Постанова

від 29.10.2024 по справі 910/19463/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2024 р. Справа№ 910/19463/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Муковоз В.І.;

За участю представників сторін:

від позивача: Ганга Д.Г.;

від відповідача: Підлипенський Д.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 (повний текст складено 22.05.2024)

у справі №910/19463/23 (суддя Бондаренко - Легких Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

про стягнення 603 128,43 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 603 128, 53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки відповідач не надав позивачеві мотивованої відмови від підписання Довідки про вартість виконаних робіт (Кб-3) та Акту приймання-передачі виконаних робіт (Кб-2) щодо додатково виконаних робіт 603 128,53 грн, то роботи у порядку статтей 853, 882 ЦК України вважаються прийнятими та підлягають оплаті.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі № 910/19463/23 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів про виконання ним умов п. 7.3.15. Договору, а саме щодо своєчасного повідомлення замовника про необхідність виконання та погодження додаткових робіт в межах ціни позову до 30.06.2023, тобто до моменту закінчення строку дії договору та підписання сторонами акту про завершення робіт, а питання щодо необхідності виконання додаткових робіт в межах кошторису на суму 601 128, 53 грн з ПДВ на технічній нараді 02.06.2023 уповноваженими представниками сторін не вирішувалось.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/19463/23 від 23.04.2024, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги апелянта в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги на основне рішення зводяться до наступного:

- суд невірно застосував норми ч. 3, 4 ст. 844 ЦК України, оскільки перевищення твердого кошторису не відбулось;

- суд не звернув уваги на суперечливу та недобросовісну поведінку замовника, який лише 30.06.2023, тобто в останній строк дії Договору надіслав Виконавцю підписаний з їх боку Дефектний Акт на додаткові роботи, не передбачені договором;

- суд першої інстанції помилково зазначив про ненадання доказів виконання умов договору, оскільки саме Протокол наради та Дефектний Акт підтверджують обізнаність замовника про необхідність виконання додаткових робіт;

- суд не звернув уваги на те, що під час виконання робіт за Договором між Сторонами було досягнуто згоди про те, що оскільки є потреба у виконанні додаткових робіт, не передбачених Технічним завданням та є факт зменшення реального обсягу робіт за Договором, що призводить до зменшення вартості робіт, то виконанні Підрядником необхідні додаткові роботи - будуть профінансовані Замовником за рахунок зекономлених коштів з виконання основних робіт за Договором, а їх документальне оформлення буде здійснено після фактичного виконання, у вигляді протоколу загальної наради Замовника та Виконавця, і Дефектного Акту, підписаного Сторонами;

- суд помилково встановив, що сторони фактично врахували Дефектний акт при підписанні Акту про завершення робіт у червні 2023.

Також в апеляційній скарзі позивач просить долучити до матеріалів справи нові докази, які з поважних причин не подавались до суду першої інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/19463/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

В той же час, на час надходження апеляційної скарги, матеріали справи № 910/19463/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою суду від 12.06.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/19463/23.

17.06.2024 на адресу суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою суду від 01.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі № 910/19463/23 залишено без руху.

Апелянтом протягом встановленого строку з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху були усунені недоліки.

Ухвалою суду від 23.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі № 910/19463/23 та призначено справу до розгляду на 17.09.2024.

Ухвалою суду від 17.09.2024 відкладено розгляд справи на 01.10.2024.

У судовому засіданні 01.10.2024 оголошено перерву до 08.10.2024.

У судовому засіданні 08.10.2024 оголошено перерву до 29.10.2024.

Позиції учасників справи

06.08.2024 через систему «Електронний суд» відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги позивача та просив відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги.

Заявлені клопотання та результати їх розгляду

Як вже було зазначено вище, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

За змістом ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Прийняття судом (у т.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку є можливим лише у разі наявності об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

При цьому приписи ч. 3 ст. 269 ГПК передбачають наявність критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів: "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи".

При поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Вказаний висновок щодо застосування норми ст.269 ГПК викладений у постановах Верховного Суду від 07.09.2021 у справі 912/2294/20, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 26.02.2019 у справі №913/632/17.

Водночас, позивач взагалі не наводить обґрунтованих причин, за яких у нього була відсутня можливість подання відповідних доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Доводи останнього, що суд першої інстанції не сприяв позивачу у реалізації ним процесуальних прав колегією суддів відхиляються, оскільки з огляду на приписи ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

У даному випадку колегія суддів враховує, що відповідно до приписів ст. 80 ГПК України позивач, повинен був подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Водночас, подаючи позов, позивачем не виконано вимоги ст. 80 ГПК України та не повідомлено суд першої інстанції про неможливість надання ним певних доказів у строк, який встановлений законом.

