Ухвала

від 06.11.2024 по справі 902/1163/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"06" листопада 2024 р. Cправа № 902/1163/24

Суддя Господарського суду Вінницької області Матвійчук В.В., розглянувши

заяву Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 29, м. Вінниця, 21036)

до боржника Фізичної особи-підприємця Романюка Анатолія Івановича ( АДРЕСА_1 )

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення грошової заборгованості у розмірі 2 450,06 грн

В С Т А Н О В И В :

05.11.2024 на розгляд Господарського суду Вінницької області в системі "Електронний суд" надійшла заява Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Романюка Анатолія Івановича грошової заборгованості у розмірі 2 450,06 грн та суму судового збору.

Заяву обґрунтовано неналежним виконанням зі сторони боржника умов Договору про співпрацю для визначення результатів функціонування автобусного маршруту загального користування в м. Вінниці № 10А/077/08-16 від 05.09.2016 в частині оплати наданих послуг.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2024 дану заяву передано для розгляду судді Матвійчуку В.В.

Розглянувши матеріали заяви Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" про видачу судового наказу, суд враховує таке.

За приписами ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

Норми ч. 1, 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у ч. 1 ст. 175 цього Кодексу.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб`єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Процесуальний строк для постановлення ухвали про відмову у видачі судового наказу визначений у ч. 6 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України та не може перевищувати десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованим на запит суду, ОСОБА_1 на час звернення із заявою про видачу судового наказу не перебуває у статусі фізичної особи-підприємця (припинення діяльності фізичної особи-підприємця відбулося за власним рішенням, про що в ЄДРЮОФОП та ГФ міститься запис № 21740050003010396 від 15.01.2019).

Із заяви про видачу судового наказу слідує, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору про співпрацю для визначення результатів функціонування автобусного маршруту загального користування в м. Вінниці №10А/077/08-16 від 05.09.2016, укладеного із Фізичною особою-підприємцем Романюком Анатолієм Івановичем. Поряд з цим суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, що з 15.12.2017 до юрисдикції господарських судів за п.1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України віднесено спори, стороною в яких є фізична особа, котра на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

У той же час, суд зауважує, що у даному випадку заявник звернувся із заявою, яка розглядається в наказному провадженні, а не в порядку позовного провадження.

За приписами ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв`язку із втратою нею статусу підприємця.

Як вказувалося вище, у п. 16 ч. 1 ст. 20 та у ч. 3 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України визначено суб`єктний склад учасників наказного провадження та унормовано, що боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Ці приписи законодавства є спеціальними, які підлягають безумовному врахуванню як учасниками справи, так і судом, для цілей визначення порядку правового регулювання при здійсненні стягнення на підставі судового наказу.

Отже, звертаючись із заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження, визначаючи в якості боржника фізичну особу, яка втратила статус фізичної особи-підприємця, заявником не прийнято до уваги, що процедура наказного провадження застосовується виключно щодо суб`єктів господарювання, а припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до розглядуваних правовідносин процедури наказного провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 147, 148, 150, 152-155, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Комунальному підприємству "Вінницька транспортна компанія" у задоволенні заяви про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Романюка Анатолія Івановича грошової заборгованості у розмірі 2 450,06 грн.

2. Згідно із ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

3. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвалу про відмову у видачі судового наказу може бути оскаржено окремо від рішення суду до Північно-західного апеляційного господарського суду.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник ухвали надіслати КП "Вінницька транспортна компанія" до електронного кабінету ЄСІТС, ОСОБА_1 - рекомендованим листом.

Дата складання повного тексту ухвали 06.11.2024.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )