плевральної та черевної порожнини тіла, по ходу раньового каналу (прямуючого від рани на шкірі зліва на право та згори вниз) з ушкодженням лівого купола діафрагми, лівої долі печінки, стінки шлунка, що супроводжується гемо-пневмотораксом та внутрішньочеревною кровотечею-відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя, що в момент заподіяння(завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчитися смертю.

З приводу даної події, потерпілий ОСОБА_2 , перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні №03 Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» в період з 01.12.2020 по 09.12.2020. Витрати вказаного закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого склали 6 586 грн. 47 коп., чим завдано матеріальних збитків місцевому бюджету на вказану суму.

Згідно довідки калькуляції, наданої КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги», витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 внаслідок вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_1 у сумі 6 586 грн. 47 коп..

Посилаючись на те, що відповідальність за відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, чинним законодавством покладено на особу, яка вчинила злочин, позивач, на підставі ст.1206 ЦК України, просить суд стягнути завдану відповідачем шкоду на користь держави.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно роз`яснень, наданих у п.11 Постанови Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009р., оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 3 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно роз`яснень, наданих у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.95р. «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», суддя чи суд при відданні обвинуваченого до суду зобов`язані перевірити, чи заявлено позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, чи є в матеріалах справи документи лікувального закладу про причину і термін перебування потерпілого на стаціонарному лікуванні.

Згідно роз`яснень, наданих у п.3 вищевказаної Постанови, термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно роз`яснень, наданих у п.6 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України звернув увагу судів на те, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.

Як випливає зі змісту вищевказаного вироку суду, позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 заявлено не було.

Як вбачається зі змісту наданого лікувальним закладом документу про причину і термін перебування потерпілого ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні, останні знаходився на стаціонарному лікуванні у період з 01.12.2020 р. по 09.12.2020 р. через отримання тілесних ушкоджень, завданих внаслідок скоєння відповідачем вищевказаного злочину.

При цьому, як зазначив вищевказаний лікувальний заклад, КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» із позовом про стягнення з відповідача витрат на стаціонарне лікування потерпілого до суду не звертався.

Отже, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку про те, що лікування потерпілого ОСОБА_2 у період з 01.12.2020 р. по 09.12.2020 р. відбулося внаслідок злочинних дій відповідача, через що саме відповідач є особою, яка має відшкодувати понесені медичним закладом витрати на лікування потерпілого.

Водночас, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд, приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, вважає необхідним, на підставі ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1166, 1187, 1206 ЦК України, ст.ст. 81, 82, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області, який діє в інтересах держави в особі: Кам`янської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги , про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Кам`янської міської ради кошти, витрачені на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 6 586 (шість тисяч п`ятсот вісімдесят шість) гривень 47 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в сумі 1 211 гривні 20 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.О.Бистрова