Рішення

від 05.11.2024 по справі 910/12436/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2024Справа № 910/12436/23Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європєум Консалтинг"

про стягнення 91994 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європєум Консалтинг" про стягнення 91994 грн. збитків, завданих під час виконання договору від 06.03.2023 № 06/03/23. Також позивач просив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Дана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місця реєстрації відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 12Б, кв. 30.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу за закінченням терміну зберігання.

Положеннями статей 89, 93 ЦК України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління і обліку. Відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом вносяться до єдиного державного реєстру.

Отже, направлення ухвали суду здійснено за відповідною адресою місця реєстрації відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місця реєстрації відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місця реєстрації.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Відтак, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.03.2023 між відповідачем, як замовником, та позивачем, як виконавцем, укладено договір № 06/03/23 про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом, згідно з пунктом 1.1. якого у відповідності до умов цього договору замовник доручає і надає для перевезення вантаж, а виконавець зобов`язується здійснити перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні до умов заявок замовника, а Замовник зобов`язується сплатити погоджену сторонами провізну плату.

За умовами пункту 2.1.7., 2.1.8. договору замовник зобов`язується: провести завантаження транспортного засобу у спосіб, що не перешкоджає проведенню митного контролю, забезпечує збереження вантажу протягом перевезення, безпечний рух і маневрування транспортного засобу; здійснювати завантаження транспортного засобу із врахуванням встановлених у державах, по території яких виконується перевезення вантажів, обмежень щодо загальної ваги вантажів та навантаження на вісь транспортного засобу. Замовник відшкодовує збитки, завдані Виконавцю невиконанням чи неналежним виконанням зазначеного обов`язку.

Відповідно до п. 2.1.9. договору замовник зобов`язаний здійснити належне упакування, завантаження, кріплення та розміщення вантажу у транспортному засобі.

Згідно з п. 7.2., 7.5. договору останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2023 року. Якщо жодна із сторін не за 30 днів до закінчення його дії не попередить іншу сторону про розірвання цього договору, такий договір продовжує свою дію на наступний рік на тих самих умовах. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

У замовленні на надання послуг по організації вантажних перевезень автомобільним транспортом від 05.03.2023 № 124 відповідач визначив наступні умови: маршрут перевезення м. 26200 (Польща) - м. Луцьк (Україна); найменування вантажу - шпаклівка; вага (брутто), об`єм, кількість, вид упаковки - 24 т, 20 м3; дата і час завантаження 06-07.03.2023; термін доставки вантажу 14.03.2023; вантажовідправник Piotrowice SP z.o.o.; марка АМ, д.н. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії міжнародної товарно-транспортної накладної CMR остання містить підписи та печатки позивача, як відправника, та відповідача про одержання вантажу 17.03.2023 року.

На виконання умов Договору №06/03/23 від 06.03.2023 позивачем виконані наступні роботи (надані такі послуги): міжнародні транспорті послуги по перевезенню вантажу (плита ХДФ) автомобілем ДАФ НОМЕР_1 н/п НОМЕР_2, водій Закорчемний Юрій, по маршруту: Польща - Рава Руська - м. Луцьк, що підтверджується актом надання послуг №158 від 17.03.2023 року.

Відповідно до протоколу від 08.03.2023 №303020.183.W.2023 перевірки транспортного засобу при перетині державного кордону на прикордонному пункті пропуску Гребенне виписано штраф у розмірі 10000 польських злотих, за яким: місце, дата час проведення перевірки: м. Гребенне, 08.03.2023 02:38:41; суб`єкт, який здійснює перевезення: ТОВ «Антарес Інвест М»; водій транспортного засобу: Закорчемний Юрій; транспортний засіб DAF НОМЕР_1 , н/п НОМЕР_2 . Кількість осей 5 (2+3). Ведучий міст №2. Характеристика керованого автомобіля: підвіска пневматична або еквівалентна, здвоєні колеса на ведучій осі, поділене навантаження; результати вимірювання фактичних параметрів автомобіля: а) результати вимірювання навантажень на осі та повної маси транспортного засобу (динамічне зважування) - перевищення 1600/13,91 кг/%; місце, дата та час закінчення перевірки: м. Гребенне, 08.03.2023 12:15; за результатами огляду встановлено, що транспортний засіб має перегруз; грошовий штраф: 10000 злотих.

За результатами повторного зважування складено протокол від 08.03.2023 №303020.184.W.2023, в якому підтверджено перевищено норми завантаження транспортного засобу на 1600/13,91 кг/%.

09.03.2023 відповідач звернувся до позивача із заявою щодо сплати штрафу, нарахованого згідно з протоколом від 08.03.2023 року.

У відповіді на вказану заяву відповідач вказав, що в затвердженому позивачем замовленні на надання послуг від 05.03.2023 № 124 автомобіль із державними номерами НОМЕР_1 , н/п НОМЕР_2 має можливість перевезення вантажу вагою 24т, на перевезення завантажено 22т, у той час як у протоколі від 08.03.2023 №303020.183.W.2023 загальна вага авто складає 38940 кг при максимально дозволеній 40000 кг. При цьому, згідно з техпаспортом маса авто складає 15450 кг, за даними вагової до навантаження авто важило 16420 кг, що на 970 кг більше, ніж зазначено в технічній документації. За даними переваження авто після навантаження загальна маса авто складала 38520 кг, однак у протоколі зазначена вага га 420 кг більша, ніж при виїзді - 38940 кг.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; великоваговий транспортний засіб - це транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження; великогабаритний транспортний засіб - це транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри.

Відповідно до частини 1 статті 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, до якої Україна приєдналася 01.08.2006, ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажі транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

У частині 1 статті 6 Конвенції зазначено, що вантажна накладна містить такі дані, зокрема, кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру, кількість вантажу.

За змістом частини 1 статті 8 Конвенції, приймаючи вантаж, перевізник перевіряє: a) вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць; b) зовнішній стан вантажу і його упаковки.

Частиною 3 статті 8 Конвенції передбачено, що відправник має право вимагати перевірки перевізником ваги брутто вантажу або його кількості, вираженій в інших одиницях виміру. Він може також вимагати перевірки вмісту вантажних місць. Перевізник може вимагати відшкодування витрат, пов`язаних з такою перевіркою. Результати перевірок включають у вантажну накладну.

Якщо вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то, якщо не доведено протилежне, припускається, що вантаж і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися у вантажній накладній (частина 2 статті 9 Конвенції).

Згідно з пунктом 2.2.4 договору при прийнятті вантажу водій виконавця зобов`язаний перевірити точність записів, зроблених замовником у міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR), що стосується кількості вантажних місць, а також їх маркування та нумерації; зовнішній стан вантажу та його пакування, укладки.

У пункті 2.2.5 договору передбачено, що в разі якщо водій виконавця не має достатньої можливості перевірити правильність записів щодо кількості вантажних місць, ваги вантажу, його зовнішнього стану, пакування, укладки, водій виконавця зобов`язаний вписати про це в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR), як обґрунтоване застереження та засвідчити своїм підписом. Водій виконавця зобов`язаний також обґрунтувати всі зроблені ним в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) застереження, що стосуються зовнішнього стану вантажу та його пакування, укладки.

Пункт 4.7 договору визначає, що замовник несе повну матеріальну відповідальність перед виконавцем за будь-які збитки, які можуть бути завдані відсутністю, недостатністю, неправдивістю чи підробкою товаросупровідних документів.

Згідно з замовленням на надання послуг по організації вантажних перевезень автомобільним транспортом від 05.03.2023 № 124, відповідач замовив перевезення вантажу в кількості 24 тони.

Разом із цим, у наявній у матеріалах справи копії міжнародної товарно-транспортної накладної CMR жодних відомостей про кількість місць чи вагу брутто, об`єм вантажу не зазначено. Також у накладній не міститься обґрунтоване застереження водія щодо неможливості перевірити правильність записів щодо кількості вантажних місць, ваги вантажу, його зовнішнього стану, пакування, укладки.

Отже, за відсутності відомостей щодо фактичної ваги та об`єму прийнятого позивачем за замовленням від 05.03.2023 № 124 на перевезення вантажу, суд позбавлений можливості встановити наявність протиправної поведінки відповідача у вигляді неналежного завантаження транспортного засобу.

За таких обставин, зазначення в протоколах від 08.03.2023 №303020.183.W.2023, від 08.03.2023 №303020.184.W.2023 перевірки транспортного засобу про перевищення норми завантаження транспортного засобу на 1600/13,91 кг/% на 2 вісь не слугує підтвердженням того факту, що відповідне порушення мало місце саме з вини відповідача.

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) порушення боржником зобов`язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов`язання.

Ураховуючи те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем зобов`язання у вигляді неналежного завантаження транспортного засобу, а також причинного зв`язку між порушенням відповідачем зобов`язання, що випливає з договору, та збитками, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 91994 грн. збитків, понесених позивачем унаслідок сплати штрафу за перевищення норми завантаження транспортного засобу.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статей 129 ГПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Інвест М" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова