Ухвала

від 06.11.2024 по справі 712/13242/24

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

ЄУ № 712/13242/24

Провадження №2/712/3800/24

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2024 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі судді Стеценко О.С., отримавши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про стягнення нарахованих, але не виплачених при звільненні коштів,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути нараховані, але не виплачені при звільненні грошові кошти у сумі 63085,07 грн. та судові витрати.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про передачу справи до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, виходячи з такого.

Відповідно до частини другоїст. 4 ГПК Україниюридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За положеннями пункту 8 частини першоїст. 20 ГПК Українигосподарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно доПодаткового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначенихПодатковим кодексом України.

Відповідно до частини другоїст. 7 Кодексу України з процедур банкрутствагосподарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17 серпня 2023 року у справі № 910/12677/23 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА».

Отже, спір за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ДІЄСА» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні має вирішуватись Господарським судом міста Києва, у провадженні якого знаходиться справа № 910/12677/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» (ТОВ «ДІЄСА»).

Водночас, частиною третьоюст. 7 Кодексу України з процедур банкрутствапередбачено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених участині другійцієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

З аналізу положень ст.ст.7,8 Кодексу України з процедур банкрутстваслідує, що положення частини третьоїст. 7 цього Кодексустосується тих справ, які перебувають на розгляді в різних господарських судах, а не судах цивільної юрисдикції.

Крім того, відповідно до частини першоїст. 31 ЦПК Українисуд передає справу на розгляд іншому суду, якщо:

1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;

2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;

3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Отже,ЦПК Українипередбачено лише можливість передачі справи іншому суду, у зв`язку з її непідсудністю, а не у зв`язку з її юрисдикцією іншому суду.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі 607/6254/15-ц звертає увагу на те, що 21 жовтня 2019 року набрав чинностіКодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII.

У пункті 4Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексувстановлено, що з дня введення в дію цьогоКодексуподальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цьогоКодексунезалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цьогоКодексуперебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно доЗакону про банкрутство.

Відповідно до статті 7 Кодексу № 2597-VIII спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченимиГосподарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).

Згідно з частинами першою - третьоюстатті 3 ГПК Україниу редакції, чинній на час касаційного перегляду, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно доКонституції України, цьогоКодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право»,Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Тобто законодавець указав, що уЗаконі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної категорії.

Закон № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»втратив чинність з 21 жовтня 2019 року, з набранням чинності Кодексу № 2597-VIII.

У зв`язку з наведеним, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вказаний Кодекс № 2597-VIII передбачає також особливості розгляду справ про банкрутство, що і підтверджено у статті 7 цього Кодексу.

Зі змісту вказаних норм убачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Велика Палата Верховного Суду погоджується, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Однак не погоджується з можливістю закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу № 2597-VIII, а до цього -статтею 23 Закону № 2343-XII.

За встановлених обставин у цій справі суд має передати справу для розгляду по суті до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа № 910/12677/23 про банкрутство боржника ТОВ «ДІЄСА».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1-33,255,353-355 Цивільного процесуального кодексу України,ст. 20 Господарського процесуального кодексу України,ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

п о с т а н о в и в :

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про стягнення нарахованих, але не виплачених при звільненні коштів передати для розгляду по суті до Господарського суду міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, буд. 44-В, м. Київ, 01054), на розгляді якого перебуває справа № 910/12677/23 про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА».

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.С. Стеценко