МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" жовтня 2024 р. Справа №370/2538/23
Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., із секретарями Гребінською Н.П., Хоменко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду у смт Макарів Київської області цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и в:
05.10.2023 року ОСОБА_1 , (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі - відповідач) про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову позивач вказав, що 04 травня 2020 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду майстра лісу Державного підприємства «Макарівське лісове господарство», що підтверджується копією наказу № 84-к від 30.12.2022 року та записом у трудовій книжці.
02 січня 2023 року вказане Державне підприємство реорганізоване у філію «Макарівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». Наказ Державного лісового агентства України № 937 від 28.10.2022 року.
05 вересня 2023 року наказом № 194/к, що підписаний головним лісничим філії «Макарівське лісове господарство» Романом Совою, майстер лісу ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП за систематичне невиконання останнім без поважних причин обов`язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадовою інструкцією (п 2.7 Інструкції) за допущення самовільної рубки дерев у кварталі № 39 виділі 14 Макарівського лісництва.
Вказаний наказ про звільнення та власне саму процедуру звільнення з роботи вважає незаконним, оскільки відбулася із грубими порушеннями Конституції України та трудового законодавства.
Незаконне звільнення ОСОБА_1 з роботи стало наслідком безпідставного та необґрунтованого притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани наказом № 101/к від 31.05.2023 року та наказом № 104/к від 06.06.2023 року.
Щодо Наказу № 101/к від 31.05.2023 року вказав наступне.
17 травня 2023 року комісією від центрального офісу ДП «Ліси України» було проведено перевірку стану ведення господарських справ у деяких кварталах Макарівського лісництва, в тому числі і в кварталі № 36 виділі № 11, який закріплений за майстром лісу ОСОБА_1 .
В результаті перевірки було виявлено та зафіксовано факт несанкціонованої вирубки 36 дерев різної породи набагато більшого діаметру, ніж ті що були передбачені санітарною вирубкою меншого діаметру, хоча жодних дій комісією, направлених на фіксацію вказаної незаконної вирубки, встановлення та притягнення винних осіб до відповідальності (повідомлення правоохоронних органів і т.д.) вчинено не було.
У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив що того дня 17.05.2023 року він як майстер лісу не проводив вирубку дерев у виявленому місці, а вказані порушення допущені не з його вини, оскільки вирубку дерев в тому місці проводив і контролював лісничий Макарівського лісництва ОСОБА_2 , який і не допускав ОСОБА_1 до контролю за вказаною вирубкою, так як ОСОБА_3 хотів зрізати не обліковану деревину яку в подальшому продати для особистого збагачення, а ОСОБА_1 йому повідомив, що не буде приймати в цьому участь.
Однак, незважаючи на відсутність об`єктивних та достовірних даних про наявність у діях чи рішеннях ОСОБА_1 порушень посадових обов`язків, 31 травня 2023 року протиправним наказом № 101/к останньому було оголошено догану за порушення трудової дисципліни неналежне виконання п 2.3 посадової інструкції майстра лісу (участь у відводах і таксації лісосік, огляд місць рубок).
При цьому у вказаному протиправному наказі ніяким чином не конкретизовано в чому полягають порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 , а лише визначено загальними формулюваннями зі змісту яких не вбачається, в чому безпосередньо, у діях чи бездіяльності ОСОБА_1 є склад дисциплінарного проступку.
Щодо Наказу № 104/к від 06.06.2023 року вказав наступне.
26 травня 2023 року, близько 16 години, до ОСОБА_1 зателефонував лісничий Макарівського лісництва ОСОБА_4 та повідомив, що протягом цього дня, на території лісництва була пожежа, а ОСОБА_5 на дану пожежу не відреагував і для надання допомоги колегам не прибув. При цьому ОСОБА_3 звинуватив ОСОБА_1 в ухиленні від виконання своїх основних завдань майстра лісу, що є порушенням посадової інструкції майстра лісу за що передбачена дисциплінарна відповідальність у вигляді догани.
У своїх поясненнях щодо пред`явленого порушення посадової інструкції ОСОБА_1 зазначив, що про пожежу йому не було відомо, оскільки пожежа відбулася на території зовсім іншого кварталу лісу, який не перебуває у межах відповідальності і контролю ОСОБА_1 . Крім того, в процесі спілкування з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запитав у останнього, де саме сталась пожежа та куди йому їхати, на що ОСОБА_8 сказав зателефонувати старшому майстру лісу ОСОБА_9 , який введе його в курс справи. Зателефонувавши Криволапу, останній повідомив ОСОБА_1 про те, що незначна пожежа сталась в 14 кварталі Макарівського лісництва (який не відноситься до зони відповідальності ОСОБА_1 ) і на даний час вказана пожежа локалізована та погашена, а тому їхати ОСОБА_1 для допомоги немає сенсу.
Однак, незважаючи на відсутність об`єктивних та достовірних даних про наявність у діях чи рішеннях ОСОБА_1 порушень посадових обов`язків, 06.06.2023 року протиправним наказом № 104/к йому було оголошено чергову догану за ухилення від виконання основного завдання майстра лісу, охорони, збереження, відновлення та збільшення лісових багатств на довіреній йому території державного лісового фонду, яке виразилося у відмові від виконання доручення лісничого, щодо гасіння пожежі у лісництві у пожежонебезпечний період.
При цьому у вказаному протиправному наказі ніяким чином не конкретизовано в чому полягають порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 , а лише визначено загальними формулюваннями зі змісту яких не вбачається, в чому безпосередньо, у діях чи бездіяльності ОСОБА_1 є склад дисциплінарного проступку.
Окрім того пожежа відбувалася на ділянці лісу, яка не закріплена за ОСОБА_1 , а розташована у іншому місці і перебуває під контролем і відповідальністю зовсім іншого майстра лісу. На момент розмови лісничого ОСОБА_8 та ОСОБА_5 щодо пожежі, вона вже була ліквідована наявними на той час на ділянці пожежі силами Підприємства.
Таким чином обидва попередні накази про оголошення догани ОСОБА_1 видані необґрунтовано, із порушенням норм матеріального та процесуального трудового права. Тому і звільнення з роботи ОСОБА_10 проведено упереджено та незаконно.
На підтвердження,або жспростування вказанихтверджень,28.09.2023року доФілії «Макарівськелісове господарство»ДП «ЛісиУкраїни» булонаправлено адвокатськийзапит (вх. № 11-07/702 від 28.09.2023 року) з метою отримання інформації на належним чином завірених документів, зокрема матеріалів службового розслідування, які стали підставою для оголошення доган ОСОБА_1 відповідно до наказу №101/к від 31.05.2023 року та наказу № 104/к від 06.06.2023 року.
Відповідно до відповіді Філії «Макарівське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 02.10.2023 року, вих. № 11-07/578-23 позивач вважає, що будь-якої інформації та копії підтверджуючих документів, які стали підставою для оголошення доган ОСОБА_1 відповідно до наказу №101/к від 31.05.2023 року та наказу № 104/к від 06.06.2023 року надано не було, що ще раз підтверджує необґрунтованість вказаних наказів, як таких що видані із порушенням норм матеріального та процесуального трудового права.
Щодо наказу № 194/к від 05.09.2023 року про звільнення його з роботи вказав наступне.
Відповідно до наказу № 194/к від 05.09.2023 року ОСОБА_1 , майстра лісу Макарівського лісництва, було звільнено з 05 вересня 2023 року, відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП, за систематичне невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього посадовою інструкцією (а саме за допущення самовільної рубки дерев кварталі 39 виділі 14 Макарівського лісництва, що є порушенням п.2.7. посадової інструкції), правил внутрішнього трудового розпорядку.
Підставою для звільнення слугували: рапорт головного лісничого ОСОБА_11 від 30.08.2023 року; рапорт провідного інженера з охорони і захисту лісу ОСОБА_12 від 30.08.2023 року; рапорт провідного інженера лісового господарства ОСОБА_13 від 30.08.2023 року; пояснення лісничого Макарівського лісництва ОСОБА_14 від 30.08.2023 року; пояснення старшого майстра ОСОБА_15 від 30.08.2023 року; акт про відсутність на робочому місці від 30.08.2023 року; акт огляду місць вчинення правопорушення лісового законодавства від 30.08.2023 року; пояснення ОСОБА_1 від 05.09.2023 року.
У своїхпоясненнях,наданих 05.09.2023року ОСОБА_1 пояснював,що напротязі всіхробочих днів,до днявиявлення незаконноїпорубки трьохсиро ростучихдерева породи«Сосна» будь-якихзвуків працюючоїбензопили вмісцях,де невідбувалась рубкавідповідно долісорубних квитків,та безпосередньов місцівиявлення незаконноїпорубки,не чув.Вивезення незаконнозрубаної деревиниз довіреногойому обходуне відбувалось.Крім того,зрізані деревау кількостітрьох колод,знаходились намісці,що можесвідчити проте,що ОСОБА_1 таким чиномнамагається хтосьпідставити,адже дійснодеревина буласвіжо зрізана,а неподалікпрацювали бригади,які фактичномають прямепідпорядкування лісничому ОСОБА_16 ,і якіза йоговказівкою моглиспеціально зрізативказані тридерева,так як ОСОБА_3 ,вже давнохотів звільнити ОСОБА_1 ,так якостанній відмовляєтьсявиконувати йогоявно злочиннінакази,пов`язані зкрадіжками деревини.Щодо відсутності30та 31серпня 2023року наробочому місці, ОСОБА_1 пояснив,що 30.08.2023року,до 14години вінзнаходився насвоєму робочомумісці,а самеробив відводиу кварталі38відділ 14,коли йомустало зле,а самевідчув печінняв областігрудей,а томувін поїхавдодому.По приїздуза місцемпроживання,в ньогопаморочилося вголові,а томувін випившитаблеток,ліг відпочиватита заснув.Прокинувся вжеблизько 06години ранку31.08.2023року відтого,що йомуставало щегірше,а томузібрався,та поїхавдо МакарівськоїЦРЛ,де йомубуло встановленодіагноз ІХС,синдром напругиФК IIступеня,призначено амбулаторнелікування тавідкрито лікарняний,про що ОСОБА_1 був повідомленийлісничий ОСОБА_17 .Наявність захворюванняу ОСОБА_1 підтверджується записами в медичній карті амбулаторного хворого.
Крім того, вказав, що існує ще один наказ №194/к від 05.09.2023 року відповідно до якого ОСОБА_1 , майстра лісу Макарівського лісництва, звільнено з 05 вересня 2023 року, відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, посадовою інструкцією і правилами внутрішнього розпорядку, та за допущення самовільної рубки дерев кварталі 39 виділі 14 Макарівського лісництва, що спричинило фінансові збитки для підприємства та відсутність на робочому місці більше 3 годин без пояснення причини відсутності, не виконання посадової інструкції, п.2.7., наявність догани від 30.05.2023 року наказ №101/к, та догани від 06.06.2023 року наказ №104/к. Підставами для звільнення слугували матеріали вказані вище.
Тобто, незважаючи на відсутність об`єктивних та достовірних даних про наявність у діях чи рішеннях ОСОБА_1 порушень посадових обов`язків, 05.09.2023 року протиправним наказом № 194/к його було звільнено чи то за систематичне невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього посадовою інструкцією (а саме за допущення самовільної рубки дерев кварталі 39 виділі 14 Макарівського лісництва, що є порушенням п.2.7. посадової інструкції), правил внутрішнього трудового розпорядку, чи то за систематичне невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, посадовою інструкцією і правилами внутрішнього розпорядку, та за допущення самовільної рубки дерев кварталі 39 виділі 14 Макарівського лісництва, що спричинило фінансові збитки для підприємства та відсутність на робочому місці більше 3 годин без пояснення причини відсутності, не виконання посадової інструкції, п.2.7., наявність догани від 30.05.2023 року наказ №101/к, та догани від 06.06.2023 року наказ №104/к. Обидва накази за №194/к від 05.09.2023 року, з різним формулюванням підстав для звільнення були видані ОСОБА_1 в день звільнення на руки.
При цьому у вказаному протиправному наказі ніяким чином не конкретизовано в чому полягають порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 , а лише визначено загальними формулюваннями зі змісту яких не вбачається, в чому безпосередньо, у діях чи бездіяльності ОСОБА_1 є склад дисциплінарного проступку, який став саме підставою для звільнення.
Вважає, що дані факти свідчать про упереджене ставлення Відповідача до Позивача і повне небажання встановити об`єктивні обставини чи були відповідні систематичні невиконання з боку Позивача без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, посадовою інструкцією і правилами внутрішнього трудового розпорядку чи ні.
Враховуючи наведене, позивач просив: визнати незаконним наказ № 194/к від 05.09.2023 року головного лісничого філії «Макарівське лісове господарство» ДП «Ліси України» Романа Сови про звільнення майстра лісу Макарівського лісництва ОСОБА_1 ; поновити його, ОСОБА_1 , на роботі в Філії «Макарівське лісове господарство» ДП «Ліси України» з дати звільнення на посаді майстра лісу; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі.
Ухвалою суду від 06.10.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
28.11.2023 року від відповідача до суду надійшов відзив, який прийнятий судом та приєднаний до матеріалів справи. У відзиві відповідач заперечуючи викладені позивачем обставини, вважає позовні вимоги необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню, оскільки у відповідача були законні підстави для звільнення позивача з роботи.
Ухвалою суду від 13.03.2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 29.04.2024 року.
Судовий розгляд справи призначався неодноразово.
У судовому засіданні 04.06.2024 року допитаний свідок ОСОБА_18 пояснив, що з ОСОБА_1 знайомий, разом працювали в Макарівському лісництві. Щодо наказу про оголошення догани від 31.05.23, то оббивали ділянку ліса на наступний рік, тобто відмічали ділянки, які мають бути вирубані на наступний рік, прохідна чи санітарна рубка. Нас було три людини. ОСОБА_5 був з молотком. Третій ОСОБА_19 , старший майстер. Зробили отвод ділянок і здали «перечетку» - обліковий документ щодо відведення під рубку щодо дерев, які підлягають рубці. Облік дерев вів я. ОСОБА_1 і ОСОБА_20 клеймили дерева, ставили мітки. По закінченню документи здавали ОСОБА_21 , як старшому майстру, потім він звітує помічнику лісничого, потім передаються документи на лісництво. Працювали разом як ланка, розподілу обов`язків не було, мінялися, хто що робить. Яким чином з`явилися зайві пні не знаю. Це не мій обхід, зробили відвод, поїхав додому. Щодо самовільної рубки 13.08.2023 не мої квартали, ОСОБА_1 та ОСОБА_22 . Потім мені прийшла маленька заробітна плата. Запитав лісничого щодо розміру заробітної плати. Сказав, що приїжджав перевіряючий та виявив, що неправильно зробили відвід лісу, знайшов на ділянці 36 зайвих дерев, а саме пнів, тому отримав догану. Не знав про оголошення догани, доки не отримав заробітну плату. При перевірці не був присутній, з наказом не ознайомлювався, з матеріалами перевірки також не ознайомлювали. Пояснення надавав 17.05.2023, вже після отримання зменшеної заробітної плати. Крім зазначених пояснень, інших пояснень не надавав. Через 4 місяці догану зняли. Наказ про догану не оскаржував. Звільнений з січня 2024 року. Щодо пожежі у травні 2023 році, перебував у відпустці, зателефонували, повідомили, що ліс горить, поїхав на пожежу. Під час пожежі можуть зателефонувати поза межами робочого часу, в пожежонебезпечний період зобов`язаний їхати, повинен попереджати старшого, що десь від`їхав. Чи був ОСОБА_1 на пожежі не бачив.
У судовому засіданні 13.09.2024 року допитаний свідок ОСОБА_23 пояснив, що із позивачем знайомий, разом працювали у філії ДП Макарівське лісове господарство. Була внутрішня перевірка, виявили порушення, виявлено порушення, дала догана, а далі звільнення. Працював у філії з 04.01.2023 по 03.10.2023. Щоб зробити санітарну рубку проводиться обстеження, після обстеження викликається лісопатолог і і він затверджує, що ця ділянка дійсно потребує вирубки. Після того як лісопатолог затверджує ділянку до проведення заходів, складається ланка до якої входять майстри і вони виходять на ділянку, підготовляють її до рубки. Після цього до помічника лісничого подається пакет документів. Клеймо за конкретною особою не закріплюється, хто за нього відповідальний не визначається. Йдуть три працівники. Коли бачимо, що дерево потребує рубки. Перший працівник визначив, поміряв, інша особа записує у відомість, третя особа робить відмітку, третій б`є клеймо. Працівники можуть мінятися щодо того, хто і що робить. Клеймо не закріплюється за конкретною особою, воно знаходиться у них цілодобово. Під час перевірки внутрішньою безпекою було виявлено, що виявили розбіжності на ділянці на 34-36 дерев більше на вирубку. Внутрішня безпека доповіла директору, група осіб, що робила відвід отримали догани, в тому числі і свідок. Щодо пожеж в пожежнонебезпечний період: лісничий повідомляє директора відповідного структурного підрозділу про виявлення пожежі у відповідному кварталі. Якщо майстер виявив лісову пожежу, то доповідає лісничому, потім викликаються пожежні для гасіння готується трактор. Потім майстер доповідає щодо обстановки, кількості людей та техніки, які необхідно залучити. Залучаються люди, які знаходяться найближче до ділянки, де пожежа. 26.05.2023 трапилася пожежа 14 квартал 11 виділ, не дільниця ОСОБА_1 , але він знаходився найближче до цієї ділянки. Як лісничий зателефонував директору, головному лісничому, пожежну станцію. На цій пожежі був особисто, з`ясовував, де ОСОБА_1 , сказали, що його не було, він не приїхав. Щодо обов`язків лісничого та майстрів у пожежонебезпечний період мають не відлучатися територіально від дільниці. Лісничий має знати хто і де знаходиться, щоб якнайскоріше зреагувати на пожежу. Телефонував ОСОБА_1 , він повідомив, що виїжджає. Щодо самовільної рубки виявленої 30.08.2023, рейдова група у складі спеціалістів, головного інженера, які рейдово їздять та контролюють. Під час наради зателефонували, повідомили, що рейдова група виявила ці порушення, на ділянці закріплений за ОСОБА_1 . Рейдова група викликала поліцію, також поїхав на місце виявленого порушення. Телефонували ОСОБА_1 , він не відповідав. Щодо перевірок таксувань, то по місцю результати відведення ніхто не перевіряє. Перевірка проводиться 2 рази на рік, сезонно.
За виявленим фактами порушень має проводитися службове розслідування, чи ознайомлювався з висновком за наслідками такої перевірки не пам`ятає.
В подальшому у судовому засіданні 13.09.2024 року оголошено перерву до 18.10.2024 року.
У судовому засіданні 18.10.2024 року позивач та його представники ОСОБА_24 та ОСОБА_25 позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_26 проти задоволення позовних вимог заперечила, просила відмовити у їх задоволенні.
Вислухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.
04 травня 2020 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду майстра лісу Державного підприємства «Макарівське лісове господарство», що підтверджується копією наказу № 84-к від 30.12.2022 року та записом у трудовій книжці (а.с. 14, 39-40).
02 січня 2023 року вказане Державне підприємство реорганізоване у філію «Макарівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». Наказ Державного лісового агентства України № 937 від 28.10.2022 року.
Наказом філії «Макарівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» № 101/к від 31.05.2023 року майстру лісу Макарівського лісництва ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни (неналежне виконання посадових обов`язків, а саме порушення п. 2.3 участь у відводах і таксації лісосік, огляд місць рубок) (а.с. 29-30).
Наказом філії «Макарівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» № 104/к від 06.06.2023 року майстру лісу Макарівського лісництва ОСОБА_1 оголошено догану за ухилення від виконання основного завдання майстра лісу, охорони, збереження, своєчасне відновлення та збільшення лісових багатств на довіреній йому території державного лісового фонду, а саме відмова від виконання доручення лісничого, щодо гасіння пожежі в лісництві, в пожежонебезпечний період (а.с. 31).
05 вересня 2023 року наказом № 194/к, що підписаний головним лісничим філії «Макарівське лісове господарство» ДП «Ліси України» Романом Совою, майстер лісу ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП за систематичне невиконання останнім без поважних причин обов`язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадовою інструкцією (п 2.7 Інструкції) за допущення самовільної рубки дерев у кварталі № 39 виділі 14 Макарівського лісництва (а.с. 32-33).
З вказаним наказом про звільнення позивач ознайомлений 05.09.2023 року, про що міститься відмітка на ньому, а також відмітка про непогодження з наказом.
Окрім того, в матеріалах справи міститься ще один наказ № 194/к від 05 вересня 2023 року в якому внесені додаткові відомості. В графі «з наказом ознайомлений __ ОСОБА_27 » підпис позивача відсутній (а.с. 34-35).
02.01.2023 року директором філії «Макарівське лісове господарство» ДП «Ліси України» Максимом Шестаком затверджено посадову інструкцію майстра лісу Макарівського лісництва, з якою позивач ознайомлений 02.01.2023 року (а.с. 41-48).
Витягом із наказу №5/к від 02.01.2023 року філії «Макарівське лісове господарство» ДП «Ліси України» за для виконання посадових обов`язків майстра лісу Макарівського лісництва, закріплено лісовий майстерський обхід Макарівського лісництва за майстром лісу ОСОБА_1 майстерський обхід № 6 (а.с. 49).
Так, процедуру звільнення з роботи позивач вважає незаконною, оскільки вона відбулася із грубими порушеннями Конституції України та трудового законодавства.
Щодо наказу № 101/к від 31.05.2023 року про оголошення догани позивач вказав наступне.
17 травня 2023 року комісією від центрального офісу ДП «Ліси України» було проведено перевірку стану ведення господарських справ у деяких кварталах Макарівського лісництва, в тому числі і в кварталі № 36 виділі № 11, який закріплений за майстром лісу ОСОБА_1 .
В результаті перевірки було виявлено та зафіксовано факт несанкціонованої вирубки 36 дерев різної породи набагато більшого діаметру, ніж ті що були передбачені санітарною вирубкою меншого діаметру, хоча жодних дій комісією, направлених на фіксацію вказаної незаконної вирубки, встановлення та притягнення винних осіб до відповідальності (повідомлення правоохоронних органів і т.д.) вчинено не було.
У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив що того дня 17.05.2023 року він як майстер лісу не проводив вирубку дерев у виявленому місці, а вказані порушення допущені не з його вини, оскільки вирубку дерев в тому місці проводив і контролював лісничий Макарівського лісництва ОСОБА_2 , який і не допускав ОСОБА_1 до контролю за вказаною вирубкою, так як ОСОБА_3 хотів зрізати не обліковану деревину яку в подальшому продати для особистого збагачення, а ОСОБА_1 йому повідомив, що не буде приймати в цьому участь.
Однак, незважаючи на відсутність об`єктивних та достовірних даних про наявність у діях чи рішеннях ОСОБА_1 порушень посадових обов`язків, 31 травня 2023 року наказом № 101/к останньому було оголошено догану за порушення трудової дисципліни неналежне виконання п 2.3 посадової інструкції майстра лісу (участь у відводах і таксації лісосік, огляд місць рубок).
При цьому, у вказаному наказі ніяким чином не конкретизовано в чому полягають порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 , а лише визначено загальними формулюваннями зі змісту яких не вбачається, в чому безпосередньо, у діях чи бездіяльності ОСОБА_1 є склад дисциплінарного проступку.
Щодо наказу № 104/к від 06.06.2023 року про оголошення догани позивач вказав наступне.
26 травня 2023 року, близько 16 години, до ОСОБА_1 зателефонував лісничий Макарівського лісництва ОСОБА_4 та повідомив, що протягом цього дня, на території лісництва була пожежа, а ОСОБА_5 на дану пожежу не відреагував і для надання допомоги колегам не прибув. При цьому ОСОБА_3 звинуватив ОСОБА_1 в ухиленні від виконання своїх основних завдань майстра лісу, що є порушенням посадової інструкції майстра лісу за що передбачена дисциплінарна відповідальність у вигляді догани.
У своїх поясненнях щодо пред`явленого порушення посадової інструкції ОСОБА_1 зазначив, що про пожежу йому не було відомо, оскільки пожежа відбулася на території зовсім іншого кварталу лісу, який не перебуває у межах відповідальності і контролю ОСОБА_1 . Крім того, в процесі спілкування з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запитав у останнього, де саме сталась пожежа та куди йому їхати, на що ОСОБА_8 сказав зателефонувати старшому майстру лісу ОСОБА_9 , який введе його в курс справи. Зателефонувавши Криволапу, останній повідомив ОСОБА_1 про те, що незначна пожежа сталась в 14 кварталі Макарівського лісництва (який не відноситься до зони відповідальності ОСОБА_1 ) і на даний час вказана пожежа локалізована та погашена, а тому їхати ОСОБА_1 для допомоги немає сенсу.
Однак, незважаючи на відсутність об`єктивних та достовірних даних про наявність у діях чи рішеннях ОСОБА_1 порушень посадових обов`язків, 06.06.2023 року наказом № 104/к йому було оголошено чергову догану за ухилення від виконання основного завдання майстра лісу, охорони, збереження, відновлення та збільшення лісових багатств на довіреній йому території державного лісового фонду, яке виразилося у відмові від виконання доручення лісничого, щодо гасіння пожежі у лісництві у пожежонебезпечний період.
При цьому, у вказаному наказі ніяким чином не конкретизовано в чому полягають порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 , а лише визначено загальними формулюваннями зі змісту яких не вбачається, в чому безпосередньо, у діях чи бездіяльності ОСОБА_1 є склад дисциплінарного проступку.
Окрім того, позивач посилався на те, що пожежа відбувалася на ділянці лісу, яка не закріплена за ОСОБА_1 , а розташована у іншому місці і перебуває під контролем і відповідальністю зовсім іншого майстра лісу. На момент розмови лісничого ОСОБА_8 та ОСОБА_5 щодо пожежі, вона вже була ліквідована наявними на той час на ділянці пожежі силами Підприємства.
Таким чином на переконання позивача обидва попередні накази про оголошення догани ОСОБА_1 видані необґрунтовано, із порушенням норм матеріального та процесуального трудового права. Тому і звільнення з роботи ОСОБА_10 проведено упереджено та незаконно.
На підтвердження,або жспростування вказанихтверджень,28.09.2023року доФілії «Макарівськелісове господарство»ДП «ЛісиУкраїни» булонаправлено адвокатськийзапит (вх. № 11-07/702 від 28.09.2023 року) з метою отримання інформації на належним чином завірених документів, зокрема матеріалів службового розслідування, які стали підставою для оголошення доган ОСОБА_1 відповідно до наказу №101/к від 31.05.2023 року та наказу № 104/к від 06.06.2023 року (а.с. 36-37).
Відповідно до відповіді Філії «Макарівське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 02.10.2023 року, вих. № 11-07/578-23 на адвокатський запит відповідачем надано наступні документи:
Наказ №84-к від 30.12.2022 року про зарахування у штат ОСОБА_1 ;
Посадова інструкція майстра лісу філії «Макарівське лісове господарство» ДП «Ліси України»;
Витяг із наказу №5/к від 02.01.2023 про закріплення дільниць;
Наказ про звільнення ОСОБА_28 №194/к від 05.09.2023;
Рапорт головного лісничого ОСОБА_11 від 30.08.2023 року;
Рапорт провідного інженера з охорони і захисту лісу ОСОБА_12 від 30.08.2023;
Рапорт провідного інженера лісового господарства ОСОБА_13 від 30.08.2023 року;
Пояснення лісничого Макарівського лісництва ОСОБА_14 від 30.08.2023 року;
Пояснення старшого майстра ОСОБА_15 від 30.08.2023 р.
Акт про відсутність на робочому місці від 30.08.2023 року (скрін дзвінків).
Лист заява філії «Макарівське лісове господарство» ДП «Ліси України» про прийняття матеріалів на розгляд Начальнику поліції Олександру Омельяненку з додатками (копія акта огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 30.08.2023 р.; копія розрахунку шкоди; копія матеріально-грошової оцінки).
Пояснення ОСОБА_1 .
Довідка про те чи є членом профспілки ОСОБА_1 (а.с. 39-64).
На підтвердження своїх доводів викладених у письмових поясненнях, позивач подав до суду копію медичної карти амбулаторного хворого, де він через погіршення стану свого здоров`я звертався за медичною допомогою (а.с. 65-70).
Щодо наказу № 194/к від 05.09.2023 року про звільнення ОСОБА_1 позивач вказав наступне.
Відповідно до наказу № 194/к від 05.09.2023 року ОСОБА_1 , майстра лісу Макарівського лісництва, було звільнено з 05 вересня 2023 року, відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП, за систематичне невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього посадовою інструкцією (а саме за допущення самовільної рубки дерев кварталі 39 виділі 14 Макарівського лісництва, що є порушенням п.2.7. посадової інструкції), правил внутрішнього трудового розпорядку.
Підставою для звільнення слугували: рапорт головного лісничого ОСОБА_11 від 30.08.2023 року; рапорт провідного інженера з охорони і захисту лісу ОСОБА_12 від 30.08.2023 року; рапорт провідного інженера лісового господарства ОСОБА_13 від 30.08.2023 року; пояснення лісничого Макарівського лісництва ОСОБА_14 від 30.08.2023 року; пояснення старшого майстра ОСОБА_15 від 30.08.2023 року; акт про відсутність на робочому місці від 30.08.2023 року; акт огляду місць вчинення правопорушення лісового законодавства від 30.08.2023 року; пояснення ОСОБА_1 від 05.09.2023 року.
У своїх поясненнях, наданих 05.09.2023 року ОСОБА_1 пояснював, що на протязі всіх робочих днів, до дня виявлення незаконної порубки трьох сиро ростучих дерева породи «Сосна» будь-яких звуків працюючої бензопили в місцях, де не відбувалась рубка відповідно до лісорубних квитків, та безпосередньо в місці виявлення незаконної порубки, не чув. Вивезення незаконно зрубаної деревини з довіреного йому обходу не відбувалось. Крім того, зрізані дерева у кількості трьох колод, знаходились на місці, що може свідчити про те, що ОСОБА_1 таким чином намагається хтось підставити, адже дійсно деревина була свіжо зрізана, а неподалік працювали бригади, які фактично мають пряме підпорядкування лісничому ОСОБА_16 , і які за його вказівкою могли спеціально зрізати вказані три дерева, так як ОСОБА_3 , вже давно хотів звільнити ОСОБА_1 , так як останній відмовляється виконувати його явно злочинні накази, пов`язані з крадіжками деревини.
Щодо відсутності30та 31серпня 2023року наробочому місці, ОСОБА_1 пояснив,що 30.08.2023року,до 14години вінзнаходився насвоєму робочомумісці,а самеробив відводиу кварталі38відділ 14,коли йомустало зле,а самевідчув печінняв областігрудей,а томувін поїхавдодому.По приїздуза місцемпроживання,в ньогопаморочилося вголові,а томувін випившитаблеток,ліг відпочиватита заснув.Прокинувся вжеблизько 06години ранку31.08.2023року відтого,що йомуставало щегірше,а томузібрався,та поїхавдо МакарівськоїЦРЛ,де йомубуло встановленодіагноз ІХС,синдром напругиФК IIступеня,призначено амбулаторнелікування тавідкрито лікарняний,про що ОСОБА_1 був повідомленийлісничий ОСОБА_17 .Наявність захворюванняу ОСОБА_1 підтверджується записами в медичній карті амбулаторного хворого.
Крім того, позивач зазначає, що існує ще один наказ №194/к від 05.09.2023 року відповідно до якого ОСОБА_1 , майстра лісу Макарівського лісництва, звільнено з 05 вересня 2023 року, відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, посадовою інструкцією і правилами внутрішнього розпорядку, та за допущення самовільної рубки дерев кварталі 39 виділі 14 Макарівського лісництва, що спричинило фінансові збитки для підприємства та відсутність на робочому місці більше 3 годин без пояснення причини відсутності, не виконання посадової інструкції, п.2.7., наявність догани від 30.05.2023 року наказ №101/к, та догани від 06.06.2023 року наказ №104/к. Підставами для звільнення слугували матеріали вказані вище.
Тобто, незважаючи на відсутність об`єктивних та достовірних даних про наявність у діях чи рішеннях ОСОБА_1 порушень посадових обов`язків, 05.09.2023 року протиправним наказом № 194/к його було звільнено чи то за систематичне невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього посадовою інструкцією (а саме за допущення самовільної рубки дерев кварталі 39 виділі 14 Макарівського лісництва, що є порушенням п.2.7. посадової інструкції), правил внутрішнього трудового розпорядку, чи то за систематичне невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, посадовою інструкцією і правилами внутрішнього розпорядку, та за допущення самовільної рубки дерев кварталі 39 виділі 14 Макарівського лісництва, що спричинило фінансові збитки для підприємства та відсутність на робочому місці більше 3 годин без пояснення причини відсутності, не виконання посадової інструкції, п.2.7., наявність догани від 30.05.2023 року наказ №101/к, та догани від 06.06.2023 року наказ №104/к. Обидва накази за № 194/к від 05.09.2023 року, з різним формулюванням підстав для звільнення були видані ОСОБА_1 в день звільнення на руки.
При цьому позивач вважає, що у вказаному протиправному наказі ніяким чином не конкретизовано в чому полягають порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 , а лише визначено загальними формулюваннями зі змісту яких не вбачається, в чому безпосередньо, у діях чи бездіяльності ОСОБА_1 є склад дисциплінарного проступку, який став саме підставою для звільнення.
Дані факти позивач вважає упередженим ставленням Відповідача до Позивача і повне небажання встановити об`єктивні обставини чи були відповідні систематичні невиконання з боку Позивача без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, посадовою інструкцією і правилами внутрішнього трудового розпорядку чи ні.
Досліджуючи відзив відповідача та додані до нього докази (а.с. 82-171), суд зазначає наступне.
У відзиві відповідач заперечуючи викладені позивачем обставини та додані до нього докази посилався на те, що майстра лісу ОСОБА_1 згідно наказу про звільнення від 194/к від 05.09.2023 було звільнено відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України за правилами якого трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.
Наказ №101/к про оголошення догани від 30.05.2023 (так вказано у відзиві) та наказ №104/к від 06.06.2023 про оголошення догани є чинними, ніким не оспорені та не скасовані, а тому відповідач вважає, що у роботодавця були законні підстави для звільнення даного працівника за п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Щодо Наказу №101/к про оголошення догани від 30.05.2023 (так вказано у відзиві), з яким ОСОБА_27 ознайомлений під підпис відповідач вказав наступне.
Згідно п. 1.4 Посадової інструкції майстра лісу від 02.01.2023, з якою ОСОБА_1 ознайомлений під підпис головним завданням майстра лісу є охорона, збереження, своєчасне відновлення та покращення лісових ресурсів на довіреній йому території державного лісового фонду.
П 1.6. передбачено, що майстер лісу являється матеріально відповідальною особою і несе персональну відповідальність за стан збереження лісових насаджень, лісопродукції, закріпленого за ним інвентаря, матеріальних цінностей тощо.
Розділом 2 посадової інструкції передбачено завдання та обов`язки.
Згідно п. 2.3 до обов`язків віднесено приймати участь, за дорученням лісничого у якісному відводі і таксації лісосік, огляді місць рубок, відповідно до нормативних документів.
Порушення були встановлені згідно Акту № 3/39 перевірки Макарівського лісництва філії «Макарівське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 17.05.2023 складеного представниками Департаменту безпеки встановлено що, лісопродукція на прохідній рубці в кварталі 36 виділ 10 площею 1,5 га та кварталі 36 виділ 11 площею 6,0 га станом на 18.05.2023 була прийнята в об`ємі 141,0910 м3, електронний звіт приймання лісопродукції додається до відзиву.
За матеріалами відводів в кварталі 36 виділ 10 на площі 1,5 га по головній породі сосна звичайна відведено 316 дерев. Під час переліку виявлено 189 пнів та 165 дерев які стоять на корені. Різниця між матеріалами відводів та натурним переліком становить 38 дерев які стоять на корені.
Згідно Акту усунення виявлених недоліків Департаментом безпеки в Макарівському лісництві філії «Макарівське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 19.05.2023 (копія додається до відзиву).
Згідно даного акту Старшому майстру ОСОБА_29 оголошено догану.
З п. 2 висновків акту вбачається, що догани оголошено майстрам: ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 та попереджено про те, що при повторному порушенні будуть звільнені з посад.
Відповідач вказав, що оголошена догана саме за порушення участі у відводах і таксації лісосік, огляду місць рубок, а не за незаконну вирубку дерев як вважає Позивач.
Згідно рапорту лісничого ОСОБА_14 на ім`я директора, встановлено що ланка лісової охорони яка проводила відвід прохідної рубки на 2023 рік у складі в тому числі майстра ОСОБА_1 халатно віднеслися до вказаного господарського заходу, у зв`язку з чим було виявлено порушення (неякісний відвід) 17.05.2023 внутрішньою безпекою ДП «Ліси України». Враховуючи наведене просив застосувати дисциплінарне покарання до причетних осіб.
До рапорту долучені пояснення причетних осіб.
Таким чином, оголошену догану відповідач вважає цілком правомірною, а поясненнями майстра лісу ОСОБА_1 та його позицією у позовній заяві жодним чином не спростовуються порушення зазначені в догані, акті внутрішньої безпеки ДП «Ліси України», рапорті лісничого.
Щодо наказу «Про оголошення догани» від 06.06.2023 №104/к, з яким ОСОБА_27 ознайомлений під підпис від 06.06.2023 відповідач вказав наступне.
Згідно п. 2.7 посадової інструкції обов`язками майстра лісу є забезпечувати охорону лісів від самовільних рубок, лісових пожеж, диких тварин на відтворювальних дільницях в зоні діяльності майстерського обходу.
Згідно п.п. д, е, є п. 3 розділу 6 майстер лісу зобов`язаний:
організовувати і приймати участь в ліквідації лісових пожеж;
у пожежно-небезпечний період повідомити лісничого, відповідального чергового або іншу посадову особу лісництва про місце свого перебування у післяробочий період, вихідні і неробочі дні.
в разі виявлення лісових пожеж у вихідний та неробочий час (вихідні, святкові дні) вжити заходів по встановленню точного місця пожежі та організації робіт по її ліквідації та гасінню.
Згідно п. 6.4 майстер лісу відповідає за протипожежний стан території по закінченню ліквідації лісової пожежі.
Наказом філії «Макарівське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 10.03.2023 № 63 «Про початок пожежонебезпечного періоду» оголошено з 16 березня 2023 року в лісових масивах філії «Макарівське лісове господарство» ДП «Ліси України» розпочатим пожежонебезпечний період.
Наказано лісовій охороні в пожежонебезпечний період цілодобово бути на зв`язку, для оперативного реагування на спалахи лісових пожеж, їх локалізації та ліквідації наслідків пожежі.
Таким чином,враховуючи вищенаведеніпосадові обов`язкимайстра лісувідмова відвиконання дорученнялісничого щодогасіння пожежів лісництві в пожежонебезпечний період є грубим порушенням основного обов`язку майстра лісу.
Згідно рапорту лісничого ОСОБА_14 зазначено, що 26.05.2023 о 18.55 год. йому було повідомлено про пожежу у лісовому масиві в 14 кварталі 11 виділі Макарівського лісництва, зателефонував ОСОБА_31 , який територіально перебував у найближчій відстані від загоряння, останній повідомив що прибуває на місце пожежі. Прибувши на місце виявив що майстра лісу немає на місці локалізації пожежі.
Оскільки ОСОБА_27 не повідомив його що не виїздить на пожежу, а це в свою чергу впливало на оперативність і ефективність пожежі, що загрожувало її розповсюдженню, просив застосувати до ОСОБА_33 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Згідно пояснень старшого майстра лісу ОСОБА_34 зазначається, що ОСОБА_1 не виїхав на місце пожежі та не приймав участі у локалізації не зважаючи на те, що пожежа відбувалася на суміжній з його кварталом території і він мав виїхати на гасіння.
У майстра лісу ОСОБА_28 також були відібрані пояснення в яких він зазначає, що зателефонував старшому майстру лісу дізнатись як обстановка та почув що пожежа погашена. Запитав їхати йому чи як. На що старший майстер сказав що пожежа погашена, щоб він був на зв`язку і їхати немає сенсу.
Згідно рапорту лісничого ОСОБА_14 йому повідомили про пожежу о 18.55 год, та він відразу зателефонував майстру ОСОБА_31 . Водночас згідно пояснень ОСОБА_28 вбачається що він близько 20.00 год. передзвонив старшому майстру.
Таким чином, невідомо де перебував майстер лісу з 18.55 год по 20.00 год. та з яких причин у цей проміжок часу не прибув для ліквідації пожежі та не вжив відповідних заходів щодо пожежі оскільки знаходився на найближчій відстані від місця виникнення пожежі.
Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
догана;
звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення (ч. 2 ст. 147 вказаного нормативно-правового акту).
При цьому, відповідно до п. 24 чинних станом на дату виникнення спірних правовідносин Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників та службовців підприємств, установ та організацій, затверджених Постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань № 213 від 20.07.1984 року, порушенням трудової дисципліни визнається невиконання чи неналежне виконання працівником, без поважних причин, обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Трудові обов`язки працівника визначаються у посадовій інструкції.
Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Згідно ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
При застосуванні такого заходу дисциплінарного стягнення, як догана, власник зобов`язаний враховувати обставини, передбачені ч. 3 ст. 149 КЗпП України - ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 21 лютого 2018 року по справі № 401/512/16-ц).
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Таким чином, відповідач вважає, що всі вищенаведені докази конкретно підтверджують в чому саме полягало порушення майстра лісу ОСОБА_28 , роботодавцем додержані правила передбачені ст.ст. 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, враховані обставини, за яких вчинено проступки.
Щодо законності наказу про звільнення ОСОБА_28 № 194/к від 05.09.2023 відповідач вказав наступне.
Звільнення відбулось на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України, якою передбачено звільнення систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення з яким ОСОБА_27 особисто ознайомлений під підпис.
В наказі про звільнення конкретизовано за систематичне невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього посадовою інструкцією (а саме за допущення самовільної рубки дерев у кварталі 39 виділі 14 Макарівського лісництва, що є порушенням п 2.7 посадової інструкції, правил внутрішнього трудового розпорядку).
Згідно п. 2.7 посадової інструкції обов`язками майстра лісу є забезпечувати охорону лісів від самовільних рубок, лісових пожеж, диких тварин на відтворювальних дільницях в зоні діяльності майстерського обходу.
Підставами згідно наказу визначено: рапорт головного лісничого ОСОБА_11 від 30.08.2023р., рапорт провідного інженера з охорони і захисту лісу ОСОБА_12 від 30.08.2023 р., рапорт провідного інженера лісового господарства ОСОБА_13 від 30.08.2023р., пояснення лісничого Макарівського лісництва ОСОБА_14 від 30.08.2023 та старшого майстра ОСОБА_15 від 30.08.2023 р., акт від 30.08.2023 про відсутність на робочому місці, акт огляду місць вчинення правопорушення лісового законодавства від 30.08.2023 р., пояснення ОСОБА_28 від 05.09.2023р. (1,2) без підтверджуючих документів про звернення до лікарні 30.08.2023 р. з причини хвороби.
Згідно рапорту провідного інженера лісового господарства ОСОБА_35 зазначено, що під час проведення рейду 30.08.2023 року о 14 год. 20 хв. працівниками філії «Макарівське лісове господарство», а саме провідним інженером ОСОБА_36 в кварталі 39 виділі 14 Макарівського лісництва було виявлено самовільну рубку дерев сірої сосни звичайної в кількості 3 штуки.
Після чого було повідомлено головного лісничого ОСОБА_37 та провідного інженера ОЗЛ ОСОБА_12 та викликано оперативно слідчу групу.
Згідно рапорту провідного інженера ОСОБА_12 30.08.2023 в Макарівському лісництві кварталі 39 виділ 14 було зафіксовано самовільну рубку дерев сосни звичайної. На місце події було викликано слідчо-оперативну групу відділення поліції № 3 Бучанського РУП ГУНП для проведення слідчих дій.
На момент огляду місця події самовільної рубки майстер лісу Макарівського лісництва ОСОБА_27 був відсутній на телефонний дзвінок не відповідав.
До відзиву долучено також Лист Начальника відділення поліції № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області від 30.08.2023 з відміткою про отримання, Акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 30.08.2023, Розрахунок розміру шкоди заподіяної незаконною рубкою дерев у кварталі 39 виділ 14 - Макарівське лісництво на суму 35 866,39 грн., копія матеріально-грошової оцінки.
Згідно відповіді Відділення поліції № 3 від 16.11.2023 №5172/109/1405/1 зазначено що відкрито кримінальні провадження за ч. 1 ст. 246 КК України, в тому числі зазначено що звернення №04.4.-12/515-23 від 30.08.2023 приєднано до матеріалів кримінальних проваджень.
Долучається також акт від 30.08.2023 «Про відсутність на роботі ОСОБА_28 та інформації про причини його відсутності».
З даного приводу ОСОБА_27 надав два пояснення різних за змістом від 05.09.2023.
В перших він зазначає, що по питанню незаконної рубки пояснити нічого не може.
В других зазначає що 30.08.2023 приблизно о 14.00 год. йому стало зле, викликав швидку, проте жодних медичних документів до своїх пояснень не долучив та роботодавцю не надав.
З матеріалів позову вбачається що 31.08.2023 ОСОБА_27 звернувся до лікаря, а не 30.08.2023. З довідки огляду сімейного лікаря від 31.08.2023 встановлено діагноз К74-ІХС із стенокардією (ішемічна хвороба серця).
ОСОБА_7 не був членом профспілки, членські внески не сплачував, що підтверджується довідкою, яка долучена до позовної заяви.
Заперечуючи викладені відповідачем у відзиві обставини, позивач в особі свого представника подав письмові пояснення на відзив (а.с. 176-178), у яких вказав наступне.
Щодо Наказу № 101/к від 31.05.2023 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 », даним наказом взагалі не конкретизовано у чому полягали порушення трудової дисципліни саме ОСОБА_1 , які виявлені перевіркою Департаменту безпеки від 17.05.2023 року, при цьому керуючись ст. 147 - 152 КЗпП, як зазначено у наказі, до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Однак норми ст. 151-152 КЗпП у даному випадку відповідачем ніяким чином не застосовувались і Відповідач ними не керувався, оскільки жодним чином питання про порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 на розгляд трудового колективу не передавалося.
Вказаний Наказ виданий, а догана застосована до ОСОБА_5 та інших тільки на підставі рапорту лісничого ОСОБА_14 , згідно якого, зокрема ОСОБА_5 халатно віднісся до проведення відводу прохідної рубки на 2023 рік. У даному випадку ніякої службової перевірки відповідачем не проводилося і в чому полягало халатне відношення ОСОБА_5 до господарського заходу не встановлено. Окрім того ніяким чином не встановлювалася яким чином Бірковським - умисною дією чи протиправною бездіяльністю вчинено пред`явлений дисциплінарний проступок. Таким чином стає очевидним, що відповідач не виконав належним чином вимоги ст. 149 КЗпП щодо виявлення та врахування ступеню тяжкості вчиненого проступку, наявності та обсягу заподіяних збитків, а також попередню роботу ОСОБА_5 наданій посаді.
При цьому із Акту перевірки № 3/39 від 17.05.2023 року стає очевидним, що фактично ніякої шкоди та збитків лісовим ресурсам на довіреній Бірковському території не завдано. Згідно пояснень ОСОБА_5 та інших майстрів лісу ( ОСОБА_38 , ОСОБА_18 ) є очевидним, що 17.05.2023 року вони приймали участь у відведенні прохідної рубки і належним чином виконували свої функції.
Окрім того проведенням господарського заходу щодо відводу прохідної рубки керував лісничий ОСОБА_23 , при цьому спеціальним клеймом працював не ОСОБА_1 .
Згідно Акту усунення недоліків виявлених Департаментом безпеки від 19.05.2023 року також стає очевидним, що порушень трудової дисципліни не було виявлено, були встановлені тільки наявність ряду недоліків у проведенні господарського заходу щодо відводу прохідної рубки дерев. Вказані недоліки не потягли збитків та фактів незаконної порубки деревини і були усунуті комісією у відповідному складі.
Окрім того у Наказі № 101/к про оголошення догани ніяким чином не зазначено у чому полягає неналежне виконання ОСОБА_5 посадових обов`язків, а саме п. 2.3 Посадової інструкції, згідно якого останній зобов`язаний приймати участь, за дорученням лісничого, у якісному відводі і таксації лісосік, огляді місць рубок, відповідно до нормативних документів. Адже ОСОБА_5 як і інші приймав участь у вказаному господарському заході.
Таким чином на переконання позивача вказаний Наказ № 101/к від 31.05.2023 року та оголошена догана Бірковському є безпідставними, необґрунтованими та незаконними.
Щодо Наказу № 104/к від 06.06.2023 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 » вказав, що так само як і попереднім, так і даним наказом ніяким чином не конкретизовано та не встановлено у чому полягали порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 , при цьому керуючись ст. 147 - 152 КЗпП, як зазначено у наказі, за невиконання п 4.12. Посадової інструкції до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Однак норми ст. 151-152 КЗпП у даному випадку відповідачем ніяким чином не застосовувались і Відповідач ними не керувався, оскільки жодним чином питання про порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 на розгляд трудового колективу не передавалося.
Пунктом 4.12 Посадової інструкції визначено, що за невиконання покладених обов`язків майстер лісу несе дисциплінарну відповідальність, аж до звільнення з роботи.
При цьому зокрема п. 2.7 Посадової інструкції визначено, що майстер лісу зобов`язаний, в тому числі забезпечувати охорону лісів від самовільних рубок, лісових пожеж, диких тварин на відтворювальних дільницях в зоні діяльності майстерського обходу. Тобто зазначені обов`язки ОСОБА_5 зобов`язаний неухильно виконувати в зоні майстерського обходу № 6, за яким він був закріплений як майстер лісу.
Розділом 4 Правил внутрішнього розпорядку ДСГП «Ліси України» від 04.01.2023 року визначено «Робочий час і його використання».
Згідно вказаних приписів робочий час - це час протягом якого працівник зобов`язаний виконувати покладені на нього трудовим договором обов`язки.
У Підприємстві встановлений п`яти денний робочий тиждень з тривалістю 8 робочих годин на день та 40 робочих годин на тиждень.
Для Філій ДСГП «Ліси України» встановлено:
Початок робочого дня - 8.00 годин;
Закінчення робочого дня (понеділок - п`ятниця) - 17.00 годин;
Перерва на обід - з 12.00 години до 13.00 години.
Вихідні дні - субота та неділя.
Таким чином 26 травня 2023 року о 18 годині 55 хвилин (п`ятниця) робочий час ОСОБА_1 вже завершився і його відсутність під час гасіння пожежі в 11 виділі 14 кварталу не може кваліфікуватися як порушення трудової дисципліни тільки на підставі рапорту лісничого ОСОБА_23 .
При цьому, згідно рапорту ОСОБА_23 , стає очевидним, що ОСОБА_5 не відмовлявся виконати його вимогу чи доручення щодо гасіння пожежі в лісництві в пожежонебезпечний період.
Зазначене підтвердив і допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 .
Згідно письмових пояснень ОСОБА_5 з даного приводу встановлено, що тільки о 20 годині 26 травня 2023 року він виявив неприйнятий виклик від лісничого ОСОБА_23 , а зателефонувавши йому дізнався про пожежу у районі с. Плахтянки, однак на той час пожежа вже була ліквідована.
Окрім того, Посадовою інструкцією визначено обов`язки майстра лісу щодо території майстерського обходу, за яким він закріплений. При цьому за Бірковським закріплена зовсім інша територія, відмінна від місця виникнення пожежі.
При цьому, п. 6.7 Посадової інструкції визначена спеціальна підстава (норма) відповідальності майстра лісу у разі невжиття заходів по встановленню місця пожежі та організації робіт по її гасінню, що призвело або могло призвести до пошкодження або знищення вогнем лісових насаджень. У даному випадку передбачено, що майстер лісу підлягає звільненню з роботи по п. 2 ст. 41 КЗпП України. Однак вказана норма відповідачем проігнорована.
Окрім того ніяким чином не встановлювалася яким чином Бірковським - умисною чи протиправною бездіяльністю було вчинено пред`явлений дисциплінарний проступок. Таким чином стає очевидним, що Відповідач не виконав належним чином вимоги ст. 149 КЗпП щодо виявлення та врахування ступеню тяжкості вчиненого проступку, наявності та обсягу заподіяних збитків, а також попередню роботу ОСОБА_5 на даній посаді.
Також, щодо Наказу № 194/к від 05 вересня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 позивач вказав, що звертаючись до обґрунтування позовної заяви, повторно звертає увагу суду про порушення норм чинного законодавства Відповідачем при звільненні ОСОБА_1 з огляду на той факт, що існує два Накази про звільнення ОСОБА_5 , які відмінні між собою хоча мають однаковий номер та дату видання. Вказаний факт свідчить про упередженість, необ`єктивність та маніпуляції за сторони Відповідача у особі головного лісничого Сови, при прийнятті рішення про звільнення ОСОБА_1 .
При цьому вказав, що згідно Довіреності ДСГП «Ліси України», яка видана на ім`я директора Філії «Макарівське лісове господарство» ОСОБА_39 , саме він наділений правом та повноваженнями діяти в інтересах Довірителя ДСГП «Ліси України», зокрема п. 20 визначено що саме він уповноважений приймати та звільняти з роботи працівників Філії згідно штатного розпису, застосовувати заходи заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, Наказ № 194/к від 05 вересня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 являється необґрунтованим та незаконним, при цьому прийнятий та підписаний не повноважною особою.
При цьому суд доводи представника позивача щодо того, що Наказ № 194/к від 05 вересня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 прийнятий та підписаний не повноважною особою, не приймає, оскільки у матеріалах справи містяться копії наказів про вибуття у відпустку директора філії «Макарівське лісове господарство» ДП «Ліси України» Максима Шестака та виконання обов`язків директора з 04.09.2023 року по 05.09.2023 року включно ОСОБА_40 (а.с. 191, 192).
Вирішуючи даний спір, суд керується наступним.
Статтею 43Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Положеннями ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 20 ЦК України, кожна особа на свій розсуд здійснює право на захист. За загальним правилом у разі порушення цивільного права чи інтересу у особи виникає право на застосування конкретного способу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто особа обирає саме той спосіб захисту, який відповідає характеру порушення її права чи інтересу. При цьому суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Відповідно до ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 23 Загальної декларації прав людини передбачено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття. Кожна людина має право на рівну оплату за рівну працю, при цьому кожен працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім`ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 51 КЗпПУкраїни правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Відповідно до положень статті 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Статтею 147КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Згідно з ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
До застосування дисциплінарного стягнення, відповідно до ст. 149 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
У своїй постанові від 03.06.2020 у справі № 203/905/17 Верховний Суд зробив висновок про те, що наказ про накладення дисциплінарного стягнення є законним, якщо у ньому вказано відомості про конкретні проступки, вчиненні особою зазначено конкретні нормативні і локальні акти, пункти посадової інструкції, які порушені, конкретні обставини за яких були вчиненні правопорушення.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.07.2020 року у справі № 554/9493/17 де Суд вказав, що наказ про накладення дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства оскільки у ньому не зазначено коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення трудових обов`язків.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.
При звільненні працівника з підстав, передбачених цією нормою закону, роботодавець має навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов`язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього дисциплінарного стягнення та в який час.
Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від06листопада 1992року №9«Про практикурозгляду судамитрудових спорів» (зі змінами та доповненнями), за передбаченими пунктом 3 статті 40КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).
Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі п. 3 ч. 1 ст.40КЗпП України необхідне існування сукупності наступних умов (справа №215/2049/16-ц): порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають із правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні та громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.
Під систематичним невиконанням трудових обов`язків мається на увазі неодноразове здійснення працівником цих вчинків. А саме, для звільнення за пунктом 3 статті 40КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання своїх трудових обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше. Тобто працівник і раніше (до моменту вчинення проступку, за який його роботодавець звільнив за пунктом 3 статті 40 КЗпП України) порушував трудову дисципліну, не виконував своїх посадових обов`язків, у результаті чого до нього застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
При цьому для дотримання порядку звільнення роботодавець повинен навести конкретні факти допущеного працівником невиконання обов`язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього попереднього стягнення та коли. Тобто необхідна саме наявність застосованого й такого, що не втратив юридичної сили стягнення, що передувало новому порушенню, а не просто фактична наявність сукупності застосованих заходів дисциплінарного стягнення.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 266/7382/18, провадження № 61-12663св19.
Отже, для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) допущення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2018 року у справі № 761/33305/15-ц (провадження № 61-2946св18) зроблено висновок, що «при звільненні за пунктом 3 частини першої статті 40КЗпП потрібно встановити: чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок; чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення; чи можна вважати його вчинення систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків».
Важливим є те, що при звільненні працівника відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, підприємство повинно навести у наказі конкретні факти допущеного працівником невиконання обов`язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.
Відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
У пункті 22 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від06листопада 1992року №9«Про практикурозгляду судамитрудових спорів» (зі змінами та доповненнями) роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 1471, 148, 149КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 вересня 2020 року у справі № 9901/743/18 (провадження № 11-914/19) вказала, що працівник може бути звільнений за пунктом 3 частини першої статті 40КЗпП України лише в разі порушення трудової дисципліни чи невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які були допущені працівником після того, як до нього було застосовано дисциплінарне чи громадське стягнення (яке не скасоване та не втратило юридичної сили за давністю).
Роз`яснюючи положення Основного Закону України, Верховний Суд України у п. 1 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року № 9 звернув увагу судів на необхідності неухильного додержання при розгляді трудових спорів Конституції України, КЗпП і інших актів законодавства України. Діяльність судів по розгляду справ цієї категорії повинна спрямовуватися на всемірну охорону конституційного права кожного на працю, яка включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також на охорону прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, на зміцнення трудової та виробничої дисципліни, на виховання працівників у дусі свідомого й сумлінного ставлення до праці.
Визначальним під час дослідження судом обставин притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є з`ясування наявності в його діях (бездіяльності) складу дисциплінарного проступку.
Відповідно до правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду від 22.07.2022 року по справі № 554/9493/17, дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Вирішуючи спір про поновлення працівника на роботі, звільненого за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, суд повинен перевірити законність всіх попередніх стягнень, які за висновком роботодавця, входять до системи для звільнення (річний строк та інше). Отже, незалежно від того чи оспорює позивач такі накази, які й не потрібно оспорювати заявленням окремої позовної вимоги, суд перевіряє законність таких наказів про оголошення доган, які передували звільненню за систему порушень (правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 червня 2023 року у справі № 212/5018/20).
Частиною 1 статті 235КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України«Про запобіганнякорупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Частиною 2 статті 235КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Частиною 1 статті 21Закону України«Про оплатупраці» визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Нормою статті 15Закону України«Про оплатупраці» встановлено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Розмір такого стягнення слід обчислювати відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, виходячи із середньоденного заробітку позивача за два останні місяці роботи до звільнення, помноженого на кількість робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. При цьому середньоденна заробітна плата обчислюється діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.
Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України, відповідно до ст. 8 якої Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм.
Згідно ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Так, суд зауважує, що приймаючи накази № 101/к від 31.05.2023 року та № 104/к від 06.06.2023 року, про оголошення позивачу догани, відповідачем не доведено порушення позивачем п. 2.3. посадової інструкції, а також факту відмови позивача від виконання доручення лісничого, щодо гасіння пожежі в лісництві, в пожежонебезпечний період.
Окрім того, суд звертає увагу, що існує два Накази № 194/к від 05 вересня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 , які відмінні між собою в частині формулювання підстав звільнення, хоча мають однаковий номер та дату видання (а.с. 32 35).
А відтак, наказ № 194-к від 05.09.2023 року головного лісничого філії «Макарівське лісове господарство» ДП «Ліси України» Романа Сови прийнятий на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України про звільнення позивача є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Тож, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності наданих сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд приходить до висновку, що вимоги в частині визнання незаконним наказу № 194-к від 05.09.2023 року головного лісничого філії «Макарівське лісове господарство» ДП «Ліси України» Романа Сови про звільнення позивача та вимоги про поновлення на роботі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому і в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з роз?ясненням, викладеним у ч. 3 п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв?язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи.
Відповідно до п. 8 р. ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством на число календарних днів за цей період.
З урахуванням довідки про доходи №44 від 13.11.2023 року філії «Макарівське лісове господарство» ДП «Ліси України» середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 , судом розрахована відповідно до Постанови кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.2020 року №100, становить 672,75 грн. (нараховано: липень 12830,00 грн + серпень 16770,85 грн = 29600,85 грн : 44 робочі дні = 672,75 грн) (а.с. 95-96).
З часу незаконного звільнення з роботи, тобто з 05.09.2023 року по даний час ОСОБА_1 ніде не працює. Оскільки нового місця роботи він не має, то і будь-якого заробітку за цей час він не отримував.
На день розгляду позову судом, позивач перебував у вимушеному прогулі 294 робочих днів, з 05.09.2023 року по 18.10.2024 року.
Отже за час вимушеного прогулу відповідач зобов?язаний виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 197788 грн. 50 коп., тобто (672 грн. 75 коп. (середньоденна заробітна плата) х 294 (кількість робочих днів вимушеного прогулу).
Оскільки поновлення працівника на роботі відбувається з дати звільнення працівника на підставі рішення суду, яким визнано таке звільнення незаконним, тому позивача слід поновити на роботі з 05.09.2023 року.
Строк звернення до суду, встановлений ч. 1 ст. 233 КЗпП України позивачем не пропущено.
Згідно ст. 430 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в частині поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати компенсується за рахунок держави, оскільки позивач звільнений від їх сплати і відсутні особи, які їх понесли.
Керуючись ст.ст.5,76-81,83,95,141,247,274,265,354-355ЦПК Українисуд,-
у х в а л и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Визнати незаконним наказ № 194-к від 05.09.2023 року головного лісничого філії «Макарівське лісове господарство» ДП «Ліси України» Романа Сови про звільнення майстра лісу Макарівського лісництва ОСОБА_1 .
Поновити ОСОБА_1 на роботі філії «Макарівське лісове господарство» ДП «Ліси України» з 05.09.2023 року на посаді майстра лісу.
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на роботі, тобто з05.09.2023 року по 18.10.2024 року, у сумі 197788, 50 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлено 28.10.2024 року.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»: 02105, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9-А, код ЄДРПОУ 44768034.
Суддя Л.В. Білоцька
Суд | Макарівський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2024 |
Оприлюднено | 08.11.2024 |
Номер документу | 122836927 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Макарівський районний суд Київської області
Білоцька Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні