Рішення

від 25.10.2024 по справі 523/21665/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/21665/23

Провадження №2/523/1612/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді- Аліної С.С.

при секретарі- Могили А.С.,

розглянувши всудовому засіданні цивільну справу за позовноюзаявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бочарова 52», про усунення перешкод у користуванні власністю,-

В С Т А Н О В И В :

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бочарова 52», про усунення перешкод у користуванні власністю.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач здійснює перешкоди у користуванні власністю приміщення загального користування, що знаходиться при вході до під`їзду АДРЕСА_1 . Позивач є власником квартири АДРЕСА_2 . Відповідач самовільно захопив приміщення сміттєпроводу загальною площею 6 м2 при вході до під`їзду № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідач самовільно встановив на вході вказаного приміщення двері та розмістив в ньому особисті речі, однак дозвільні документи на зайняття зазначеного приміщення у ОСОБА_2 відсутні.

На підтвердження самовільного захоплення допоміжного приміщення та відсутності усунення перешкод у користуванні приміщення загального користування позивач надав наступні докази: витяг протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 09.09.2023 р. № 10, письмова досудова вимога від 02.12.2023 року про усунення перешкод у користуванні приміщення загальною площею 6 м2 при вході до під`їзду № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 та поштова квитанція про відправку відповідачу цієї вимоги від 02.12.2023 р., письмові пояснення свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.12.2023 р. щодо підтвердження захоплення приміщення відповідачем, заява ОСОБА_1 про надання інформації третьою особою по справі щодо надання доказів розгляду досудових вимог, з фотографією дверей у допоміжне приміщення (приміщення сміттєпроводу), заг. площею 6 кв. м при вході до під`їзду № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , які встановлені відповідачем (фото завірені головою ОСББ«Бочаров52» ОСОБА_4 ).

Також, позивач зазначає, що на підставі протоколу № 10 від 09.09.2023 за рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку 01.10.2023 р. між ним та ОСББ «Бочарова 52» укладений договір тимчасової оренди спільної власності допоміжного приміщення заг. площею 6 кв.м. при вході до під`їзду № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_3 .

Добровільно звільняти допоміжне приміщення відповідач відмовляється.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2023відкрито провадження по справі, та призначено підготовче судове засідання на 26 лютого 2024 року на 10 годин 15хвилину.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 28 травня 2024 р.закрито підготовче провадження по справі, та призначено судове засідання до розгляду на 25 вересня 2024 року на10годину 00 хвилин

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 25.10.2024 р у задоволенні клопотання про зупинення провадження відмовлено.

У судове засідання з`явився позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання з`явився відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позову.

У судове засідання представник третьої особи ОСББ « Бочарова 52» не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, про причини не явки суд не повідомив. В матеріалах справи міститься відповідь представника третьої особи ОСББ « Бочарова 52» на відзив відповідача ОСОБА_2 , представник вказує, що дійсно відповідач перешкоджає мешканцям багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 у доступі до допоміжного приміщення спільного користування, заг. площею 6 кв.м., при вході до під`їзду № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_3 . Також представник вказує, що ОСОБА_2 був обізнаний про необхідність звільнити приміщення, оскільки отримав досудову вимогу щодо усунення перешкод у користуванні власністю. На підтвердження факту того, що відповідач на момент розгляду справи перешкоджає в доступі жителям багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 ., третя особа надає фотокартки, що підтверджує наявність самовільно встановлених дверей.

Суд, заслухавши сторони по справі, вивчивши матеріали справи вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бочарова 52» про усунення перешкод у користуванні власністю є обґрунтованим, є доказаним, тому підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується відміткою про місце реєстрації в паспорті позивача, позивач є власником квартири, що підтверджується договором оренди допоміжного приміщення, де позивач зазначений як власник квартири АДРЕСА_5 .

Позивач ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни осіб з інвалідністю внаслідок війни, пенсійне посвідчення видано 22.06.2023 року, і дійсне до 01.05.2024 року ( арк.сп.8);

Судом встановлено, із матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 самовільно переобладнав приміщення загального користування (приміщення сміттєпроводу), площею 6 кв.м., при вході до під`їзду № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом встановлення дверей із замком, перетворивши його у нежитлове приміщення з відсутністю доступу до нього.

Відповідачу було вручено досудову вимогу від 02.12.2023 року, яка видана ОСББ«Бочарова52» щодо звільнення самовільно занятого допоміжного приміщення до 03.12.2023р., шляхом демонтажу дверей.

Судом встановлено, що 09.09.2023 року відбулися, рішенням зборів мешканців багатоквартирного будинку ОСББ « Бочарова 52» розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , які відбулися 09.09.2023 року, на зборах були присутніми 62 особи з правом голосування (149 квартир ), що становить 69,3 % від загальної кількості.

Відповідно до п. 5.1 рішення зборів від 15.09.2023 року ОСОБА_2 було зобов`язано звільнити до 01.10.2023 р. допоміжне приміщення у першому під`їзді, що має призначення сміттєзбірника, а розподіл цього приміщення провести серед власників, які подали до правління заяви ( арк.сп.9-10).

Позивачем було подано заяву від 07.09.2023 р. щодо розподілу допоміжного приміщення на першому поверсі, оскільки позивач є інвалідом другої групи внаслідок війни.

