Ухвала

від 04.11.2024 по справі 490/9825/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/9825/24

н\п 2-з/490/153/2024

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до подачі до суду позовної заяви про визнання незаконною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

У своїй заяві просить вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- заборонити Миколаївській міській раді та її виконавчим органам, уповноваженим особам здійснювати дії щодо демонтажу групи стаціонарних тимчасових споруд у кількості 4 шт. площами 30 кв.м., 22 кв.м, 22 кв.м, 16 кв.м розташованих на земельній ділянці площею 90 кв.м. та тимчасових споруд у кількості 4 шт. площами 27 кв.м., 20 кв.м., 26 кв. м., 20 кв.м. розміщених на земельній ділянці площею 93 кв.м., розташованих за адресою АДРЕСА_1 , які перебувають в користуванні ОСОБА_1 ;

- заборонити Миколаївській міській раді надавати у користування або передавати у власність земельні ділянки 1) площею 90 кв.м., на якій розміщено 4 стаціонарні тимчасові споруди площами 30 кв.м., 22 кв.м. 22 кв.м., 16 кв. м., 2) площею 93 кв. м., на якій розміщені 4 стаціонарні тимчасові споруди площами 27 кв.м., 20 кв.м., 26 кв.м., 20 кв.м., які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням у справі.

- заборонити органам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (в тому числі Миколаївській міській раді та її Департаменту з надання адміністративних послуг) здійснювати будь-які реєстраційні ди стосовно земельних ділянок 1) площею 90 кв.м., на якій розміщено 4 стаціонарне тимчасові споруди площами 30 кв.м., 22 кв.м, 22 кв.м, 16 кв.м., 2) площею 93 кв.м, на якій розміщені 4 стаціонарні тимчасові споруди площами 27 кв.м., 20 кв.м, 26 кв.м, 20 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням у справі.

Заява мотивована наступним.

12.08.2024 року ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Миколаївської міської ради (Відповідач) із заявою про встановлення особистого строкового сервітуту та укладення догорів стосовно земельних ділянок 1) по АДРЕСА_1 з правом на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм),

Однак, станом на дату подання неї заяви Відповідач не розглянув та не прийняв відповідного рішення за результатами розгляду заяви Позивача від 12.08.2024 року чим допустив незаконну бездіяльність та порушив майнові права Позивача. За такого, Позивач не має іншого способу захистити свої порушені права окрім як звернутися до суду з вимогами про: 1) визнання бездіяльності Миколаївської міської ради незаконною; 2) встановлення особистого земельного сервітуту ОСОБА_1 та визнання укладеними договорів про встановлення земельного сервітуту стосовно земельних ділянок площами 0,009 га, та площею 0,0093 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 вказує, що оскільки тимчасові споруди були розміщені на земельній ділянці Відповідача по АДРЕСА_1 , яка була передана у володіння ТОВ «Універсал Юг» на правах особистого сервітуту протягом останніх десяти років, то Позивач беручи в позику такі тимчасові споруди мав правомірні очікування на володіння майном, на отримання майнового блага тобто на отримання в строкове володіння земельну ділянку на правах сервітуту.

Разом з цим заявник стверджує, що є загроза, що уже розміщені тимчасові споруди на земельній ділянці по АДРЕСА_1 можуть бути демонтовані Відповідачем, так як, 29.10.2024 на трьох таких спорудах Позивач знайшов прикріплені повідомлення про необхідність демонтувати їх добровільно протягом 10 днів. Очевидно, що у разі відмови Позивача добровільно звільнити територію, Відповідач примусово демонтує стаціонарні споруди. Така реальна загроза демонтажу всіх тимчасових споруд які перебувають у користуванні Позивача призведе до того, що він буде змушений вливати додаткових витрат для відновлення попереднього стану та повторної установки стаціонарних тимчасових споруд, а отже понесе збитки, які будуть надмірними, особливо враховуючи воєнний стан. Більше цього, бездіяльність, яку проявив Відповідач може призвести до того, що будь-яка інша особа може під час розгляду у суді справи за майбутнім позовом звернутися до Відповідача із заявою про встановлення земельного сервітуту (або іншими заявами про користування/передачу у власність) таких земельних ділянок і в такому випадку порушені права Позивача не тільки не будуть відновлені, а й взагалі весь позов втратить свій юридичний сенс, такий процес не поновить порушеного статусу особи і позивач буде змушений звертатися до суду з іншими позовами для забезпечення та реалізацій своїх прав, що не відповідає принципу ефективності судового захисту порушених прав. У разі задоволення позову в цій справі заява Позивача буде розглянута, проте зазначене не призведе до реального захисту інтересів позивача у випадку надання в користування таких земельних ділянок іншим особам, що призведе до нових спорів, а у випадку прийняття нових рішень відповідачем щодо розпорядження вказаними ділянками, ще й до можливих позовів з іншими особами, яким може бути надано усю чи частину спірних ділянок.

Отже, ОСОБА_1 вказує, що на сьогодні існує не тільки достатньо обгрунтоване припущення, а й реальна загроза того, що до закінчення розгляду справи по суті, земельні ділянки, якими фактично до цього користувався Позивач та проводив на них діяльність, можуть бути безперешкодно передано у користування чи власність третіх осіб. А тому невжиття заходів забезпечення позову у разі його задоволення, унеможливить ефективний захист прав та інтересів позивача, зокрема унеможливить встановлення особистого земельного сервітуту для нього, внаслідок чого він втратить можливість використовувати тимчасові споруди, які передані йому за договором позички та продовжувати вести підприємницьку діяльність, понесе збитки. У свою чергу, це призведе до потреби позивачу звертатись до суду з новими іншими позовами. Невжиття таких заходів унеможливить ефективний захист та поновлення порушених майнових прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2024 року дану заяву передано судді Черенковій Н.П. та отримана останньою 04.11.2024 року.

Розглянувши матеріали даної заяви суддя дійшла наступного висновку.

Згідно зі статтею 149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ч.ч. 1,2,5ст.151ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає зазначеним вище вимогам Європейського суду.

Системний аналіз положень статей 149 та 150Цивільного процесуальногокодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Цивільним процесуальнимкодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс 16від25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача абопов`язанихзниміншихосіб в інтересах забезпечення реалізації її майбутньомуактівправосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається зі змісту заяви, власником земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , є ТОВ «Універсал Юг» на правах особистого сервітуту. Крім того, ТОВ «Універсал Юг» є власником стаціонарних тимчасових споруд, розміщених на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , які передані на підставі Договорів позички в користування ОСОБА_1 .

А отже, накладення на спірні земельні ділянки заборони на користування,передавання увласність тавчинення реєстраційнихдій може вплинути на права третьої особи, а саме: ТОВ «Універсал Юг».

Таким чином,приймаючи доуваги наведенінорми процесуальногозаконодавства,виходячи зоцінки обґрунтованостідоводів щодонеобхідності вжиттязаходів забезпеченняпозову,з урахуваннямпринципів розумностіта співмірностівимог прозабезпечення позову;забезпечення збалансованостіінтересів сторін;наявності зв`язкуміж заходомзабезпечення позовуі предметомпозовних вимог,в томучислі,спроможності заходів,які заявникпросить вжитиу порядкузабезпечення позову,забезпечити фактичневиконання судовогорішення вразі задоволенняпозову;ураховуючи інтересине тількизаявника,а йінших осіб,права якихможуть бутипорушені узв`язкуіз застосуваннямвідповідних заходів,суд приходитьдо висновкупро відсутністьправових підставдля задоволенняданої заяви.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя Н.П. Черенкова