Ухвала

від 06.11.2024 по справі 910/13485/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

06.11.2024Справа № 910/13485/24Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргосторг» (02002, місто Київ, вулиця Євгена Маланюка, будинок 114А; ідентифікаційний код 43041794)

до Компанії «Fairmont Wealth Management GmbH» (Switzerland, Hinterbergstrasse 30 CHE- 6330, Cham-2; ідентифікаційний код 437776887)

про стягнення 1 748 118,90 дол. США та 2 079 856,8 євро,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аргосторг» (далі - ТОВ «Аргосторг»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Компанії «Fairmont Wealth Management GmbH» (далі - Fairmont Wealth Management GmbH/відповідач) про стягнення 1 748 118,90 дол. США та 2 079 856,8 євро - заборгованості у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань зі сплати товару, поставленого на підставі договорів №ARG-E-1 від 15.06.2024, №ARG-TE-1 від 14.06.2024, №ARG-U-1 від 15.06.2024, №ARG-TU-1 від 15.06.2024.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд зазначає таке.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються зі статтею 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Наведеними положеннями визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Тобто, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України «Про третейські суди», якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

Господарські суди розглядають справи у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 4 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Таким чином, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб`єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Згідно із ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

Так, ТОВ «Аргосторг» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Fairmont Wealth Management GmbH про стягнення заборгованості за договорами №ARG-E-1 від 15.06.2024, №ARG-TE-1 від 14.06.2024, №ARG-U-1 від 15.06.2024, №ARG-TU-1 від 15.06.2024 у розмірі 1 748 118,90 дол. США та 2 079 856,8 євро.

При цьому, як вбачається із позовної заяви, відповідач у справі - Fairmont Wealth Management GmbH є нерезидентом України, місцезнаходженням якої є Швейцарська Конфедерація.

За приписами ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).

За приписами ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.

Питання підсудності судам України справ з іноземним елементом регулюються Законом України «Про міжнародне приватне право» та міжнародними договорами.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 1 цього закону, іноземний елемент - це ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, зокрема, якщо, хоча б один учасник правовідносин є іноземною юридичною особою.

Цей закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, серед іншого як: підсудність судам України справ з іноземним елементом (ст. 2 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 75 закону підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього закону.

Підстави визначення підсудності справ за участю іноземного елемента судам України наведені у ст.ст. 76, 77 цього закону.

Так, статтею 76 закону встановлено, що суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку:

1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону;

2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача;

3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України;

4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні;

5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні;

6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання;

7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України;

8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України;

9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України;

10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном;

11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України.

За змістом ст. 77 закону, підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом:

1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, крім справ, що стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів, згідно з якими нерухоме майно є об`єктом такого партнерства, зокрема об`єктом концесії, а спір не стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий об`єкт;

2) якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні;

3) якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання;

4) якщо спір пов`язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні;

5) якщо спір пов`язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців;

6) якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України;

7) якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України;

8) якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні;

9) справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України;

10) в інших випадках, визначених законами України.

Таким чином, з урахуванням положень ст.ст. 76, 77 Закону України «Про міжнародне приватне право» підстави для підсудності цієї справи за участі відповідача - Fairmont Wealth Management GmbH, що є резидентом Швейцарської Конфедерації, судам України, перелічені у цих статтях, відсутні.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Судом встановлено, що в умовах договорів №ARG-E-1 від 15.06.2024, №ARG-TE-1 від 14.06.2024, №ARG-U-1 від 15.06.2024, №ARG-TU-1 від 15.06.2024 сторони не передбачили підсудність спорів, що виникають із цих договорів, судам України.

Учасники приватноправових відносин з іноземним елементом можуть укласти угоду про вибір суду, якою визначити підсудність судам певної держави або одному чи декільком конкретним судам певної держави справ у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними у зв`язку з такими правовими відносинами (ст.4№ Закону України «Про міжнародне приватне право»).

За приписами ст. 32 Закону України «Про міжнародне приватне право» зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв`язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов`язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктами 11.2 договорів №ARG-E-1 від 15.06.2024, №ARG-TE-1 від 14.06.2024, №ARG-U-1 від 15.06.2024, №ARG-TU-1 від 15.06.2024 сторони визначили, що у всьому, що не передбачено цим договором, сторони керуються чинним законодавством України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Крім того, згідно із ч. 10 ст. 29 ГПК України позови до відповідача, який не має в Україні місцезнаходження чи місця проживання, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна.

Разом із тим, в матеріалах позову та доданих до нього документів відсутні належні, достатні та достовірні докази на підтвердження наявності у відповідача - Fairmont Wealth Management GmbH нерухомого майна на території України.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави, передбачені ч. 1 ст. 27 та ч. 10 ст. 29 ГПК України, для розгляду даного позову Господарським судом міста Києва.

Ураховуючи наведене вище у сукупності, приймаючи до уваги, що умови договорів №ARG-E-1 від 15.06.2024, №ARG-TE-1 від 14.06.2024, №ARG-U-1 від 15.06.2024, №ARG-TU-1 від 15.06.2024 не містять положень, які б передбачали підсудність справи з питань, що виникають з цих правочинів, судам України, суд дійшов висновку, що зазначений спір не підлягає вирішенню в господарських судах України та підлягає розгляду компетентним судом на території місцезнаходження відповідача, а саме - Швейцарської Конфедерації.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті провадження у справі за позовом ТОВ «Аргосторг» до Fairmont Wealth Management GmbH про стягнення 1 748 118,90 дол. США та 2 079 856,8 євро на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.

Керуючись ст. 175, ст. 232, ст. 233, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Аргосторг» у відкритті провадження у справі.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргосторг» разом із доданими до неї документами повернути позивачу.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Аргосторг», що розгляд даної справи підлягає компетентним судом Швейцарської Конфедерації.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів згідно чинного законодавства України.

Суддя Віта БОНДАРЧУК