Ухвала

від 06.11.2024 по справі 492/1866/14-ц

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 492/1866/14-ц

провадження № 6/492/60/24

УХВАЛА

Іменем України

06 листопада 2024 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді - Гусєвої Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Гамурар І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про видачу дублікату виконавчого листа, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсії, -

встановив:

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі за текстом - ГУ ПФУ в Одеській області) звернулось до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, посилаючись на те, що заочним рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 18 березня 2015 року з ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області стягнуто надміру виплачену суму пенсії в розмірі 6958,00 грн. Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 30 січня 2020 року замінено сторону (позивача, стягувача) Арцизьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області на стягувача ГУ ПФУ в Одеській області. Під час примусового виконання виконавчого листа з ОСОБА_1 , виконавчий лист декілька разів направлявся на примусове виконання та повертався до управління не виконаним, у зв`язку із відсутністю майна та коштів у боржника. ГУ ПФУ в Одеській області неодноразово зверталося до відділу державної виконавчої служби (далі за текстом ВДВС) з листами про надання інформації про хід виконавчого провадження, та, згідно з повідомленням ВДВС, виконавчий лист не знаходиться на виконанні та був повернутий 30 жовтня 2018 року. Заявник вважає, що виконавчий лист був втрачений у період реорганізації, тому просив видати дублікат виконавчого листа та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки рішення суду не виконано.

Представниця ГУ ПФУ в Одеській області, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явилась, але до суду від неї надійшла заява, в якій просила суд про розгляд заяви про видачу дублікату виконавчого листа, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання за її відсутності, заяву підтримала, просила її задовольнити.

Боржник, представник Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання не з`явились, клопотання про розгляд заяви за їх відсутності до суду не подали, про причини неявки у судове засідання суд не повідомили, але в силу частини 3 статті 433 ЦПК України його неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дублікату виконавчого листа, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, дослідивши матеріали справи, надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим для виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції.

Відповідно до § 51-53 рішення ЄСПЛ від 15 жовтня 2009 року у справі «Іванов проти України» (заява № 40450/04) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За змістом підпункту 17.4 пункту 17 Розділу ХШ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

У правових висновках, викладених Верховним Судом у постановах від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17 (провадження № 61-29св17), від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11 (провадження № 61-41846св18), від 03 червня 2020 року у справі № 2-461/09, від 10 березня 2021 року у справі № 686/22106/16-ц (провадження № 61-15565св20) зазначено, що, аналізуючи пункт 17.4розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Верховний Суд виходить з того, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18), у справі № 2-461/09 (провадження № 61-2812св19).

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили; перевірити, чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин; чи пред`являв стягувач виконавчий лист до виконання; обставин втрати виконавчого документа, коли було виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується.

Під час розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого документа суд зобов`язаний з`ясувати, чи є чинним рішення суду та чи не було скасовано, чи виконано рішення повністю або частково, чи не призведе видача дубліката виконавчого документа до отримання стягувачем неналежного; також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий документ. Якщо виконавчий документ був втрачений при пересилці, до заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документу повинно бути додано довідки органів зв`язку або державного виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 березня 2015 року Арцизьким районним судом Одеської області ухвалено заочне рішення, яким з ОСОБА_1 , боржника у справі, на користь Управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області стягнуто надміру виплачену суму пенсії в розмірі 6958,00 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,60 грн. та видано виконавчий лист № 492/1866/14-ц від 23 травня 2015 року (а. с. 33-34, 62, 83-84, 88, 107-108, 112).

Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 30 січня 2020 року замінено стягувача Арцизьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області (а. с. 46) на стягувача ГУ ПФУ в Одеській області (а. с. 64-65) (а. с. 73-74, 85-86, 109-110).

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 57339994 від 03 жовтня 2018 року, виданої державним виконавцем Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Косенко Л.В., відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 492/1866/14-ц від 23 травня 2015 року, виданого Арцизьким районним судом Одеської області, про стягнення з ОСОБА_1 , боржника у справі, на користь Арцизького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області надміру виплаченої суми пенсії в розмірі 6958,00 грн. (а. с. 87, 111).

Постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 30 жовтня 2018 року, виданою державним виконавцем Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Косенко Л.В., виконавчий лист № 492/1866/14-ц повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості, що також підтверджується відміткою на зворотному боці вищевказаного виконавчого листа (а. с. 62 зворотна сторона, 88 зворотна сторона, 97, 112 зворотна сторона, 122).

З метою отримання інформації щодо виконавчого провадження № 57339994 та отримання відомостей про способи направлення постанов та виконавчих документів на адресу заявника, ГУ ПФУ в Одеській області зверталося з відповідними листами до Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області (а. с. 89 зворотна сторона-90, 90 зворотна сторона-91, 92, 93 зворотна сторона-94, 95, 114, 116, 117, 118, 120). Згідно з листом Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області № 21.6-32/15736 від 22 грудня 2023 року заявнику повідомлено, що надати будь-яку інформацію щодо направлення державним виконавцем копій постанов та оригіналів виконавчих документів не виявляється можливим, оскільки виконавче провадження № 57339994 знищено за закінченням строку зберігання (а. с. 96, 121).

