Рішення

від 30.10.2024 по справі 337/4034/24

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

30.10.2024

ЄУН 337/4034/24

Провадження № 2/337/1745/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року місто Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Котляр А.М.

за участю секретаря Огурцової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

19.07.2024 адвокат Ярошенко О.О. звернувся до суду із позовом в інтересах позивача ОСОБА_1 , в обґрунтування якого вказує, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із:

- однокмінатної квартири АДРЕСА_1 . Зазначена квартира належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.08.1998 року, виданого Восьмою Запорізькою державною нотаріальною конторою (зареєстроване в реєстрі за №1-1550).

- земельної ділянки площею 0,077 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Земельна ділянка належить спадкодавцю на підставі Державного акту про право власності на землю від 21.12.1998р. серії І-ЗП 026163, виданий виконавчим комітетом Володимирівської сільської ради. Обидва об`єкти нерухомості внесені до Реєстру речових прав на нерухоме майно.

ОСОБА_3 за життя залишив заповіт, яким все майно, яке йому буде належати на день смерті, заповів ОСОБА_1 .

До нотаріуса із заявою про прийняття спадщини спадкоємець мав звернутися до 11 лютого 2023 року.

У визначений законом строк позивач не звернувся до нотаріуса із заявою про заведення спадкової справи. Глобальною причиною незвернення до нотаріуса була війна, а саме повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну.

Крім того, ОСОБА_1 з 2017 року є особою з інвалідністю ІІ групи, оскільки він страждає на двобічний диспластичний коксартроз ІІІ ІV cт., прогресуючий перебіг, тотальне протезування обох кульшових суглобів тощо.

Після початку військової агресії, протягом 2022 року, він не міг отримувати належного лікування в Україні, оскільки, через війну, були проблеми з постачанням необхідних йому препаратів, внаслідок чого його стан погіршився.

У квітні 2022 року (тобто ще до смерті батька) він був вимушений виїхати за кордон, де продовжує перебувати зараз.

Через кілька днів після смерті батька позивач самостійно спробував з`ясувати ситуацію щодо оформлення спадщини та знайшов масу інформації про те, що строки на прийняття зупинені, а всі заяви необхідно буде подати через три місяці після припинення військового стану.

У зв`язку із цим він прийшов до помилкового висновку про зупинення перебігу строку.

Просить суд:

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додатковий строк тривалістю у три місяці, починаючи з моменту набрання рішенням суду законної сили, на подання заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

23.07.2024 суддя відкрив у справі загальне позовне провадження та призначив підготовче засідання.

16.09.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ярошенко О.О. подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити.

Представник відповідача територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради Кіпа О.В. подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності, у вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами по справі склались правовідносини з приводу пропуску позивачами строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , у місті Запоріжжі помер батько позивача по справі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Факт смерті ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис №1665 від 12.08.2022 року, зроблений Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Херсонської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із:

- однокмінатної квартири АДРЕСА_1 . Зазначена квартира належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.08.1998 року, виданого Восьмою Запорізькою державною нотаріальною конторою (зареєстроване в реєстрі за №1-1550).

- земельної ділянки площею 0,077 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Земельна ділянка належить спадкодавцю на підставі Державного акту про право власності на землю від 21.12.1998р. серії І-ЗП 026163, виданий виконавчим комітетом Володимирівської сільської ради. Обидва об`єкти нерухомості внесені до Реєстру речових прав на нерухоме майно.

ОСОБА_3 за життя залишив заповіт, яким все майно, яке йому буде належати на день смерті, заповів позивачу ОСОБА_1 . Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бєлоусовою В.О. (зареєстровано в реєстрі за №2209).

Родинні відносини між спадкодавцем та позивачем підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , в якому батьком зазначений ОСОБА_3 . Шлюб між батьками позивача розірвано. ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі на момент смерті не перебував.

На момент пред`явлення позову, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася, що підтверджується відповідним витягом зі спадкового реєстру, який видано приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чернявським Владиславом Вікторовичем.

На момент смерті ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Разом з ним, на день смерті зареєстровані особи відсутні.

Таким чином, спадкоємці, які прийняли спадщину, відсутні.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За загальним правилом, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Крім того, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу,стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття.Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини.Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Правозастосовна практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є усталеною.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

На час відкриття спадщини 11.08.2022 для її прийняття відповідно дост. 1270 ЦК Українибув визначений строк шість місяців.

З введенням 24.02.2022 року воєнного стану прийнятопостанову Кабінету Міністрів України №164 від 28.02.2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

Відповідно до п. 3постанови Кабінету Міністрів України №164 від 28.02.2022 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"в редакціїпостанови КМУ №209 від 06.03.2022 рокуустановлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

Згідно з п. 3постанови Кабінету Міністрів України №164 від 28.02.2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»в редакціїпостанови КМУ №480 від 19.04.2022 рокуустановлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Згідно зпостановою Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 року №469п. 3постанови Кабінету Міністрів України №164 від 28.02.2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»виключено.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 року у справі №676/47/21 дійшов висновку, що законодавець як устатті 1270 ЦК України, так і в інших нормахЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як "зупинення перебігу строку на прийняття спадщини" та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини, а п. 3постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"суперечить статтям1270,1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню. Даний висновок в силу положень ч. 6ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч. 4ст. 263 ЦПК Українипідлягає врахуванню іншими судами при застосуванні таких норм права.

Мотиви суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши аргументи сторін по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач обґрунтовує поважність причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини військовою агресією російської федерації, неодноразовими змінами в законодавстві щодо переривання строку подачі заяви про прийняття спадщини, обмеженістю можливості отримувати оперативну інформацію щодо зміни порядку вчинення нотаріальних дій та обчисленням строків в умовах воєнного стану та перебуванням позивача за кордоном через війну.

ОСОБА_1 з 2017 року є особою з інвалідністю ІІ групи, оскільки він страждає на двобічний диспластичний коксартроз ІІІ ІV cт., прогресуючий перебіг, тотальне протезування обох кульшових суглобів тощо.

У квітні 2022 року, до смерті ОСОБА_3 , позивач був вимушений виїхати за кордон, оскільки через війну були проблеми з постачанням необхідних йому препаратів, та він не міг отримувати належного лікування в Україні.

Враховуючи обставини справи, норми матеріального права, а також правові висновки Верховного Суду, суд приходить до висновку, що доводи ОСОБА_1 , який є спадкоємцем першої черги після смерті свого батька ОСОБА_3 , з приводу поважності ним строку для прийняття спадщини, а саме введення в країні воєнного стану та реального існування загрози життю позивача, пов`язаного із військовою агресією рф проти України, проживання його на території в безпосередній близькості від активних бойових дій, вимушеність виїхати з України за кордон, відсутності в певний час доступу до нотаріальних реєстрів, неодноразова зміна законодавства стосовно прийняття спадщини в період дії воєнного стану, обмеженість можливості отримувати оперативну інформацію щодо зміни порядку вчинення нотаріальних дій та обчислення строків в умовах воєнного стану є поважними.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю у три місяці, починаючи з моменту набрання рішенням суду законної сили, на подання заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 06.11.2024 р.

Повне найменування або ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Запорізька міська рада, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, ЄДРПОУ 04053915.

Суддя: А.М. Котляр