Ухвала

від 06.11.2024 по справі 904/4846/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

06.11.2024м. ДніпроСправа № 904/4846/24

за позовом Керівника Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області (50086, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Леоніда Бородича, буд. 3) в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., пл. Молодіжна, буд. 1; ідентифікаційний код 33874388)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ТРЕЙД КР" (50000, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Німецька, буд. 7; ідентифікаційний код 41128988)

про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права оренди

Суддя Загинайко Т.В.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Керівник Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№4625/24 від 01.04.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ТРЕЙД КР" у якій просить:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "АС-ТРЕЙД КР" (код ЄДРПОУ 41128988) усунути перешкоди територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388) у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Лісового, 23В, загальною площею 0,0060 га, кадастровий номер 1211000000:03:633:0187, та повернути земельну ділянку, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: нежитлової будівлі - торгівельного павільйону А, площею 40,8 кв.

м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2062508212110);

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ТРЕЙД КР" (код ЄДРПОУ 41128988) на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю - торгівельний павільйон А, площею 40,8 кв. м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Лісового, 23В, проведену 26.04.2021 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіною С.В. (номер запису про право власності: 41789651), шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2062508212110;

- скасувати державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ТРЕЙД КР" (код ЄДРПОУ 41128988) на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:633:0187 площею 0,0060 га, яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Лісового, 23В (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2470816312060, номер запису про право власності: 44289932);

- стягнути з відповідача у справі на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ: 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) сплачений судовий збір;

- про час та місце розгляду справи повідомити Дніпропетровську обласну прокуратуру, Криворізьку східну окружну прокуратуру Дніпропетровської області та сторони у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням інтересів держави, що полягає у самовільному зайнятті відповідачем земельної ділянки комунальної власності площею під забудовою 48 кв.м. внаслідок самочинного будівництва та експлуатації об`єкта без відповідних погоджувальних та дозвільних документів, реєстрації права приватної власності на підставі документів, які містять завідомо неправдиві відомості, а також отримання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:633:00187 загальною площею 0,0060 га за пільговою процедурою поза конкурсом, без проведення земельних торгів під вже існуючий об`єкт самочинного будівництва.

Крім того, від прокурора надійшло клопотання (вх.№50988/24 від 04.11.2024) про долучення доказів сплати судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, яке відбудеться.

Також прокурором було подано заяву (вх.№50755/24 від 04.11.2024) про забезпечення позову, у якій просить:

- накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме земельну ділянку кадастровий номер 1211000000:03:633:0187, площею 0,0060 га, яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Лісового, 23В (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2470816312060) та нежитлову будівлю-торгівельний павільйон А, площею 40,8 кв.м розташовану за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Лісового, 23В (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2062508212110) та заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії;

- заборонити відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "АС-ТРЕЙД КР" (код ЄДРПОУ 41128988) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо, щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме земельну ділянку кадастровий номер 1211000000:03:633:0187, площею 0,0060 га, яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Лісового, 23В (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2470816312060) та нежитлову будівлю-торгівельний павільйон А, площею 40,8 кв.м розташовану за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Лісового, 23В (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2062508212110).

Вказана заява обґрунтована тим, що: - у разі укладання відповідачем договору купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, після закриття судом підготовчого провадження у даній справі, прокурор не зможе здійснити зміну предмету позову, а це, в свою чергу, у разі задоволення позовних вимог, унеможливить виконання рішення суду; - з предмету спору вбачається, що такий позов може бути поданий лише до титульного власника нерухомого майна; - у разі задоволення позову та одночасної зміни власника під час розгляду справи в суді, а також під час набрання законної сили судовим рішенням, виконання такого рішення суду буде унеможливлено, що може призвести

до необхідності подання нового позову до наступного власника та виникненню нового спору.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 №4-рп/2011).

Відповідно до приписів статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Згідно з частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік заходів забезпечення позову, а також регламентовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Отже, з положень частини 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 частиною 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Зважаючи на практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Слід зауважити, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

Оскільки предметом позову є усунення перешкоди територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, зобов`язання повернути земельну ділянку шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва - нежитлової будівлі - торгівельного павільйону А, скасування державної реєстрації права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ТРЕЙД КР" на об`єкт нерухомого майна та скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, тобто позовні вимоги немайнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №915/1912/19, від 11.02.2021 у справі №915/1185/20).

Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Суд звертає увагу, що відчуження у будь-який спосіб майна призведе до зміни власника, а тому позивач буде змушений знову звертатися до суду за захистом своїх порушених прав до нового власника майна.

Відповідно, припущення того, що у випадку відчуження майна позивач не захистить свої права в межах одного судового провадження є обґрунтованим. Суд враховує попередню зміну власника та проведену державну реєстрацію права на нерухоме майно, у зв`язку з чим обґрунтованими є аргументи позивача про можливість проведення чергової перереєстрації прав на майно.

У випадку відчуження майна та проведення чергових реєстраційних дій, позивач (прокурор) змушений буде звертатися з новим позовом про визнання недійсними таких записів та звертати свої вимоги про знесення вже до нового власника. Така ситуація є недопустимою. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 звернула увагу, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Відповідно суд констатує, що у випадку відчуження майна та невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно позивач не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Вжиття наведених заходів забезпечення позову щодо накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення поданого позову.

Вжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову сприятиме захисту та поновленню порушених прав позивача та виконанню в подальшому рішення суду у разі задоволення вказаних вище позовних вимог. Тоді як невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає наявність зв`язку між зазначеними заходами забезпечення позову і предметом спору. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача до моменту вирішення спору в суді та, в разі задоволення позову, забезпечить можливість виконання рішення суду. Тоді як, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду в разі прийняття його на користь позивача (заявника).

Спірне нерухоме майно може бути відчужене, як наслідок, остаточне рішення суду (у випадку задоволення позову), прийняте через певний час після ініціювання судового провадження, вже не зможе належним чином ефективно захистити порушені права та інтереси держави, а також зумовить необхідність звернення з іншими позовами до суду.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі №904/3168/18.

Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

В частині 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

В даному випадку суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, та спрямовані на те, щоб не допустити перехід права власності до третіх осіб, що унеможливить виконання рішення у даній справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовами, більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у такій ситуації.

Аналогічні позиції щодо такого питання викладені у постановах Верховного Суду у справі №916/870/18 від 15.01.2019 та № 916/73/19 від 27.06.2019.

Враховуючи вищевикладене, розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову, виходячи з фактичних обставин справи, враховуючи розумність та адекватність заходів до забезпечення позову заявленим позовним вимогам господарський суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом спору, а саме: на земельну ділянку кадастровий номер 1211000000:03:633:0187, площею 0,0060 га, яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Лісового, 23В (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2470816312060) та нежитлову будівлю - торгівельний павільйон А, площею 40,8 кв.м розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2062508212110).

В іншій частині вимоги задоволенню не підлягають, оскільки накладення судом арешту на спірне нерухоме майно унеможливлює вчинення як Товариством з обмеженою відповідальністю "АС-ТРЕЙД КР", так і іншими особами будь-яких дій щодо відчуження майна, або дій, що пов`язані з державною реєстрацією речових прав на спірне нерухоме майно.

Згідно із статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного заява прокурора про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області про забезпечення позову - задовольнити частково.

2. Накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме земельну ділянку кадастровий номер 1211000000:03:633:0187, площею 0,0060 га, яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Лісового, 23В (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2470816312060) та нежитлову будівлю - торгівельний павільйон А, площею 40,8 кв.м розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2062508212110).

3. В решті заяви про забезпечення позову - відмовити.

Стягувач: Керівник Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області (50086, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Леоніда Бородича, буд. 3) в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., пл. Молодіжна, буд. 1; ідентифікаційний код 33874388)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "АС-ТРЕЙД КР" (50000, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Німецька, буд. 7; ідентифікаційний код 41128988)

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дати її підписання - 06.11.2024 та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвала про забезпечення позову, як виконавчий документ, може бути пред`явлена до примусового виконання до - 07.11.2027 включно.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Т.В. Загинайко