Ухвала

від 06.11.2024 по справі 487/9151/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/9151/21

н/п2/490/210/2024

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого - Гуденко О.А., при секретарі - Позднякову Є.В., без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Головного управління Держаної казначейської служби в Миколаївській області про відшкодування моральної шкоди -,

ВСТАНОВИВ:

20До Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов позов ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Національної поліції у Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби в Миколаївській області про відшкодування моральної шкоди у розмірі 239 300 грн 00 коп.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2022 року відкрито загальне позовне провадження.

У період з грудня 2021 року до 06 жовтня 2024 року справа перебувала у провадженні іншого складу суду.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 жовтня 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Чулуп О.С. у справі № 487/9151/21 відмовлено. Відведено суддю Чулуп О.С. від розгляду вказаної цивільної справи .

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 жовтня 2024 року відведено суддю ОСОБА_2 від розгляду вказаної цивільної справи в.

Розпорядженням керівника апарату Центрального районного суду №161 від 16.10.2024 р. призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з ухвалою суду від 10.10.2024 рокупро відвід судді Шолох Л.М. від розгляду цивільної справи

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 16 жовтня 2024 року для розгляду справи визначено головуючого суддю Гуденко О.А.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Гуденко від 18.10.2024 року прийнято до провадження вказану справу та у зв`язку з великою навантеженістю, призначено судове засідання у справі на 04.11.2024 року.

04.11.2024 року на електронну пошту суду надійшла підписана належними чином заява від позивача ОСОБА_1 про відвід судді Гуденко О.А. Заява мотивована тим, що:

1) суддя Гуденко О.А, вже заявляла собі самовідвід по аналогічній справі № 490/8916/21;

2) в провадженні судді Гуденко О.А. перебувала цивільна справа № 490/577/21 за його позовом до Приватного підприємства «Вега-Груп» про визнання майнових прав по договору купівлі-продажу майнових прав №2/Н від 18 жовтня 2018 року та за зустрічним позовом Приватного підприємства «Вега-Груп» до нього про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав №2/Н від 18 жовтня 2018 року. У цій справі під головуванням судді Гуденко О.А, ухвалено рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , та частково задоволено зустрічний позов ПП "Вега-Груп"- отже суддя повністю дискримінувала себе у цій справі та позбавила його права на захист. Заявник зазначає, що його позов у цій справі № 487/9078/21 - цк позов проти бездіяльності поліції по шахрайським діям уповноважених та посадових осіб ПП "Вега-Груп" , із-за чого йому доведося подати позовну заяву до ПП "Вега груп" у справі № 490/577/21 та відкрити низку кримінальних проваджень. Отже ці дві справи прямо пов`язані між собою. Крім того у справі № 490/577/21 суддя Гуденко О.А, не задвольнила жодного з більше десятка його клопотань , а при ухваленні рішення зробила суперечливі висновки та ухвалила незакнне рішення, виступивши на стороні відповідача.

3) у судді Гуденко О.А, чоловік був працівником миколаївської обласної прокуратури, а колишніх прокурорів не буває, а відмова у задволенні цього позову це остання можливість повернути чоловіка на роботу в прокуратуру.

Також заявник зазначає, що багаторозово вже висловлював недовіру судді ОСОБА_3 , оскільки вона переслідує мету виконання замовлення шахраїв з ПП "ВегаГруп" .

Вказує, що вважає, що у нього є всі підстави для сумніві в об`єктивності, справедливості та неупередженості розгляду справи суддею Гуденко О.А., розгляд цієї справи суддею Гуденко О.А, не буде відповідати визначеній ЄСПЧ категорії "бесторонній та справедливий суд", не забезпечить його право на справедливий судовий розгляд.

Судове засідання , призначене на 04.11.2024 року не відбулося в зв`язку з перебуванням судді у відпустці та відкладено на 06.11.2024 року.

Сторони в судове засідання не з`явилися, повідомлялися судом належним чином через підсестему Електронний Суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Підстави для відводу (самовідводу) передбачені статтею 36 ЦПК України, відповідно до якої, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України, птання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Оскільки стаття 36 ЦПК України не містить вичерпного переліку обставин для відводу, вирішення питання про визнання тих чи інших обставин такими, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (у випадку відсутності передбачених обов`язкових підстав, визначених, зокрема, у частинах першій-четвертій вказаної статті), належить до повноважень Суду. В свою чергу, посилання на відповідні обставини повинно бути обґрунтованим, а самі обставини - такими, що дійсно викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Наведені ОСОБА_1 обставини щодо наявності підстав для відводу судді, передбачених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України, не дають підстав для висновку про упередженість, її зацікавленість у певному рішенні у цій справі чи про необ`єктивне ставлення до учасників справи, а є власною суб`єктивною, нічим не підтвердженою думкою заявника..

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення заяви позивача про відвід від участі в розгляді справи № 487/9151/21.

Разом з тим, суд враховує наступне.

Зі змісту позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що спір виник з приводу неналежного здійснення органом досудового розслідування за його заявою від 11.11.2021 року про вичнення щодо ОСОБА_1 шахрайських на його думку дій посадових осіб ПП "Вега-Груп" та заволодіння його коштами у розмірі 2 045 712 грн. та розпорядження його майном за адресою: м.Миколаїв, пр.Героїв України та ріг вул.Новоодеська.

Так, в провадженні судді Гуденко О.А. перебувала цивільна справа № 490/577/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Вега-Груп» про визнання майнових прав по договору купівлі-продажу майнових прав №2/Н від 18 жовтня 2018 року та за зустрічним позовом Приватного підприємства «Вега-Груп» до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав №2/Н від 18 жовтня 2018 року . Під головуванням судді Гуденко О.А. ухвалено рішення по даній справі від 08.12.2023 року, яке набрало законної сили, яким у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Вега-Груп» про визнання майнових прав по договору купівлі-продажу майнових прав №2/Н від 18 жовтня 2018 року - відмовлено . Зустрічний позов Приватного підприємства «Вега-Груп» до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав №2/Н від 18 жовтня 2018 року - задоволено частково. Розірвано договір купівлі-продажу майнових прав №2/Н від 18 жовтня 2018 року, укладений між Приватним підприємством «Вега-Груп» та ОСОБА_1 . Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Приватного підприємства «Вега-Груп» (код ЄДРПОУ 34707766) грошові кошти у розмірі 2 045 712 (два мільйони сорок п`ять тисяч сімсот дванадцять) гривень, сплачених за догово ром купівлі-продажу майнових прав №2/Н від 18 жовтня 2018 року .

Так, як вбачається з мотивувальної частини вказаного рішення суду, суддею надана певна оцінка дій обох сторін ( як ОСОБА_1 так і ПП "Вега Груп") Договору № 2/Н від 18 жовтня 2018 року щодо виконання його умов щодо передання ОСОБА_1 права власності на майно за адресою АДРЕСА_1 .

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Практика Європейського суду з прав людини (далі -ЄСПЛ) свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).

У рішенні від 9 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52).

Законодавець надає учасникам судового процесу можливість коректного розв`язання ситуації, що створилася, шляхом заяви самовідводу, що і є етичним моментом законодавства, яке регулює ці питання. На переконання суду, кінцевою метою законодавця було досягнення максимальної впевненості в тому, що у учасників процесу не повинно виникати сумнівів у неупередженості судді.

При цьому, якщо рішення суду (судді) оскаржувалося позивачем або відповідачем, то виникає «зайва» напруга у відносинах судді з такими особами, оскільки вона могла скластися з невдоволення таких осіб рішенням і діями конкретного судді. Тому доцільно надати такій особі в інших справах право відводу такого судді, щоб особисті стосунки такої особи та судді не впливали на об`єктивність майбутнього судового рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) зазначено, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Відповідно до п.п. 66 рішення ЄСПЛ у справі "Бочан проти України" суб`єктивний критерій - це особисті переконання та поведінка конкретного судді. Об`єктивний критерій - це факти, що можуть бути перевірені,які породжують сумніви у безсторонності суддіта оцінка того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення правомірних сумнівів в безсторонності (зовнішні ознаки).

ЄСПЛ нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (див., серед багатьох інших джерел, "Булут проти Австрії" (Bulut v. Avstria), рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 356, п. 31, та "Томан проти Швейцарії" (Thomann v. Switzerland), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, 825, п. 30). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Реалізація принципу верховенства права, визначеного ЦПК України, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, наголошує, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.

Крім того, Євросуд нагадав, що будь-який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи.

Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. (За Кодексом суддівської етики).

Отже, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя,стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Статтею 36 ЦПК України,визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 1ст. 39 ЦПК, з підстав, зазначених у ст. 36 ЦПК України суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Дослідивши обставини, викладені в клопотанні про відвід, суд приходить до висновку про необхідність заявити про самовідвід від розгляду даної справи.

Так, хоча вказані в заяві обставини жодним чином не можуть вплинути на об`єктивність судді під час розгляду даної справи, у судді Гуденко О.А. відсутня будь-яка упередженість у розгляді даних позовних вимог. Проте суд зазначає, що заявником оскаржено рішення, ухвалене під головуванням судді Гуденко О.А. у справі № 490/577/21, яка хоча і не є прямо пов`язаною з предметом позовних вимог у даній справі , проте по якій суддею висловлена певна думка щодо правовідносин позивача з юридичною особою ПП "Вега Груп" щодо виконання договору купівлі-продажу майнових прав. При цьому по даній справі ОСОБА_1 посилається на неналежне проведення досудового розслідування саме за його заявою про вчинення злочину посадовими особами ПП "Вега Груп" від 11.11.2021 року стосовно шахрайських дій по невиконанню саме цього договору.

Також суд враховує наявність у ОСОБА_1 стійкої недовіри судді Гуденко О.А., що неодноразово вислювлювалося у його відводах судді Гуденко О.А. у інших справах, стороною яких він був, яка дійсно могла суб`єктивно у нього виникнути внаслідок неодноразової відмови суддею у задоволенні його численних клопотань .

За такого, з метою дотримання учасниками процесу своїх процесуальних прав, з метою зняття «зайвої» напруги у відносинах судді з сторонами справи , надання впевненості учасникам цивільного процесу у реалізації їх права на справедливий суд, що, безпосередньо, в свою чергу, сприятиме підвищенню авторитету судової влади загалом - суддя Гуденко О.А. заявляє собі самовідвід від розгляду даної справи.

Керуючись ст.ст.36, 39, 258, 260 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гуденко О.А. від участі в розгляді вказаної справи .

Задвольнити самовідвід та відвести суддю ОСОБА_3 від розгляду цивільної справи №487/9151/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Головного управління Держаної казначейської служби в Миколаївській області про відшкодування моральної шкоди.

Передати справу до канцелярії суду для визначення судді в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскаржується в порядку ст.ст. 352-355 ЦПК України.

Суддя О.А. Гуденко