Рішення

від 04.11.2024 по справі 579/1680/24

КРОЛЕВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 579/1680/24

2/579/430/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2024 року Кролевецький районний суд Сумської області

у складі головуючого судді Кибець І.А.,

за участі секретаря судового засідання Сірої С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кролевець цивільну справу за позовом виконавчого комітету Кролевецької міської ради в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Кролевецької міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в:

виконавчий комітет Кролевецької міської ради звернувся до суду з позовною заявою в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2 є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_2 постійно зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, не виконує обов`язки щодо належних умов виховання та проживання, вона неодноразово попереджалася про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків відносно доньки.

06.05.2024 року ОСОБА_1 втретє була взята на облік служби як така, що проживає в родині, в якій мати ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

17.07.2024 року ОСОБА_1 написала заяву з проханням позбавити матір батьківських прав, оскільки після смерті баби, мати не дає кошти навіть на харчування. Утримання та вихованням неповнолітньої займалася баба ОСОБА_3 , однак після її смерті ситуація погіршилася.

ОСОБА_2 від спілкування з працівниками служби у справах дітей відмовлялася, повідомляючи, що проходить військову службу. Життя дитини стало вкрай тяжке, родинні відносини між матір`ю і донькою практично розірвані.

З 2015 по 2019 року ОСОБА_2 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків.

18.07.2024 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини розглядалось питання доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Членами комісії було одноголосно прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав.

Враховуючи викладене, зокрема те, що ОСОБА_2 не виконує і не має наміру виконувати свої батьківські обов`язки по відношенню до доньки, виконавчий комітет Кролевецької міської ради як орган опіки та піклування просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та передати дитину органу опіки та піклування для подальшого влаштування. Окрім того, стягнути з відповідачки аліменти на утримання її неповнолітньої доньки на користь тієї фізичної чи юридичної особи, яка буде утримувати дітей, щомісячно в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. з індексацією відповідно до закону, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду (а.с.51).

Відповідач ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не подала, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.52), до суду не з`явилася, про причини неявки не повідомила.

Третя особа служба у справах дітей Кролевецької міської ради надала суду клопотання про розгляд справи без участі її представника, позовні вимоги підтримує (а.с.53).

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням зазначених положень ЦПК України та клопотання, суд вирішив можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

По справі встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 (а.с.6, 53).

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. (а.с.7)

З ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку служби у справах дітей як дитина, яка опинились у складних життєвих обставинах, на підставі того, що проживає у сім`ї, у якій мати ухиляється від виконання батьківських обов`язків, що підтверджується наказом начальника служби у справах дітей Кролевецької міської ради від 06.05.2024 року №42-ОД (а.с.10).

17 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулася з заявою до комісії з питань захисту прав дітей, у якій просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , оскільки вона не дає коштів на проживання, її утримує хрещена. Раніше її утримувала баба ОСОБА_5 , однак ІНФОРМАЦІЯ_6 вона померла. Мати не дає їй призначену пенсію по втраті годувальника, оскільки її батько помер. (а.с.8)

17 липня 2024 року ОСОБА_6 звернулася з заявою до комісії з питань захисту прав дітей, про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , бо вона не утримує свою доньку. (а.с.9)

Відносно ОСОБА_2 складався протокол за ч.1 ст.184 КУпАП. (а.с.18)

Кролевецьким ВП ГУНП в Сумській області проводилася перевірка, під час якої встановлено, що ОСОБА_2 проживала окремо від доньки ОСОБА_1 , яку виховувала та забезпечувала усім необхідним, баба ОСОБА_5 (а.с.19)

За змістом характеристики, виданої ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацює, веде аморальний спосіб життя, має двох дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За дитиною не доглядає, залишила її на бабусю. У квартирі не проживає, якщо приходить, то в нетверезому стані і дебоширить. Відносно неї неодноразово викликали поліцію. (а.с.15).

За змістом позову ОСОБА_1 проживає в сім`ї, в якій мати зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя, не виконує обов`язки щодо виховання та проживання доньки.

Питання щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглядалось на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини 29.09.2016 року та 18.07.2024 року (а.с.11-12, 13-14).

Згідно з витягом з протоколу №9 засідання комісії з питань захисту прав дитини Кролевецької районної державної адміністрації 29.09.2016 року, вирішено визнати недоцільним відібрання малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 , без позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. Зобов`язано ОСОБА_2 належним чином виконувати батьківські обов`язки по відношенню до ОСОБА_1 (а.с.11-12)

ОСОБА_2 зобов`язувалася виправити свої помилки, що підтверджується поясненнями від 24.04.2015 року. (а.с.16)

Згідно з витягом з протоколу №08 засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Кролевецької міської ради 18.07.2024 року, вирішено вважати доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.13-14)

За висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області від 25.07.2024 року було прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до її неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав затверджено рішенням виконавчого комітету Кролевецької міської ради від 25.07.2024 року №239 (а.с.29-30).

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ст.27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Ч.1 ст.8 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч.1 ст.12 Закону України Про охорону дитинства).

Згідно з частинами 1-4 ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч.1 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, п.2 ч.1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення п.2 ч.1 ст.164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, у справі «М. С. проти України» та у рішенні Європейського суду з прав людини від 16 липня 2015 року № 10383/09, § 100 «Мамчур проти України», Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (параграф 76).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) зазначено, що «ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Стаття 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно ч.4, ч.5 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Проаналізувавши досліджені докази, суд дійшов висновку, що відповідачка не виконує батьківських обов?язків, передбачених ст.150 СК України, ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, не піклується про неї, особа ОСОБА_2 є непридатною та неблагополучною для проживання та виховання дитини матір`ю.

Суд не вбачає достатніх та обґрунтованих підстав, щоб відступити від висновку органу опіки та піклування.

Вищевикладене дає суду підстави дійти висновку, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини ОСОБА_1 .

Відповідачка не надала заперечень проти позову та доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві.

Після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, суд погодився з обґрунтованим висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , оскільки вона свої батьківські обов`язки брати участь у вихованні дитини, передбачені ст.150 та ч.2 ст.157 СК України, будучи при цьому повнолітньою, дієздатною особою, без поважних причин не виконує, таким чином ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, що відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Суд вважає, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її дитини відповідатиме інтересам дитини та умовам її нормального розвитку, виховання та навчання, сприятиме забезпеченню найкращих інтересів дитини.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно п.2, 3, 4 ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.1 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

За заявленими вимогами позивач просить стягувати аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі 2000 грн.

При визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідачка є працездатною, даних про незадовільний стан здоров`я не надано, тому вона може і повинна влаштовувати своє життя так, щоб забезпечувати свою дитину.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене та положення ст.ст.180, 182, 184 Сімейного кодексу України, з відповідачки підлягають стягненню аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі, розмір яких суд визначає 2000 грн. щомісячно з індексацією відповідно до закону до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. за вимогу про позбавлення батьківських прав та вимогу про стягнення аліментів.

Відповідно до ст.ст.150, 155, 164, 167 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 5, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України,-

у х в а л и в:

позовну заяву виконавчого комітету Кролевецької міської ради, місцезнаходження: 41300, Сумська область, Конотопський район, м.Кролевець, вул.Грушевського, буд.19, код ЄДРПОУ 04058060, в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , третя особа служба у справах дітей Кролевецької міської ради, місцезнаходження: 41300, Сумська область, Конотопський район, м.Кролевець, вул.Грушевського, буд.19, код ЄДРПОУ 45312362, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , позбавити батьківських прав відносно її дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Передати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , органу опіки та піклування виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь тієї фізичної чи юридичної особи, яка буде утримувати дитини, аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, з індексацією відповідно до закону до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів проводити з 23 липня 2024 року.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за вимогу про позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за вимогу про стягнення аліментів.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 05 листопада 2024 року.

Суддя І. А. Кибець