Ухвала

від 22.10.2024 по справі 910/9020/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.10.2024Справа № 910/9020/24

За позовом Заступника керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва в

інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого

органу Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал-Схід»

про стягнення 22.248.972,00 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судових засідань Ключерова В.С.

За участю представників сторін:

від прокуратури Кузьмина К.Г. прокурор

від позивача Шевченко І.Є., самопредставництво

від відповідача Хазов Ю.С., ордер серії ВТ № 1052614 від 18.09.2024

Маркова Т.Л., ордер серії АІ № 1730012 від 17.10.2024

СУТЬ СПОРУ:

19.07.2024 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Заступника керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал-Схід» про стягнення 22.248.972,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною архітектурною-будівельною інспекцією України замовнику будівництва - ТОВ «Капітал-Схід» видано дозвіл № ІУ 115153634265 від 29.12.2015 на виконання будівельних робіт для будівництва об`єкту, в подальшому 26.08.2021 замовнику будівництва видано сертифікат за № ІУ 123210819842 про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за проектом «Комплексна забудова території кварталу по вул. Червоноармійській 137, 139 у Печерському районі міста Києва». Зі змісту вказаного сертифікату вбачається, що вказаний замовник будівництва звільнений від сплати коштів пайової участі, за інформацією Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (лист від 03.07.2024 № 050/08-2528) відсутні правові підстави для звільнення зазначеного замовника. Відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник будівництва, який має намір забудови земельної ділянки зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (пайову участь), що полягає у перерахуванні замовником до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі у строк до прийняття об`єкту в експлуатацію. Обов`язок щодо сплати пайового внеску відповідача виник у 2015 році та продовжував існувати у 2021 році, тому наявні підстави для стягнення коштів пайової участі у вигляді безпідставно збережених коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України. Позивач звертався до відповідача з вимогами № 050/08-3620 від 21.09.2023, № 050/08-2206 від 07.06.2024 щодо необхідності підписати розрахунки та сплатити коштів пайової участі, проте підписані розрахунки від відповідача не надходили. Враховуючи викладене, прокуратура звернулася до суду з вимогою про стягнення з відповідача безпідставно збережені кошти пайової участі у розмірі 22.248.972,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9020/24 від 26.07.2024 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

08.08.2024 прокуратурою усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 відкрито провадження у справі № 910/9020/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 10.09.2024.

04.09.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги прокуратури підтримує повністю.

Відповідач у підготовче засідання 10.09.2024 не з`явився.

10.09.2024 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 01.10.2024.

18.09.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. 20.09.2024 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача.

27.09.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.

27.09.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи на вирішення якої поставити наступне питання: Визначити загальну площу приміщень технічних та об`єктів інженерної інфраструктури, що входять до складу 1-го пускового комплексу 5 черги будівництва об`єкта, що входять до складу об`єкта «Комплексна забудова території кварталу по вул. Червоноармійській (Великій Васильківській), 137, 139 у складі будівництва об`єктів житлового та громадського призначення з паркінгами у Печерському районі м. Києва? Позивач просить доручити проведення експертизи Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України. Клопотання мотивовано тим, що при складанні розрахунку позивачем не було враховано, що згідно технічного паспорту (інвентаризаційна справа № 00877) до загальної площі 1-го пускового комплексу 5 черги будівництва включені приміщення загальною площею 1318,10 кв. м, які є «технічними приміщеннями» або «об`єктами інженерної інфраструктури» та згідно з положеннями пунктів 4.2 та 6.4.1 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 411/1415 від 15.11.2016 не мають бути включені до розрахунку пайової участі.

27.09.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/9020/24 до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 320/14125/24 та № 320/44099/23, які розглядаються адміністративним судом. Клопотання мотивовано тим, що предметом наведених справ є правомірність рішення Київської міської ради № 411/1415 від 15.11.2016, яким затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, та рішень Київської міської ради № 1370/5434 від 13.09.2018, № 460/8033 від 19.12.2019, № 908/9078 від 26.03.2020 якими внесено зміни до рішення № 411/1415 від 15.11.2016, на яке посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

27.09.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про внесення даних РНОКПП представника для ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

30.09.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

30.09.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли заперечення на клопотання відповідача про призначення будівельно-технічної експертизи.

01.10.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

01.10.2024 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 22.10.2024.

04.10.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, в яких викладено доводи щодо поданих позивачем заперечень проти клопотання про призначення експертизи.

08.10.2024 від прокуратури до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив.

14.10.2024 від прокуратури до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли заперечення щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

14.10.2024 від прокуратури до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли заперечення щодо клопотання відповідача про призначення будівельно-технічної експертизи.

15.10.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив.

21.10.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив.

21.10.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь прокуратури на відзив.

22.10.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, про відмову в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі з огляду на наступне

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення суду, який розглядає іншу справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Дані обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи та не можуть бути встановлені господарським судом самостійно.

