Рішення

від 05.11.2024 по справі 545/3184/24

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/3184/24

Провадження № 2/545/1783/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 р. м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Зуб Т.О.,

за участю секретар судового засідання Пінчук З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтава ради в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,-

ВСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтава ради в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що діти перебувають на обліку так такі, що опинилися у складних життєвих обставинах. Відомості про батька дітей записані відповідно до ч. 1 ст.135 Сімейного кодексу України. Мати дітей- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ніде не працює, отримує соціальні виплати, проте ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не турбується про фізичний, моральний та духовний розвиток дітей, зловживає алкогольними напоями. До служби у справах дітей виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради надійшов лист Сем`янівського навчально-виховного комплексу Полтавської міської ради з проханням звернути увагу на родину ОСОБА_4 . У НВК навчаються ОСОБА_1 , 2009 року народження, та ОСОБА_2 , 2012 року народження. Мати ОСОБА_3 знайшла нового співмешканця і переїхала з с. Патлаївки до м. Полтава, хлопців забрала із собою. Класні керівники тримають постійний зв`язок із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , навесні 2023 року відвідували хлопців удома в с. Патлаївка. Класні керівники буди свідками неналежного виконання матір`ю хлопців своїх батьківських обов`язків. Діти постійно голодні, одягнені не по сезону, необхідних навчання дітей їм не облаштували. ОСОБА_3 є алкозалежною, неодноразово перебувала на примусовому лікувальному реабілітаційному центрі. Останнього разу у 2023 році вона не пройшла курс та відмовилася від лікування, повернулася додому і продовжила вживати алкогольні напої. Дітьми тривалий час опікувалася їхня старша сестра- ОСОБА_7 , яка проживає окремо. Зі слів останньої, та самих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - відповідачка регулярно отримує гроші від держави і зі співмешканцем витрачає їх виключно на алкоголь, неодноразово була помічена в Полтаві в нетверезому стані, не забезпечує дітей одягом і належним харчуванням. Діти постійно недоглянуті, голодні, що негативним чином впливає на їх здоров`я та розвиток. ОСОБА_6 і ОСОБА_5 приступили 01 вересня до навчання в дистанційному форматі, але почали систематично пропускати уроки без поважних причин. Класні керівники не можуть зв`язатися з матір`ю дітей, оскільки вона не відповідає на телефонні дзвінки. Також ОСОБА_7 повідомила школу, що співмешканець ОСОБА_3 ображає хлопців, застосовує фізичну силу проти них, тому старший ОСОБА_6 пішов із дому, уже кілька днів вештається Полтавою врайоні ТРЦ Київ, ночує у неповнолітнього товариша. Цей факт підтвердив сам ОСОБА_6 у телефонній розмові зі своїм класним керівником. Також він раніше неодноразово тікав із дому, потім повертався. ОСОБА_5 теж час від часу залишає місце проживання. ОСОБА_3 дітей не розшукує. Службою у справах дітей виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради разом з ювенальним інспектором та фахівцем Полтавського міського центру соціальних служб було здійснено комісійне відвідування родини. 05.10.2023 року службою у справах дітей виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради дітей було взято на облік дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах. ОСОБА_3 неодноразово пропонувалося звернутися до Полтавського міського центру соціальних служб та заключити договір для здійснення соціального супроводу родини для подолання складних життєвих обставин, а також рекомендувалося пройти курс лікування від алкогольної залежності. Але остання відмовлялася від надання допомоги. 12.04.2024 року службою у справах дітей виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради спільно з ювенальним інспектором було здійснено комісійне відвідування родини ОСОБА_3 . Під час спілкування останньою було з`ясовано, що вона не справляється з вихованням дітей. Також, 12.04.2024 року малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було поміщено до КП «Дитяча міська клінічна лікарня полтавської міської ради» на повне медичне обстеження та надання допомоги у разі необхідності. Після чого дітей було поміщено до КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Полтавської обласної ради». Після того, як діти були поміщені до медичного закладу ОСОБА_3 не кинула вживати алкогольні напої, на роботу не працевлаштувалася, на запрошення служби не з`явилася. 25.04.2024 року ОСОБА_3 звернулася до служби у справах дітей виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради з заявою щодо повернення дітей в її родину. В свою чергу, Служба у справах дітей звернулася до Полтавського міського центру соціальних служб з метою соціально-правового захисту дітей та повідомити про виконання ОСОБА_3 своїх батьківських обов`язків та співпрацю з центром. ОСОБА_3 було запропоновано соціальний супровід родини та сприяння у проходженні курсу лікування від алкогольної залежності. Після чого остання більше до центру не з`являлася, на телефонні дзвінки не відповідала. Службою у справах дітей виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради було неодноразово здійснено обстеження умов проживання та з`ясовано думки матері для повернення в родину дітей. Проте, наразі ОСОБА_3 проживає у ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , який опалюється електричними обігрівачами. Будинок потребує ремонту, умебльований старими меблями: диван, комод, шафа для одягу, відсутня побутова техніка, санітарні умови задовільні, умови для проживання дітей створені не належним чином. Наявна окрема кімната, до якої відсутні двері та потребує капітального ремонту, додаткового вмеблювання. У родині часто відсутні продукти харчування та готові страви. ОСОБА_3 та ОСОБА_8 зловживають алкогольними напоями, офіційно не працевлаштовані, не мають постійного доходу, проживають за рахунок періодичних заробітків, дітей у медичному закладі жодного разу не відвідували. ОСОБА_3 лише раз приходила до дітей, принесла деякі продукти харчування та відібрала у дітей телефон, залишивши їх без зв`язку.

Враховуючи вище викладене, розглянуті матеріали, які наявні особовій справі дітей, складну соціальну історію, низький батьківський потенціал ОСОБА_3 , з метою захисту прав та збереження здоров`я дітей, служба у справах дітей прийшла до висновку про недоцільність повернення їх у родину. За інформацією КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Полтавської обласної ради», куди наразі влаштовані діти, ОСОБА_3 жодного разу не відвідувала, не телефонувала, не приносила (не передавала) продукти та речі своїм дітям. З листа ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області відомо, що ОСОБА_3 неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності протягом року за ст. 184 ч. 2 КУпАП від 12.04.2024р., ст. 184 ч. 2 КУпАП від 20.02.2024р., ст. 184 ч. 2 КУпАП від 28.09.2023р., ст. 178 ч. 1 КУпАП від 15.08.2023р.

Враховуючи вищенаведене, просять суд: позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнути аліменти відповідачки аліменти на їх утримання у розмірі 1/3 частини заробітку але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму доходів громадян д дитини відповідного віку на користь закладу, до якого будуть влаштовані діти, або на користь майбутнього опікуна.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 12.08.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання (а.с. 28).

Ухвалою суду від 27.08.2024 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду (а.с. 35).

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача- Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтава надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 про час та дату розгляду справи повідомлялася належним чином, в судове засідання двічі не з`явилася, причини неявки суду невідомі.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з`явився в судове засідання без поважних причин, відзив на позов до суду не надав, а також за наявності згоди позивача, суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання і у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7 звор. бік) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 7). Відомості про батька дітей записані відповідно до ч. 1 ст.135 Сімейного кодексу України (а.с. 5, 6).

Згідно листів Полтавського міського центру соціальних служб від 24.01.2023р., 04.10.2023р., 03.05.2024р.,співмешканець відповідачки- ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, оскільки останній ображав дітей нецензурною лайкою, застосовував фізичну силу. ОСОБА_3 разом зі співмешканцем 25.04.2024 року прийшли на консультацію до Центру, відповідачка мала ознаки вживання алкоголю. Соціальним працівником проведено мотиваційну бесіду з метою підвищення мотивації до відмови від вживанні алкоголю, наголошено на важливості лікування від залежності та підвищення батьківського потенціалу, запропоновано соціальний супровід родини та сприяння у проходженні курсу лікування від залежності. Проте, ОСОБА_3 на наступну консультацію до фахівця не з`явилася, телефонні дзвінки ігнорувала. На ґрунті зловживання алкоголю, в родині систематично відбуваються конфлікти з дітьми, що негативно відображається їх розвиток та виховання. Представником ювенальної поліції здійснено комісійне відвідування сім`ї ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 та було встановлено, що на момент відвідування санітарно-гігієнічні умови помешкання не задовільні, житлові кімнати потребують ретельного прибирання та ремонту. В будинку наявний неприємний запах, ознаки затхлості та плісняви, відсутнє належно облаштоване місце для навчання та відпочинку дітей. Продукти харчування наявні у мінімальній кількості, готові страви відсутні. Електродроти в дитячій кімнаті звисають зі стіни не ізольовані та не закриті розетками, відсутні будь-які пристрої для опалення житлових кімнат і помешкання в цілому в осінньо-зимовий період (а.с. 10, 11, 12). Згідно листа ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, ОСОБА_3 неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності протягом року за ст. 184 ч. 2 КУпАП від 12.04.2024р., ст. 184 ч. 2 КУпАП від 20.02.2024р., ст. 184 ч. 2 КУпАП від 28.09.2023р., ст. 178 ч. 1 КУпАП від 15.08.2023р. (а.с. 19). Згідно листа Сем`янівського НВК № 432 від 13.09.2023 року, у вказаному навчальному закладі навчаються ОСОБА_1 , 2009 року народження, та ОСОБА_2 , 2012 року народження. Мати ОСОБА_3 знайшла нового співмешканця і переїхала з с. Патлаївки до м. Полтава, хлопців забрала із собою. Класні керівники тримають постійний зв`язок із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , навесні 2023 року відвідували хлопців удома в с. Патлаївка. Класні керівники буди свідками неналежного виконання матір`ю хлопців своїх батьківських обов`язків. Діти постійно голодні, одягнені не по сезону, необхідних навчання дітей їм не облаштували. ОСОБА_3 є алкозалежною, неодноразово перебувала на примусовому лікувальному реабілітаційному центрі. Останнього разу у 2023 році вона не пройшла курс та відмовилася від лікування, повернулася додому і продовжила вживати алкогольні напої. Дітьми тривалий час опікувалася їхня старша сестра- ОСОБА_7 , яка проживає окремо. Зі слів останньої, та самих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - відповідачка регулярно отримує гроші від держави і зі співмешканцем витрачає їх виключно на алкоголь, неодноразово була помічена в Полтаві в нетверезому стані, не забезпечує дітей одягом і належним харчуванням. Діти постійно недоглянуті, голодні, що негативним чином впливає на їх здоров`я та розвиток. ОСОБА_6 і ОСОБА_5 приступили 01 вересня до навчання в дистанційному форматі, але почали систематично пропускати уроки без поважних причин. Класні керівники не можуть зв`язатися з матір`ю дітей, оскільки вона не відповідає на телефонні дзвінки. Також ОСОБА_7 повідомила школу, що співмешканець ОСОБА_3 ображає хлопців, застосовує фізичну силу проти них, тому старший ОСОБА_6 пішов із дому, уже кілька днів вештається Полтавою в районі ТРЦ Київ, ночує у неповнолітнього товариша. Цей факт підтвердив сам ОСОБА_6 у телефонній розмові зі своїм класним керівником. Також він раніше неодноразово тікав із дому, потім повертався. ОСОБА_5 теж час від часу залишає місце проживання. ОСОБА_3 дітей не розшукує (а.с. 20). Згідно учнівських характеристик на дітей, наданих красними керівниками, ОСОБА_3 не приділяє належної уваги вихованню і навчанню дітей, неодноразово була замічена у нетверезому стані, батьківські збори не відвідує. Дітьми тривалий час опікувалася їхня старша сестра ОСОБА_7 , на сьогодні вона проживає окремо. Діти приступили 01 вересня до навчання в дистанційному форматі, але почали систематично пропускати уроки без поважних причин. Їх часто бачили під час освітнього процесу на вулиці без супроводу дорослих (а.с. 21, 22). Згідно акту обстеження умов проживання від 12.04.2024 року, за місцем перебування ОСОБА_3 : АДРЕСА_2 та було встановлено, що санітарно-гігієнічні умови помешкання не задовільні, будинку наявний неприємний запах, одяг та постільна білизна брудні, відсутнє належно облаштоване місце для навчання та відпочинку дітей та продукти харчування (а.с. 23).

Згідно висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням Подільської районної у м. Полтава ради № 328 від 24.09.2024 року доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 53, 54).

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно ч. 2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей є підставою для позбавлення їх батьківських прав щодо дітей.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15, 16, 17 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Позбавлення батьківських прав- це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування ОСОБА_9 своїми батьківськими обов`язками щодо малолітньої дитини є наслідком винної поведінки відповідачки і підставою для позбавлення її батьківських прав.

Також суд зазначає, що у відповідності до вимог ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей суд зазначає наступне.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Частиною 2 ст. 2 Сімейного кодексу України врегульовано сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно вимог ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» за якою, батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 р., є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 3, 18 Конвенції «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 27 Конвенції передбачено, що дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції; Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Виходячи з положень ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., передбачено, що батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Це положення відображене і в національному законодавстві. Так, відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Таким чином, системний аналіз норм законодавства, дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов`язані неухильно дотримуватися свого обов`язку щодо утримання та виховання дитини. Відповідно, невиконання зазначеного обов`язку тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Частиною 3 ст.181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

В даному випадку норми закону передбачають обов`язковість батьків утримувати своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. Неповнолітні діти на теперішній час перебувають у державному закладі, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, а аліменти стягненню у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку ОСОБА_3 на користь державного закладу чи сім`ї, де будуть перебувати діти, або фізичної особи-опікуна (піклувальника) на утриманні яких вони будуть знаходитися, починаючи з 29.07.2024 року і до досягнення дітьми повноліття.

Згідно ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 12, 19, 77, 81, 258, 259, 263, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтава ради в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , до ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 (п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на корить на користь державного закладу чи сім`ї, де будуть перебувати діти, або фізичної особи-опікуна (піклувальника) на утриманні яких вони будуть знаходитися, починаючи з 29.07.2024 року і до досягнення дітьми повноліття.

Згідно ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т. О. Зуб