Рішення

від 28.10.2024 по справі 915/1020/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року м. Миколаїв Справа № 915/1020/24

Господарський суд Миколаївської області у складі:

судді Л.М. Ільєвої

при секретарі судового засідання І.С. Степановій

за участю представників:

від позивача - Зибунова Ю.О.,

від відповідача - Сорокопуд І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Ежи Гедройця, 5, e-mail: uz@uz.gov.ua; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Південна залізниця" (61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, 7; e-mail: Pz_nasd@lotus.pz.uz.gov.ua; код ЄДРПОУ 40081216) до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1, e-mail: mail@nibulon.ua; код ЄДРПОУ 14291113) про стягнення заборгованості в загальній сумі 76566,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" про стягнення заборгованості в загальній сумі 76566,24 грн., посилаючись на наступне.

Між АТ "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Нібулон" укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 за №8211375. Замовник послуг ТОВ СП «Нібулон» ініціював приєднання до договору (прийняв в цілому умови публічного договору) шляхом подання "Заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажу залізничним транспортом" від 24.03.2020 р. № 1429113/2020-001. Так, укладення договору було погоджено перевізником шляхом оформлення "Повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажу залізничним транспортом" від 26.06.2020 № 40-14291113/2020-0001, код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору.

Як зазначає позивач, ТОВ СП "Нібулон" проводить навантаження зернових вантажів на під`їзній колії згідно з договором про подачу та забирання вагонів від 13.06.2022 за № П/М-2218, відповідно до п. 6 якого загальна кількість вагонів, які передаються на під`їзду колію однією групою, не більше 16 одиниць. Здача вагонів проводиться на місцях завантаження.

При цьому, як стверджує позивач, ТОВ СП "Нібулон" надане електронне "Замовлення про надання окремих послуг" № 14291113/2021-0008 від 10.10.2021 до договору про надання послуг, на яке перевізником було надано "Повідомлення замовнику про умови надання окремих послуг" від 12.10.2021 дозвіл № 43-14291113/2021-0002 щодо погодження організації накопичення вагонів на станції накопичення Ромодан максимальною кількістю 54 вагона. Також відповідачем подано заявку від 08.03.2024 № 54/128/2-24 на накопичення вагонів по станції Ромодан Південної залізниці.

Так, позивач вказує, що для забезпечення заявки відповідача на 10.03.2024 під навантаження вантажу кукурудза на станцію Ромодан Південної залізниці прибули 50 порожніх власних вагонів № 58534850, 58524679, 53234589, 58506064, 58530536, 58524950, 53230199, 58549734, 58518358, 58514159, 58514050, 58513854, 95591509, 58528647, 58506197, 53234388, 58525411, 58515826, 95606703, 58524141, 53233540, 58548819, 58509662, 95600508, 53239588, 58530247, 58523382, 58547639, 53235412, 53236436, 58535766, 58516873, 95134268, 58504473, 58554148, 58511197, 58535691, 58506684, 58539081, 58503152, 58506437, 58542093, 95610309, 58517806, 58524265, 58512625, 58512393, 95228276, 58521501, 58525882, а далі проводилось подавання вагонів під навантаження окремими групами згідно з умовами договору. Після навантаження кожна група вагонів виставлялась з під`їзної колії та були затримані на станційних коліях в очікуванні накопичення маршруту та оформлення накладної, затримка вагонів засвідчена актами загальної форми ГУ-23.

Перша партія з 16 вагонів №№ 58534850, 58524679, 53234589, 58506064, 58530536, 58524950, 53230199, 58549734, 58518358, 58514159, 58514050, 58513854, 95591509, 58528647, 58506197, 53234388 подана під навантаження, про що складено пам`ятку про подавання вагонів ф. ГУ-45 № 32 від 09.03.2024 о 00-40 год. Навантажені вагони були забрані з під`їзної колії, про що складена пам`ятка про забирання вагонів ф. ГУ-45 № 29 від 09.03.2024 о 14-50 год. Після закінчення навантаження вагони були затримані на станційних коліях для формування маршруту. На засвідчення факту затримки вагонів в очікуванні формування маршруту, з причин що залежать від вантажовласника, був складений акт загальної форми ГУ-23 № 109 від 09.03.2024 о 14-50 год. Після закінчення затримки складено акт загальної форми ГУ-23 № 110 від 10.03.2024 о 05-40 год.

Друга партія з 16 вагонів №№ 58525411, 58515826, 95606703, 58524141, 53233540, 58548819, 58509662, 95600508, 53239588, 58530247, 58523382, 58547639, 53235412, 53236436, 58535766, 58516873 подана під навантаження, про що складено пам`ятку про подавання вагонів ф. ГУ-45 № 33 від 09.03.2024 о 16-00 год. Навантажені вагони були забрані з під`їзної колії, про що складена пам`ятка про забирання вагонів ф. ГУ-45 № 30 від 09.03.2024 о 21-30 год. Після закінчення навантаження вагони були затримані на станційних коліях для формування маршруту. На засвідчення факту затримки вагонів в очікуванні формування маршруту, з причин що залежать від вантажовласника, був складений акт загальної форми ГУ-23 № 112 від 09.03.2024 о 21-30 год. Після закінчення затримки складено акт загальної форми ГУ-23 № 116 від 10.03.2024 о 05-40 год.

Третя партія з 16 вагонів №№ 95134268, 58504473, 58554148, 58511197, 58535691, 58506684, 58539081, 58503152, 58506437, 58542093, 95610309, 58517806, 58524265, 58512625, 58512393, 95228276 подана під навантаження, про що складено пам`ятку про подавання вагонів ф. ГУ-45 № 34 від 09.03.2024 о 22-40 год. Навантажені вагони були забрані з під`їзної колії, про що складена пам`ятка про забирання вагонів ф. ГУ-45 № 31 від 10.03.2024 о 03-50 год. Після закінчення навантаження вагони були затримані на станційних коліях для формування маршруту. На засвідчення факту затримки вагонів в очікуванні формування маршруту, з причин що залежать від вантажовласника, був складений акт загальної форми ГУ-23 № 114 від 10.03.2024 о 03-50 год. Після закінчення затримки складено акт загальної форми ГУ-23 № 117 від 10.03.2024 о 05-40 год.

Четверта партія з 2 вагонів №№ 58521501, 58525882 подана під навантаження, про що складено пам`ятку про подавання вагонів ф. ГУ-45 № 32 від 10.03.2024 о 04-30 год. Навантажені вагони були забрані з під`їзної колії 10.03.2024 о 05-40 год., про що складена пам`ятка про забирання вагонів ф. ГУ-45 № 32. Наразі позивач вказує, що акти загальної форми ГУ-23 на затримку вагонів не складались.

Як зазначає позивач, після навантаження та накопичення групи з 50 власних вагонів з вантажем кукурудза на коліях загального користування станції відправлення Ромодан регіональної філії "Південна залізниця" відповідачем була оформлена накладна від 10.03.2024 № 43821131 на відправлення цієї групи вагонів станція 402103 Чорноморськ-Порт-експ. регіональної філії "Одеська залізниця". Вантаж прийнятий до перевезення 10.03.2024 о 05-40 год.

Також позивач вказує, що працівниками ПКОПД Полтави на станції Ромодан була сформована накопичувальна картка форми ФДУ-92 №10030055 на суму 63805,20 грн. (без ПДВ). Вказана накопичувальна картка була направлена ТОВ СП «Нібулон» для накладення електронного цифрового підпису (ЕЦП), але вантажовласником була ініційована паперова версія документа, який підписаний із зауваженнями, що ТОВ СП «Нібулон» заперечує щодо нарахування та стягнення коштів за зберігання вантажу, оскільки вагони з вантажем перебували на коліях станції під накопичуванням маршрутного поїзда відповідно до додатку 1-4 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що засвідчено актом загальної форми № 119.

Наразі позивач посилається на п. 9 додатку 1-4 до договору про надання послуг, яким передбачено, що за послуги з накопичення вагонів замовник сплачує:

- плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до додатку 1-1 до договору (п. 9.1.);

- за затримку вагонів замовника: платежі пов`язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів (п. 9.2);

- за затримку власних вагонів Перевізника: платежі пов`язані з затримкою вантажу та шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п. 3.4. договору (п. 9.3).

За ствердженнями позивача, відповідач погодився зі стягненням плати за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" та плати за користування вагонами, але від нарахованого збору за зберігання вантажу відмовився.

Поряд з цим позивач зазначає, що згідно з пунктом 9 Правил зберігання вантажів (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N 866/5087) за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

Крім того, позивач посилається на п. 2.1.4 договору, яким визначено обов`язок замовника сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника, а також на п. 2.1.5 договору стосовно обов`язку відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.08.2024 р. вказану позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1020/24 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 23.09.2024 р. о 10:00.

10.09.2024 р. до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 10788/24), в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити з огляду на таке.

Предметом спору є правовідносини, які виникли під час перевезення "маршрутним поїздом", яке має спеціальні умови та відноситься до «окремих послуг» (додаток 1-4, 2-5 до договору) які є відмінними від загальних умов перевезень внаслідок своєї специфіки і суті операцій - "накопичення вагонів з вантажем з метою формування маршрутного поїзду на коліях загального користування" (п.1 додатку 1-4).

На думку відповідача, позивач заявив в позові додаткові вимоги (понад плату за накопичення вагонів з вантажем) щодо стягнення збору за зберігання вантажів (матеріальна відповідальність за затримку відправлення вантажу і перебування його на коліях загального користування, п.9 Правил зберігання вантажів) під час надання спеціальної послуги - "накопичення вагонів з вантажем з метою формування маршрутного поїзду" додаток 1-4 до договору №40-14291113/2020-001 від 26.02.2020.

Як зауважує відповідач, на сьогоднішній день вже сформована єдина правозастосовча практика Верховного суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (висновок Верховного суду від 01.02.2024 по справі №915/305/22, від 09.04.2024 по справі №915/5/23).

За ствердженнями відповідача, накопичення вагонів з вантажем (маршрутний поїзд) - є предметом "окремої послуги", обов`язковою умовою якої є формування поїзду установленої довжини (50 вагонів). За умовами договору, додатку 1-4 договору та Правил маршрутний поїзд приймається до перевезення після повного формування. Отже, відповідач вважає хибним твердження позивача про те, що частина маршрутного потягу в обсязі 14 вагонів могла бути відправлена залізницею, однак затримувалась внаслідок ненадання відповідачем накладної. Адже, відповідно до п.1.3 договору маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами. Накопичення вагонів з вантажем має невід`ємну від даної спеціальної послуги ознаку предмету послуги "мета - накопичення маршрутного потягу до 50 вагонів". Простій вагонів в даному випадку залізницею не оформлюється, оскільки знаходження вагонів з вантажем на коліях загального користування в очікуванні накопичення маршрутного потягу є предметом договору. На думку відповідача, не може кваліфікуватись як "матеріальна відповідальність" за простій вагонів та не має такого елементу як "вина" Відправника, оскільки відбувається в рамках договору. Даний предмет договору "накопичення вагонів з вантажем до 50 вагонів - маршрутний потяг" кореспондується з тарифом на дану послугу обумовленого п.9 додатку 1-4, в якому визначено що саме платиться в рамках даної "особливої послуги". Правовідносини, що склались між сторонами - "маршрутний потяг", спеціальна послуга за додатком 1-4 до договору №14291113/2020-001 - накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування з метою формування маршрутного потягу. Сторонами обумовлена окрема плата за надання спеціальної послуги (накопичення вагонів з вантажем) п.9.1 додатку 1-4 та порядок фіксації часу наданої послуги (Акт ГУ-23).

Поряд з цим відповідач посилається на п. 13.1 договору, яким передбачено, що у випадку, якщо додатками до договору визначені умови інші, ніж в основному тексті договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту договору. За загальним принципом спеціальна норма права має перевагу в застуванні перед загальною нормою права, що додатково закріплено в договорі. Відповідно до п. 3 договору невід`ємною частиною договору є додатки, зокрема: додаток 1-4 Умови організації накопичення вагонів. Зміст Порядку зберігання вантажів передбачає можливість відступлення від даної норми в договірному порядку (аналогія закону, ч.3 ст.6 ЦК України). Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-001 від 25.02.2020 містить спеціальні умови, які відносяться до окремих послуг, зокрема, додаток №1-4 до договору, який є невід`ємною частиною останнього. Відповідно до п.1 додатку №1-4 до договору «Умови організації накопичення вагонів» на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами (маршрутами) на станції призначення (далі - накопичення вагонів). Відтак, процедура накопичення вагонів фактично передбачає затримку/перебування вагонів з вантажем на певний час на коліях загального користування з метою формування маршрутного поїзда, на що Залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем спеціального договору та розробила спеціальний тариф, що кореспондується з предметом послуги (п.9.1 додатку 1-4).

На думку відповідача, умови спеціального договору мають переважну силу над умовами договору та загальних умов перевезень.

Крім того, відповідач зазначає, що спеціальним договором (додаток 1-4 «Умови організації накопичення вагонів») сторони обумовили порядок фіксації часу наданої послуги «накопичення вагонів з вантажем» - Акт ГУ-23. Предмету даної послуги «накопичення вагонів з вантажем» кореспондується встановлена даним договором плата за кожну добу перебування вагонів з вантажем на коліях загального користування до моменту формування маршрутного потягу обумовленої довжини. Згідно з п. 6 додатку №1-4 початком накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - прибуття вагонів на станцію накопичення; на станції відправлення - момент фактичної передачі замовником вагонів перевізнику. Пунктом 7 додатку №1-4 встановлено, що часом закінчення накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - формування поїзду з таких вагонів; на станції відправлення - оформлення перевізного документу. Відповідно до п. 8 додатку №1-4, час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.

Отже, відповідач вважає, що сторонами в договірному порядку встановлено, що Акт форми ГУ-23 підтверджує час надання спеціальної договірної послуги - накопичення вагонів з вантажем чому кореспондується відповідна плата обумовлена додатком 1-4.

Водночас відповідач стверджує, що згідно до п. 9 додатку №1-4 за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує: плату за вільним тарифом «Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» відповідно до додатку 1-1 до договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (п. 9.1); за затримку вагонів замовника: платежі пов`язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів (п. 9.2); за затримку власних вагонів перевізника: платежі пов`язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п. 3.4. договору (п. 9.3). Отже, відповідно п.8 додатку 1-4 сторони домовились, що акт загальної форми ГУ-23 буде підтверджувати час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення, тобто підтверджувати час предмету спеціальної послуги (накопичення вагонів з вантажем) за який сплачується договірний тариф. Відповідно до п. 3 зазначених Правил, для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення через вину відправника, складаються акти загальної форми.

Також відповідач зазначає, що правилами передбачена суб`єктивна можливість фіксації фактів, в тому числі для матеріальної відповідальності, однак це не означає, що це його виключне призначення, і сам факт складання Акту ГУ-23 не є достеменним доказом наявності підстав для матеріальної відповідальності, оскільки, як визначено в Правилах, Акт ГУ-23 використовується для засвідчення будь-яких обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу. Відтак, відповідачем зроблено заперечувальний напис на Актах ГУ-23 "З вказаною обставиною "затримка вагонів" не згодні. Вагони з вантажем перебувають на коліях станції під накопиченням маршрутного поїзда відповідно до додатку 1-4 до Договору". На накопичувальній картці ТОВ СП "Нібулон" зроблено заперечуваний напис "З нарахуванням не згодні. Вагони з вантажем перебували на коліях станції під накопиченням маршрутного поїзда відповідно до додатку 1-4 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом".

На думку відповідача, перебування/накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування є предметом договору (додаток 1-4), отже є правомірною поведінкою ТОВ СП "Нібулон", згода на яку надана АТ "Українська залізниця" шляхом укладання відповідного договору. Як вказує відповідач, оскільки він заплатив спеціальний тариф за спеціально розроблену АТ "Українська залізниця" послугу - накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування з метою формування маршрутного поїзду, то перебування вантажу (в вагонах) вже оплачено на період накопичення спеціальним тарифом, і вантаж там перебуває на підставі спеціального договору. Однак, як зауважує відповідач, АТ "Українська залізниця" застосовує матеріальну відповідальність до вантажу за знаходження його на коліях загального користування в період часу, який співпадає з часом надання договірної спеціальної послуги - накопичення вагонів з вантажем.

Також відповідач зазначає, що умови договору про подачу та забирання вагонів від 03.06.2022 № П/М-2218 не можуть бути підставою для застосування відповідальності щодо правовідносин, які виникли з додатку 1-4 до договору №40-14291113/2020-001 від 26.02.2020, оскільки вони відмінні в часі (спочатку відбувається подача вагонів з колій ТОВ СП "Нібулон" на колії загального користування АТ "Українська залізниця", а потім відбувається накопичення вагонів з вантажем з метою формування маршрутного потягу) та відмінні географічно (за договором № П/М/2218 подача та забирання вагонів на колій ТОВ СП "Нібулон", а накопичення відбувається на коліях загального користування АТ "Українська залізниця").

Поряд з цим відповідач вважає помилковим твердження позивача про те, що затримка вагонів на станційних коліях станції Ромадан (коліях загального користування) відбулось саме з вини ТОВ СП "Нібулон", яке не надало основний для перевезення документ - накладну, відразу після забирання їх з під`їзної колії відповідача, а продовжувало формувати маршрутний поїзд на коліях загального користування, тому простій вагонів відбувся в очікуванні оформлення документів перевезення відправником". За ствердженнями відповідача, маршрутний потяг передбачає можливість оформлення перевезення як одним перевізним документом (накладною) так і декількома, тобто оформленням накладної на кожну партію. Обидва варіанти є регламентованою правомірною поведінкою і не змінюють кваліфікацію поведінки ТОВ СП "Нібулон" з правомірної договірної на неправомірну (застосування матеріальної відповідальності). Навіть при наявності накладної на партію з 16 вагонів вони не рушать до моменту формування маршрутного потягу у 50 вагонів. Відповідно до п. 1.3. договору маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами. При цьому ст. 23 Статуту надано право оформлення однієї накладної на маршрут або групу вагонів, при перевезенні масових вантажів, на зворотному боці якої зазначаються для кожного вагона маса вантажу і кількість місць; п. 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за №798/5989); якщо вантажі мають одне найменування, приймаються до перевезення від одного відправника з однієї станції відправлення і адресуються на одну станцію призначення одному одержувачу, то таки вантажі маршрутом або групою вагонів приймаються до перевезення за одним перевізним документом (п.6.1. Правил оформлення перевізних документів). Отже, оформлення/не оформлення окремої накладної на кожну партію вагонів з маршрутного потягу, або одного документу на весь маршрутний потяг, жодним чином не впливає на відправлення маршрутного потягу (час надання спеціальної послуги) до моменту формування (накопичення) складу в 50 вагонів з вантажем.

Відтак, на думку відповідача, відповідна затримка вагонів під час накопичення останніх для формування маршрутного поїзду не може кваліфікуватись як одностороннє порушення зобов`язань з боку відповідача, оскільки цілком відповідають умовам укладеного сторонами договору, який передбачає надання спеціальних послуг. Також відповідач вказує, що матеріали справи не містять наявності його вини в простої вагонів з огляду на те, що перебування вагонів з вантажем на коліях загального користування відбулось з причин формування маршрутного потягу, що узгоджується з умовами спеціальної договірної послуги.

До того ж відповідач вважає, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що затримка вагонів на коліях загального користування сталася поза межами встановлених у договорі строків та з порушенням порядку, визначеного у додатку №1-4 до договору "Умови накопичення вагонів". Таким чином, на думку відповідача, відсутня протиправна поведінка або вина когось із сторін, оскільки виконувались умови договору, відповідно позивачем не доведено вину, тому підстави стягнення коштів з відповідача в якості матеріальної відповідальності відсутні. Відтак, відповідач вважає, що ним повністю дотримано умови договору та вказаних нормативних актів щодо оформлення маршрутного потягу однією накладною з відомістю вагонів що перевозяться маршрутом.

16.09.2024 р. від представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" Зибунової Ю.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, яке призначене на 23.09.2024 р. о 10:00, та у подальших судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 11047/24).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2024 р. у справі №915/1020/24 задоволено клопотання представника позивача про участь у судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

18.09.2024 р. до господарського суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла відповідь на відзив (вх. № 11163/24), згідно з якою позивач вважає заперечення відповідача, викладені у відзиві, безпідставними, такими, що не відповідають фактичній ситуації та нормам законодавства, з огляду на таке.

Позивач, посилаючись на ст.46 Статуту залізниць України, вказує, що вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом. Згідно з п. 3.4 договору замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування власними вагонами перевізника). Розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно п. 3.4.2, Договору.

Відповідно пункту 2.1 розділу ІІІ Збірника тарифів - збір за зберігання нараховується за кожну добу в розмірі 4,0 грн. за одну тону - при зберіганні вантажу у вагоні з врахуванням коригуючого коефіцієнту.

Таким чином, позивач вважає, що з системного аналізу положень Послуги, ст.46 Статуту залізниць України та пункту 9 Правил зберігання вантажів вбачається, що послуга має обмеження в часі - добу, починається вона з часу забирання на станційну колію першої партії вагонів для накопичення і закінчується о 24.00 год. Вантажовідправникам ця обставина відома, так як представником вантажовідправника може бути тільки особа, яка володіє знаннями нормативів, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, здала відповідний екзамен і отримала посвідчення про це (вимоги ст.69 Статуту залізниць України).

Позивач також зазначає, що згідно з п.9 Правил №644 збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки. За вимогами п. 9 Правил №644 встановлено, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів. У такому самому порядку визначається збір за зберігання вантажу на складі станції відправлення, поверненого на вимогу відправника. Відтак, зважаючи на вимоги п. 8 та 9 Правил №644 нарахування збору за зберігання вантажу на коліях загального користування відбувається у разі наявності вини відправника у затримці та у разі, коли простій відбувся в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі з причин, не залежних від залізниці).

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає хибним висновок відповідача про те, що застосування до спірних правовідносин п. 9 Правил зберігання вантажів безпідставним.

19.09.2024 р. до господарського суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли пояснення (вх. № 11196/24), щодо висновку експерта №02/07-33 від 17.07.2023, який був доданий відповідачем до відзиву на позовну заяву. Позивач зазначає, що у вказаному висновку досліджувались документи, що не стосуються даної справи, та відсутня можливість встановити, які саме конкретно документи передані відповідачем для проведення експертизи і чи стосуються вони взагалі предмету спору. Відтак, на думку позивача, викладене в висновку судового експерта №02/07-33 від 17.07.2023 є висновком експерта в галузі права, в той же час, як свідчить зазначене на арк. 2 висновку, проводилась виключно судова економічна експертиза. Отже, позивач стверджує, що застосування висновків експерта №02/07-33 від 17.07.2023 по відправці, обставини якої не можливо дослідити по первинним документам та порівняти з даною відправкою, є сумнівними, а тому позивач вважає висновок експерта №02/07-33 від 17.07.2023 неналежним доказом.

20.09.2024 р. до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 11287/24), в яких відповідач зазначає наступне.

На думку відповідача, позивач наводить два неподібних між собою приклади, а саме відправка вагонів/групи вагонів (шляхом приєднання їх до інших відправок сторонніх осіб - звичайні умови перевезення) та одночасно наводить порядок здійснення маршрутної відправки, 50 вагонів одним маршрутом (спеціальні умови перевезення). Ці категорії не є тотожними, внаслідок чого їх неможливо порівнювати.

Також відповідач зазначає, що маршрутний поїзд формується протягом періоду часу необхідного для завантаження на під`їзних коліях ТОВ СП "Нібулон" кожної групи з 16 вагонів до формування кількості в 50 вагонів, на що АТ "Українська залізниця" запропонувала спеціальні договірні відносини, наведені в додатку 1-4, оскільки відповідно договору №П/М-2118 про подачу та забирання вагонів при станції Ромодан Південної залізниці під`їзні колії ТОВ СП "Нібулон" розмір одночасної подачі у вагонах становить - 16 вагонів. Кожна з груп 16 вагонів не могла бути відправлена з іншою відправкою або з іншим маршрутом, оскільки вони подавались, формувались і відправлялись в рамках одного маршрутного потягу. Отже вони очікували формування маршруту в 50 вагонів. В той же час неможливо сформувати маршрутний поїзд в 50 вагонів одномоментно і передати перевізнику, оскільки під`їзні колії ТОВ СП "Нібулон" обмежені в довжині в 757 м, що дозволяє одночасне завантаження 16 вагонів (договір № П/М-2118). Отже, навантаження 4 груп по 16 вагонів потребує часу на здійснення технологічних операцій, у зв`язку з чим позивачем було запропоновано умови спеціального договору - додаток 1-4 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 14291113/2020-001 від 24.03.2020.

Відповідач вказує, що даний предмет договору "накопичення вагонів з вантажем до 50 вагонів - маршрутний потяг" кореспондується з тарифом на дану послугу обумовленого п.9 додатку 1-4 в якому визначено що саме платиться в рамках даної "особливої послуги". Отже, предметом спору є правовідносини, які виникли під час "маршрутного перевезення", яке має спеціальні умови та відноситься до "окремих послуги" (додаток 1-4, 2-5 до договору), які є відмінними від загальних умов перевезень внаслідок своєї специфіки і сутті операцій - "накопичення вагонів з вантажем".

Враховуючи вищевикладене, відповідач робить висновок, що з урахуванням приписів додатку №1-4 до договору та договору, у даному випадку метою Товариства при замовленні спеціальної послуги було саме накопичення вагонів з вантажем для формування маршрутного поїзда. Відтак, процедура накопичення вагонів фактично передбачає перебування окремих вагонів на певний час з метою формування маршрутного поїзда, на що відповідач надав свою згоду шляхом укладання з позивачем спеціального договору додатком 1-4. Отже, як зазначалось раніше, додатком №1-4 не передбачено стягнення додаткової плати у вигляді плати за зберігання вантажу у межах послуги накопичування вагонів маршрутного поїзда.

В засіданні суду 23 вересня 2024 року по справі № 915/1020/24 було протокольно оголошено перерву до 07 жовтня 2024 року об 11 год. 30 хв.

04.10.2024 р. від представника відповідача Сорокопуд І.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про участь у судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 11936/24).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.10.2024 р. у справі №915/1020/24 в задоволенні клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні, яке призначене на "07" жовтня 2024 р. об 11:30, у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відмовлено, з огляду на порушення заявником ч. 2 ст. 197 ГПК України.

В засіданні суду 07 жовтня 2024 року по справі № 915/1020/24 було протокольно оголошено перерву до 28 жовтня 2024 року о 10 год. 00 хв.

08.10.2024 р. від представника відповідача Сорокопуд І.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про участь у судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 12065/24).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.10.2024 р. у справі №915/1020/24 клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні, яке призначене на "28" жовтня 2024 р. о 10:00, у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Під час розгляду справи в судовому засіданні 28.10.2024 р. позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, натомість представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

26.06.2020 ТОВ СП "Нібулон" в порядку, встановленому ст. 634 ЦК України, направлено АТ "Українська залізниця" (перевізнику) заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 14291113/2020-001 від 24.03.2020. Заява підписана шляхом накладення електронного цифрового підпису 26.06.2020.

26.06.2020 АТ "Українська залізниця" (перевізнику) направлено ТОВ СП "Нібулон" (замовнику) інформаційне повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-14291113/2020-001 від 26.06.2020, яким позивач засвідчив прийняття від ТОВ СП "Нібулон" пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 14291113/2020-001 та повідомив про присвоєння замовнику кодів відправника/одержувача 8496, платника 8211375 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером. Повідомлено, що код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору.

Відповідно до п. 1.1 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (в редакції від 25.02.2020, чинній на момент приєднання відповідача до умов договору, відповідна редакція якого міститься також за посиланням https://uz-cargo.com) його предметом є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання/користування власного вагону перевізника не є орендною платою.

Згідно з п. 1.4 договору надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.

Пунктами 1.5., 1.6. договору передбачено, що він є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Пропозиції та зміни до Договору приймаються і враховуються відповідно до п. 9.3. та п. 9.4. договору та законодавства.

Відповідно до п. 1.7 договору договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору.

Пунктом 1.10 договору визначено, що він є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 договору.

Відповідно до п. 2.1 договору замовник зобов`язаний, зокрема:

- сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов`язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника (п. 2.1.4.);

- відшкодовувати Перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п. 2.1.5.);

- у строки, встановлені розділом 4 договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника підписувати та надавати Перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги (п. 2.1.7.);

Відповідно до п. 2.3 договору перевізник зобов`язаний, зокрема:

- приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації, розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та Збірнику тарифів (п. 2.3.2);

- складати документи, передбачені п. 1.3, 1.4 та розділом 4 договору, щодо нарахування сум платежів (п. 2.3.5);

За умовами п. 3.1 договору розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування власними вагонами перевізника).

Відповідно до п. 4.2 договору оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в розділі 15 договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок перевізника зі спеціальним режимом використання. Одержані на поточний рахунок з спеціальним режимом використання кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника, а також веде облік надходження коштів і використання їх замовником для оплати перевезень та інших послуг за умовами цього договору.

Відповідно до п. 5.1 договору у випадку відсутності або недостатності на особовому рахунку замовника коштів у розмірі, необхідному для оплати провізних та інших платежів, додаткових послуг, перевізник має право припинити надання послуг за договором, у т.ч., приймання, видачу вантажів та надання додаткових послуг згідно ст. 62 Статуту залізниць України з одночасним віднесенням відповідальності на замовника за затримку вагонів і контейнерів та зберігання вантажу. При наявності заборгованості перевізник має право, відповідно до ст. 51, 62 Статуту залізниць України, затримати видачу вантажу, що надійшов, і реалізувати його для покриття заборгованості.

Відповідно до п. 10.3 договору документи направлені перевізником замовнику для підписання і не підписанні останнім (у т.ч. з внесеними зауваженнями, але не підписаними) вважаються беззаперечно прийнятими та погодженими замовником у строк встановлений нормативно-правовими актами або договором, а якщо інше не встановлено, то після спливу 15 календарних днів з дня їх направлення, окрім випадків надання до них заперечень замовником в такий строк. Такі строки починають свій перебіг з дня направлення перевізником документів замовнику, у т.ч. автоматизованими системами перевізника і із застосуванням спеціалізованого інтерфейсу користувача. Цей пункт не стосується порядку укладення та внесення змін до договору, визначених в розділі 9 Договору.

Пунктом 14 договору передбачено, що його невід`ємною частиною є додатки, зокрема: додаток 1-1 "Ставки плати за додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами"; додаток 1-4 "Умови накопичення вагонів".

Додаток № 1-4 до договору "Умови накопичення вагонів" (далі - додаток) містить наступні погоджені сторонами умови.

Відповідно до п. 1 додатку № 1-4 на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами, маршрутними поїздами або контейнерними поїздами на станції призначення (далі -накопичення вагонів).

Пунктом 2 додатку № 1-4 передбачено, що станціями накопичення можуть бути станції відправлення та/або станції на шляху прямування вагонів до станції призначення.

Для організації накопичення вагонів замовник направляє для погодження перевізником звернення із зазначенням бажаних станцій накопичення та максимальної кількості вагонів, що може бути накопичено на кожній з них. Строк розгляду перевізником такого звернення становить не більше ніж 15 робочих днів. За результатом розгляду звернення замовника, перевізник інформує про можливість накопичення вагонів із зазначенням станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову (п. 3 додатку № 1-4).

Пунктом 4 додатку № 1-4 встановлено, що в межах узгоджених станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено, замовник щомісячно надає перевізнику на такі станції накопичення заявки на накопичення вагонів із зазначенням: станції накопичення; граничної кількості вагонів для накопичення; розподілу для накопичення вагонів за їх видами, різновидом вантажу, станції призначення; періоду дії такої заявки.

Відповідно до п. 5 додатку № 1-4 на станціях накопичення на шляху прямування перевізник контролює накопичення вагонів відповідно до заявки замовника для подальшого формування поїзду та відправлення на станцію призначення.

Згідно з п. 6 додатку № 1-4 початком накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - прибуття вагонів на станцію накопичення; на станції відправлення - момент фактичної передачі замовником вагонів перевізнику.

Пунктом 7 додатку № 1-4 передбачено, що часом закінчення накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - формування поїзду з таких вагонів; на станції відправлення - приймання останнього вагону перевізником.

Відповідно до п. 8 додатку № 1-4 час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.

За умовами п. 9 додатку № 1-4 за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує:

- плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до додатку 1-1 до договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (підпункт 9.1.);

- за затримку вагонів замовника: платежі пов`язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів (підпункт 9.2.);

- за затримку власних вагонів перевізника: платежі пов`язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п. 3.4. договору. Плата за маневрову роботу під час надання послуг з накопичення замовнику не нараховується (підпункт 9.3.).

Відповідно до п. 10 додатку № 1-4 нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника замовника, яким замовлено надання такої послуги.

Також з матеріалів справи вбачається, що 03.06.2022 між АТ "Українська залізниця" та ТОВ СП "Нібулон" укладено договір про подачу та забирання вагонів при станції Ромодан Південної залізниці зі строком дії до 24.06.2027 р.

Відповідно до умов п. 1 вищевказаного договору від 03.06.2022 згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під`їзної колії, яка належить користувачу та примикає через стрілочний перевід № 79 до колії № 28 Південного парку станції Ромодан Південної залізниці і обслуговується локомотивом залізниці. Межею під`їзної колії є знак «Межа під`їзної колії», який встановлено на відстані 52 погонних метри від вістря стрілки № 79 - навпроти граничного стовпчика.

Пунктом 6 договору від 03.06.2022 р. передбачено, що: вагони на під`їзну колію подаються локомотивом залізниці із розставленням вагонів на місцях завантаження, вивантаження. Загальна кількість вагонів, які передаються на під`їзну колію однією групою, становить не більше 16 вагонів.

Відповідно до п. 7 договору від 03.06.2023 р. про готовність вагонів до забирання з під`їзної колії власник передає залізниці повідомлення по телефону прийомоздавальнику вантажу та багажу або агенту комерційному станції особами, затвердженими наказом директора підприємства, з послідуючим письмовим підтвердженням за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами.

Пунктом 8 договору від 03.06.2022 р. приймання вагонів при забиранні їх залізницею здійснюється на місцях завантаження, вивантаження.

Відповідно до п. 9 договору від 03.06.2022 р. максимальна переборна спроможність вантажних пунктів: згідно п. 1.2.3 Додатку 6 до Правил обслуговувань залізничних під`їзних колій: навантаження: Пмакс = 0,98 (24-2)х 16: (1,10х 16/4+ 2,0) = 53 вагонів за добу зернових різних.

Пунктом 10 договору від 03.06.2023 р. встановлено, що час користування вагонами на під`їзній колії обчислюється з моменту подачі вагонів на під`їзну колію до моменту отримання залізницею повідомлення від власника про готовність вагонів до забирання.

За умовами п. 11 договору від 03.06.2022 р. терміни виконання технологічних операцій з вагонами: Навантаження: зернові різні - 4 вагони х 1,10 год. з одночасною подачею 16 вагонів.

Відповідно до п. 14 договору користувач сплачує залізниці плату:

- за подачу, забирання вагонів - згідно з Тарифним керівництвом № 1;

- за маневрову роботу за фактично виконану роботу згідно з Тарифним керівництвом № 1;

- за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;

- відшкодування витрат на утримання смуги відведення - згідно із розрахунком залізниці відповідно до витрат або на підставі договорів про встановлення земельних сервітутів;

- інші збори і плати - згідно з Тарифним керівництвом № 1.

Збори і плати вносяться: 100% попередньою платою.

Також судом встановлено, що ТОВ СП "Нібулон" було подано позивачу заявку на накопичення вагонів від 08.03.2024 № 54/128/2-24, відповідно до якої відповідачем було замовлено послугу з накопичення вагонів.

Так, позивач вказує, що для забезпечення вказаної заявки відповідача на 09.03.2024 під навантаження вантажу зерно кукурудзи на станцію Ромодан Південної залізниці прибули 50 порожніх власних вагонів, які в подальшому подавались на навантаження окремими групами згідно умов договору. Після навантаження кожна група вагонів виставлялась з під`їзної колії та були затримані на станційних коліях в очікуванні накопичення маршруту.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ СП "Нібулон" в період з 09.03.2024 по 10.03.2024 на станції Ромодан Південної залізниці проводило навантаження 50 залізничних вагонів у складі одного маршрутного поїзда, які надалі слідували по маршрутній відправці станція відправлення Ромодан Південної залізниці - Чорноморськ - Порт-експорт.

Так, на станцію Ромодан Південної залізниці позивачем було подано відповідачу ТОВ СП «Нібулон» пусті вагони під навантаження, що підтверджується пам`ятками про подавання, а саме:

- № 32 на 16 вагонів: №№ 58534850, 58524679, 53234589, 58506064, 58530536, 58524950, 53230199, 58549734, 58518358, 58514159, 58514050, 58513854, 95591509, 58528647, 58506197, 53234388 (час передачі вагонів при подаванні 09.03.2024 о 00:40);

- № 33 на 16 вагонів: №№ 58525411, 58515826, 95606703, 58524141, 53233540, 58548819, 58509662, 95600508, 53239588, 58530247, 58523382, 58547639, 53235412, 53236436, 58535766, 58516873 (час передачі вагонів при подаванні 09.03.2024 о 16:00);

- № 34 на 16 вагонів: №№ 95134268, 58504473, 58554148, 58511197, 58535691, 58506684, 58539081, 58503152, 58506437, 58542093, 95610309, 58517806, 58524265, 58512625, 58512393, 95228276 (час передачі вагонів при подаванні 09.03.2024 о 22:40);

- № 35 на 2 вагони: №№ 58521501, 58525882 (час передачі вагонів при подаванні 10.03.2024 о 04:30).

Після закінчення вантажних операцій з вагонами ТОВ СП «Нібулон» проведено забирання вагонів, що підтверджується пам`ятками про забирання вагонів, а саме:

- пам`ятка № 29 про забирання 16 вагонів: №№ 58534850, 58524679, 53234589, 58506064, 58530536, 58524950, 53230199, 58549734, 58518358, 58514159, 58514050, 58513854, 95591509, 58528647, 58506197, 53234388 (час фактичного забирання вагонів 09.03.2024 о 14:50);

- пам`ятка № 30 про забирання 16 вагонів: №№ 58525411, 58515826, 95606703, 58524141, 53233540, 58548819, 58509662, 95600508, 53239588, 58530247, 58523382, 58547639, 53235412, 53236436, 58535766, 58516873 (час фактичного забирання вагонів 09.03.2024 о 21:30);

- пам`ятка № 31 про забирання 16 вагонів: №№ 95134268, 58504473, 58554148, 58511197, 58535691, 58506684, 58539081, 58503152, 58506437, 58542093, 95610309, 58517806, 58524265, 58512625, 58512393, 95228276 (час фактичного забирання вагонів 10.03.2024 о 03:50);

- пам`ятка № 32 про забирання 2 вагонів: №№ 58521501, 58525882 (час фактичного забирання вагонів 10.03.2024 о 05:40).

У зв`язку з затримкою вагонів, пов`язаною з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження, на коліях станції Ромодан Південної залізниці позивачем на засвідчення факту затримки вагонів з причин, що залежать від вантажовласника, були складені відповідні акти загальної форми ГУ-23 "Затримка вагонів, пов`язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження":

- стосовно першої партії вагонів №№ 58534850, 58524679, 53234589, 58506064, 58530536, 58524950, 53230199, 58549734, 58518358, 58514159, 58514050, 58513854, 95591509, 58528647, 58506197, 53234388, які перебували під навантаження в період з 09.03.2024 р. о 14:50 по 10.03.2024 о 05:40, про що свідчать акти загальної форми ГУ-23 від 09.03.2024 № 109 та від 10.03.2024 № 110.

- стосовно другої партії вагонів №№ 58525411, 58515826, 95606703, 58524141, 53233540, 58548819, 58509662, 95600508, 53239588, 58530247, 58523382, 58547639, 53235412, 53236436, 58535766, 58516873 які перебували під навантаження в період з 09.03.2024 р. о 21:30 по 10.03.2024 р. о 05:40, про що свідчать акти загальної форми ГУ-23 від 09.03.2024 № 112 та від 10.03.2024 № 116.

- стосовно третьої партії вагонів №№ 95134268, 58504473, 58554148, 58511197, 58535691, 58506684, 58539081, 58503152, 58506437, 58542093, 95610309, 58517806, 58524265, 58512625, 58512393, 95228276 які перебували під навантаженням в період з 10.03.2024 р. о 03:50 по 10.03.2024 р. о 05:40, про що свідчить акти загальної форми ГУ-23 від 10.03.2024 №114 та № 117.

Після навантаження, вагони останньої групи виставлялись на станційні колії, де було сформовано маршрут.

При цьому з тексту вказаних актів форми ГУ-23 вбачається, що в них відображено час затримки вагонів, пов`язаної з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження.

До того ж, як було з`ясовано судом під час розгляду справи, часовий період, відображений в Актах ГУ-23, збігається з умовами п. 6, 7, 8 Додатку 1-4 до Договору "Умови організації накопичення вагонів" до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-14291113/2020-0001, що визнається позивачем.

ТОВ СП «Нібулон» зроблено заперечувальні написи на Актах ГУ-23 від 09.03.2024 №№ 109, 112 та від 10.03.2024 №№ 110, 116, 114, 117 «З вказаною обставиною «затримка вагонів» не згодні. Вагони з вантажем перебувають на коліях станції під накопиченням маршрутного поїзда відповідно до Додатку 1-4 до Договору».

10.03.2024 працівниками станції Ромодан Південної залізниці була сформована накопичувальна картка форми ФДУ-92 №10030055 на суму 63805,20 грн. (без ПДВ), складення якої позивачем обґрунтовано затримкою вагонів, пов`язаною з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження. Детальний розрахунок заборгованості по накопичувальній картці форми ФДУ-92 від 10.03.2024 № 10030055 на загальну суму 63805,20 грн. без ПДВ (76566,24 грн. з ПДВ) виконаний позивачем на підставі Р. 3 п. 2.1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги Тарифне керівництво № 1, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356, виходячи зі ставки плати в розмірі 4 грн. за одну тонну вантажу за кожну добу із застосуванням коефіцієнту 5,139 грн. згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 22.06.2022 № 441.

Вказана накопичувальна картка форми ФДУ-92 підписана відповідачем із запереченнями щодо нарахування та стягнення коштів за зберігання вантажу, оскільки вагони з вантажем перебували на коліях станції під накопиченням маршрутного поїзда відповідно до додатку 1-4 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Як з`ясовано судом та не заперечується сторонами у справі, відповідач погодився зі стягненням плати за вільним тарифом "організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" та плати за користування вагонами.

Натомість нараховану плату за зберігання вантажів по накопичувальній картці форми ФДУ-92 від 10.03.2024 №10030055 на загальну суму 63805,20 грн. без ПДВ (76566,24 грн. з ПДВ) відповідачем не було сплачено, що і стало підставою для звернення позивача до суду із заявленим позовом, який обґрунтовано здійсненням відповідачем затримки вагонів.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої останнім суми збору за зберігання вантажу у розмірі 76566,24 грн.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 306 Господарського кодексу України, встановлено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 5 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За змістом ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Згідно із ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Загальні умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються Законом України "Про транспорт", Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 року N 457, та іншими актами законодавства України, в т. ч. Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України N 644 від 21.11.2020 року, Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року за N 34, Правилами приймання вантажів до перевезення, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за N 861/5082, Правилами видачі вантажів, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за N 862/5083.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

П. 2 Статуту визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (п. 3 Статуту).

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно з п. 22, 23 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Оформлення накладної має здійснюватися відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2020 року N 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за N 863/5084, згідно з п. 1.1 яких на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року N 542, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.09.2001 року за N 798/5989).

Відповідно до цих Правил накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Накладна у паперовому вигляді є відображенням її електронної копії, яка обов`язково надається на станцію відправлення одночасно з накладною у паперовому вигляді.

Перевезення вантажів на особливих умовах здійснюються за окремими договорами. При цьому сторони вправі передбачати у договорах додаткову відповідальність за виконання зобов`язань щодо перевезень вантажів (п. 63 Статуту залізниць України).

Пунктом 3 Правил складання актів (ст. 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 N 334, визначено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Відповідно до п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 N 113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.99 року за N 165/3458, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Порядок визначення плати за користування вагонами і контейнерами визначений Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 року N 113, п. 3 яких зокрема визначено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними проводиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/збирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23 а, Актів загальної форми ГУ-23. Пам`ятки про видачу/приймання контейнерів, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами оформляються в електронному або паперовому вигляді. На вимогу вантажовласника йому надається копія Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, Пам`ятки про видачу/приймання контейнерів.

Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватись працівником станції і вантажовідправником (абз. 1-4 п. 4 Правил N 113).

Згідно з абз. 5, 6 п. 4 Правил № 113 час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника; час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам`ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій; пам`ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласник.

Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надається вантажовласнику (п. 2.6 Правил N 644).

Наразі суд зазначає, що між сторонами по справі наявні спеціальні правовідносини у сфері перевезення вантажів залізницею, а саме маршрутним потягом. Вказане підтверджується тим, що 26.06.2020 року позивач направив відповідачу повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-14291113/2020-0001 від 26.06.2020 року, за яким позивач засвідчив прийняття пропозиції (акцепт) укладення вищенаведеного договору та повідомив про присвоєння замовнику кодів відправника/одержувача - 8496, платника - 8211375 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером.

За умовами п. 1.1 вказаного договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (в редакції, чинній як на момент приєднання відповідача до умов договору, так і в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин у жовтні 2023 року, оприлюдненої 29.09.2023, що вводилась в дію 01.10.2023, крім змін до окремих положень, які вступали в дію з 27.10.2023 в частині пункту 4.1 додатку 1-3 до договору) предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою.

Наразі судом встановлено, що договір № 40-14291113/2020-001 від 25.02.2020 року має спеціальні умови, що відносяться до "окремих послуг", що унормовано, зокрема, додатком N 1-4 до договору, і які є відмінними від загальних умов перевезень внаслідок своєї специфіки і сутті операцій - "накопичення вагонів з вантажем". Додаток № 1-4 до договору є невід`ємною частиною останнього.

Виходячи з положень додатку № 1-4 "Умови накопичення вагонів" до договору, при перевезенні вантажу маршрутними відправками та відсутності можливості формувати маршрут на під`їзній колії, що належить відповідачу, відповідно цілком очевидним є те, що навантажені вагони затримуються на коліях станції.

Судом у даній справі також встановлено, що відповідач не має власних потужностей для формування маршрутного поїзда в 50 вагонів на власній території, а тому саме для отримання послуги з накопичення вагонів відповідач скористався передбаченими договором відповідними можливостями та для проведення навантаження зернових вантажів на під`їзній колії Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства "Нібулон" між сторонами 03.06.2022 р. був укладений договір про подачу та забирання вагонів при станції Ромодан Південної залізниці, строк дії якого по 24.06.2027 р.

Згідно з п. 6 вказаного договору від 03.06.2022 р. загальна кількість вагонів, які передаються на під`їзну колію однією групою, не більше 16 вагонів.

Отже, з урахуванням приписів додатку № 1-4 до договору та умов договору від 03.06.2022 р., у даному випадку метою відповідача при замовленні спеціальної послуги було саме накопичення вагонів для формування маршрутного поїзда кількістю у 50 вагонів.

При цьому, процедура накопичення вагонів фактично передбачає затримку окремих вагонів на певний час з метою формування маршрутного поїзда, що є цілком очевидно, і на що залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем договору.

Тобто незалежно від обраного порядку оформлення накладної як-то на весь маршрутний поїзд, або на кожну партію окремо, окремі вагони/групи вагонів зі складу маршрутного поїзду не будуть відправлені до повного формування маршрутного поїзду обумовленої довжини, що повністю відповідає умовам договору та нормативних актів.

Поряд з цим слід зазначити, що оформлення/неоформлення окремої накладної на кожну групу вагонів з маршрутного потягу, або одного документа на весь маршрутний потяг ніяк не впливає на відправлення маршрутного потягу до моменту формування (накопичення) складу в 54 вагона з вантажем. Так, накопичення вагонів з вантажем (маршрут) у цьому випадку відбувається в межах договірних відносин (є предметом послуги, за яку сплачується тариф), отже, не може кваліфікуватись як "матеріальна відповідальність" та не має такого елементу, як вина відправника.

Наразі суд зауважує, що складення актів форми ГУ-23 є обов`язком сторін, який встановлено умовами додатку N 1-4, за яким час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23. В актах загальної форми вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (пункт 8 Правил користування вагонами та контейнерами).

Тобто в умовах договору, що регулює спеціальну послугу, та відповідно до наведених вимог Правил користування вагонами та контейнерами сторони узгодили, що в актом форми ГУ-23 лише фіксується час перебування вагонів на коліях загального користування, що разом з тим є предметом послуги "Накопичення вагонів з вантажем до 50 вагонів - маршрутний поїзд", оскільки вказаний акт відображає час, за який сплачується тариф.

Водночас, відповідно до п. 6, 7 додатку 1-4, початком накопичення вагонів на станції відправлення є момент фактичної передачі замовником вагонів перевізнику, а часом закінчення накопичення на станції відправлення - приймання останнього вагону перевізником. Оскільки оформлення накладної на маршрут не могло відбутись до моменту накопичення (сформування) 50 вагона (маршруту), то перебування вагонів на станції не було викликано «затримкою оформлення документів», а стало наслідком цілком законних дій обох сторін договору щодо «накопичення» маршрутного поїзда, що в свою чергу, є предметом договірної послуги з боку позивача, оскільки до моменту повного формування маршрутним поїздом установленої довжини він не міг бути відправленим.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу згідно договору послугу з накопичення вагонів за попередньо погодженим планом, який мав ознаку «маршрутний», та за попередньою заявкою, без отримання якої відповідач не спроможний сформувати маршрутний поїзд, у зв`язку з чим, відповідачем сплачено збір за накопичення таких вагонів на коліях загального, що не заперечується сторонами у справі. Інших платежів послуга «накопичення вагонів» не передбачає.

В свою чергу, відповідач отримав вказану послугу з накопичення вагонів, оскільки в період з 09.03.2024 року по 10.03.2024 року фактично сформовано маршрутний поїзд, проведено навантаження вагонів та оформлено перевізний документ (накладна), за що відповідачем було сплачено відповідні платежі за послугу накопичення, що визначено в п. 9 додатку № 1-4 до договору.

Водночас, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на п. 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, у редакції від 28.11.2014, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 866/5087, та вважає, що відповідач мав сплатити перевізнику збір за зберігання вантажу внаслідок прострочення строку накопичення вагонів, та у ситуації, що склалася, наявна вина саме відповідача, яка пов`язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження.

Пунктом 8 наведених Правил зберігання вантажів передбачено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до п. 9 зазначених Правил зберігання вантажів за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми. Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів. У такому самому порядку визначається збір за зберігання вантажу на складі станції відправлення, поверненого на вимогу відправника.

Положення наведених пунктів Правил свідчать про те, що нарахування збору за зберігання вантажу на коліях загального користування відбувається у разі наявності вини відправника у затримці, та у разі, коли простій відбувся в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі з причин, не залежних від залізниці).

Водночас, враховуючи те, що сторони домовились про перевезення вантажів на особливих умовах - за розкладом руху маршрутних поїздів та погодили специфічні умови перевезення вантажів, які є визначальними щодо порядку надання відповідних послуг та особливостей їх оплати, з урахуванням характеру укладеного між сторонами договору, а також те, що накопичення вагонів проводилось за попередньо погодженим планом, який мав ознаку маршрутний, та за попередньою заявкою, суд вважає, що відповідачем не було допущено порушення умов договору, а також нормативних актів при оформленні маршрутного потягу.

Наразі суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що у даному випадку саме акти загальної форми ГУ-23 фіксують час початку та час закінчення накопичення вагонів, у відповідності до умов договору та додатку до нього, та які є підставою для матеріальної відповідальності відповідача, зокрема, в інших випадках для засвідчення обставин затримки. Так, у спірних спеціальних правовідносин, які виникли між сторонами, вказані акти лише здійснюють роль документування часу перебування вагонів на коліях перевізника, а не належним доказом вини замовника, оскільки у даному випадку у зв`язку із формуванням потягу замовник не може передбачити період такого формування, тим більш, що останнім вивантаження продукції, яке врегульоване окремими строками, не проводилось.

Отже, позивач не довів існування обставин, з якими законодавець пов`язує можливість застосування до спірних правовідносин приписів, передбачених пунктами 8, 9 Правил зберігання вантажів. Адже, затримка вагонів під час їх накопичення для формування маршрутного поїзда не може вважатись як одностороннє порушення зобов`язань з боку відповідача, оскільки такі дії цілком відповідають умовам укладеного сторонами договору, який передбачає надання спеціальних послуг та додатку 1-4 до нього.

Таким чином, у період накопичення вагонів (порожніх/з вантажем) маршрутного поїзду відсутні підстави для покладення позивачем на відповідача матеріальної відповідальності за зберігання вантажу на коліях загального користування, приймаючи до уваги, що у цей час здійснювалось накопичення вагонів з вантажем у відповідності до умов додатку № 1-4 і ці правовідносини були предметом окремої, належним чином сплаченої ТОВ СП "Нібулон" спеціальної послуги.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 915/305/22 та від 09.04.2024 у справі № 915/5/23, які підлягають врахуванню при розгляді цієї справи. Так, за висновками Верховного Суду, п. 8, 9 Правил зберігання вантажів не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки затримка вагонів відбулась з обставин, що залежали від позивача, а саме: наявність договірних відносин з накопичення вагонів на коліях позивача з метою формування маршрутного поїзду, про, що також вказував відповідач у зауваженнях до накопичувальних карток.

До того ж, на думку суду, оскільки спірні правовідносини врегульовані додатком до договору 1-4, який є невід`ємною частиною договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та визначає умови організації накопичених вагонів, не підлягає застосуванню і п. 2.1.5 договору (згідно з яким «замовник зобов`язаний відшкодувати перевізнику витрати, пов`язані із затримкою вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України, зокрема, через інші причини, що не залежать від перевізника. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання сум з внесеної передоплати за кодом платника»), на який посилається АТ "Українська залізниця" в обґрунтування своїх доводів. Наразі суд зауважує, що відповідну затримку вагонів під час накопичення останніх для формування маршрутного поїзду не може бути покладено у вину відповідача в простої вагонів, адже, як вже зазначалось вище, технічна спроможність під`їзної колії на станції Ромодан Південної залізниці складає подача однією групою не більше 16 вагонів, а тому неможливість подачі одночасно під завантаження всіх 54 вагонів за спірною відправкою не залежала від дій відповідача. Поряд з цим позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що затримка вагонів на коліях загального користування сталася поза межами встановлених у договорі строків та з порушенням порядку, визначеного у додатку №1-4 до договору "Умови накопичення вагонів".

За вказаних обставин, суд доходить висновку про безпідставне нарахування позивачем збору за зберігання вантажу у вищенаведених вагонах за спірною відправкою від 10.03.2024.

Щодо посилань відповідача на висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 02/07-23 від 17.07.2023, складеним на замовлення відповідача судовим експертом Машиніченко О.А., то суд зазначає наступне.

Як вбачається з вказаного висновку, за результатами проведення судової економічної експертизи сформовано наступні висновки:

1) дослідженням наданих експерту документів встановлено, що Додатком № 1-4 до договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом № 40-14291113/2020-001 від 26.06.2020, який укладено між ТОВ СП "Нібулон" та АТ "Українська залізниця", визначена та тарифікована спеціальна послуга з накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх маршрутними поїздами на станції призначення;

2) відповідно до Додатку № 1-4 до договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом № 40-14291113/2020-001 від 26.06.2020, який укладено між ТОВ СП "Нібулон" та АТ "Українська залізниця", надання спеціальної послуги з накопичення вагонів маршрутного потягу (предмет Додатку № 1-4) оформлюється Актом загальної форми ГУ-23;

3) відповідно до Правил зберігання вантажу (ст. 12, 46 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності (п. 3 Правил). Таким чином, складання Акту форми ГУ-23 також передбачено і в інших випадках, зокрема, у випадку протиправної поведінки;

4) складання Акту форми ГУ-23 в рамках тарифікованої спеціальної послуги за договором не є обов`язковим підтвердженням обставин протиправної поведінки, внаслідок чого може бути виставлена плата за протиправну поведінку, зокрема за п. 8, 9 Правил зберігання вантажу (ст. 12, 46 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644;

5) наданими на дослідження документами на прикладі формування маршрутного поїзду № 103047 встановлено документально та нормативно необґрунтований розрахунок часу "умовної" затримки вагонів, в Актах ГУ-23 зазначений фактичний час накопичення вагонів, який у відповідності до Додатку № 1-4 тарифікується перевізником та сплачується ТОВ СП "Нібулон" в рамках зазначеної спеціальної послуги - накопичення вагонів маршрутного поїзду (порожніх та/або з вантажем). В умовах договору, що регулює спеціальну послугу та відповідно наведеним вимогам Правил користування вагонами та контейнерами, Актом форми ГУ-23 лише фіксується час перебування вагонів на коліях загального користування, що, в свою чергу, є предметом спеціальної послуги «накопичення вагонів з вантажем у кількості 50 вагонів - маршрутний поїзд», оскільки вказаний акт відображає час, за який сплачується договірний тариф "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" (п. 9.1 Додаток № 1-4). Отже надані Акти загальної форми ГУ-23 не є належним підтвердженням нарахування відповідачу зобов`язань Збору за зберігання вантажу внаслідок протиправної поведінки за п. 8, 9 Правил зберігання вантажу (ст. 12, 46 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Враховуючи наведені положення ст. 98, 104 ГПК України, судом не приймається до уваги поданий відповідачем висновок експерта, оскільки за змістом поданого суду висновку за результатами проведення економічної експертизи, фактично вбачається надання судовим експертом правової оцінки нормативно-правовим актам та умовам договору, а саме: судовим експертом надано правову оцінку: 1) умовам договору (в т. ч. чи тарифікована послуга з накопичення вагонів); 2) яким первинним документом повинна оформлюватись послуга з накопичення вагонів; 3) щодо правомірності / протиправності поведінки відповідача ТОВ "СП "Нібулон"; 4) чи є акт підтвердженням матеріальної відповідальності відповідача чи документом, що підтверджує факт накопичення вантажу. Тобто, відповіді на вищевказані питання, які фактично ідентичні з правовою позицією відповідача, викладеної у відзиві на позовну заяву, виходять за межі спеціальних знань та компетенції експерта за спеціальністю економіст. Висновок не містить досліджень з економічних питань, в т.ч. обгрунтованості / необгрунтованості розрахунків збору за зберігання вантажу, тобто обставин, які входять у предмет доказування у даній справі (у висновку експерта міститься в якості прикладу посилання на акти щодо формування маршрутного поїзду N 103047 в жовтні 2022).

При цьому суд зауважує, що при наданні оцінки всім доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи питання щодо доцільності надання правової оцінки іншим доводам сторін, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у цій справі як джерело права.

Наразі суд не вбачає необхідності надавати оцінку решті доводам сторін, оскільки така оцінка не впливає на вказані вище висновки суду щодо відсутності у позивача підстав для нарахування відповідачу плати у вигляді збору за зберігання вантажу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" необґрунтовані, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за його рахунок.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Ежи Гедройця, 5, e-mail: uz@uz.gov.ua; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Південна залізниця" (61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, 7; e-mail: Pz_nasd@lotus.pz.uz.gov.ua; код ЄДРПОУ 40081216) до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1, e-mail: mail@nibulon.ua; код ЄДРПОУ 14291113) про стягнення заборгованості в загальній сумі 76566,24 грн. відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04.11.2024 р.

Суддя Л.М. Ільєва