Ухвала

від 06.11.2024 по справі 759/23290/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 2/759/6776/24

ун. № 759/23290/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Київ

суддя Святошинського районного суду м. Києва Ул`яновська О.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів в рамках цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до КУП НАНУ про спростування недостовірних відомостей,

ВСТАНОВИВ:

04.11.2024 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшла вказана заява, яку 04.11.2024 передано судді, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 05.11.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

06.11.2024 позивач подала заяву про забезпечення доказів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

За змістом наведених норм обов`язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов`язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.

Окрім того, аналізуючи зазначені вище положення ЦПК України у зіставленні з вимогами заявника насамперед необхідно зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути беповоротно втрачено або їх збирання або подання згодом стане неможливим чи утрудненим.

Тобто забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/845/18.

Разом з тим, доказів на підтвердження наявності реальних ризиків чи загроз того, що докази про забезпечення яких порушує питання заявник, можуть бути втрачені або їх збирання або подання стане згодом неможливим чи утрудненим заявником до суду не надано.

Надавши юридичну оцінку заяві про забезпечення доказів з урахуванням викладених у ній обставин та доданих в її обґрунтування доказів, суд дійшов висновку, що заява не відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 116 ЦПК України, оскільки не містить належних доказів на підтвердження наявності реальних ризиків чи загроз того, що докази про забезпечення яких порушує питання заявник, можуть бути втрачені або їх збирання або подання стане згодом неможливим чи утрудненим.

Відтак, суд дійшов до переконливого висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення доказів.

Суд звертає увагу заявника на те, що при зверненні до суду з позовною заявою він не позбавлений права подати у відповідності до вимог ст. 84 ЦПК України клопотання про витребування доказів, навівши мотиви неможливості самостійно надати необхідні докази.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 116 - 118, 260 - 261, 268, 353 - 355 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

у заяві ОСОБА_1 про забезпечення доказів в рамках цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до КУП НАНУ про спростування недостовірних відомостей відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суд не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвал суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.В. Ул`яновська