Рішення

від 06.11.2024 по справі 363/4729/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06.11.2024 Справа № 363/4729/24

РІШЕННЯ

Іменем України

06 листопада 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючої суддіДьоміної О.П., за участі секретаря Ходасевич Д.К., розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

18.09.2024 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_3 в якому просила стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки від отримуваних доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, а також покласти судові витрати на відповідачку. В обґрунтування позову зазначала, що позивачка є опікуном дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини ОСОБА_3 , рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 06.06.2024 року (справа №363/1987/24) позбавлена батьківських прав. Позивачка вказує, що дитина проживає разом з нею, рідною тіткою, та перебуває на її утриманні. Мати дитини не виконує свого обов`язку щодо утримання дитини, не забезпечує матеріально та не надає матеріальної допомоги, а тому вона і була змушена звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 03.10.2024 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання на 06.11.2024 року.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, при цьому надала до суду заяву в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явилась, при цьому надала до суду заяву в якій розгляд справи просила провести за її відсутності, щодо позовних вимог не заперечувала та просила їх задовольнити.

Відповідачка в судове засідання теж не з`явилась, при цьому надіслала на електронну адресу суду заяву, в якій просила розгляд справи провести за її відсутності, позовні вимоги визнала в повному обсязі та не заперечувала щодо їх задоволення.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи суд враховує положення ч. 1 ст. 223 ЦПК України, згідно якого неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, а також наявність в матеріалах справи заяв всіх учасників провадження щодо розгляду справи за їх відсутності.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України - у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї письмові докази, суд приходить до наступного:

Так, зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.04.2015 року судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_2 . Батьками дитини у свідоцтві зазначені: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (відповідачка у справі).

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області у справі за №363/1987/24 від 06.06.2024 року позбавлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо її малолітньої дитини сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням виконавчого комітету Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області за №1425 від 20.08.2024 року надано малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Рішенням виконавчого комітету Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області за №1427 від 20.08.2024 року: встановлено опіку над малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитиною, позбавленою батьківського піклування; призначено опікуном над малолітнім - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (рідна тітка), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; покладено на ОСОБА_1 відповідальність за життя, здоров`я, фізичний та психологічний розвиток дитини; закріплено за малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житло за адресою: АДРЕСА_1 , в якому він зареєстрований та має право користування та призначено ОСОБА_1 відповідальною за збереження житла, на яке малолітній ОСОБА_2 має право користування.

Як вбачається зі змісту акту за №62 обстеження умов проживання, який затверджено начальником служби у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради 17.09.2024 року, та проведено на підставі плану з метою обстеження умов проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , житло розміщене на 1 поверсі одноповерхового будинку, що складається з 3 кімнат, кухні та коридору. До будинку підведені газопостачання, водопостачання та електропостачання. Кімнати світлі, чисті, просторі, будинок облаштовано достатньою кількістю меблів та побутовою технікою. Для Єгора виділена окрема кімнати у якій є письмовий стіл, ліжко, шафа, комп`ютер, наявні дитячі речі та ігри. Стосунки в сім`ї дружні, сповнені взаєморозумінням та повагою. Для дитини створено належні умови для повноцінного розвитку, навчання та проживання. Опікун в повній мірі виконує покладені на неї обов`язки.

З витягів з реєстру територіальної громади від 17.09.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстровані і проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Зі змісту позову вбачається, що матір дитини не виконує свого обов`язку щодо утримання дитини, не забезпечує сина матеріально та не надає йому матеріальної допомоги.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Стаття 27 Конвенції про права дитини вказує на те, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За приписами ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» - кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За нормою ч. 2 ст. 166 СК України - особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Разом з цим, при розгляді справи про позбавлення відповідачки батьківських прав, рішення суду про стягнення аліментів не ухвалено з об`єктивних причин, обґрунтування чого наведено у мотивувальній частині зазначеного вище рішення, дослідженого судом.

Частинами 8-9 ст. 7 СК України встановлено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

За приписами ч. 2 ст. 18 СК України - суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.

За змістом ч. ч. 2-3, 5 ст. 150 СК України - батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України - батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За приписами ч. 3 ст. 181 СК України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України - розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Стаття 183 СК України вказує на те, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України - аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Зі змісту ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року слідує, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року за №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що наразі дитина проживає разом зі своєю тіткою ОСОБА_1 , яка є опікуном дитини, та перебуває на її утриманні, на відповідачку, як на матір покладено обов`язок щодо утримання і матеріального забезпечення своєї дитини, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки аліментів на утримання дитини.

Судом встановлено, що днем пред`явлення позову про стягнення аліментів на утримання дитини є 18.09.2024 року.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає, що позов про стягнення аліментів на утримання дитини підлягає задоволенню.

Окрім того, суд зауважує, що якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В той же час, відповідно до ч. 6ст. 141 ЦПК України- якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3 ч. 1ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»- позивачі у справах за позовами щодо стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору. Судом встановлено, що у зв`язку з розглядом цієї справи позивачкою судових витрат понесено не було, а відтак з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК Українисуд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.3,15,84,109,110,112,180,182,184 СК України, ст. ст.10,12,141,265,281, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради про стягнення аліментів (в порядку ст. 167 СК України) - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, а саме 18.09.2024 року і, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судові витрати у розмірі 1211, 20 гривень.

Відповідно дост. 430 ЦПК Українидопустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради, код ЄДРПОУ: 44031242, адреса: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, вул. Свято-Покровська, 171.

Головуюча суддя О.П. Дьоміна