Рішення

від 06.11.2024 по справі 490/8629/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/8629/24

н\п 2/490/3438/2024

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06листопада 2024року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Управління Державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення кримінального правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2024року Управління Державногоагенства зрозвитку меліорації,рибного господарствата продовольчихпрограм уМиколаївській областізвернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , за відсутності законного дозволу на вилов водних біоресурсів, знаходячись на узбережжі Бузького лиману, поблизу мікрорайону Варварівка у м. Миколаєві, здійснив незаконний вилов водних біоресурсів, а саме: 85 особин тарані (плітки), 7 особин окуня, 1 особину карася сріблястого, 1 особину кефалей (сингіль), 2 особини пузанка, 1 особину бичка, в результаті чого, своїми умисними протиправними діями заподіяв істотну шкоду рибним запасам України.

Своїми діями ОСОБА_1 грубо порушив вимоги розділу IV пункт 1 підпункт 1 та розділу II пункту 2 «Правил любительського і спортивного рибальства», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 за №700, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16 листопада 2022 року за №1412/38748, в зв`язку з чим провідним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів Миколаївського рибоохоронного патруля ОСОБА_2 був складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення №018267/550 від 11.09.2023 за ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вказаними протиправними діями ОСОБА_1 заподіяв збитки рибному господарству на суму 164 832,00 грн.

Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 28.02.2024 у справі №487/9549/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначено йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На теперішній час вказана сума шкоди, заподіяна рибним запасам України, засудженим в добровільному порядку не відшкодована, а за такого просить суд стягнути на користь держави з відповідача заподіяну ним майнову шкоду рибному господарству України внаслідок вчинення кримінального правопорушення в сумі 164832,00 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

30.09.2024 року матеріали справи передано для розгляду судді Саламатіну О.В.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 01.10.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі,розглядсправи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Копію вищевказаної ухвали суду, разом з матеріалами позовної заяви, було направлено відповідачу за адресою зареєстрованого місця проживання. Поряд з цим, поштове відправлення повернулось до суду 29.10.2024 року з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження шляхом направлення копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі засобами поштого зв`язку, а також через оголошення на веб-сайті Судової влади України, не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» ( № 12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 28.02.2024 у справі №487/9549/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначено йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Судом у справі №487/9549/23 було визнано доведеним, що 11.09.2023, близько 11:00 год., більш точного часу під судового розгляду встановити не надалось можливим, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, знаходився на узбережжі Бузького лиману, поблизу мікрорайону Варварівка у м. Миколаєві (координати 46.9786857, 31.9363466), де на відстані приблизно 10-15 м від берегу встановив у воді знаряддя вилову - риболовну месинову сітку довжиною 30 метрів, висотою 1,1 метр, вічко 24 мм., з метою незаконного вилову риби для своїх особистих потреб.

В подальшому, того ж дня, близько 17:15 год., більш точного часу під час судового розгляду встановити не надалось можливим, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів, за допомогою вказаної месинової риболовної сітки, здійснив у вищевказаному місці незаконний вилов водних біоресурсів, та в подальшому, разом із виловом був зупинений працівниками Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області та працівниками поліції.

Таким чином ОСОБА_1 , в результаті незаконного зайняття рибним добувним промислом без належного дозволу, забороненим знаряддям лову месиновою риболовною сіткою, порушив вимоги п.п. 3.15, 4.11 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999, п. 14 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства», ст. 26, 34 ЗУ «Про тваринний світ».

Внаслідок своїх протиправних дій, ОСОБА_1 , незаконно добув цінний вид риби в загальній кількості 97 особин, серед яких: 85 особин тарані, 7 особин окуня, 1 особину карася сріблястого, 2 особини пузанка, 1 особину бичка та 1 особину кефалі сикгіль, загальною вартістю 164832 (сто шістдесят чотири тисячі вісімсот тридцять дві) гривень, що відноситься до водних живих ресурсів загальнодержавного значення, чим заподіяв, у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209, та визначеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», істотну шкоду водним біоресурсам.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 249 КК України, тобто незаконне заняття рибним промислом.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Крім цього, згідно із ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Положеннями п. п. «а», «б» абз. 1 ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Стаття 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» надає повноваження посадовим особам органів рибоохорони, зокрема, визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками, подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Згідно із ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення, такої діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року №1209 затверджено такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів (зміни внесені 06.10.2021 №1039).

Відповідно до наданого позивачем "Розрахунку шкоди рибним запасам України, внаслідок порушення природоохоронного законодавства" від 19.09.2023 року, відповідачем нанесено шкоду рибному господарству України на суму 164832,00 грн.

Стаття 63 Закону України «Про тваринний світ», передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Разом з тим, відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 28.02.2024 у справі №487/9549/23, який у розумінні ч. 6 ст. 82 ЦПК України має приюдиційне значення для розгляду даної справи, встановлено протиправність діянь ОСОБА_1 , а саме, вчинення ним кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, тобто незаконне заняття рибним промислом.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги про відшкодування ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої ним навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення кримінального правопорушення в розмірі 164832,00 грн., є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

При стягненні з відповідача шкоди, заподіяної незаконним виловом водних біоресурсів, суд враховує правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі №541/307/17.

Частинами першою та шостою статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За такого, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 3028,00 грн судового збору.

Керуючись статтями 7-13, 141, 263, 265, 273-279, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Управління Державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області (54025, м. Миколаїв, просп. Героїв України, 1-А., код ЄДРПОУ: 40850821) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення кримінального правопорушення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь держави (Миколаїв.ГУК/Централ.р-н/24062100, код отримувача ЄДРПОУ 37992030, Казначецство України (ел.адм.подат.), р/р (IBAN) UA4889999980333109331000014483, код класифікації доходів бюджету 24062100) заподіяну майнову шкоду рибному господарству України внаслідок вчиненя кримінального правопорушення в сумі 164832 (сто шістдесят чотири тисячі вісімсот тридцять дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь держави судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім гривень) 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.В. Саламатін