Судом встановлено, що рішенням загальних зборів мешканців багатоквартирного будинку від 21.09.2023 р. було розглянуто питання щодо виконання рішення зборів мешканців багатоквартирного будинку від 09.09.2023 р, яким співвласнику квартири АДРЕСА_6 , ОСОБА_2 необхідно звільнити вуличне допоміжне приміщення у під`їзді № НОМЕР_1 , яке закріплене за ОСОБА_1 як інвалідом, учасником бойових дій.

Згідно з ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Вищенаведені норми цивільного законодавства України дають підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Аналогічні положення містяться й у статті 319 ЦК України.

У статті 41 Конституції України визначено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Вищенаведені норми цивільного законодавства України дають підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Аналогічні положення містяться й у статті 319 ЦК України.

У статті 41 Конституції України визначено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Власність не тільки надає переваги тим, хто її має, а й покладає на них певні обов`язки. Це конституційне положення пов`язане з принципом поєднання інтересів власника, суспільства та інших власників і користувачів об`єктами власності. Власність зобов`язує власника використовувати свою власність не тільки у своїх інтересах, а й поважати інтереси інших людей, всього суспільства. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання та гарантує їм рівність перед законом. Порушення прав власників з боку держави, громадянина чи юридичної особи зумовлює настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, а згідно ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що перепланування приміщення спільної сумісної власності може бути здійснено з дотриманням встановленого законом порядку, у тому числі за згодою осіб, які таким приміщенням володіють.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 08.06.2016 № 6-530цс16.

У сенсі положень статті 391 ЦК України власник майна як позивач не зобов`язаний доводити неправомірність дій відповідача; власник має довести факт існування перешкод у здійсненні користування та розпорядження майном; особа, яка створює перешкоди відповідач, має довести правомірний характер своєї поведінки.

Факт незаконного встановлення металевих дверей відповідаем приміщенні загального користування підтверджено матеріалами у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII (далі за текстом Закон № 417-VIII), а саме п. 6 ч. 1 ст. 1 визначено, що спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Частинами 1 та 2 ст. 5 вищевказаного Закону визначено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників, спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону № 417-VIII співвласники мають право: вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.

Верховний Суд у своїх правових позиціях по справі про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні приміщенням вказував, що відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

До обов`язків співвласників зазначеного вище Закону за п. 6 ч. 1 ст. 7 віднесено забезпечення додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин, а за ч. 2 вказаної статті кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Судом встановлено, із матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 самовільно зайняв допоміжне приміщення площею 6 кв.м., при вході до під`їзду № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується рішенням зборів мешканців багатоквартирного будинку від 15.09.2023 року, та матеріалами справи.

Із матеріалів справи, вбачається, що 02.12.2023 року Головою ОСББ « Бочарова 52» було направлено письмову досудову вимогу на адресу відповідача ОСОБА_2 про звільнення приміщення площею 6 кв.м., при вході до під`їзду № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_3 ( арк.сп.14).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.06.2024 р. у задоволенні позову ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бочарова 52» про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів співвласників квартир багатоквартирного будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинкуБочарова 52від 09.09.2023р., оформленого протоколом Загальних зборів №10 від 15.09.023р. відмовлено (справа №916/726/24), та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 03.06.2024 у справі №916/726/24 залишити без змін.

Отже, рішення загальних зборів співвласників квартир багатоквартирного будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинкуБочарова 52від 09.09.2023р., оформленого протоколом Загальних зборів №10 від 15.09.2023 р. - є чинним.

В матеріалахсправи відсутнідозвільні документиякі даютьправо відповідачу ОСОБА_2 на зайняттяприміщення загальногокористування (приміщеннясмітєпроводу),площею 6кв.м.при входідо під`їзду № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , також відсутні дозвільні документи встановлення дверей до цього приміщення.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 має право користуватися спірним допоміжним приміщенням на підставі рішення загальних зборів мешканців багатоквартирного будинку від 21.09.2023 р., яким закріплено за ОСОБА_1 вуличне допоміжне приміщення у під`їзді № НОМЕР_1 , площею 6 кв.м., як інваліду, учаснику бойових дій та на підставі договору оренди допоміжного приміщення, що є спільною власністю ОСББ «Бочарова 52» від 01.10.2023 р., який укладено між позивачем ОСОБА_1 та ОСББ «Бочарова 52».

Суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 самовільно зайняв спірне вуличне допоміжне приміщення в під`їзді АДРЕСА_1 , який безпідставно не надає доступ до спільного майна співвласників багатоквартирного будинку позивачу, який також є його співвласником відповідно до положень ЦК України та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

При таких обставинах позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бочарова 52», про усунення перешкод у користуванні власністю підлягають задоволенню.

На підставіст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір по справі у розмірі1211 (одну тисячу двісті) грн. 20 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст.368, 389, 382 ЦК України, ст.ст.4, 5 Закону України « Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку » суд, -

ВИРІШИВ:

Позовнузаяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бочарова 52», про усунення перешкод у користуванні власністю задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 звільнити приміщення загального користування площею 6 кв.м., яке розташовано при вході у під`їзді № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_3 .

Зобов`язати ОСОБА_2 демонтувати двері до приміщення загального користування площею 6 кв.м., яке розташовано при вході у під`їзді № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП: НОМЕР_2 )в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.11.2024 р.

Суддя: Аліна С.С.