Рішення

від 06.11.2024 по справі 904/1381/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2024м. ДніпроСправа № 904/1381/24

За позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м. Дніпро

до відповідачів:

1. ОСОБА_1 , м. Дніпро;

2. ОСОБА_2 , м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Укрпромбетон", м. Дніпро

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернулося до господарського суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" відповідно до Договору іпотеки № 362 - ДІ02 від 13.08.2008, а саме домоволодіння, загальна площа - 207, 6 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 23933081, що належало ОСОБА_4 , спадкоємцем якої є ОСОБА_3 в рахунок погашення кредитної заборгованості за Договором про надання траншу № 12.13862/362 від 27.02.2008, Договором про надання траншу № 1501.21986/362 від 27.11.2009 в загальному розмірі 2 568 311, 06 грн, шляхом реалізації (продажу) предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою суду від 04.04.2024 позовну заяву Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" залишено без руху. Зобов`язано позивача протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду копію Договору іпотеки № 362 - ДІ01 від 13.08.2008.

Через систему "Електронний суд" 17.04.2024 (засобами поштового зв`язку 19.04.2024) надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 22.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24.04.2024 від Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" надійшло клопотання про витребування доказів, а саме, витребувати у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Одинцової С.О. зі спадкової справи № 12/2022 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 інформацію про коло спадкоємців (із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, реєстраційних номерів облікових карток платника податків, їх місця проживання), якими прийнято спадщину спадкодавця ОСОБА_4 , із зазначенням інформації про видачу свідоцтв про право на спадщину, а також інформацію про наявне спадкове майно та його вартість.

Ухвалою суду від 13.05.2024 клопотання Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про витребування доказів задоволено. Зобов`язано приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Одинцову С.О. подати до суду до 01.06.2024: інформацію зі спадкової справи № 12/2022 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 про коло спадкоємців (із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, реєстраційних номерів облікових карток платника податків, їх місця проживання), якими прийнято спадщину спадкодавця ОСОБА_4 , із зазначенням інформації про видачу свідоцтв про право на спадщину, а також інформацію про наявне спадкове майно та його вартість.

27.05.2024 від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Одинцову С.О. надійшов лист, в якому остання повідомила, що витребувана інформація буде надана після закінчення відпустки.

22.07.2024 судом повторно надіслано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 про витребування доказів.

26.08.2024 від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Одинцову С.О. надійшла довідка про вчинення нотаріальних дій.

Через систему "Електронний суд" 28.08.2024 від позивача надійшло клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем, в якому просить суд замінити первісного відповідача ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на належного відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та належного відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що як встановлено з наданої довідки від 08.08.2024 про вчинення нотаріальної дії, виданої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Одинцовою С.О. спадкоємцями померлої ОСОБА_4 , які прийняли спадщину за заповітом в рівних частках є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , при цьому свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок на предмет іпотеки - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 не видавалось, у зв`язку з арештом, що був накладений в рамках виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 05.09.2024 задоволено клопотання Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про заміну первісного відповідача належним відповідачем. Замінено первісного відповідача ОСОБА_3 на належного відповідача-1 ОСОБА_1 (д.н. ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) у справі № 904/1381/24. Замінено первісного відповідача ОСОБА_3 на належного відповідача-2 ОСОБА_2 (д.н. ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) у справі № 904/1381/24.

Відповідачі відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Оскільки на дату спливу встановленого законом шістдесятиденного строку для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у суду були відсутніми відомості стосовно належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи та можливість подання до суду заяв по суті справи, судом застосовано принцип розумного строку тривалості провадження для надання можливості обом учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, що є необхідним заходом дотримання таких засад господарського судочинства як змагальність сторін та рівність учасників процесу під час розгляду даної справи. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, які згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами при розгляді справ як джерело права.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Ухвала суду від 05.09.2024 була надіслана відповідачам на їх адреси, вказану в ЄДДР, а саме: АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального суду України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, частина 7 статті 120 Господарського процесуального суду України зобов`язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідачів 1-2 про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позов обгрунтовано тим, що станом на момент подання позову заборгованість за договорами про надання траншу № 12.13862/362 від 27.02.2008 та № 1501.21986/362 від 27.11.2009 не погашена, відтак, у зв`язку із зазначеним, з метою повного погашення заборгованості за Кредитними договорами, позивач вважає за необхідне звернути стягнення на нерухоме майно, яке передає в іпотеці банку за договором іпотеки № 362-ДІ02 від 13.08.2008, та яке виступає забезпеченням виконання зобов`язань за Кредитним договором.

Позиція відповідача-1

Відповідач-1 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву.

Позиція відповідача-2

Відповідач-2 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву.

Позиція третьої особи

Третя особа не скористалися свої процесуальним правом на подання письмових пояснень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

27.02.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Укрпромбетон» (далі - позичальник) та ЗАТ «ПроКредит Банк» (правонаступником всіх прав та обов`язків якого є ПАТ «Прокредит Банк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є AT «ПроКредит Банк») (далі - банк, кредитор, позивач) було укладено Рамкову угоду № 362, з подальшими змінами та доповненнями.

Відповідно до пункту 2.1 Рамкової Угоди кредитор на підставі Угоди зобов`язується здійснювати кредитування Позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених Угодою та Кредитними договорами, а Позичальник зобов`язується належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов`язань, а також належно виконувати усі інші зобов`язання, передбачені Угодою та Кредитними договорами.

На підставі Угоди встановлюються наступні ліміти умов кредитування Позичальника (пункт 2.2 Рамкової Угоди):

- ліміт суми кредитування - еквівалент 150 000 доларів США;

- ліміт строку кредитування - 120 (сто двадцять) календарних місяців;

- максимальний розмір процентів - 40 % річних.

Максимальний розмір процентів застосовується лише при укладені Кредитних договорів та видачі кредиту. Розмір процентів на правомірне користування конкретних кредитом встановлюється у відповідних Кредитних договорах та не може перевищувати максимальний розмір процентів. Після укладання Кредитних договорів та видачі кредитів, встановлені ними розміри процентів можуть змінювати тільки у випадках, що не суперечить законодавству.

Якщо валюта кредиту відрізняється від валюти ліміту суми кредитування, то еквівалент кредиту визначається за офіційним курсом НБУ гривні до валюти ліміту суми кредитування та валюти кредиту, діючим на дату видачі кредиту.

Згідно з пунктом 4.4 Рамкової угоди у випадку прострочення погашення кредиту Позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними Кредитними договорами процентам за користування даним кредитом і кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом «факт/360» від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав, з моменту виникнення заборгованості до дати повного погашення, включно.

Погашення грошових зобов`язань здійснюється протягом операційного часу Кредитора у день, що визначений Кредитними договорами як день настання строку погашення (платежу). Якщо цей день не є банківським днем, погашення здійснюється не пізніше наступного за цим банківським днем (пункт 7.4 договору).

Пунктом 12.3 Рамкової угоди до усіх вимог, що випливають з Угоди та Кредитних договорів, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність.

В подальшому між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Укрпромбетон» та ЗАТ «ПроКредит Банк» правонаступником всіх прав та обов`язків якого є ПАТ «Прокредит Банк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є AT «ПроКредит Банк») було укладено Договори про надання траншу (далі - кредитні договори), а саме:

- № 12.13862/362 від 27.02.2008;

- № 12.15527/362 від 13.08.2008;

- № 12.15849/362 від 03.09.2008;

- № 1501.21986/362 від 27.11.2009.

Відповідно до Договору про надання траншу № 12.13862/362 від 27.02.2008 умови на яких видається кредит:

- розмір кредиту: 90 000 доларів США;

- строк користування - 36 календарних місяців, від дати видачі кредиту включно;

- проценти - 17 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році;

- цільове призначення кредиту: придбання основних засобів;

- комісія за видачу кредиту - 1 % від розміру кредиту;

- комісія за дострокове погашення кредиту - 1, 5 % від суми, що достроково погашається;

- спосіб кредитування - зарахування коштів на рахунок Позичальника № 260070105700 у Кредитора.

Відповідно до Договору про надання траншу № 1501.21986/362 від 27.11.2009 умови на яких видається кредит:

- розмір кредиту: 211 716, 70 грн;

- строк користування - 12 місяців від дати видачі кредиту включно;

- проценти - 28 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році;

- цільове призначення кредиту: рефінансування кредиту, виданого позичальникові відповідно до Договору траншу № 12.13862/362 від 27.02.2008.

- комісія за видачу кредиту - 1 гривня;

- комісія за дострокове погашення кредиту - 1 % від суми, що достроково погашається;

- спосіб кредитування - зарахування коштів на рахунок Позичальника № 260070105700 у Кредитора.

Повернення кредиту та сплата процентів здійснюється періодичними платежами, сума і строк сплати яких визначені Графіком в черговості, встановлених Рамковою. угодою. Дата останнього платежу згідно з Графіком може відрізнятися від дати спливу строку користування кредитом, вказаного у п.2 цього Договору, але не більше ніж на 7 календарних днів (пункт 4 Кредитних договорів).

Згідно з пунктом 5 Кредитних договорів погашення усіх грошових зобов`язань здійснюється періодичними платежами, сума і строк сплати яких визначені Графіком в черговості встановленій Рамковою угодою.

Договір набирає чинності з моменту його підписання Позичальником і двома уповноваженими особами Кредитора і діє протягом усього строку користування кредитом до моменту повного і належного виконання Сторонами своїх зобов`язань та реалізації прав за цим Договором (пункт 8 Кредитних договорів).

13.08.2008 з метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитною угодою між ЗАТ «ПроКредит Банк» (правонаступником прав та обов`язків якого є ПАТ «ПроКредит Банк», правонаступником прав та обов`язків якою є AT «ПроКредит Банк») та ОСОБА_4 (далі - іпотекодавець) був укладений Договір іпотеки № 362 - Д102.

Згідно розділу 2 Договору іпотеки № 362 - ДІ02 від 13.08.2008 предметом іпотеки є домоволодіння, загальною площею 207, 6 кв. м. (двісті сім цілих шість десятих), що знаходиться за адресою м. Дніпро, провулок Рожевий. 21, реєстраційний номер 23933082, заставна вартість 678 229, 20 грн.

Відповідно до пункту 2.1 Договору іпотеки № 362-ДІ02 від 27.02.2008 для забезпечення повного виконання основних зобов`язань та вимог іпотекодержателя, іпотекодавець передає у іпотеку на умовах, визначених цим договором предмет іпотеки, що вказаний у п. 2.2. договору.

Пунктом 6.1 Договору іпотеки, іпотекодержатель набуває право звернення стягнені на предмет іпотеки у випадку порушення Позичальником та/або Іпотекодавцем умов договорі укладених із Іпотекодержателем.

Згідно з пунком 6.4 Договору іпотеки, звернення стягнення здійснюється за виборі іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договорі про задоволення вимог іпотекодержателя, яким є застереження, вказане у розділі 7 цього Догове з врахуванням інших умов договору.

Пунктом 7.1. Договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель у випадку набуття права звернення стягнення на Предмет іпотеки вправі на власний вибір задовольнити свої вимоги рахунок Предмета іпотеки.

Відповідно до пункту 9.1 Договору іпотеки № 362-ДІ02 договір набуває юридичної сили з моменту його нотаріального посвідчення і діє протягом усього часу дії ліміту кредитування та до моменту, який наступить пізніше: припинення дії Рамкової угоди, належного виконання Основних зобов`язань, задоволення вимог іпотекодержателя. Протягом усього часу дії ліміту строку кредитування виконання усіх чи частини Основних зобов`язань не тягне за собою припинення Договору.

Факт порушення основних зобов`язань підтверджується розрахунками заборгованості випискою по рахунках Позичальника, а отже, в силу ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» та пункту 6.1 Договору іпотеки, іпотекодержатель набув і має право звернути стягнення на предмети.

Як стало відомо Банку у вересні 2023 року, 08.12.2021 іпотекодавець ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 від 20.12.2021 виданого Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південно-Східного МУМЮ (м. Дніпро).

06.11.2023 позивач звернувся з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця № 2023/06/11-3.

Проте спадкодавці, як зазначає позивач, не виконали вимогу Банку та не погасили у повному розмірі заборгованість за Кредитним договором.

Як вбачається з довідки від 08.08.2024 про вчинення нотаріальної дії, виданої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Одинцовою С.О. спадкоємцями померлої ОСОБА_4 , які прийняли спадщину за заповітом в рівних частках є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; при цьому свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок на предмет іпотеки - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 не видавалось у зв`язку з арештом, що був накладений в рамках виконавчого провадження.

Вищезазначені обставини і стали причиною виникнення спору.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Наявність заборгованості позичальника (третьої особи) у сумі 2 568 311, 06 грн підтверджена договорами про надання траншу № 12.13862/362 від 27.02.2008, № 1501.21986/362 від 27.11.2009 та рамковою угодою № 362 від 27.02.2008.

ОСОБА_4 (іпотекодавець) померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 20.12.2021 виданого Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південно-Східного МУМЮ (м. Дніпро).

Відповідно до ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною четвертою статті 1269 Цивільного кодексу України, заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Відповідно до ст. 1281 Цивільного кодексу України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до ст. 1282 Цивільного кодексу України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України, Банк заявив вимоги до відповідачів у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не видавалось, у зв`язку з накладеним 16.06.2010 арештом Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 Цивільного кодексу України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є його правом, а не обов`язком, відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 р у справі № 171/2639/18; від 17.11.2021 р у справі № 352/1068/15-ц).

Оскільки після смерті боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.

Таким чином, у разі смерті спадкодавця, спадкоємці, які прийняли спадщину і не відмовилися від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця (такого висновку дійшов Верховний Суд під час розгляду справи № 352/1068/15-ц, постанова від 17.11.2021 р).

За приписами статті 1241 Цивільного кодексу України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Матеріали справи та приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Світланою Одинцовою підтверджено, що спадкоємцями, які прийняли спадщину за заповітом в рівних частках, є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , податковий номер: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , податковий номер: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахуванням викладеного, відповідачі 1-2 зобов`язані задовольнити вимоги Кредитора.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання. Згідно зі статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 589 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1 та 3 статті 575 Цивільного кодексу України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов іпотечного договору.

Як вже зазначалося судом вище, набувачами майна за заповітом, що розташовані за адресою: м. Дніпро, пров. Рожевий, буд. 21 стали відповідачі-1, 2.

Верховний Суд звернув увагу, що ст. 23 Закону України «Про іпотеку» визначено наслідки переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи, серед яких визначено:

у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою;

особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Отже, іпотека є специфічним видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні його власника, який обмежений у правомочності самостійно розпоряджатися предметом іпотеки. Тобто іпотека обмежує такий елемент права власності, як право розпорядження нерухомим майном, яке є предметом іпотечного договору. Особливістю цього виду забезпечення виконання зобов`язання є те, що обтяження майна іпотекою відбувається незалежно від зміни власника такого майна, тому стосовно кожного наступного власника іпотечного майна виникають ризики настання відповідальності перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання, зокрема звернення стягнення на предмет іпотеки (див. рішення Конституційного Суду України від 14.07.2020 у справі № 8-р/2020).

При цьому, ст. 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Суд зауважує, що відповідно до договору про надання траншу № 12.13862/362 від 28.02.2008 строк повернення кредиту 28.02.2011, а за договором про надання траншу № 1501.21986/362 від 27.11.2009 строк повернення кредиту 29.11.2010.

Беручи до уваги, що матеріали справи не містять доказів припинення основного зобов`язання (в частині сплати кредитних коштів та процентів, строк сплати якої є таким, що настав) підстави вважати основне зобов`язання припиненим відсутні, що свідчить про відсутність підстав вважати і договір іпотеки припиненим.

Відтак, договір іпотеки наразі діє, а іпотека є чинною, не зважаючи на перехід права власності на неї (квартиру) до іншої особи (відповідача).

Положеннями Закону України «Про іпотеку» чітко визначено наслідки переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи, серед яких зазначено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного майна, відтак, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.

Отже, у разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності на майно. У такому випадку, у разі невиконання позичальником своїх кредитних зобов`язань, іпотекодержатель, в силу ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», має право задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна шляхом заявлення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки до особи, яка є власником іпотечного майна на момент заявлення таких вимог.

Правові висновки про те, що у разі відчуження іпотечного майна вимога іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки має бути заявлена до особи, яка є власником такого майна на момент подання позову, є усталеними у судовій практиці Верховного Суду (постанови від 07.05.2019 у справі № 926/3371/17, від 23.01.2020 у справі № 916/2558/18, від 18.04.2019 у справі № 15/5009/1800/11, від 05.05.2020 у справі № 161/6253/15-ц, а також постанова від 24.06.2020 у справі № 904/9896/17.

Таким чином, суд доходить висновку, що оскільки відповідачі 1-2, отримавши предмет іпотеки в спадщину, набули і всі права та обов`язки іпотекодавця.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц викладено правовий висновок про те, що частина друга статті 36 Закону України «Про іпотеку», яка встановлює, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки, означає, що у разі, якщо у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва, вказані у частині третій статті 36 Закону, способи задоволення вимог іпотекодержателя (статті 37, 38 Закону), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати: 1) судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателя у спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах; 2) позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Згідно з частиною першою статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (частина друга статті 35 Закону України «Про іпотеку»).

Крім цього, Закон України «Про іпотеку» визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (стаття 39 Закону України «Про іпотеку») є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 41-47 Закону України «Про іпотеку»); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій (ч. 2 ст. 39 Закону України "Про іпотеку").

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації (продажу) предмета іпотеки за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, з дотриманням вимог цього Закону та Закону України «Про іпотеку» законними та обґрунтованими.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів 1-2 по 5 086, 72 грн на кожного.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Звернути стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 107-А; ідентифікаційний код 21677333) відповідно до Договору іпотеки № 362 - ДІ02 від 13.08.2008, а саме домоволодіння, загальна площа - 207, 6 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 23933081, що належало ОСОБА_4 , спадкоємцями якої є ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_6 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_5 ) в рахунок погашення кредитної заборгованості за Договором про надання траншу № 12.13862/362 від 27.02.2008, Договором про надання траншу № 1501.21986/362 від 27.11.2009 в загальному розмірі 2 568 311, 06 грн, шляхом реалізації (продажу) предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_6 ) на корись Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 107-А; ідентифікаційний код 21677333) витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 086, 72 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на корись Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 107-А; ідентифікаційний код 21677333) витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 086, 72 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко