Ухвала

від 06.11.2024 по справі 509/6400/24

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/6400/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області ПанасенкоЄ.М., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Третья Жемчужина» до ОСОБА_1 , про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальної послуги

ВСТАНОВИВ:

ОСББ «Третья Жемчужина» в особі голови правління звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по внесках та платежах в сумі 62326,68 грн. із ОСОБА_1 , інфляційних втрат в сумі 2914, 39 грн., 3% річних в сумі 113, 58 грн., та суми сплаченого судового збору у розмірі 302,80 грн.

Перевіривши заяву про видачу судового наказу та дослідивши додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.

У статті 163 ЦПК України визначено вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу.

Зазначено, що заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.

У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

У відповідності до роз`яснень, які містяться в п.9, п.11 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №14 від 23.12.2011 року «Про практику застосування судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п.3 ч.2 ст.129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суддя зазначає що в заяві про видачу судового наказу вказано що заборгованість становить 39147,05 грн., сума інфляційних втрат складає 2031, 73 грн., сума 3% річних складає 131, 48 грн., таким чином загальна сума до стягнення 41310, 26 грн., проте просять стягнути з ОСОБА_1 суму боргу в сумі 62326,68 грн. із ОСОБА_1 , інфляційних втрат в сумі 2914, 39 грн., 3% річних в сумі 113, 58 грн., та суми сплаченого судового збору у розмірі 302,80 грн.

Належних доказів щодо суми боргу в розмірі 62326,68 грн. суду не надано.

З урахуванням зазначеного, суддя дійшов висновку, що у даному випадку заявником не виконано передбаченого ст. 12, 81 ЦПК України обов`язку з доведення належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами виникнення або порушення права грошової вимоги заявника боржником, за якою подано заяву про видачу судового наказу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог ст. 163 цього Кодексу, а саме зазначення вимог заявника та обставин в заяві, на яких вони ґрунтуються значно відрізняються між собою, в заяві вказано одні суми, в вимогах зазначено інші суми які просять стягнути.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.1 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 76-81, 160, 162, 165-167, 258, 260-261, 352-354, п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Третья Жемчужина» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальної послуги.

Копію ухвали направити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Третья Жемчужина».

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1,2,8,9, частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ ЦПК України, після усунення її недоліків.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя: Є. М. Панасенко