На виконання ухвали Арцизького районного суду Одеської області 08 травня 2024 року про прийняття заяви до розгляду, відкриття провадження у справі, якою зобов`язано Арцизький відділ державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати для дослідження матеріали вищезазначеного виконавчого провадження, вказаним органом державної виконавчої служби повідомлено суд про неможливість надати матеріали виконавчого провадження, у зв`язку з його знищенням, оскільки закінчилися строки його зберігання (а. с. 154).

Звертаючись до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання заявник стверджує, що виконавчий лист втрачений при реорганізації.

На підтвердження втрати виконавчого документу ГУ ПФУ в Одеській області надало відповідь листа Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області № 21.6-32/15736 від 22 грудня 2023 року (а. с. 96, 121).

Відповідно до статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року, в редакції чинній на час набрання рішенням законної сили, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом одного року.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, яким збільшено строк пред`явлення виконавчих документів до виконання до трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили (частини 1, 2 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Приписами пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Виходячи з системного аналізу вимог Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року та пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом (протягом 3-х років), тобто має місце пряма вказівка законодавця про надання зворотної дії в часі положенню щодо поширення 3-х річного строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, які були видані до 05 жовтня 2016 року, а не лише після набрання чинності Закону від 02 червня 2016 року.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 910/7155/14, від 28 грудня 2018 року у справі № 910/11424/15, від 20 травня 2019 року у справі № 904/10285/15.

Оскільки строк звернення до суду із вимогою про видачу дубліката виконавчого документа законом не визначено, доцільність такого звернення зберігається лише в межах строків, встановлених для пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки після їх спливу виконавче провадження не може бути відкрите.

Отже, вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого документа суду необхідно встановити, чи звернувся заявник про видачу дублікату виконавчого документа в межах строку пред`явлення останнього до виконання, а у разі пропуску такого строку - чи звертався заявник із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання одночасно із заявою про видачу дубліката.

Згідно з частиною 1 статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Єдиною підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання є поважність причин пропуску строку та наявність необхідних доказів щодо підтвердження факту втрати виконавчих документів.

Разом з тим, суд зазначає, що поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватись у кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами.

В пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року «Пономарьов проти України» суд зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти підстави для поновлення строків.

Звертаючись до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків його пред`явлення, заявник зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилався як на обґрунтування своїх вимог.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 6 статті 12 Закону № 1404-VIII).

У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина 1 статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині 1 статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19).

Судом встановлено, що виконавчий лист № 492/1886/14-ц був виданий Арцизьким районним судом Одеської області 23 травня 2015 року, тобто до набрання чинності 05 жовтня 2016 року Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, тому строк його пред`явлення до виконання становив три роки, тобто до 23 травня 2018 року.

Для вирішення заяви про видачу дублікату виконавчого листа першочерговим є вирішення питання про поновлення строку для його пред`явлення. Видача дублікату виконавчого листа не має правової мети, якщо пропущений строк для його пред`явлення.

Відповідно до частини 1 статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

З наведеного слідує, що підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин.

Аналіз змісту даних норм дає підстави для висновку, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Тобто, причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв`язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникла протягом строку, який пропущено.

Заявник в обґрунтування заяви про видачу дублікату виконавчого листа, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, послався на те, що виконавчий лист № 492/1886/14-ц від 23 травня 2015 року, виданий Арцизьким районним судом Одеської області, втрачений під час реорганізації, відомості про направлення виконавчого листа на адресу заявника відсутні, у зв`язку зі знищенням матеріалів виконавчого провадження.

За змістом частини 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається у разі, серед іншого, пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Судом встановлено, що постановою від 03 жовтня 2018 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 492/1886/14-ц від 23 травня 2015 року, постановою від 30 жовтня 2018 року повернуто вказаний виконавчий лист стягувачу, який стягувачем не було отримано, та виконавче провадження є знищеним.

Відсутність активних виконавчих проваджень щодо виконання виконавчого листа, відсутність виконавчого документу у заявника та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено не з вини заявника, оскільки суду не надано доказів направлення органом виконавчої служби та отримання заявником виконавчого листа.

Виконавчий лист, виданий відносно стягнення надмірно виплаченої суми пенсії з ОСОБА_1 , боржника у справі, - втрачено, заяву про видачу дубліката виконавчого листа подано до суду поза меж встановленого законом строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, та поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання судом встановлено.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що виконавчий лист дійсно був втрачений, поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання ГУ ПФУ в Одеській області доведена, суд дійшов висновку про задоволення заяви ГУ ПФУ в Одеській області про видачу дубліката виконавчого листа, поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Керуючись статтями 247, 258-261, 433, пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про видачу дублікату виконавчого листа, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання - задовольнити повністю.

Видати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області дублікат виконавчого листа у справі № 492/1886/14-ц за позовною заявою Управління Пенсійного фонду в Арцизькому районі Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми пенсії.

Поновити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, у справі № 492/1886/14-ц за позовною заявою Управління Пенсійного фонду в Арцизькому районі Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми пенсії.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Гусєва Н.Д.