Ухвала

від 05.11.2024 по справі 911/1748/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/1748/24

За позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України

до Фермерського господарства «КИРИЧОК»

про визнання договору недійсним,

Суддя Антонова В.М.

Секретар судових засідань Бойченко С.І.

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України» (далі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Фермерського господарства «КИРИЧОК» (далі відповідач), у якому просить суд:

- визнати недійсним № ФГ-АП 3-19/07 надання послуг з перевезення вантажу (зернові урожаю 2019 року) від 19.07.2019, укладений від імені ДП «ДГ «Озерна» ІБКіЦБ НААН з ФГ «КИРИЧОК».

Також у позовній заяві міститься клопотання про витребування від Фермерського господарства «КИРИЧОК» оригінал договору №ФГАП3-19/07 надання послуг з перевезення вантажу (зернові урожаю 2019 року) від 19.07.2019, укладеного між позивачем та відповідачем.

Крім цього, разом з позовом позивачем подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.07.2024 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

09.07.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №911/1748/24, її розгляд постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 13.08.2024.

30.07.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву

13.08.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про витребування в позивача реєстру договорів за 2019 рік, у якому також міститься клопотання про проведення підготовчого засідання без його участі.

У підготовче засідання 13.08.2024 сторони не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.08.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 22.10.2024, витребувано у відповідача оригінал договору №ФГ-АП 3-19/07 надання послуг з перевезення вантажу (зернові урожаю 2019 року) від 19.07.2019, укладеного між позивачем та відповідачем та витребувано в позивача реєстр договорів за 2019 рік.

01.10.2024 від позивача надійшло клопотання про долучення зразків для судової почеркознавчої експертизи.

При цьому доказів витребуваних ухвалою суду позивачем надано не було.

Засідання призначене на 22.10.2024 не відбулося, в зв`язку із перебуванням судді Антонової В.М. у відряджені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.10.2024, зокрема, підготовче засідання призначено на 05.11.2024 об 14 год 50 хв та повторно витребувано в позивача реєстр договорів за 2019 рік.

28.10.2024 суддею Антоновою В.М. отримано клопотання представника позивача від 22.10.2024 про відкладення засідання призначеного на 22.10.2024, в якому міститься заява про участь в судових засіданнях у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.10.2024 заяву представника позивача повернуто без розгляду, з підстав викладених в ухвалі суду.

05.11.2024 об 14 год 46 хв від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку із його зайнятістю в іншій справі у Київському районному суді міста Полтави.

У підготовче засідання 05.11.2024 представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Витребуваних у позивача ухвалами суду від 13.08.2024 та 28.10.2024 доказів останнім суду надано не було.

Щодо клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.169 Господарського процесуального кодексу України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Положеннями частини 2 статті 118 ГПК України визначено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява скарга документи тощо) стосовно якої пропущено строк.

Пунктом 6 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 28.10.2024 встановлено учасникам справи строк для подання заяв з процесуальних питань (заяв, клопотань, заперечень), відповідно до ч.3 ст.169 ГПК України - за 5 днів до судового засідання у письмовій формі.

Позивачем отримано вказано ухвалу в електронному кабінеті 29.10.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа наявною в матеріалах справи.

Враховуючи те, що ухвалу Господарського суду Київської області від 28.10.2024 отримано позивачем ще 29.10.2024, клопотання про відкладення розгляду справи подане представником позивача до суду в день засідання о 14 год 46 хв, тобто за 4 хв до засідання призначеного на 14 год 50 хв та із пропуском встановленого судом процесуального строку і приймаючи до уваги відсутність клопотання про продовження строку на його подання або поновлення пропущеного строку на подання такого клопотання, суд залишає подане представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи без розгляду в порядку ч.2 ст.118 ГПК України.

Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження, зокрема, є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

За змістом статей 181, 182 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом, чи причини їх неподання; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим, суд зазначає, що за положеннями частин 1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За приписами ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Крім того, за змістом ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано. Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналізуючи зміст наведених норм процесуального закону, суд доходить висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у підготовче чи судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Уповноважений представник позивача не з`являвся в підготовчі засідання призначені на 13.08.2024 і 05.11.2024 та не подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача.

Крім цього, ухвалами Господарського суду Київської області від 13.08.2024 та 28.10.2024, зокрема, витребувано в позивача реєстр договорів за 2019 рік. Встановлено строк подання документів та пояснень до 01.10.2024 та до 04.11.2024 відповідно.

Позивач отримав ухвалу суду від 13.08.2024 20.08.2024 та від 28.10.2024 - 29.10.2024, що підтверджується довідками про доставку електронних листів наявних в матеріалах справи.

Однак, у строк встановлений судом, ні до 01.10.2024, ні до 04.11.2024, позивачем не було надано ні витребуваних судом документів, ні письмових пояснень.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 7 липня 1989 року в справі "Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії" вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 4 жовтня 2001 року в справі "Тойшлер проти Германії".

Тягар доказування за позовом процесуальним Законом покладено на позивача. Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд наголошує, що вказана бездіяльність позивача перешкоджає вирішенню спору та подальшому розгляду справи.

Також суд зауважує, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст. 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Частиною 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:

1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу;

2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;

3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у судовому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.

У вказаних висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, що викладена в постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі «Sukhanov and Others v. Russia» (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача.

Водночас, у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.202, 226 Господарського процесуального кодексу України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення в позивача права на розгляд справи за його відсутності.

Як зазначив Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, норми, закріплені, зокрема, п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Водночас п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України не містить вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися в підготовче чи судове засідання саме в зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

При цьому суд наголошує, що позивач ухвалами суду від 13.08.2024 та 28.10.2024 неодноразово повідомлявся судом про те, що в разі ненадання господарському суду без поважних причин документів або нез`явлення його представника у підготовче засідання чи у судове засідання, позов відповідно до п.4 ч.1 ст.226 ГПК України може бути залишений без розгляду.

Отже, оскільки Державне підприємство «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України не обмежене у виборі повноважного представника, його представник не з`явився в підготовчі засідання 13.08.2024, 05.11.2024, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності або про відкладення, в порядку передбаченому ГПК України, не подав, а також не виконав у строк вимог ухвал суду від 13.08.2024 та 28.10.2024, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України, для залишення позову без розгляду.

У той же час за змістом частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.226, 234, 235, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Державного підприємства «Дослідне господарство «Озерна» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України до Фермерського господарства «КИРИЧОК» про визнання договору недійсним залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та у відповідності до положень ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст складено та підписано 06.11.2024.

Суддя В.М. Антонова