Справа № 301/3088/24
2-о/301/387/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"05" листопада 2024 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючої Даруда І.А., при секретарі Сатін Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , де заінтересована особа приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Гецко Алла Іванівна, про встановлення факту, що має юридичне значення -
В С Т А Н О В И В:
Заявник звернулася до Іршавського районного суду Закарпатської області із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка села Підгірне, Іршавського району, Закарпатської області є племінницею ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її дядько - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане: Іршавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської обалсті Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 110.
Після його смерті відкрилась спадщина , яка складається з житлового будинку, надвірних споруд, розташованих в АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0376 га ( кадастровий номер : 2121987204:01:001:0029.
Спадкодавець ОСОБА_2 при житті заповіту не залишав.
Як стверджує заявник ОСОБА_1 , спадщину за померлим дядьком вона прийняла , так як 04.09.2024 року подала заяву до приватного нотаріуса Гецко А.І. про прийняття спадщини.
При зверненні до приватного нотаріуса Хустького районного нотаріального округу Гецко А.І. для оформлення спадщини за померлим дядьком, було встановлено , що не підтверджується родинний зв`язок між: заявницею та спадкодавцем ОСОБА_2 , так як у свідоцтві про народження батька заявника ОСОБА_3 (рідного брата спадкодавця) - призвіще батька зазначене як ОСОБА_4 , а матері- ОСОБА_5 . Згідно архівної довідки, яка видана Державним архівом Закарпатської області, спадкодавець ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Підгірне, його батько - ОСОБА_8 , мати - ОСОБА_9 .
Таким чином, документи про народження дядька заявниці записані на угорський мові, в той час як у актовому запису про народження її батька працівниками сільської ради імена та по-батькові діда та баби записані на українській мові. Такі розбіжності у написанні прізвищ діда та баби у свідоцтві про народження батька та дядька заявниці ОСОБА_1 перешкоджають мені у доведенні родинного зв`язку з померлим ОСОБА_2 .
Встановлення юридичного факту родинних відносин заявниці ОСОБА_1 необхідно для оформлення спадщини після померлого дядька ОСОБА_2 .
Вищенаведене стверджується копією свідоцтва про народження, копією свідоцтва про смерть, копією паспорта, копією архівної довідки.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, натомість її представник- адвокат Азарова І.В. надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності та відсутності заявника. Вимоги підтримала та просила задовольнити.
Приватний нотаріус Гецко А.І. в судове засідання не з`явилася, прични неявки не повідомила, натомість надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дядько заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане: Іршавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської обалсті Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 110. (а.с. 5)
Після його смерті відкрилась спадщина , яка складається з житлового будинку, надвірних споруд, розташованих в АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0376 га., кадастровий номер : 2121987204:01:001:0029, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 15 серпня 2017 року за №1791, спадкова справа 60/2017. Спадкодавець ОСОБА_2 при житті заповіту не залишав.
Тому як вбачається з вищенаведеного, ОСОБА_1 , спадщину за померлим дядьком прийняла, так як 04.09.2024 року подала заяву до приватного нотаріуса Гецко А.І. про прийняття спадщини.(а.с. 14)
Однак, як було встановлено судом, при зверненні до приватного нотаріуса Хустького районного нотаріального округу Гецко А.І. для оформлення спадщини за померлим дядьком, було встановлено , що не підтверджується родинний зв`язок між: заявницею та спадкодавцем ОСОБА_2 , так як у свідоцтві про народження батька заявника ОСОБА_3 (рідного брата спадкодавця) - призвіще батька зазначене як ОСОБА_4 , а матері- ОСОБА_10 (а.с. 7). Згідно архівної довідки, яка видана Державним архівом Закарпатської області, спадкодавець ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Підгірне, його батько - ОСОБА_8 , мати - ОСОБА_9 (а.с. 9)
Також, суд дослідив, що встановлення юридичного факту родинних відносин заявниці ОСОБА_1 необхідно для оформлення спадщини після померлого дядька ОСОБА_2 .
Отже, на підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що вищезазначені розбіжності допущені по причині вільного його викладення відповідними посадовими особами, які видавали відповідні документи. Через допущену помилку в правовстановлюючих документах заявник ОСОБА_1 не має можливості як спадкоємець за законом оформити у встановленому законом порядку своє право власності на спадкове майно, а тому суд погоджується з обставинами викладеними в заяві, вважає вимоги підставними та такими, що підлягають до задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні викладений в ч.1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Згідно з п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.
Однак, суд зазначає, що під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).
Таким чином, родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Стосунки між подружжям не є родинними.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно роз`яснень, викладених в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Приймаючи до уваги підтвердження обставин викладених в заяві, а саме родинних відносин між заявником ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_2 , а також те, що встановлення юридичного факту має значення для охорони прав та інтересів заявника, оскільки остання позбавлена можливості у позасудовому порядку встановити вказаний факт, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви та встановлення факту того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженка селаПідгірне,Іршавського району,Закарпатської областіє племінницею ОСОБА_2 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 81, 89, 141, 263-265, 268, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд
Р І Ш И В :
Заяву ОСОБА_1 , де заінтересована особа приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Гецко Алла Іванівна, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженка селаПідгірне,Іршавського району,Закарпатської області(паспортсерії НОМЕР_2 )є племінницею ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І.А. Даруда
Суд | Іршавський районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2024 |
Оприлюднено | 08.11.2024 |
Номер документу | 122829028 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:. |
Цивільне
Іршавський районний суд Закарпатської області
Даруда І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні