Рішення

від 23.10.2024 по справі 490/3545/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/3545/24

н\п 2/490/2216/2024

Центральний районний суд м. Миколаєва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2024 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Шолох Л.М.,

при секретарі Горбань М.С.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Перша миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про визначення розміру часток у приватній спільній сумісній власності та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач у травні 2024 року звернулася до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до Миколаївської міської ради, Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Перша миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про визначення розміру часток у приватній спільній сумісній власності, в якому просив суд ухвалити рішення, яким:

визначити частки в спільній сумісній власності на житловий будинок АДРЕСА_1 по частини кожному із її співвласників, а саме: ОСОБА_1 частку, ОСОБА_2 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) частку;

визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті сина ОСОБА_2 право власності на частку у праві власності на будинок АДРЕСА_1 ;

визнати частки в спільній сумісній власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4810137200:15:016:0023 по частини кожному із її співвласників, а саме: ОСОБА_1 частку та ОСОБА_2 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) частку;

визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті сина ОСОБА_2 право власності на частку у праві власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4810137200:15:016:0023.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує на те, що їй ОСОБА_1 , її сину ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка з кадастровим номером 4810137200:15:016:0023. Син ОСОБА_3 помер. Після його смерті позивачка звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено з огляду на не визначення розміру часток між власниками.

У судове засідання сторони у справі не з`явилися, надавши заяви про розгляд справи без їх участі.

Вивчивши доводи позову, дослідивши письмові докази, судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 - ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 .

З свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.09.2009 року слідує, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Зазначене підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно видане Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації №23720511 від 01.09.2009 року та технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до державного акту серії ЯЛ №617005 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер 4810137200:15:016:0023 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Першої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області із заявою про прийняття спадщини, де і було заведено спадкову справу №34/2024.

Листом державного нотаріуса Першої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Дехтяр Л.Ф. від 27 лютого 2024 року № 199/02-14 позивачу відмовлено у свідоцтва про право на спадщину після смерті її сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на його частку у праві спільної сумісної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 4810137200:15:016:0023 у зв`язку з невизначеністю часток співвласників в праві спільної власності.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд зазначає таке.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Стаття 1217 ЦК Українипередбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259цього Кодексу (стаття 1258 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З матеріалів справи слідує, що позивач є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 . Будь-яких доказів наявності інших спадкоємців першої черги після його смерті матеріали справи не містять.

За життя ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належав житловий будинок та земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 . Інший співвласник - ОСОБА_1

Частина перша статті 355 ЦК України вказує на те, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (частина друга, третя та четверта статті 355 ЦК України).

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (частина перша статті 368 ЦК України).

Згідно із приписів статті 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду (частина перша статті 370 ЦК України).

Частиною першою статті 1225 Цивільного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені (частина друга статті 1225 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 1226 Цивільного кодексу України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) (частина перша статті 86 Земельного кодексу України).

Частина четверта статті 89 Земельного кодексу України вказує на те, що співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.

Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом (частина п`ята статті 89 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що частки позивача та ОСОБА_2 є рівними та складають по частині у праві власності на житловий будинок та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 . Доказів наявності домовленості співвласників про визначення часток у праві власності в інших розмірах матеріали справи не містять.

Оскільки позивачу відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , то і позовні вимоги про визнання права власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 на частину у праві власності на житловий будинок та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визначити, що частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у праві власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 є рівними та складають по частці за кожним із співвласників.

Визначити, що частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у праві власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4810137200:15:016:0023 та цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд є рівними та складають по частці за кожним із співвласників.

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування після смерті її сина ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на частину у праві власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування після смерті її сина ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на частину у праві власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4810137200:15:016:0023 та цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Шолох