Рішення

від 25.10.2024 по справі 911/2010/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2024 р. м. Київ

Справа № 911/2010/24

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця Харитонської Анастасії Сергіївни до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛ КА» стягнення 383 250грн, за участі представників від:

позивача Гордієнко Н.П. (ордер ВВ №1041265 від 12.07.2024);

відповідача Кириченко А.О. (витяг з реєстру)

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Харитонська Анастасія Сергіївна (далі позивач, ФОП Харитонська А.С.) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛ КА» (далі відповідач, ТОВ «МІЛ КА») про стягнення 383 250грн в рахунок повернення безпідставно набутих коштів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач не повернув на вимогу грошові кошти, перераховані йому 28.09.2023 без належних на те підстав, оскільки фактично договір поворотної фінансової допомоги сторонами не укладено (а.с.1-7).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.08.2024 судом: відкрито провадження у справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 25.09.2024 о 14:00; встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов (а.с.42-44).

Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 27.08.2024 о 18:36, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.46).

Відповідач копію вказаної ухвали отримав 17.09.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600956729715 (а.с.57).

Ухвала суду, за змістом п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), є видом судового рішення.

В силу п.п.2, 3 ч.6 ст.242 ГРК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Поряд з цим, абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України установлено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою: позивачу - наступного робочого дня 28.08.2024; відповідачу 17.09.2024.

25.09.2024 судом постановлено ухвали, що занесені до протоколу підготовчого засідання, якими: на підставі ч.4 ст.166, ч.4 ст.167 ГПК України встановлені строки для подання сторонами відповіді на відзив та заперечення; підготовче засідання відкладено на 07.10.2024 о 14:30 (а.с.51-53).

Підготовче засідання відкладено судом з підстав, вказаних в ухвалі від 25.10.2024 (а.с.104-107).

З метою повідомлення відповідача про відкладення підготовчого засідання йому направлено копію ухвали від 25.09.2024 (а.с.55).

Копія відповідної ухвали направлена відповідачу за його адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 02.08.2024 (а.с.28), поштовим відправленням №0600967337991, яке повернуто 12.10.2024 з довідкою відділення поштового зв`язку, у якій причиною повернення вказано: «за закінченням терміну зберігання» (а.с.67-70).

07.10.2024 судом постановлено ухвалу, що занесена до протоколу підготовчого засідання, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.10.2024 о 15:10 (а.с.58-59).

Ухвала прийнята з підстав, вказаних в ухвалі від 25.10.2024 (а.с.104-107).

З метою повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання з розгляду справи по суті, йому направлено ухвалу від 07.10.2024 (а.с.61) поштовим відправленням №0600971337165 (а.с.63-66), що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень (а.с.63-66).

Відповідач правом подати відзив на позов у встановлений судом строк не скористався, заяв про продовження встановленого судом строку не подавав.

Як установлено ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

В судовому засіданні 21.10.2024 розпочато розгляд справи по суті за участю представників позивача та відповідача.

Ухвалами від 21.10.2024, які занесені до протоколу судового засідання, з підстав, вказаних в ухвалі від 25.10.2024, судом: відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи; оголошено перерву до 16:00 21.10.2024 (а.с.75-78, 104-107).

Під час перерви представнику позивача забезпечено можливість ознайомитись з матеріалами справи, що підтверджується розпискою (а.с.72).

21.10.2024 в судовому засіданні суд заслухав вступне слово учасників, після чого відповідачем подано клопотання про поновлення строку для подання доказу та долучення до матеріалів справи листа на уточнення платежу за вих.№12 від 29.09.2023 (а.с.73-74).

Ухвалами від 21.10.2024, які занесені до протоколу (а.с.80-81), судом, з підстав, вказаних в ухвалі від 25.10.2024 (а.с.104-107), встановлено позивачу строк для подання письмових пояснень щодо клопотання про поновлення строку та доказу, а в судовому засіданні оголошено перерву до 10:00 25.10.2024.

У визначений судом строк - 24.10.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення щодо клопотання про приєднання доказу до матеріалів справи (а.с.83-84).

25.10.2024 (сформовано в системі «Електронний суд» 24.10.2024) від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких ФОП Харитонська А.С. зазначила, що не складала, не підписувала та не направляла відповідачу лист на уточнення платежу від 29.09.2023 №12, а призначення платежу, здійсненого на користь відповідача відповідно до квитанції від 28.09.2023 №4434-РС0Т-Е25Е-9ТМ2, не змінювала, договірних зобов`язань на дату здійснення платежу з відповідачем не мала (а.с.90).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.10.2024 судом відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «МІЛ КА» про поновлення строку для подання доказу (вх.№10506/24 від 21.10.2024) та не прийнято до розгляду доказ лист на уточнення платежу вих.№12 від 29.09.2023 (а.с.93-96).

25.10.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшли пояснення, в яких ТОВ «МІЛ КА» повідомило, що у позивача перед ним існувало не виконане зобов`язання з оплати за договором поставки щодо оплати товару, переданого за видатковою накладної від 28.09.2024 №03_2809 на суму 383 250грн, що стало підставою для направлення позивачу заяви від 24.10.2024 б/н про припинення зобов`язання зарахуванням однорідних вимог - вимоги щодо сплати за поставлений товар із вимогою про повернення грошових коштів, що позивач вимагає повернути, звертаючись з даним позовом до суду (а.с.99-106).

Ухвалою від 25.10.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, судом прийнято додаткові пояснення та докази (а.с.107-111).

Приймаючи письмові пояснення та відповідні докази, суд виходив з того, що такі докази заява про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог з доказами її направлення не існували до закінчення строку, встановленого ч.3 ст.80 ГПК України для подання доказів, та закінчення підготовчого провадження, отже, не могли бути подані у відповідний строк. При цьому, необхідність у поданні відповідного пояснення з такими доказами обумовлена виникненням до прийняття рішення у справі обставин, що впливають на спірні правовідносини сторін.

В судовому засідання представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити, представник відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.

28.09.2023 позивач перерахував відповідачу 383 250грн, що підтверджується квитанцією №4434-РС0Т-Е25Е-9ТМ2 (а.с.11), у якій в графі «призначення платежу» зазначено: «поворотна фінансова допомога згідно договору №01/27/09 про надання поворотної фінансової допомоги».

Доказів укладення договору, який вказаний як підстава платежу, між сторонами під час розгляду справи не надано.

Відповідно до вимоги від 09.05.2024 вих.№09/5/24-1 про повернення грошових коштів позивач вимагав від відповідача повернути перераховані грошові кошти у розмірі 383 250грн, посилаючись на відсутність підстав для їх перерахування, оскільки фактично сторонами у письмовій формі договір про надання поворотної фінансової допомоги не укладений (а.с.12-13).

В якості доказів направлення вказаної вимоги надано: поштову накладну №0113303763472, опис вкладення до відправлення, прийнятого за такою накладною, фіскальний чек від 10.05.2024 щодо оплати послуг пересилання такого відправлення (а.с.14).

Відповідне відправлення повернуто відправнику за закінчення строку зберігання, що підтверджується інформацією з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта» (а.с.15).

25.10.2024 відповідач направив позивачу заяву від 24.10.2024 б/н про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с.96-97).

Відповідно до заяви зараховуються однорідні вимоги, строк виконання яких настав, а саме: позивача до відповідача про повернення безпідставно набутого майна - грошових коштів у розмірі 383 250грн, перерахованих 28.09.2023; відповідача до позивача про оплату товару, переданого за видатковою накладною від 28.09.2023 №03_2809 на суму 383 250грн, що виникла на підставі договору поставку, укладеного у спрощений формі.

В якості доказів направлення вказаної заяви надано: поштову накладну від 25.10.2024 №0103285038565 та опис вкладення до відправлення, прийнятого за такою накладною (а.с.103-104); розрахункова дата отримання вказаного поштового відправлення - 28.10.2024. В судовому засіданні позивач підтвердив, що не отримував відповідної заяви відповідача.

Предметом спору в даній справі є наявність у відповідача обов`язку повернути грошові кошти, перераховані відповідачу вищевказаною квитанцією.

Заявлені вимоги є мотивованими з наступних підстав.

Як установлено ч.1 ст.174 Господарського кодексу України (далі ГК України), господарське зобов`язання може виникати, зокрема, внаслідок придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

При цьому, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК Укрїани) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України: особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що положення гл.83 застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Аналіз положень ч.1 ст.1212 ЦК України дає підстави для висновку, що безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без певної правової підстави.

За змістом положень глави 83 ЦК України для кондикційних зобов`язань, характерним є приріст майна в набувача без достатніх правових підстав; під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту.

Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.10.2024 у справі №910/19574/23).

Оскільки під час розгляду спору не встановлено фактів укладення між сторонами договору, який вказаний у графі «призначення платежу», позивач, в силу ст.1212 ЦК України, зобов`язаний повернути відповідні грошові кошти. При цьому, факт зміни призначення платежу, здійсненого саме за вищевказаною квитанцією у даній справі не доведений.

Посилання відповідача на те, що відповідне зобов`язання з повернення грошових коштів, набутих без достатніх на те підстав, припинено внаслідок зарахування однорідних вимог за заявою відповідача не можуть бути взяті судом до уваги.

Так, згідно ч.3 ст.203 ГК України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування, для чого достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення закріплені також в ст.601 ЦК України, в силу якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом ч.5 ст.202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Заява про зарахування зустрічних однорідних вимог за своєю правовою природою є одностороннім правочином, направленим на припинення взаємних однорідних зобов`язань сторін у правовідносинах.

При цьому, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому). Такі зобов`язання мають бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстав виникнення таких вимог. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо). Строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Однак, сама по собі наявність зустрічних однорідних вимог не призводить до їх зарахування і, відповідно, не припиняє зобов`язань; для припинення зобов`язань необхідне волевиявлення однієї із сторін у таких однорідних зобов`язаннях у формі заяви про зарахування.

Заява однієї із сторін про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав або визначений моментом вимоги, не потребує відповіді або погодження іншою стороною у таких зобов`язаннях, однак, потребує отримання такою стороною для доведення такого волевиявлення сторони для припинення відповідних зобов`язань повністю або частково, тобто сторона має саме заявити про це іншій стороні. Факт припинення таких зобов`язань, дійсність такого одностороннього правочину може оспорюватись іншою стороною у загальному порядку, за наявності спору про це.

Водночас, заява ТОВ «МІЛ КА» від 24.10.2024 б/н про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог передана відділенню поштового зв`язку для направлення позивачу лише 25.10.2024 о 9:25 (а.с.94) - за 35хв до судового засідання і не отримана позивачем, тому вважати, що відповідач довів своє волевиявлення, направлене на припинення зустрічних однорідних вимог, до позивача на момент прийняття рішення не має, у зв`язку з чим вважати, що відповідні зобов`язання припинені, у суду підстав також не має.

При цьому, відсутні підстави для оголошення перерви в судовому засіданні, оскільки відповідач не надав жодних доказів, які підтверджують виникнення між сторонами договірних відносин з поставки товару, передачі товару у власність позивача та виникнення у нього зобов`язання з оплати такого товару. Так, суду не надано видаткової накладної від 28.09.2023 №03_2809 на суму 383 250грн, на яку посилається у поясненні відповідач, отже не доведено факту наявності зустрічного однорідного зобов`язання, у якому позивач є боржником, а відповідач - кредитором.

За таких обставин, заявлені вимоги підлягають задоволенню повністю з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 383 250грн в рахунок повернення грошових коштів, отриманих за відсутності на це підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки заявлені вимоги задоволено повністю, позивачу підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача судовий збір у розмірі 5 748,75грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛ КА» (ідентифікаційний код 44520905; 08127, Київська область, Бучанський район, с. Личанка, вул.Центральна, буд. 43, літ. А) на користь фізичної особи-підприємця Харитонської Анастасії Сергіївни (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) 383 250грн основного боргу, а також 5 748,75грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.11.2024.

Суддя А.Р. Ейвазова