Рішення

від 06.11.2024 по справі 373/2467/24

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/2467/24

Номер провадження 2-о/373/90/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої - судді Керекези Я.І,

за участі секретаря судових засідань Ткалі І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав справу № 373/2467/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Переяславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті,

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із даною заявою та просить встановити факт смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в Донецьк, Україна.

Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк, що перебуває на тимчасово окупованій території України, померла його мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки померла вона на тимчасово окупованій території України, заявник позбавлений можливості отримати лікарське свідоцтво про смерть матері та зареєструвати факт її смерті через органи державної реєстрації актів цивільного стану України. Встановлення факту смерті матері необхідне заявнику для отримання свідоцтва про її смерть та в подальшому для прийняття спадщини.

В судове засідання заявник не з`явився, в заяві просив проводити розгляд справи у його відсутності, заяву підтримує і просить її задовольнити.

Представник заінтересованої особи, Переяславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), до суду не з`явилася, направила заяву про розгляд справи за наявними доказами у її відсутності.

Судом встановлено наступне.

З копії паспорта та копії свідоцтва про народження вбачається, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Донецьк і там був зареєстрований. Його матір`ю є ОСОБА_3 (на рос. мові) (а.с.6-9, 11).

20 серпня 1982 р. ОСОБА_4 одружилася та взяла прізвище « ОСОБА_5 » (на рос. мові) (а.с. 12).

ОСОБА_2 була зареєстрована в м. Донецьк (а.с.10, 13).

27 травня 2004 року ОСОБА_2 підписала заповіт, яким все своє майно заповідала ОСОБА_1 (а.с. 15).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк ОСОБА_2 померла (а.с.14).

Також заявником подано експертний висновок Українського бюро лінгвістичних експертиз, з якого вбачається, що субнормативні українські записи прізвища ОСОБА_6 єв і ОСОБА_7 в виникли при міжмовному перетворені цього прізвища через посередництво російського запису і є ідентичними. Аналогічно, по батькові ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ович також є ідентичними.

Суд приймає до уваги подані заявником докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

У відповідності з ч. ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою.

Правилами державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18 жовтня 2000 року, деталізовано процедуру проведення державної реєстрації народження смерті. Так, у цьому підзаконному нормативно-правовому акті зазначено, що підставами для такої реєстрації є: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545; фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545.

Постановою Верховної Ради України № 254-VIII від 17 березня 2015 року визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

На підставі наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться на території Луганської області (Антрацитівського, Довжанського, Лутугинського, Новоайдарського, Перевальського, Попаснянського, Слов`яносербського, Сорокинського, Станично-Луганського районів, міст Алчевськ, Антрацит, Брянка, Голубівка, Довжанськ, Кадіївка, Хрустальний, Сорокине, Луганськ, Первомайськ, Ровеньки) та Донецької області (Амвросіївського, Бахмутського, Бойківського, Волноваського, Мар`їнського, Новоазовського, Старобешівського, Шахтарського, Ясинуватського районів, міст Горлівка, Докучаєвськ, Донецьк, Жданівка, Макіївка, Єнакієве, Сніжне, Харцизьк, Хрестівка, Ясинувата, Шахтарськ, Чистякове, Дебальцеве).

Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації), починаючи з 07 квітня 2014 року.

Загальновідомим є факт, що зазначене місце смерті особи (м. Донецьк) на даний час тимчасово не перебуває під контролем Української влади.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Частиною 2 статті 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом із тим, вирішуючи питання щодо оцінки доказів у справі, суд застосовує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства є джерелом права, зокрема рішення у справах «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey», «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia», де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.

Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Таким чином, враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті матері для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, суд бере до уваги та надає оцінку у сукупності з іншими доказами у справі документам, що видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Як доказ на встановлення факту смерті матері, заявником була подана копія свідоцтва про її смерть, яке видано органами, що перебувають на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу, що міститься у справі, окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, у контексті норм ЦПК України та вищезазначених висновків Європейського суду з прав людини, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір заявника, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в Донецьк, Україна. Встановлення даного факту необхідне заявнику для отримання свідоцтва про смерть матері та оформлення спадщини після її смерті; іншого порядку його встановлення законом не визначено. Доказів, які б викликали сумнів суду у правомірності вимог заявника, у судовому засіданні не здобуто.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті.

Відповідно до ч.4 ст. 317 та ст. 430 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 317, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Переяславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті- задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в Донецьк, Україна.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: м. Донецьк, місце перебування: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

заінтересована особа - Переяславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса місцезнаходження: вул. Михайла Сікорського, 8, м. Переяслав, Київська область, код ЄДРПОУ 33377602.

Суддя: Я. І. Керекеза