Рішення

від 28.10.2024 по справі 921/367/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 жовтня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/367/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Коляски І.І.

розглянув матеріали справи

за позовом Керівника Бережанської окружної прокуратури, вул. Пирогова, 5а, м.Бережани, 47500 в інтересах держави в особі: Фонду державного майна України (вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 00032945)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство "Укрриба", вул. Кониського Олександра, 82 А, м. Київ, 04053

до відповідача: Зборівської міської ради, вул. Б. Хмельницького, 24, м. Зборів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47201

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження гідротехнічними спорудами

за участі представників:

прокурора: Осядач Н.А, довіреність №15-29вих-24 від 04.01.2024;

позивача: не прибув;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не прибув;

відповідача: не прибув.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Суть справи: 06.06.2024 через систему "Електронний суд" Керівник Бережанської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Зборівської міської ради, у якій просить усунути перешкоди державі в особі Фонду державного майна України у користуванні та розпорядженні державним майном шляхом:

- скасування державної реєстрації права комунальної власності Погрібецької сільської ради на об`єкт нерухомого майна гідротехнічні споруди за адресою: вул. Бічна, 1, с.Погрібці, Тернопільського району Тернопільської області (реєстраційний номер майна 38895401);

- скасування державної реєстрації права комунальної власності Погрібецької сільської ради на об`єкт нерухомого майна гідротехнічні споруди за адресою: вул. Бічна, 3, с.Погрібці, Тернопільського району Тернопільської області (реєстраційний номер майна 38896780);

- зобов`язання Зборівської міської ради повернути Фонду державного майна України гідротехнічні споруди за адресою: вул. Бічна, 1, с. Погрібці, Тернопільського району Тернопільської області;

- зобов`язання Зборівської міської ради повернути Фонду державного майна України гідротехнічні споруди за адресою: вул. Бічна, 3, с. Погрібці, Тернопільського району Тернопільської області (з урахуванням прийнятих судом заяв про зміну предмету позову в порядку ст. 42, 46 ГПК України б/н від 07.08.2024 (вх. №6310) та про заміну сторони у справі б/н від 07.08.2024 (вх. №6309).

В обґрунтування заявлених вимог вказується про те, що держава в особі відповідного уповноваженого органу є єдиним законним власником гідротехнічних споруд за адресою: вул. Бічна, 1 та вул. Бічна, 3, с. Погрібці, Тернопільського району Тернопільської області, а проведена за Погрібецькою сільською радою реєстрація права комунальної власності на такі споруди є незаконною. Спірні гідротехнічні споруди на даний час перебувають у комунальній власності та фактичному розпорядженні Зборівської міської ради (як правонаступника Погрібецької сільської ради), що створює перешкоди державі в особі уповноваженого державного органу, у здійсненні правомочностей власника.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11 червня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у цій справі на 08 липня 2024 року о 09:05 год. Крім того, суд встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

25.06.2024 від Зборівської міської ради надійшов відзив на позовну заяву (вх.№5044), у якому відповідач навів свої заперечення щодо позову та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, вказує на те, що згідно із рішеннями Виконавчого комітету Погрібецької сільської ради №36 та №37 від 27.09.2012 "Про визнання права власності" визнано право комунальної власності на гідротехнічні споруди, розташовані за адресою: вул. Бічна, 1 та вул. Бічна, 3 в с. Погрібці та проведено державну реєстрацію права власності. Згідно рішення Зборівської міської ради №6 від 22.11.2017 "Про реорганізацію сільських рад, що увійшли до ОТГ" Зборівська міська рада є правонаступником всіх прав та обов`язків реорганізованих сільських рад, в тому числі Погрібецької сільської ради. Таким чином, до Зборівської міської ради перейшли права та обов`язки на майнові права об`єктів нерухомості від Погрібецької сільської ради, в т.ч. на гідротехнічні споруди, розташовані за адресою: вул. Бічна, 1 с. Погрібці та гідротехнічні споруди, розташовані за адресою: вул. Бічна, 3 с.Погрібці, отже, Зборівська міська рада є добросовісним набувачем права власності на дане майно.

01.07.2024 від Бережанської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх.№5234), в якій остання вважає необґрунтованими наведені відповідачем у відзиві заперечення та просить суд врахувати, що добросовісним набувачем є набувач, який не знав і не міг знати, що він придбав майно у особи, яка не мала права це майно відчужувати, чого в даному випадку не відбулося. Просить позовні вимоги керівника Бережанської окружної прокуратури задоволити у повному обсязі

У підготовчому засіданні 08.07.2024 суд, враховуючи неявку позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, у підготовче засідання, відклав підготовче засідання на 05 серпня 2024 року о 10:00 год. без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до п.7 ч.2 ст. 223 ГПК України, про що учасників справи належним чином повідомлено.

Ухвалою суду від 17.07.2024 задоволено заяву представниці третьої особи Державного підприємства "Укрриба" Книш Олени Михайлівни (вх.№5689 від 17.07.2024) про її участь у судовому засіданні 05 серпня 2024 року о 10:00 год. та у всіх інших судових засіданнях у цій справі в режимі відеоконференції.

Також, 17.07.2024 через систему "Електронний суд" від Державного підприємства "Укрриба" надійшли письмові пояснення до позовної заяви (вх. №5682) відповідно до яких третя особа просить суд задоволити позовну заяву керівника Бережанської окружної прокуратури від 05.06.2024 в повному обсязі, у зв`язку із неправомірним використанням відповідачем майна, що призвело до порушення прав держави як власника спірного майна. Просить суд врахувати, що згідно з довідкою, виданою ДП "Укрриба", що міститься в матеріалах справи, станом на 29.03.2023 гідротехнічні споруди, які розташовані за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Погрібці, обліковуються на балансі ДП "Укрриба". Зауважує, що внаслідок незаконного використання гідроспоруд с.Погрібці Тернопільського району Тернопільської області, яке є власністю держави та перебуває на балансі ДП "Укрриба", державний бюджет та балансоутримувач щомісячно недоотримують кошти від використання цього майна.

26.07.2024 через систему "Електронний суд" від Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм надійшло клопотання б/н від 25.07.2024 (вх. №5935) про залучення до участі у справі №921/367/24 в порядку ст. 52 ГПК України правонаступника Держрибагенства Фонду державного майна України. В обґрунтування якого вказував про те, що гідротехнічні споруди Виросного ставу 4 (інв. номер 293) до якого входять: водонапуск (інв. номер 294), водовипуск (інв. номер 295); Виросного ставу 5 (інв. номер 296) до якого входять: водовипуск (інв. номер 297), водонапуск (інв. номер 298), передано ДП "Укрриба" на праві повного господарського відання. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 №910-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" затверджено перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій і пакетів акцій (часток), що належать державі у статутних капіталах господарських товариств, які передаються із сфери управління уповноважених органів управління до сфери управління Фонду державного майна. Згідно Акту приймання-передачі від 07.06.2024, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 №910-р, єдиний майновий комплекс ДП "Укрриба" передано до сфери управління Фонду державного майна України.

У зв`язку із наведеним, у підготовчому засіданні 05 серпня 2024 року судом продовжено строк підготовчого провадження відповідно до ч.3 ст. 177 ГПК України та ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено підготовче засідання на 19 вересня 2024 року об 11:00 год. без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до п.7 ч.2 ст. 223 ГПК України, про що учасників справи належним чином повідомлено.

08.08.2024 від Бережанської окружної прокуратури надійшла заява №52/2-3258ВИХ-24 від 07.08.2024 (вх. №6309) про заміну сторони у справі, а саме позивача, в інтересах якого заявлений даний позов - Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на Фонд державного майна України.

Крім того, 08.08.2024 від Бережанської окружної прокуратури надійшла заява №52/2-3259ВИХ-24 від 07.08.2024 (вх. №6310) про зміну предмету позову.

Ухвалою суду від 19.09.2024 задоволено клопотання Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм б/н від 25.07.2024 (вх. №5935 від 26.07.2024) про залучення до участі у справі правонаступника, а також заяву Бережанської окружної прокуратури №52/2-3258ВИХ-24 від 07.08.2024 (вх. №6309 від 07.08.2024) про заміну сторони (позивача) у справі. Замінено позивача у справі №921/367/24 - Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на його правонаступника - Фонд державного майна України (вул. Генерала Алмазова, 18/9, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 00032945). Також задоволено заяву Бережанської окружної прокуратури №52/2-3259ВИХ-24 від 07.08.2024 (вх. №6310 від 08.08.2024) про зміну предмету позову. Відкладено підготовче засідання на 10:00 год. 07 жовтня 2024 року. Зобов`язано Бережанську окружну прокуратуру надіслати Фонду державного майна України копію позовної заяви з додатками та заяв по суті справи у строк до 25.09.2024, докази чого надати суду. Зобов`язано Зборівську міську раду надіслати Фонду державного майна України, копію відзиву на позов з додатками у строк до 25.09.2024, докази чого надати суду. Запропоновано позивачу - Фонду державного майна України в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

24.09.2024 на адресу суду від Зборівської міської ради на виконання вимог ухвали суду від 19.09.2024 надійшов лист №856/02-21 від 24.09.2024 (вх. №7393) із долученням доказів на підтвердження надіслання Фонду державного майна України відзиву на позовну заяву з додатками.

30.09.2024 через систему "Електронний суд" від Бережанської окружної прокуратури на виконання вимог ухвали суду від 19.09.2024 надійшла заява б/н від 30.09.2024 (вх. №7535) із долученням доказів на підтвердження надіслання позовної заяви та доданих до неї матеріалів Фонду державного майна України.

У підготовчому засіданні 07.10.2024, у відповідності до ст. 185 ГПК України, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив її до судового розгляду по суті на 28 жовтня 2024 року об 11:00 год. без постановлення окремого процесуального документа з зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до п.7 ч.2 ст. 223 ГПК України, про що прокурора повідомлено під розписку, інших учасників справи повідомлено ухвалою суду.

23.10.2024 до господарського суду від Фонду державного майна України, надійшли пояснення щодо позову (вх.№8051 від 23.10.2024), у яких позивач повністю підтримує вимоги, викладені у позові керівника Бережанської окружної прокуратури та серед іншого просить врахувати, що єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Укрриба" було прийнято Фондом до сфери управління на підставі відповідного акта від 07.06.2024 із сфери управління Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 №910-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності". Державне агентство меліорації та рибного господарства України, отримавши у липні 2003 року гідротехнічні споруди - вир. став 4 та вир. став 5 в державне управління, надало до Фонду державного майна України відомості стосовно нерухомого державного майна за реєстраційними номерами 25592421.82.ААЕЖАЖ650 та 25592421.82.ААЕЖАЖ651 за місцем знаходження: Тернопільська область Тернопільський район с. Погрібці та класифікаційним угрупуванням: "2152.5 - Дамби, греблі, загати та інші водозахисні насипні споруди" відповідно до Класифікатора державного майна (наказ Фонду державного майна України від 15.03.2006 №461), яке перебуває на балансі ДП "Укрриба", суб`єкт управління - Державне агентство меліорації та рибного господарства України. На підставі вказаного, відповідно до Законів України "Про управління об`єктами державної власності", "Про Фонд державного майна України", постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 №467 "Про затвердження Положення про Єдиний реєстр об`єктів державної власності" Фондом державного майна України майно за реєстраційними номерами 25592421.82.ААЕЖАЖ650 та 25592421.82.ААЕЖАЖ651 включено до Єдиного реєстру об`єктів державної власності. Таким чином, з моменту затвердження Акту приймання-передачі від 25.07.2003 і по даний час гідротехнічні споруди - вир. став 4 та вир. став 5 не втрачали статусу державного майна. Рішення уповноваженого державного органу щодо передачі вищевказаних гідротехнічних споруд з державної до комунальної власності не приймалося. Відтак, держава, в особі відповідного уповноваженого державного органу, з моменту отримання вказаних гідроспоруд від ВАТ "Тернопільський облрибкомбінат", була їх єдиним законним власником та залишається ним і на даний час. А оформленням права комунальної власності на гідротехнічні споруди по вул. Бічна, 1 та по вул. Бічна, 3, в с.Погрібці Тернопільського району Тернопільської області, які фактично є державною власністю, суттєво порушуються майнові права та інтереси держави, оскільки держава в особі відповідно уповноваженого державного органу позбавлена можливості вільно користуватися та розпоряджатися вказаними гідротехнічними спорудами, отримувати економічну вигоду від такого розпорядження. До того ж, набуття Погрібецькою сільською радою у комунальну власність спірних гідротехнічних споруд створило передумови для протиправного набуття у комунальну власність землі під такими спорудами, чим грубо порушено норми законодавства та інтереси держави.

Позивач також просить визнати поважними причини пропуску процесуальних строків для подання пояснень та поновити їх, з огляду на наведені у поясненнях обставини.

В судове засідання 28.10.2024 прибула представниця прокуратури та повністю підтримала заявлені вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив (вх.№5234 від 01.07.2024) та з урахуванням заяв Бережанської окружної прокуратури (вх. №6309 від 07.08.2024) про заміну сторони (позивача) у справі, (вх. №6310 від 08.08.2024) про зміну предмету позову, посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.

Представник позивача - Фонду державного майна України, в судове засідання 28.10.2024 не прибув, хоча про дату, час та місце проведення останній повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 28.10.2024 судом розглянуто клопотання Фонду державного майна України та поновлено відповідно до ст.119 ГПК України процесуальний строк для подання письмових пояснень Фонду державного майна України (вх.№8052 від 23.10.2024) з долученням таких до матеріалів справи, без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до п.7 ч.2 ст. 223 ГПК України.

Представник відповідача в підготовче засідання 28.10.2024 також не прибув. Поряд з цим, згідно з наявними в матеріалах справи клопотаннями №686/02-21 від 02.08.2024 (вх.№6167 від 05.08.2024) та №831/02-21 від 18.09.2024 (вх. №7251 від 18.09.2024) Зборівська міська рада щодо заявлених позовних вимог заперечує та просить суд розглянути справу без участі представника міської ради.

Представниця третьої особи Книш О.М., клопотання якої щодо проведення усіх судових засіданнях в режимі відеоконференції задоволено ухвалою суду від 17.07.2024, на відеозв`язок не вийшла.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом враховано, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення цієї справи по суті, а неявка у судове засідання належним чином повідомлених представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду цієї справи по суті.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Під час розгляду справи судом заслухано позицію представника Бережанської окружної прокуратури та досліджено докази, що містяться в матеріалах справи.

28 жовтня 2024 року справу розглянуто по суті та, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника прокуратури, судом встановлено наступне.

Як вказується у позовній заяві, відповідно до спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 №126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд" (далі - наказ) до сфери управління Міністерства аграрної політики України передано гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов`язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, зазначених у Додатку.

Пунктом 2 наказу передбачено, що таке майно передається на баланс державного підприємства "Укрриба".

Згідно Переліку господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, майно (гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов`язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів цих товариств та не підлягає приватизації) яких передається на баланс Державного підприємства "Укрриба, що є додатком до вище зазначеного наказу, таким підприємством по Тернопільській області визначено ВАТ "Тернопільський облрибкомбінат".

Згідно протоколу засідання комісії з питання передачі об`єктів державної власності, що не увійшли до статутного фонду ВАТ "Тернопільський облрибкомбінат" на баланс ДП "Укрриба" №1 від 03.07.2003, комісією вирішено майно, зазначене у додатках №1, №2, №3 до акту приймання-передачі передати з балансу ВАТ "Тернопільський облрибкомбінат" на баланс ДП "Укрриба".

Додаток №2 до акту приймання-передачі містить перелік гідротехнічних споруд в межах Тернопільської області, які не увійшли до статутного фонду ВАТ "Тернопільський облрибкомбінат", та передаються на баланс ДП "Укрриба", але за своїм технічним станом не можуть використовуватись для рибогосподарської діяльності, в тому числі у вказаному переліку є гідротехнічні споруди філії "Плотича": вир. став 4 балансовою вартістю - 20 320,90 грн, водонапуск - 11 263,98 грн, водовипуск - 3182,22 грн, а також вир. став 5 балансовою вартістю - 39 022,86 грн, водовипуск - 3592,28 грн, водонапуск - 4935,9 грн.

Вказаний акт приймання-передачі із додатками затверджено наказом Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України №192 від 25.07.2003 "Про затвердження акту прийому-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ "Тернопільський облрибокомбінат", на баланс ДП "Укрриба".

Згідно п. 1 вказаного наказу, зазначене в Акті майно закріплено за ДП "Укрриба" на праві повного господарського відання.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" суб`єктами управління об`єктами державної власності, зокрема, є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об`єктами державної власності.

Держрибагентство відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 895, (зі змінами), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, продовольчого забезпечення, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.

Згідно із підпунктом 16 пункту 12 вказаного Положення, Голова Держрибагентства утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи, організації, затверджує положення про них (їх статути), в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, виконує в межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери управління Держрибагентства.

З урахуванням викладеного, за твердженнями Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, гідротехнічні споруди, які не увійшли до статутного фонду господарського товариства ВАТ "Тернопільський облрибокомбінат", які належать до сфери управління Держрибагентства, було передано на баланс ДП "Укрриба", яке на той час належало до сфери управління Держрибагентства та останньому підпорядковувалось

Згідно з довідкою ДП "Укрриба" №06-04/35 від 29.03.2023, вир.став 4 (інвентарний номер 293) та вир.став 5 (інвентарний номер 296) розташовані за адресою: Тернопільська область Тернопільський район с. Погрібці та їх реєстрові номери 25592421.82.ААЕЖАЖ650 та 25592421.82.ААЕЖАЖ651 відповідно та обліковується на балансі ДП "Укрриба".

Також, із інформації ДП "Укрриба" за вих. №11-04/79 від 26.06.2023, наданої на запит Бережанської окружної прокуратури, вбачається, що гідротехнічні споруди виросний став 4 та виросний став 5 розташовані на водному об`єкті на території Зборівської територіальної громади за координатами карти Google: 49.642668, 25.141775, 49.639622, 25.143477. До виросного ставу 4 (інв. номер 293) входять: водонапуск (інв.номер 294), водовипуск (інв.номер 295), до виросного ставу 5 (інв.номер 296) входять: водовипуск (інв. номер 297) та водонапуск (інв.номер 298).

Як вказує прокурор, Державне агентство меліорації та рибного господарства України, отримавши у липні 2003 року гідротехнічні споруди вир. став 4 та вир. став 5 в державне управління, надало до Фонду державного майна України відомості стосовно нерухомого державного майна за реєстраційними номерами 25592421.82.ААЕЖАЖ650 та 25592421.82.ААЕЖАЖ651 за місцем знаходження: Тернопільська область Тернопільський район с.Погрібці та класифікаційним угрупуванням: "2152.5 Дамби, греблі, загати та інші водозахисні насипні споруди" відповідно до Класифікатора державного майна (наказ Фонду державного майна України від 15.03.2006 №461), яке перебуває на балансі ДП "Укрриба", суб`єкт управління Державне агентство меліорації та рибного господарства України. На підставі вказаного, відповідно до Закону України "Про управління об`єктами державної власності", "Про Фонд державного майна України", постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 № 467 "Про затвердження Положення про Єдиний реєстр об`єктів державної власності" Фондом державного майна України майно за реєстраційними номерами 25592421.82.ААЕЖАЖ650 та 25592421.82.ААЕЖАЖ651 включено до Єдиного реєстру об`єктів державної власності.

Як вбачається із Витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, наданого Фондом державного майна України листом за вих. 10-62- 26551 від 13.10.2023, майно за реєстраційними номерами 25592421.82.ААЕЖАЖ650 (вир. став 4) та 25592421.82.ААЕЖАЖ651 (вир.став 5), яке не увійшло до статутного фонду ВАТ "Тернопільський облрибкомбінат" знаходиться у філії Плотича. Згідно Витягу вказане майно є державним, перебуває на балансі ДП "Укрриба", суб`єкт управління Державне агентство України з розвитку меліорації та рибного господарства України.

Таким чином, як вказується у позовній заяві, з моменту затвердження Акту приймання-передачі від 25.07.2003 і по даний час гідротехнічні споруди вир. став 4 та вир.став 5 не втрачали статусу державного майна. Рішення уповноваженого державного органу щодо передачі вищевказаних гідротехнічних споруд з державної до комунальної власності не приймалося. Відтак, держава, в особі відповідно уповноваженого державного органу, з моменту отримання вказаних гідроспоруд від ВАТ "Тернопільський облрибкомбінат", була їх єдиним законним власником та залишається ним і на даний час.

Водночас прокуратурою з`ясовано, що Погрібецькою сільською радою, на території якої знаходяться гідротехнічні споруди вир. став 4 та вир. став 5, у вересні 2012 року прийнято рішення про визнання права комунальної власності на останні.

Так, згідно із рішенням виконавчого комітету Погрібецької сільської ради Зборівського району (теперішнього Тернопільського району) Тернопільської області від 27.09.2012 №36 "Про визнання права власності" визнано право комунальної власності на гідротехнічні споруди по вул. Бічній, 1 в с.Погрібці за Погрібецькою сільською радою.

Також, згідно із рішенням виконавчого комітету Погрібецької сільської ради Зборівського району (теперішнього Тернопільського району) Тернопільської області від 27.09.2012 №37 "Про визнання права власності" визнано право комунальної власності на гідротехнічні споруди по вул. Бічній, 3 в с. Погрібці за Погрібецькою сільською радою.

На підставі вказаних рішень Зборівським районним бюро технічної інвентаризації 28.12.2012 проведено державну реєстрацію права власності Погрібецької сільської ради на вищевказані гідротехнічні споруди по вул. Бічна, 1 та вул. Бічна, 3 в с.Погрібці Зборівського району Тернопільської області, видано останній відповідні Свідоцтва про право власності на вказане нерухоме майно.

Надалі, відповідно до рішення Зборівської міської ради №6 від 22.11.2017 розпочато процедуру реорганізації ряду сільських рад Зборівського району, в тому числі Погрібецької сільської ради, шляхом приєднання до Зборівської міської ради (п. 1.10).

Згідно з п.2 вказаного рішення, Зборівська міська рада є правонаступником прав та обов`язків реорганізованих сільських ради, в т.ч. Погрібецької сільської ради.

Відповідно до пп. 4 п. 6-1 Розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 8 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту.

На підставі вказаного рішення, а також наведених законодавчих норм, до Зборівської міської ради перейшли права та обов`язки від Погрібецької сільської ради, в тому числі майнові права на об`єкти нерухомості, які належали на праві власності Погрібецькій сільській раді.

Рішенням Зборівської міської ради № 3734 від 20.05.2020 "Про затвердження Реєстру майна, яке перебуває у комунальній власності Зборівської міської об`єднаної територіальної громади Зборівського району Тернопільської області" затверджено Реєстр майна, яке перебуває у комунальній власності Зборівської міської територіальної громади Зборівського району Тернопільської області. Згідно вказаного Реєстру, у комунальній власності Зборівської міської територіальної громади Зборівського району Тернопільської області перебувають гідротехнічні споруди за адресою: вул. Бічна,1 с. Погрібці та вул. Бічна, 3 в с.Погрібці (позиції 700 та 701 Реєстру).

Із інформації Зборівської міської ради (лист вих. №65/02-21 від 24.01.2023) вбачається, що земельні ділянки з розташованими на них водними об`єктами, які знаходяться за координатами карти Google: 49.642668, 25.141775, 49.639622, 25.143477 (вул. Бічна, 1 та вул. Бічна, 3 в с.Погрібці Тернопільського району) перебувають у комунальній власності Зборівської міської ради. Гідротехнічні споруди перебувають у власності Зборівської ТГ. Вказане також підтверджується відповідними інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також, як зазначає прокурор, ДП "Укрриба" з метою встановлення наявності та стану ввіреного майна гідротехнічних споруд по Тернопільській області щорічно проводилася їх інвентаризація, в тому числі спірних гідротехнічних споруд вир. ставу 4 та вир.ставу 5. За результатами таких інвентаризацій не було встановлено факту вибуття із державної власності спірних гідротехнічних споруд.

Так, зокрема із інвентаризаційного опису №УР-000146/5 основних засобів від 10.12.2020 №30-ВД та інвентаризаційного опису №УР-0000147/1 основних засобів від 14.12.2021 № 39-ВД вбачається, що вир.став 4 та вир.став 5 обліковуються по бухгалтерському обліку ДП "Укрриба".

З урахуванням вищенаведених обставин прокурор стверджує, що проведена за Погрібецькою сільською радою реєстрація права комунальної власності на спірні гідроспоруди є незаконною, оскільки проведена без жодної правової підстави, всупереч інтересам держави та відома уповноваженого державного органу. Спірні гідротехнічні споруди станом на даний час перебувають у комунальній власності, а відтак у фактичному розпорядженні Зборівської міської ради, що створює перешкоди їх дійсному власнику державі, в особі відповідного уповноваженого державного органу, у здійсненні правомочностей власника.

Вищенаведені обставини слугували підставою для звернення із цим позовом з метою усунення перешкод державі в особі уповноваженого органу у реалізації її прав як власника гідротехнічних споруд, розташованих по вул. Бічна, 1 та вул. Бічна, 3 в с.Погрібці Тернопільського району Тернопільської області.

Під час розгляду цієї справи судом також з`ясовано таке.

Порядок безоплатної передачі об`єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна, інших державних органів, які відповідно до законодавства здійснюють функції з управління державним майном, об`єднань підприємств, яким делеговано функції з управління майном підприємств і організацій, заснованих на державній власності, Національної академії наук, галузевих академій наук, інших установ та організацій, яким державне майно передано у безоплатне користування, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій, визначено Положенням про передачу об`єктів права державної та комунальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482 (далі - Положення).

Відповідно до п.10 Положення, передача оформляється актом приймання-передачі за формою згідно з додатком до Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об`єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об`єктів у державну власність, затвердженого цією постановою. Акт складається у чотирьох примірниках, підписується головою і членами комісії та затверджується органом, який створив комісію. Право на управління об`єктом передачі виникає з дати затвердження органом, який створив комісію акта приймання-передачі, a орган уповноважений управляти державним майном, що здійснював управління об`єктом, або самоврядна організація втрачає таке право.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 №910-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" затверджено перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій і пакетів акцій (часток), що належать державі у статутних капіталах господарських товариств, які передаються із сфери управління уповноважених органів управління до сфери управління Фонду державного майна.

На виконання зазначеного розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 №910-р єдиний майновий комплекс ДП "Укрриба" передано до сфери управління Фонду державного майна України, про що 07.06.2024 затверджено відповідний Акт приймання-передачі.

Враховуючи вищевикладене, з дати затвердження акта приймання-передачі, у Фонду державного майна України виникло право на управління Державним підприємством "Укрриба".

Таким чином, після затвердження Акту приймання-передачі єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Укрриба" 07.06.2024, спірні гідротехнічні споруди по вул.Бічна,1 та вул. Бічна, 3 в с.Погрібці, Тернопільського району, і надалі залишилися державною власністю, однак відбулася зміна органу, уповноваженого на управління ними. На даний час таким уповноваженим органом є Фонд державного майна України.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором у цій справі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді регулюється ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною 3 якої передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.

Частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт З мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім: з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме, відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вказує прокурор, у випадку оформлення права комунальної власності на гідротехнічні споруди по вул. Бічна, 1 та по вул. Бічна,3 в с. Погрібці Тернопільського району Тернопільської області, які фактично є державною власністю, суттєво порушуються майнові права та інтереси держави, оскільки держава в особі відповідно упоноваженого державного органу позбавлена можливості вільно користуватися та розпоряджатися вказаними гідротехнічними спорудами, отримувати економічну вигоду від такого розпорядження.

Крім того, дотримання всіма суб`єктами права встановленого законодавством порядку набуття та відчуження майна беззаперечно становить інтерес держави.

Також набуття Погрібецькою сільською радою у комунальну власність спірних гідротехнічних споруд створило передумови для протиправного набуття у комунальну власність землі під такими спорудами, чим грубо порушено норми законодавства та інтереси держави.

Таким чином, в даному випадку звернення прокурора до суду спрямоване на захист майнових та економічних інтересів держави, усунення факту протиправного позбавлення держави права власності на об`єкти нерухомого майна, надання їй можливості в особі відповідно уповноважених державних органів повноцінно здійснювати правомочності власника.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження або у разі відсутності такого органу.

У постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №906/506/18, від 11.04.2019 у справі №904/583/18, від 13.02.2019 у справі №914/225/18, від 21.05.2019 у справі №921/31/18.

Згідно висновку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема: повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

У ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність - об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Статтею 1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" (надалі Закон) встановлено, що управління об`єктами державної власності здійснюється Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом.

Відповідно до ст. 3 Закону об`єктами управління державної власності є: майно, яке передане державним комерційним підприємствам установам та організаціям; державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій.

Статтею 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" до суб`єктів управління об`єктами державної власності віднесено, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об`єктами державної власності.

Статтею 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.5 ст. 22 Господарського кодексу України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Відповідно до ч.4 ст. 55 ГК України суб`єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах.

Згідно з ч.3 ст. 73 ГК України майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Відповідно до ч.2 ст. 134 ГК України власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання.

Статтею 136 ГК України передбачено, що право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ГК України управління об`єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб`єкти.

Прокуратурою встановлено, що гідротехнічні споруди вир.став 4 та вир. став 5 (філія Плотича), які не увійшли до статутного фонду ВАТ "Тернопільський облрибкомбінат", передано до сфери управління Міністерства аграрної політики України відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 № 126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд".

На той час у складі Міністерства аграрної політики України діяв Державний департамент рибного господарства (Укрдержрибгосп), як урядовий орган державного управління, утворений постановою Кабінету Міністрів України №1226 від 05.03.2000.

Згідно з п.26 Положення про Державний департамент рибного господарства, затвердженого вказаною постановою Кабінету міністрів України та чинного на момент отримання Мінагрополітики спірних гідроспоруд, Укрдержрибгосп здійснював відповідно до законодавства в межах повноважень, наданих Мінагрополітики, функції з управління об`єктами державної власності, віднесеними до сфери управління Мінагрополітики, частками, що належать державі у майні господарських товариств, та майном, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств.

Таким чином, безпосереднім державним органом, до сфери управління якого перейшли спірні гідроспоруди та яким здійснювалося є управління ними, став Державний департамент рибного господарства Міністерства аграрної політики.

В подальшому Державним департаментом рибного господарства Міністерства аграрної політики України, як уповноваженим органом, вказані гідроспоруди передано на баланс ДП "Укрриба" на праві повного господарського відання (наказ №192 від 25.07.2003). Однак держава в особі Державного департаменту рибного господарства, передавши спірні гідроспоруди на баланс ДП "Укрриба" та закріпивши за ним право повного господарського відання ними, ніяким чином не втратила своїх повноважень як власника майна.

Така передача прав, відповідно до ч.3 ст. 73 ГК України, є формою управління державним майном.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1523 від 02.11.2006 "Про утворення Державного комітету рибного господарства України" утворено Державний комітет рибного господарства України як центральний орган виконавчої влади, який є правонаступником Міністерства аграрної політики з питань рибного господарства.

Указом Президента України від 09.12.2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державний комітет рибного господарства України реорганізовано у Державне агентство рибного господарства України як центральний орган виконавчої влади України. Постановою Кабінету Міністрів України №539 від 29.05.2021 Державне агентство рибного господарства України перейменовано на Державне агентство меліорації та рибного господарства України. Постановою Кабінету Міністрів України №1057 від 06.10.2023 Державне агентство меліорації та рибного господарства України перейменовано на Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

Згідно з п. 1 Положення про Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, продовольчого забезпечення, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.

Підпунктом 67 п.4 Положення передбачено, що Держрибагентство здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери управління Держрибагентства.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 5-2 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об`єктами державної власності, відповідно до покладених на нього завдань у сфері управління об`єктами державної власності, у тому числі віднесено здійснення методологічного та, у межах власних повноважень, нормативно- правове забезпечення питань управління об`єктами державної власності, зокрема щодо інвентаризації та обліку державної власності, оцінки ефективності управління об`єктами державної власності, захисту майнових прав держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об`єктами державної власності, виконує функції органу управління стосовно об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління.

Статтею 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" до повноважень уповноважених органів управління віднесено: ведення обліку об`єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснення контроль за ефективним використанням та збереженням таких об`єктів (п.1); надання орендодавцям об`єктів державної власності згоди на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі (п. 30).

В даному випадку прокурором пред`явлено цей позов в інтересах держави в особі Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм як державного органу, який здійснює від імені держави повноваження власника спірного майна гідротехнічних споруд по вул. Бічна, 1 та по вул. Бічна, 3 в с.Погрібці Тернопільського району, оскільки Держрибагенством, як уповноваженим органом державної влади, відповідні заходи, направлені на захист майнових інтересів держави у виниклих спірних правовідносинах, не вжито.

До позовної заяви прокурором долучені докази листування з Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм з приводу отримання інформації стосовно вжиття заходів з метою усунення перешкод в користуванні та повернення у державну власність гідротехнічних споруд: Вир.став 4 (інвентарний номер 293, реєстраційний номер 25592421.82.ААЕЖАЖ650 (вир. став 4) та Вир.став 5 (інвентарний номер 296, реєстраційний номер 525592421.82.ААЕЖАЖ651), що розташовані за межами населеного пункту с. Погрібці Тернопільського району Тернопільської області, якщо так, то надати відповідні підтверджуючі документи (лист №52/1-1637ВИХ-24 від 18.04.2024).

У відповідь на звернення прокуратури Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм листом №1476-24 від 20.05.2024 повідомило, що ДП "Укрриба" листом від 13.02.2024 №07-04/16 інформувало Бережанську окружну прокуратуру щодо вжиття заходів стосовно скасування державної реєстрації права комунальної власності за Погрібецькою сільською радою на вищезазначені гідротехнічні споруди та зверталося з проханням здійснити відповідно до вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру" заходи представницького характеру задля захисту законних інтересів держави.

Враховуючи вищевикладене, а також неналежність здійснення захисту інтересів держави компетентним державним органом у спірних правовідносинах Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, суд вважає достатньо обґрунтованою зі сторони прокурора наявність підстав для представництва в суді інтересів держави відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" шляхом звернення до суду в інтересах держави з цією позовною заявою.

Однак надалі, оскільки в процесі розгляду цієї справи відбулася зміна органу, уповноваженого на управління спірними гідротехнічними спорудами по вул. Бічна, 1 та вул. Бічна, 3 в с.Погрібці, Тернопільського району, судом здійснено заміну позивача на його правонаступника - Фонд державного майна України.

Оцінивши подані докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Частиною 1 ст. 167 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ч. 1 ст. 170 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ст. ст. 317, 319 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно зі ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ч.1 ст. 13 Конституції України).

Держава Україна відповідно до ч. 2 ст. 2 ЦК України є учасником цивільних відносин та має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ст. 15 ЦК України).

Відповідно до ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

За приписами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Усі підстави виникнення права власності можна поділити на первісні і похідні способи. В основу цього поділу може бути покладено критерій волі (коли визначальне значення має воля на виникнення права власності, її відсутність) та критерій правонаступництва (коли значення має наявність або відсутність правонаступництва при виникненні права власності).

Первісними вважаються такі способи набуття права власності, за яких право власності на річ виникає вперше або незалежно від волі попереднього власника. Похідні способи характеризуються тим, що право власності переходить від однієї особи до іншої (правонаступництво) та виникає внаслідок взаємного волевиявлення цих осіб.

Приписами статей 331, 334, 335, 345 ЦК України передбачено, що право власності набувається на новостворене майно, безхазяйну річ, в порядку договірних відносин та у разі приватизації державного майна, або майна, що перебуває у комунальній власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про аквакультуру" гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", передача об`єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України щодо об`єктів, визначених у абзацах другому, третьому, п`ятому частини першої статті 2 цього Закону (крім нерухомого майна, призначеного виключно для розміщення дошкільних навчальних закладів).

Абзацом 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" передбачено, що об`єктами передачі згідно з цим Законом є нерухоме майно, у тому числі об`єкти незавершеного будівництва.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", суб`єктом управління об`єктами державної власності є Фонд державного майна України.

Згідно ст. 7 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", Фонд державного майна України відповідно до законодавства, щодо нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного державного майна погоджує (приймає) рішення про передачу об`єктів державної власності в комунальну власність.

Таким чином, право комунальної власності на нерухоме майно може виникнути у територіальної громади у разі, якщо це майно є новоствореним, визнане у законному порядку безхазяйним, передане органу місцевого самоврядування на підставі договору чи відповідно до Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності".

Як стверджує прокурор, посилаючись на долучені до матеріалів справи докази, право власності на спірні гідротехнічні споруди, які в процесі приватизації не увійшли до статутного фонду ВАТ "Тернопільський облрибкомбінат", належить державі в особі відповідного уповноваженого державного органу та не вибувало з її власності.

Вказане майно, у відповідності до вимог законодавства, зареєстровано у Єдиному реєстрі об`єктів державної власності, який формується та ведеться Фондом державного майна України (Витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна долучено до листа Фонду державного майна України №10-62-26551 від 13.10.2023).

В матеріалах справи відсутні докази вчинення уповноваженим державним органом правочинів щодо відчуження чи передачі вказаного майна у комунальну власність, як і відсутні докази передачі спірних гідротехнічних споруд у комунальну власність на підставі вимог Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності".

Також відсутні докази того, що вказане майно було створено чи придбано Погрібецькою сільською радою у встановленому законом порядку.

При цьому, суд погоджується із доводами прокурора про те, що розташування спірних гідротехнічних споруд на території Погрібецької сільської ради не є правовою підставою для визнання на них права комунальної власності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Враховуючи вищевикладене, з матеріалів справи не вбачається наявності в Погрібецької сільської ради підстав, визначених ст. ст. 331, 334, 335, 345 ЦК України, ч. 2 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" для визнання за собою права власності на гідротехнічні споруди вир. став 4, що по вул. Бічна, 1 в с. Погрібці, та вир. став 5, що по вул. Бічна, 3 в с. Погрібці Тернопільського району Тернопільської області.

Такі підстави також не зазначені і в рішеннях Виконавчого комітету Погрібецької сільської ради №36 та №37 від 27.09.2012, прийнятих за результатами розгляду матеріалів комісії по обстеженню гідроспоруд в селі Погрібці.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Як вказує прокурор, держава є власником спірних гідротехнічних споруд, а відповідач чинить перешкоди державі у реалізації вказаного права.

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Як визначає Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 у справі №676/58/17-ц, спосіб захисту права чи інтересу може бути визначено як вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи результату, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

При цьому спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

У постанові від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20)).

У свою чергу, обрання неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 (пункт 148).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (стаття 391 ЦК України). Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Слід зазначити, що наведена стаття унормовує захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, констатує, що право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Відповідно до цієї статті, власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном.

Негаторний позов це вимога власника про усунення перешкод. Тобто, негаторний позов подається з метою усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, для припинення неправомірних дій, не пов`язаних з порушенням володіння. Негаторний позов може вчинятися тоді, коли майно не вибуває з володіння власника, а саме при порушенні насамперед таких правомочностей власника як користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують право позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем дій, що перешкоджають позивачу використовувати належні йому права, позадоговірний характер наявних між сторонами правовідносин.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до майна та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц звертає увагу, що володіння як фактичний стан слід відрізняти від права володіння. Зокрема, права володіння, користування та розпоряджання майном належать власнику майна (частина перша статті 317 Цивільного кодексу України), незалежно від того, є він фактичним володільцем чи ні. Тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість така особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем такого майна, але не набуває права володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Отже, володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння, якщо воно існує, неправомірним (незаконним) бути не може.

Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого перебуває річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Подібний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі №926/3881/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №924/1220/17.

У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №910/13356/17 суд зробив висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Якщо ж на час подання позову порушення припинилися, то й відпадає підстава для пред`явлення негаторного позову.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 27.05.2015 у справі №6-92цс15, передбачений ст. 391 ЦК України спосіб захисту - усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном, підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником майна, і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем.

Відповідно до положень ст. ст. 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача.

За змістом ст. 391 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном, що не пов`язані з позбавленням володіння, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі. У зв`язку із цим тривалість порушення права не перешкоджає задоволенню такої вимоги судом.

Таким чином до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення. Аналогічні висновки висвітлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц.

Як вбачається з матеріалів справи, прокуратурою встановлено, що на даний час держава в особі відповідного уповноваженого державного органу Фонду державного майна, є власником спірного майна гідротехнічних споруд по вул. Бічна, 1 та по вул. Бічна, 3 в с.Погрібці Тернопільського району Тернопільської області з підстави, передбаченої законом. Вказане майно на підставах, передбачених чинним законодавством, з державної власності не вибувало. При цьому, відсутність запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію права державної власності на спірне майно не свідчить про те, що спірні гідротехнічні споруди не є державною власністю. Держава є їх власником у силу положень ст. 141 ГК України, Закону України "Про управління об`єктами державної власності". Також статус спірних гідротехнічних споруд як державного майна підтверджується витягом з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, наданого Фондом державного майна України листом за вих. № 26551 від 13.10.2023.

Поряд з цим, держава в особі уповноваженого органу не має можливості розпоряджатися своїм майном гідротехнічними спорудами по вул. Бічній, 1 та 3 в с.Погрібці Тернопільського району Тернопільської області, оскільки на даний час вони перебувають у користуванні та розпорядженні Зборівської міської ради.

При цьому, проведена державна реєстрація права комунальної власності Погрібецької сільської ради на гідротехнічні споруди по вул. Бічна, 1 та по вул. Бічна, 3 в с. Погрібці Тернопільського району, за відсутності для цього правових підстав, позбавляє державу можливості реалізації своїх правомочностей як їх власника.

З урахування наведеного, суд погоджується із доводами прокуратури про те, що позовна вимога про усунення перешкод державі в особі відповідного уповноваженого державного органу у користуванні та розпорядженні спірними гідроспорудами без вимоги скасування права комунальної власності на них не буде ефективним способом захисту порушених інтересів держави.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції з 05.10.2023), у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому п.1 ч. 7 ст. 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про: скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №354/397/17.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності (пункт 123 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №914/2350/18 (914/608/20)).

Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази набуття Погрібецькою сільською радою, правонаступником якої є відповідач, права комунальної власності на спірні гідротехнічні споруди. Обставина щодо належності такого майна до державної власності відповідачем не оспорюється.

Поряд з цим, згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №379449251 та №379449459 від 21.05.2024) встановлено, що право комунальної власності на гідротехнічні споруди по вул. Бічна, 1 та по вул. Бічна, 3 в с. Погрібці Тернопільського району Тернопільської області зареєстровано за Погрібецькою сільською радою (правонаступником якої є Зборівська міська рада), тоді як власником останніх є саме держава в особі уповноваженого органу.

Факт існування реєстрації права власності на майно за особою на підставі документів, які не підтверджують існування у неї відповідного речового права, суперечить самій суті державної реєстрації прав, позаяк правопорядок не може визнавати і підтверджувати право власності, якого не існує (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.08.2023 у cправі №911/30/22).

За таких обставин, реєстрація права комунальної власності на такі гідротехнічні споруди позбавляє державу можливості реалізації своїх правомочностей як власника.

Таким чином, суд констатує, що аргументи, наведені Бережанською окружною прокуратурою знаходять своє підтвердження у матеріалах справи та не спростовані відповідачем.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст.74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Верховний Суд у наведених справах наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Верховний Суд зазначив, що одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені Бережанською окружною прокуратурою вимоги є обґрунтовані поданими доказами та підлягають задоволенню.

В свою чергу, відповідач наведені у позовній заяві обставини у встановленому порядку не спростував.

Щодо заперечень Зборівської міської ради про те, що остання є добросовісним набувачем, оскільки до неї як правонаступника Погрібецької сільської ради перейшли відповідні права на гідротехнічні споруди, то слід зазначити, що добросовісним набувачем є набувач, який не знав і не міг знати, що він придбав майно у особи, яка не мала права це майно відчужувати, в даних правовідносинах відчуження майна не відбувалося.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Судові витрати.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 9689,60 грн, з урахуванням ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", оскільки позовну заяву подано в електронній формі.

Керуючись статтями 7, 13, 53, 73, 74, 76-79, 86, 129, 183, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Усунути перешкоди державі в особі Фонду державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945, м.Київ, 01133, вул. Генерала Алмазова, 18/9) у користуванні та розпорядженні державним майном шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності Погрібецької сільської ради на об`єкт нерухомого майна гідротехнічні споруди за адресою: вул. Бічна, 1, с.Погрібці, Тернопільського району Тернопільської області (реєстраційний номер майна 38895401);

3. Усунути перешкоди державі в особі Фонду державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945, м.Київ, 01133 вул.Генерала Алмазова, 18/9) у користуванні та розпорядженні державним майном шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності Погрібецької сільської ради на об`єкт нерухомого майна гідротехнічні споруди за адресою: вул. Бічна, 3, с.Погрібці, Тернопільського району Тернопільської області (реєстраційний номер майна 38896780).

4. Усунути перешкоди державі у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом зобов`язання Зборівської міської ради (код ЄДРПОУ 04058410) повернути Фонду державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945, м.Київ, 01133 вул.Генерала Алмазова, 18/9) гідротехнічні споруди за адресою: вул. Бічна, 1, с. Погрібці, Тернопільського району Тернопільської області.

5. Усунути перешкоди державі у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом зобов`язання Зборівської міської ради (код ЄДРПОУ 04058410) повернути Фонду державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945, м.Київ, 01133, вул.Генерала Алмазова, 18/9) гідротехнічні споруди за адресою: вул. Бічна, 3, с. Погрібці, Тернопільського району Тернопільської області.

6. Стягнути зі Зборівської міської ради (вул. Б.Хмельницького, 24, м. Зборів, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04058410) на користь Тернопільської обласної прокуратури (м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4, код ЄДРПОУ 02910098) судовий збір в сумі 9689 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн 60 коп., який перерахувати на р/р UA 498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910098, КЕКВ 2800.

7. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

8. Копію рішення направити сторонам у справі відповідно до положень ч.5 ст. 6 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 06.11.2024.

Суддя Н.В. Охотницька