Рішення

від 22.10.2024 по справі 496/6562/23

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/6562/23

Провадження № 2/496/888/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Портна О.П.,

за участю:

секретаря Рябової А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до

відповідача: Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04377894, місцезнаходження: індекс 67642, Одеська область, Одеський район, с. Яськи, вул. Центральна, буд. 78,

вимоги позивачки: про визнання права власності в порядку спадкування,

позивачка будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явилась, але надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності,

представник відповідача - будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, -

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивачки та заперечень відповідача.

1. 20.09.2023 року ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до суду з позовом, який уточнила 12.10.2023 року, до Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області (далі відповідач), про визнання права власності в порядку спадкування.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її дошлюбне прізвище ОСОБА_2 . Батько позивачки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю якого була ОСОБА_4 . Причина відмінностей у написанні прізвища позивачці невідома. В 1970 році ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , в зв`язку з чим змінила прізвище на « ОСОБА_6 ». У ОСОБА_7 , по лінії батька, була рідна сестра ОСОБА_8 , яка постійно мешкала в АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_8 , після смерті якої залишилася спадщина, яка складається з житлового будинку під АДРЕСА_2 . Спадкоємців І-ї черги у померлої немає. 25.05.2006 року ОСОБА_7 звернулася до Біляївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що залишилася після смерті її сестри ОСОБА_8 (спадкова справа № 386/2006). ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7 померла. Отримати свідоцтво про право на спадщину на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_8 , ОСОБА_7 не встигла. Спадкоємцем І-ї черги після смерті ОСОБА_7 був батько позивачки ОСОБА_3 . Інших спадкоємців І-ї черги немає. У 2008 році позивачка звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Друга Одеська державна нотаріальна контора про визнання факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно. 19.08.2008 року Рішенням вказаного суду позов позивачки був задоволений (справа № 2-4492/08), встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , що залишилася після смерті її бабусі ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 та визнано право власності на спадкове майно, яке складалося з 1/2 частки у праві власності на квартиру під АДРЕСА_3 . Рішення суду набрало законної сили 30.05.2008 року. У зв`язку з вищевикладеним позивачка звернулася до суду з вказаним позовом.

3. Представник відповідача відзив на позов до суду не надав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Позивачка надала до суду, через канцелярію, клопотання про витребування доказів. (а.с. 112-113)

5. Позивачка у судове засідання не з`явилася, але надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи. (а.с. 134)

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2023 року, цивільну справу № 496/6562/23, передано на розгляд головуючій судді Біляївського районного суду Одеської області Портній О.П. (а.с. 52)

7. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_9 від 28.09.2023 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків. (а.с. 53-54)

8. 12.10.2023 року на виконання ухвали суду від позивачки, через канцелярію суду, надійшла заява про усунення недоліків з додатками. (а.с. 56-105)

9. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Портної О.П. від 31.10.2023 року було відкрито загальне позовне провадження по справі з проведенням підготовчого судового засідання. Окрім того відповідачу був визначений строк для надання відзиву на позовну заяву. (а.с. 107-108)

10. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Портної О.П. від 27.02.2024 року було задоволено клопотання позивачки про витребування доказів. (а.с. 119-120)

11. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Портної О.П. від 15.07.2024 року підготовче провадження було закрите та призначено справу до розгляду по суті. (а.с. 137)

12. Відповідач, в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України, строки не подав до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленим належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

13. Оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання відповідно до ст. 128 ЦПК України шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення з повідомленням про вручення, яке представник отримав 16.01.2024 року (а.с. 111), передачі телефонограми (а.с. 121), направлення електронного листа (зворотній а.с. 138, 140), в судове засідання не з`явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, а позивачка не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.

14. Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

15. Верховний Суд у своїй Постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

16. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

17. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_4 , батьком якої є ОСОБА_10 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження № НОМЕР_2 , а/з № НОМЕР_3 . (а.с. 12)

18. ІНФОРМАЦІЯ_7 народилася ОСОБА_8 , батьком якої є ОСОБА_10 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження № НОМЕР_4 . (а.с. 13)

19. ІНФОРМАЦІЯ_8 народився ОСОБА_3 , матір`ю якого є ОСОБА_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 24.07.1950 року Ленінським відділом ЗАГС м. Караганда, КССР. (а.с. 10)

20. 21.12.1970 року Гура-Каменською сільською радою, Молдавської ССР, був зареєстрований шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (прізвище після шлюбу ОСОБА_6 ), що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , виданого 21.12.1970 року. (а.с. 14)

21. ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_11 , батьком якої є ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , виданого 14.12.1971 року Ленінським районним бюро ЗАГС м. Одеси, а/з № 2161. (а.с. 9)

22. 30.04.1996 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 (прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_13 ), а/з № НОМЕР_8 , що підтверджується копією Довідки № 278, виданої 05.07.2007 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції. (а.с. 50)

23. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_8 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 , виданого Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси 28.11.2005 року, а/з № 10704. (а.с. 15)

24. 25.05.2006 року Біляївською державною нотаріальною конторою Одеської області за заявою ОСОБА_7 , заведена спадкова справа № 386/2006, щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 , що підтверджується копією спадкової справи. (а.с. 124-133)

25. На випадок своєї смерті ОСОБА_8 розпоряджень щодо свого майна не залишала, що підтверджується копією Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 5124610 від 25.05.2006 року. (а.с. 127)

26. ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_7 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_10 , виданого Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси 06.08.2006 року, а/з № 7172. (а.с. 16)

27. 19.05.2008 року Рішенням Приморського районного суду м. Одеси по справі № 2-4492/08 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Друга Одеська державна нотаріальна контора, про визнання факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно, задоволено. Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , що залишилася після смерті її бабусі ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, тобто на 1/2 частину квартири під АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 . (а.с. 19)

28. Приморським районним судом м. Одеси, при розгляді справи № 2-4492/08 та ухваленні рішення, встановлено, що відповідач є спадкоємцем 1-ї черги та те, що він відмовився від успадкування на користь позивачки.

29. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_11 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), 12.06.2023 року, а/з № 6061. (а.с. 17)

30. Житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами під АДРЕСА_2 належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_8 , що підтверджується копією Свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого виконкомом Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області 09.06.2008 року на підставі рішення виконкому Троїцької сільської ради Біляївського району Одеської області від 25.04.2008 року за № 370. (а.с. 20)

31. Житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами під АДРЕСА_2 загальною площею 53,4 кв. метрів, в тому числі житловою площею 43,4 кв. метрів, станом на 2008 рік в цілому складається з житлового будинку літ. «А» на надвірних будівель і господарських споруд: літ. «Б» - підвал, «В» - сарай, «Г» - літня кухня, «Д» - убиральня, 1-2 огорожа, що підтверджується копією технічного паспорта, виготовленого 03.03.2008 року КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості», який не містить відміток про самочинне будівництво. (а.с. 22-26)

V. Оцінка Суду.

32. Положеннями ст.ст. 15, 16 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), ст. 4 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За змістом ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

33. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

34. Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

35. Статтею 328ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом відповідно до ст. 1217 ЦК України.

36. Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті у зв`язку з чим, на даний час, неможливо оформити право власності на спірний житловий будинок належний померлому, що дало б можливість позивачу отримати в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця.

37. Відповідно до ч. 1 п. 11 ст.346ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

38. Положеннями ст.ст.1216-1218ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

39. Згідно ст.1223ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. В разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також в разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

40. Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

41. Частиною 5 ст.1268ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

42. Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

43. Відповідно ч. 1 ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

44. Відповідно до ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти (трансмітент), право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців-трансміссаров (спадкова трансмісія). Таким чином, спадкова трансмісія - це перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця за заповітом або за законом, який не встиг реалізувати це право внаслідок своєї смерті, до його спадкоємців, тобто перехід права, а не виникнення права на спадкування після смерті першого спадкодавця.

45. Визначальним для правильного застосування ст. 1276 ЦК України є відповідь на питання: чи повинен трансміссар для прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії після смерті першого спадкодавця в установлений законом строк здійснити своє право на прийняття спадщини шляхом подання заяви про прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії чи достатньо прийняти спадщину шляхом подання заяви про прийняття всієї спадщини лише відносно трансмітента.

46. Об`єктом спадкової трансмісії є суб`єктивне цивільне право на прийняття спадщини, що не було реалізоване спадкоємцем у зв`язку з його смертю.

47. До трансміссара переходить лише можливість прийняття спадщини або відмовитися від її прийняття, якою особа може скористатися, а не безпосередньо спадкове майно. Перехід же спадкового майна є наслідком реалізації права на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті першого спадкодавця. Не належить до об`єкта спадкової трансмісії право на прийняття спадщини, що відкрилася внаслідок смерті трансмітента, адже це є самостійним суб`єктивним правом, відмінним від права на прийняття спадщини після смерті першого спадкодавця. У разі застосування механізму спадкової трансмісії мають місце дві спадщини, що відкрилися: 1) після смерті спадкодавця та 2) після смерті трансмітента.

48. Трансміссар має право на прийняття спадщини в порядку трансмісії та спадщини, що відкрилася після трансмітента. Це два самостійних суб`єктивних цивільних права, які можуть бути реалізовані незалежно одне від одного. Спадкоємці трансмітента можуть прийняти спадщину в порядку спадкової трансмісії і відмовитися від прийняття спадщини або, навпаки, можуть прийняти спадщину після смерті трансмітента і відмовитися від прийняття спадщини, що відкрилася у зв`язку зі смертю першого спадкодавця. Дії трансміссарів у цих двох самостійних правовідносинах незалежні та мають різні правові наслідки.

49. Таким чином, перехід права на прийняття спадщини відповідно до статті 1276 ЦК України не є компонентом спадщини, що відкрилася після смерті трансмітента. Трансміссар, здійснюючи право на прийняття спадщини, набуває спадкової маси не від трансмітента, який так і не встиг її прийняти, а від першого спадкодавця. Утім до трансміссара переходить право не лише прийняти спадщину, а й відмовитися від її прийняття, адже спадкоємець завжди має варіантність поведінки - він не зобов`язаний набувати тих прав і обов`язків, що мав за життя спадкодавець та які не припинилися внаслідок його смерті.

50. Застосування механізму спадкової трансмісії як юридичної фікції (закон виходить з того, що оскільки спадкоємець мав право прийняти спадщину, але не встиг цього зробити внаслідок смерті, то він нібито спадщину прийняв) можливе за наявності послідовної сукупності таких умов-фактів (юридичний склад): 1) смерть спадкодавця; 2) закликання до спадкування спадкоємця-трансмітента; 3) смерть спадкоємця-трансмітента після смерті спадкодавця, але до спливу строку на прийняття спадщини (смерть трансмітента має настати протягом шести місяців з дня, наступного після смерті спадкодавця); 4) право на прийняття спадщини або відмова від її прийняття після смерті спадкодавця не було здійснене трансмітентом; 5) трансмітент має спадкоємця (трансміссара), який закликається до спадкування після смерті трансмітента; 6) трансміссар в установлений законом строк здійснив своє право на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті першого спадкодавця.

51. Спадкова трансмісія є особливим порядком здійснення права на спадкування.

52. У разі переходу права на прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії застосовуються як загальні правила, що регламентують способи (необхідність вчинення трансміссарам дій, що свідчать при прийняття спадщини за ст. 1269 ЦК України, недопущення прийняття спадщини з умовою чи застереженням відповідно до ч. 2 ст. 1268 ЦК України), строки прийняття та відмови від спадщини, так і спеціальні норми переходу права на прийняття спадщини до трансміссара. Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців (ст. 1276 ЦК України). Такий же порядок передбачений п.п. 3.25, 3.26 глави 10 «Видача свідоцтв про право на спадщину» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 з відповідними змінами.

53. На підставі викладеного можна зробити висновок, що оскільки право трансмісара на прийняття спадщини в порядку трансмісії та право на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті трансмітента є самостійними суб`єктивними цивільними правами, то спадкоємець має вчинити самостійні юридичні дії, які засвідчували б його волевиявлення, спрямоване на прийняття спадщини після смерті першого спадкодавця (в порядку спадкової трансмісії), так і після смерті трансмітента (спадкоємця за заповітом або за законом, який помер після відкриття спадщини після смерті першого спадкодавця і не встиг її прийняти), зокрема подати дві окремі заяви про прийняття кожної із спадщин або в одній заяві зазначити про прийняття обох спадщин. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 01.09.2021 року у справі № 720/2683/19.

54. П. 4.16 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених п. 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

55. Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

56. Згідно з ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» Конвенція та практика Європейського суду з прав людини, при розгляді справ судами застосовується як джерело права.

57. Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

58. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) численними рішеннями (у справах «Воловік проти України», «Копецький проти Словаччини», «Суханов та Ільченко проти України», «Беєлер проти Італії» та інших) сформувала позицію, що поняття «майно» та «власність», які міститься у ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції, є значно ширшим, ніж закріплено у ст. 41 Конституції України та чинному ЦК України, та мають автономне значення, яке не обмежується правом власності на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, певні інші права та інтереси, які становлять майно, можуть також розглядатись як «право на власність» та відповідно як «власність» для цілей цієї статті.

59. Крім іншого, до майна у розумінні Конвенції належать також визначені законом права відповідно до яких, заявник має право вимагати «законного очікування» фактичного користування правом.

60. Поняття «законні очікування» (legitimate expectations) слід розглядати як елементи верховенства права та «юридичної визначеності» (legal certainty). Таким чином, характеристика очікувань як легітимних поєднує у собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права, 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

61. Таким чином, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя.

62. Відповідно до вказаного, суд вважає, що право на спадщину у розумінні Конвенції та практики ЄСПЛ слід розцінювати як право на «законне очікування» майна, яке входить до її складу.

63. Практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішеннях «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, вказано, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом», таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

64. Частиною 4 ст. 82 ЦПК України закріплено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

65. Суд бере до уваги те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

66. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

67. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 прийняла спадщину після смерті своєї сестри ОСОБА_8 шляхом подачі заяви про прийняття спадщини, але не встигла отримати на своє ім`я Свідоцтво про право на спадщину за законом. Матеріали спадкової справи не містять заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси встановлено факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, що залишилася після смерті її бабусі ОСОБА_7 та визнано право власності на спадкове майно 1/2 частину квартири. Окрім цього встановлено, що ОСОБА_3 , як спадкоємець І-ї черги після смерті ОСОБА_7 , відмовився від спадщини на користь ОСОБА_1 .

68. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, що прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов`язання встановлено законодавством у зв`язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 182 ЦК України право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

69. Разом з тим, матеріали справи не містять підтвердження неможливості одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину після спадкодавця - ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємицею (трансмітентом) якої була ОСОБА_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка прийняла спадщину, але не отримала на своє ім`я Свідоцтво про право на спадщину за законом, спадкоємицею (трансміссаром) якої в свою чергу є позивачка, що є самостійною умовою для відмови у задоволенні позову.

70. Окрім цього, відповідно до абз. 3 ч. 2 ст.331ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

71. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

72. Матеріали справи не містять інформації щодо державної реєстрації прав власності на житловий будинок, що є предметом спору в даній справі, що в свою чергу ставить під сумнів наявність прав, які підлягають переходу від попереднього власника до наступного.

73. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

74. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

75. На підставі вищевикладеного, беручи до уваги належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом не підлягають задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

76. Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

77. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою, судовий збір стягується у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

78. Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет», з 01.01.2023 року (рік звернення до суду) установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2684,00 гривень.

79. Ціна позову в даній справі складає 93877,00 гривень, 1% від якої менший (938,77 гривень) ніж мінімальний розмір судового збору (1073,60 гривень) згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», тому різниця підлягає стягненню з позивачки.

Керуючись ст.ст. 392, 1218, 1258, 1261, 1265, 1274 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 263-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області, про визнання права власності в порядку спадкування залишити без задоволення.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 134,80 гривні.

3. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

6. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи

8. Повний текст рішення складено 22.10.2024 року.

Суддя О.П. Портна