Підставами позову у справі № 910/9020/24 є невиконання відповідачем обов`язку щодо звернення до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за розрахунком та не сплата коштів пайової участі до введення об`єкта будівництва в експлуатацію відповідно до «Прикінцевих та перехідних» положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 411/1415 від 15.11.2016, який в свою чергу було приведено у відповідність до вказаного Закону.

Якщо взяти за ймовірність, що в майбутньому Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 411/1415 від 15.11.2016 зі змінами до нього і буде скасований, то обов`язок щодо сплати коштів пайової участі залишиться відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».

Крім цього судом враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, враховуючи матеріали справи, мотиви клопотання відповідача та положення ст.ст. 73-77 Господарського процесуального кодексу України, суд не вбачає підстав та доцільності для його задоволення, з огляду на те, що зупинення провадження до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 320/14125/24 та № 320/44099/23 не є обставиною, яка свідчить про неможливість розгляду даної справи.

Суд розглянувши у підготовчому засіданні 22.10.2024 клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи відзначає наступне

Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 3.1. розділу ІІІ Порядку пайова участь є обов`язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.

Пайова участь включає в себе відшкодування витрат міського бюджету на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у зв`язку з реалізацією замовником проєкту нового будівництва або реконструкції об`єктів (будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форм власності на території міста Києва (п. 3.2 розділу ІІІ Порядку).

Відповідно до п. 3.3 розділу ІІІ Порядку в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку визначено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).

Відповідно до пункту 4.1. розділу ІV Порядку замовник, який здійснює або має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об`єктів (у разі збільшення загальної площі об`єкта), зобов`язаний до прийняття об`єкта в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком.

Замовник зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва/ реконструкції об`єкта звернутися до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Відповідно до п. 4.2. Порядку до пайової участі у розвитку інфраструктури не залучаються замовники у разі нового будівництва та/або реконструкції на території міста Києва, зокрема, об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу), технічних приміщень.

Відповідно до п.п. 6.4.1. п. 6.4 Порядку розрахунок розміру пайової участі при новому будівництві/реконструкції визначається за формулою для нежитлових будівель, споруд та приміщень у якій використовується показник Sоб`єкта - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в п. 4.2 цього Порядку) об`єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв. м).

Відповідач зазначає, що позивачем при складені розрахунку пайової участі не було враховано, що згідно технічного паспорту (інвентаризаційна справа № 00877) до загальної площі 1-го пускового комплексу 5 черги будівництва включені приміщення загальною площею 1318,10 кв. м, які є «технічними приміщеннями» або «об`єктами інженерної інфраструктури».

Таким чином, в рамках розгляду даного позову підлягає з`ясуванню питання розміру площі приміщень технічних та об`єктів інженерної інфраструктури, що входять до складу 1-го пускового комплексу 5 черги будівництва об`єкта, що входять до складу об`єкта «Комплексна забудова території кварталу по вул. Червоноармійській (Великій Васильківській), 137, 139 у складі будівництва об`єктів житлового та громадського призначення з паркінгами у Печерському районі м. Києва, яка не підлягає включенню до загальної площі приміщень при здійснені розрахунку пайової участі у розвитку інфраструктури на підставі п. 4.2 Порядку.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Враховуючи, що для аналізу та встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури, а саме - визначення чи належать певні приміщення до відповідних категорій, визначених п. 4.2 Порядку, необхідним є застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців, оскільки такі дослідження включають, зокрема, безпосередню перевірку приміщень на відповідність ДБН та документам технічної інвентаризації, суд приходить до висновку, що для роз`яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору, необхідні спеціальні знання, господарський суд вважає доцільним призначити будівельно-технічну експертизу та доручити її проведення Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

За приписами п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» визначено, що витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. Після закінчення розгляду справи витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах.

Таким чином, витрати на проведення експертизи у даній справі покладаються на відповідача.

Згідно з ч. 5 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у випадку призначення судом експертизи зупинити провадження у справі.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку встановленому пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

В зв`язку з викладеним відповідно до ст.ст. 228, 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі підлягає зупиненню на час проведення експертизи.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В:

1. Призначити по справі № 910/9020/24 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

2. На вирішення експертизи поставити наступне питання:

2.1. Яка загальна площа приміщень технічних та об`єктів інженерної інфраструктури, що входять до складу 1-го пускового комплексу 5 черги будівництва об`єкта, що входять до складу об`єкта «Комплексна забудова території кварталу по вул. Червоноармійській (Великій Васильківській), 137, 139 у складі будівництва об`єктів житлового та громадського призначення з паркінгами у Печерському районі м. Києва?

3. Суми, які підлягають сплаті за проведення експертизи, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал-Схід» з наступним віднесенням на вину сторону.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал-Схід» провести попередню оплату експертизи та докази оплати надати суду.

5. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судову експертизу» попередити експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України та надіслати йому копію ухвали.

6. Провадження у справі № 910/9020/24 зупинити на час проведення експертизи.

7. Справу № 910/9020/24 направити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України для здійснення експертного дослідження з поставлених питань.

Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалу складено 29.10.2024.

СуддяВ.В.Сівакова