Згідно зі статтею 13 вказаного Кодексу судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто, з огляду на основні засади господарського судочинства, саме на позивача покладався обов`язок доводити обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.

А тому, колегія суддів дійшла до висновку, що позивачем не наведено причин, що об`єктивно не залежали від нього, та з яких він не міг подати відповідні докази до суду першої інстанції до ухвалення оскаржуваного рішення.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження, за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює одному учаснику справи більш сприятливі, аніж іншому умови в розгляді конкретної справи.

Суд враховує, що одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип "рівної зброї" ("equality of arms"), згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента.

Цей принцип вимагає насамперед рівності сторін спору в їхніх процесуальних можливостях щодо подання доказів і пояснень у судовому провадженні (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands" від 27.10.1993 та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996).

У зв`язку з чим колегія суддів дійшла до висновку, що долучені позивачем до апеляційної скарги нові докази (які були відсутні у суду першої інстанції на час винесення оскаржуваного рішення) до розгляду колегією суддів не приймаються.

16.09.2024 через електронну пошту та 18.09.2024 через систему «Електронний суд» позивачем подано клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.

В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначив про те, що саме експертне дослідження може надати відповідь щодо фактичного виконання підрядником додаткових робіт та їх вартості, адже для цього необхідно виїжджати на місце виконання робіт та досліджувати об`єкт будівництва (ремонту).

При цьому, позивач зазначає що він не мав можливості самостійно провести такого роду експертизу, оскільки об`єкт ремонту за адресою: КС Мар`ївка, Миколаївська обл., Баштанський район, с. Мар`ївка - не належить позивачу, є власністю відповідача, який не визнає позовні вимоги, і Позивач не міг забезпечити безперешкодний доступ експерта до об`єкта.

Колегія суддів, у нарадчій кімнаті, дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи з підстав, викладених у мотивувальній частині постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

16.08.2022 між ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (відповідач, замовник) та ТОВ «БК «Вертикаль» (позивач, підрядник) укладено Договір №4600006425 від 16.08.2022 (надалі - Договір), згідно п. 1.1. якого підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього Договору про закупівлю, зобов`язується на свій ризик надати послуги: «Інші завершальні будівельні роботи (Ремонт будівель виробничого призначення Мар`ївського ПМ Миколаївського ЛВУМГ)» відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які з урахуванням норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - Роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього Договору.

Згідно Розділу 3 Договору - ціна Договору згідно з Договірною ціною (Додаток №2) становить 10 998 954, 84 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 1 833 159, 14 грн. Ціна Договору є твердою і не може змінюватися в ході його виконання, якщо інше не передбачено цим Договором та чинним законодавством.

Оплата за цим Договором проводиться в такому порядку: замовник протягом 30 (тридцяти) календарних днів, але не раніше ніж через 20 (двадцять) календарних днів з моменту прийняття робіт, що підтверджується актами приймання виконання робіт за довідками про вартість виконаних робіт, перераховує на розрахунковий рахунок підрядника суму вартості прийнятих робіт. При складанні актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт використовуються форми документів КБ-2в та КБ-3.

Згідно п. 4.1. Договору підрядник зобов`язується виконати роботи до 31.12.2022 з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт (Додаток №3), що додається до цього Договору та є невід`ємною частиною.

Пунктом 11.1. Договору визначено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022. В частині гарантійних зобов`язань Договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

В подальшому, сторони уклали Додаткову угоду №1 від 16.12.2022 до Договору, якою погодили внести зміни до п. 4.1. та п. 11.1. Договору в частині строку виконання робіт до 30.06.2023, та строку дії договору до 30.06.2023. Також вказаною додаткового угодою сторони погодили викласти Додаток №3 до Договору «Графік виконання робіт» у новій редакції.

Згідно п. 5.1. Договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Згідно п. 5.2. Договору акт приймання виконаних з робіт та довідку про вартість виконаних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця. Разом з актом приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва. Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів перевіряє достовірність отриманих акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт в частині фактично виконаних робіт, їх відповідність показникам якості, комплектність виконавчої документації, та, у разі відсутності явних недоліків, підписує його в рамках цього ж строку, або направляє мотивоване заперечення проти такого підписання. При прийманні виконаних робіт замовник може витребувати сертифікати/паспорти на застосовані матеріали, документи, що підтверджують вартість матеріалів, розрахунки на інші витрати, та іншу документацію, визначену чинним законодавством.

30.06.2023 між сторонами підписано Акт про завершення робіт по договору на суму 10 338 738, 50 грн з ПДВ.

Позивач стверджує, що в процесі виконання робіт за Договором, підрядником було встановлено необхідність у виконання додаткових робіт. Не зупиняючи процес виконання робіт за Договором, між сторонами було досягнуто згоди про те, що, оскільки, є потреба у виконанні додаткових робіт, не передбачених Технічним завданням та є факт зменшення реального обсягу робіт за Договором, що призводить до зменшення вартості робіт, то виконанні підрядником необхідні додаткові роботи - будуть профінансовані замовником за рахунок зекономлених коштів з виконання основних робіт за Договором, а їх документальне оформлення буде здійснено після фактичного виконання, у вигляді протоколу загальної наради замовника та виконавця, і дефектного Акту, підписаного сторонами.

Як стверджує позивач, 02.06.2023 відбулась технічна нарада про хід будівельно-монтажних робіт по об`єкту «Інші завершальні будівельні роботи (Ремонт будівель виробничого призначення Мар`ївського ПМ Миколаївського ЛВУМГ)» за участю уповноважених осіб Миколаївського ЛВУМГ та ТОВ «Вертикаль-Плюс».

За результатами технічної наради, сторони склали дефектний акт та вирішили доручити ТОВ «Вертикаль-Плюс» ініціювати укладання додаткової угоди з урахуванням уточнених відомостей робіт, дефектного акту та кошторису без збільшення загальної вартості договору та без збільшення кінцевого терміну виконання робіт/надання послуг.

Листом №14 від 30.06.2023 позивач звернувся до відповідача з пропозицією внесення змін до Договору в частині обсягів робіт та строків виконання робіт до 15.07.2023.

У відповідь, відповідач листом №ТОВВИХ-23-9086 від 05.07.2023 повідомив позивача про неможливість внесення змін до Договору, строк дії якого закінчився 30.06.2023.

Надалі, позивач звернувся до відповідача з листом №12 від 12.07.2023, в якому повідомив, що всі додаткові роботи згідно протоколу наради №2 та дефектного акту виконані підрядником у строк до 30.06.2023, вартість робіт згідно розробленого кошторису складає - 750 905, 98 грн з ПДВ. Також, позивач висловив пропозицію щодо укладення нового договору на суму додатково виконаних робіт.

У відповідь, відповідач листом №ТОВВИХ-23-10096 від 27.07.2023 повідомив позивача, що останній не реалізував вчасно (до моменту спливу строку дії Договору) можливість внести зміни до Договору і зафіксувати додаткові об`єми робіт. При цьому, замовник вважає недоцільним і таким, що не відповідає внутрішній політиці замовника та вимогам чинного законодавства укладення нового договору.

Листом №9 від 09.08.2023 позивач вчергове звернув увагу відповідача на те, що підрядником в ході виконання договору підряду були виконані додаткові роботи, які підлягають оплаті, та надіслав відповідачеві новий (остаточний) кошторис на виконання додаткових робіт на суму 603 128, 53 грн.

У відповідь, відповідач листом №ТОВВИХ-23-11550 від 23.08.2023 вчергове зазначив, що позивач не реалізував вчасно можливість внесення змін до умов Договору.

Позивач стверджує, що оскільки, листом №ТОВВИХ-23-11550 від 23.08.2023 замовник остаточно відмовився від оформлення та належного прийняття додаткового виконаних робіт підрядником, позивач проставив відповідні відмітки в Акті приймання-передачі виконаних робіт (Кб-2) та Довідки про вартість виконаних робіт (Кб-3) на суму 603 128,53 грн з ПДВ про відмову замовника від їх підписання.

Таким чином, з огляду на неоплату відповідачем вартості додатково виконаних робіт за договором на суму 603 128,53 грн з ПДВ, позивач звернувся до суду з метою стягнення такої вартості у судовому порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з частинами 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна договору підряду може бути визначена у кошторисі (частина 1 статті 844 цього Кодексу).

Згідно Розділу 3 Договору - ціна Договору згідно з Договірною ціною (Додаток №2) становить 10 998 954, 84 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 1 833 159,14 грн. Ціна Договору є твердою і не може змінюватися в ході його виконання, якщо інше не передбачено цим Договором та чинним законодавством.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток № 1), договірною ціною (додаток № 2) та графіком виконання робіт (додаток № 3), які є невід`ємною частиною договору.

Всі зміни та доповнення до цього договору вносяться шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною частиною цього договору. (п. 14.6. договору).

Тобто, сторонами погоджено, що вартість та види виконаних робіт визначається згідно з договірною ціною, ціна договору є твердою, розмір ціни чітко визначений у договорі. При цьому, з урахуванням п.п. 14.6 Договору внесення змін до Договору можливе лише за згодою сторін, оформлюється додатковою угодою.

Як вірно встановив суд першої інстанції, 30.06.2023 між сторонами було підписано Акт про завершення робіт по Договору та спір щодо належного виконання основних робіт обумовлених договором, їх завершення та оплати між сторонами відсутній.

Згідно п. 2 Акту про завершення робіт від 30.06.2023 підрядник виконав роботи на об`єкті згідно переліку зазначеного в п. 6. Додатку №1 до Договору та фактична вартість робіт склала 10 338 738, 50 грн, з урахуванням ПДВ 20 % 1 742 172, 36 грн згідно актів здачі-приймання виконаних робіт. Зменшення вартості виконаних робіт згідно актів здачі-приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в відповідно до Договірної ціни (Додаток №2 до Договору), яка склала 660 216, 34 грн з ПДВ, зумовлена зменшенням обсягів робіт, за рахунок їх уточнення, що не суперечить п. 1.3. Договору. Якість виконаних робіт відповідає вимогам державних будівельних норм та стандартів, інших нормативних документів, що регламентують проведення будівельних робіт, технічним характеристикам нормативно-технічної документації та документації заводів та фірм-виробників.

Згідно п. 3 Акту про завершення робіт від 30.06.2023 замовник не має до підрядника претензій щодо обсягів та якості виконаних робіт.

У той же час, позивач стверджує, що під час виконання робіт за Договором, ним було встановлено необхідність виконання додаткових робіт, не передбачених Договором.

Згідно підпункту 7.3.15. Договору підрядник зобов`язується повідомити протягом 3 (трьох) робочих днів замовника про обставини (якщо такі виникли), що призвели до виникнення потреби у виконанні додаткових робіт (в межах ціни Договору), не врахованих Технічними, якісними та кількісними характеристиками (Додаток №1).

Так, перед підписанням акту про завершення робіт сторони провели технічну нараду про хід будівельно-монтажних робіт по об`єкту: «Інші завершальні будівельні роботи (Ремонт будівель виробничого призначення Мар`ївського ПМ Миколаївського ЛВУМГ)» про що було складено протокол №2 від 02.06.2023.

Згідно протоколу №2 від 02.06.2023 на технічній нараді були присутні уповноважені представники позивача, а також філії відповідача, які вирішили доручити ТОВ «БК «Вертикаль-Плюс» ініціювати укладення додаткової угоди з урахуванням уточнених відомостей робіт, дефектного акту та кошторису без збільшення загальної вартості договору та без збільшення кінцевого терміну виконання робіт/надання послуг.

За результатами технічної наради уповноважені представники позивача, а також філії відповідача підписали Дефектний акт на «Інші завершальні будівельні роботи (Ремонт будівель виробничого призначення Мар`ївського ПМ Миколаївського ЛВУМГ)» від 02.06.2023.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, під час технічної наради 02.06.2023 сторонами не досліджувалось питання щодо необхідності виконання підрядником (позивачем) додаткових робіт, а навпаки наголошувалось на уточненні обсягів робіт без зміни їх виду та без збільшення загальної суми договору.

Відповідно до частини 5 статті 844 ЦК України підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Підрядник зобов`язаний своєчасно попередити замовника: 1) про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника; 2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; 3) про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи (стаття 847 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 848 ЦК України якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 наведено висновок про те, що застосовуючи норми частини 5 статті 844, статей 847, 848 ЦК України, належить враховувати, що у разі виникнення потреби у виконанні додаткових робіт, не передбачених твердим кошторисом, однак без виконання яких неможливо виконати роботи, які були передбачені договором підряду, підрядник не може вимагати від замовника оплати цих додаткових робіт, якщо не доведе, що необхідність їх виконання не могла бути передбачена до початку виконання робіт за договором підряду з повідомленням замовника про необхідність збільшити кошторис; а також що зупинення виконання робіт до узгодження із замовником збільшення кошторису було неможливе або недоцільне в інтересах замовника.

Так, предметом заявлених вимог є стягнення вартості додаткових робіт. Звертаючись з позовом, позивач наголошував, що повідомив відповідача про необхідність внесення змін до Договору листом № 14 від 30.06.2023.

Водночас із викладеного у постанові від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду висновку вбачається, що повідомлення підрядником замовника про необхідність виконання додаткових робіт повинна передувати фактичному їх виконанню, інакше підрядник не може вимагати від замовника оплати таких робіт.

Як вже було зазначено вище, 30.06.2023 Позивачем було надано Акт про завершення робіт по договору.

Відповідно до п. 11.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 16.12.2022 до Договору), Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами і діє до 30.06.2023. В частині гарантійних зобов`язань Договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Тобто, позивач лише в останній день строку дії договору (30.06.2023) та після фактичного виконання робіт звернувся до відповідача з пропозицію внести зміни до договору в частині обсягів робіт та строків виконання до 15.07.2023.

Колегією суддів враховано, що дефектний акт № 2 було складено та затверджено 02.06.2023 протоколом технічної наради, а отже позивачу було відомо про нього майже за місяць до закінчення терміну дії Договору і до фактичного завершення робіт по договору.

Доводи позивача, що лише 30.06.2023 ним отримано від уповноваженого представника замовника підписаний дефектний акт від 02.06.2023 не спростовує обов`язку позивача повідомити замовника про наявність додаткових робіт до закінчення їх повного виконання. Більше того, у протоколі технічної наради від 02.06.2023 стоїть підпис заступника директора позивача, що підтверджує участь належного представника ТОВ «БК «Вертикаль-Плюс» на відповідній нараді та обізнаність останнього з відповідними обставинами.

Крім того, з огляду на викладені вище обставини, колегія суддів відхиляє доводи позивача про фактичне погодження необхідності виконання додаткових робіт шляхом підписання протоколу № 2 та дефектного акту від 02.06.2023, оскільки під час технічної наради 02.06.2023 сторонами не досліджувалось питання щодо необхідності виконання підрядником (позивачем) додаткових робіт, а навпаки наголошувалось на уточненні обсягів робіт без зміни їх виду та без збільшення загальної суми договору, що вбачається із тексту протоколу № 2 від 02.06.2023.

Крім того, за правилами частини 5 статті 844, статей 847, 848 ЦК України, а також з урахуванням положень Договору, погодження проведення додаткових робіт та збільшення твердого кошторису повинно було здійснюватися до виконання таких робіт, чого у даному випадку, з огляду на встановлені вище обставини, здійснено не було.

Зокрема, позивачем не доведено належного повідомлення замовника в ході виконання підрядних робіт про необхідність виконання додаткових робіт за Договором/неможливість виконання підрядних робіт без виконання додаткових робіт.

Так само не містять матеріали справи доказів того, що сторонами переглядалась ціна, види та строки дії договору у зв`язку з необхідністю проведення додаткових робіт та укладалась додаткова угода, як це передбачено п. 14.6 Договору. Направлення ж позивачем листа про необхідність укладення додаткової угоди після фактичного виконання робіт за договором, як уже було зазначено вище, не відповідає передбаченому порядку.

Крім того, позивачем у суді апеляційної інстанції було заявлено клопотання про призначення експертизи для доведення фактичного виконання підрядником додаткових робіт та їх вартості.

Відповідно до ст.ст. 98, 99 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань. Як видно з зазначених норм права перед судовими експертами не ставляться правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Водночас, з огляду на характер спірних правовідносин та враховуючи практику Верховного Суду стосовно додаткових робіт, не передбачених договором підряду, до предмету доказування у таких спорах входять доведення позивачем своєчасного повідомлення замовника про необхідність виконання та погодження додаткових робіт до початку їх виконання.

Водночас, як вже було встановлено вище, позивач під час розгляду справи не довів належне виконання ним обов`язку, визначеного частиною 5 статті 844, статтями 847, 848 ЦК України, положеннями пункту 7.3.15. Договору, щодо повідомлення замовника про необхідність виконання додаткового обсягу робіт та укладення додаткової угоди для погодження такого виду робіт.

А тому, враховуючи дійсні обставини справи, характер спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що для вирішення спору у даній справі відсутня потреба у проведенні судової експертизи, у зв`язку з чим клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене вище, оскільки позивачем не надано доказів своєчасного повідомлення замовника про необхідність виконання та погодження із останнім додаткових робіт в межах ціни позову до 30.06.2023, тобто до моменту закінчення строку дії договору та підписання сторонами акту про завершення робіт, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що ТОВ «БК «Вертикаль-Плюс» не має права вимагати від відповідача плату за виконані додаткові роботи, а у відповідача - відсутній обов`язок щодо оплати вказаних додаткових робіт, оскільки сторонами не погоджено, в установленому законом і договором порядку, обсяг та ціну вказаних в акті № 1 виконаних будівельних робіт, не передбачених договором.

Вказане узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.03.2023 у справі № 910/11215/20, від 14.05.2024 у справі № 910/8652/23.

З цих підстав, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 603 128,53 грн вартості додаткових робіт, не погоджених із замовником.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі № 910/19463/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладається на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі № 910/19463/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі № 910/19463/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/19463/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 05.11.2024

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко