Рішення

від 14.08.2024 по справі 761/40516/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/40516/23

Провадження № 2/761/4116/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Габунії Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: директор Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_2 , про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

02.11.2023 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Департаменту культури ВО КМР (КМДА) про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у якому просить:

- визнати незаконним її звільнення з посади ректора Муніципального закладу вищої освіти «Київська академія мистецтв» з 15.10.2023 р. у зв`язку із закінченням терміну дії контракту на підставі п.2 ч.1 ст. 36 КЗпП України, та поновити її на цій посаді;

- визнати незаконним та скасувати наказ відповідача № 366-к від 11.10.2023 р. про її звільнення;

- стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.10.2023 р. по дату ухвалення рішення суду.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що з 16.10.2018 р. вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем та займала посаду ректора Київської дитячої академії мистецтв. Наказом директора Департаменту культури ВО КМР (КМДА) № 366-К від 11.10.2023 р. позивачку було звільнено із займаної посади у зв`язку із закінченням терміну дії контракту на підставі п.2 ч.1 ст. 36 КЗпП України. Посилаючись на те, що відповідачем при її звільненні були порушені положення законодавства про працю, позивачка своє звільнення вважає незаконним, а тому звернулась до суду з даним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Ухвалою від 29.01.2024 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання та залучено до участі у справі директора Департаменту культури ВО КМР (КМДА) Анжияка С.М. як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в позові та інших поданих ними заявах по суті справи.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, просили суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених в поданих ними заявах по суті справи.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, однак на адресу суду надійшли її письмові пояснення, зі змісту яких вбачається, що остання проти позовних вимог заперечила, просила суд відмовити у їх задоволенні. Також подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, щоз 16.10.2018 р. позивачка перебувала у трудових відносинах з відповідачем та займала посаду ректора Київської дитячої академії мистецтв, що підтверджується копією наказу № 509-к від 12.10.2018 р.

Рішенням Київської міської ради від 06.12.2018 р. № 235/6286 перейменовано Київську дитячу академію мистецтв у Муніципальний заклад вищої освіти «Київська академія мистецтв».

Відповідно до наказу директора Департаменту культури ВО КМР (КМДА) № 366-К від 11.10.2023 р., позивачку було звільнено із займаної посади ректора Муніципального закладу вищої освіти «Київська академія мистецтв» з 15.10.2023 р. у зв`язку із закінченням терміну дії контракту на підставі п.2 ч.1 ст. 36 КЗпП України.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачка, як на підставу для його задоволення, посилається на те, що її звільнено з порушенням вимог трудового законодавства.

Як вбачається з наказу директора Департаменту культури ВО КМР (КМДА) № 366-К від 11.10.2023 р., підставою для звільнення позивачки у ньому зазначено пп.2.5.2 п.2.5 та п.5.1 контракту.

Статтею 2 КЗпП України передбачено, що право громадян на працю - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про вищу освіту» керівник закладу вищої освіти обирається шляхом таємного голосування строком на п`ять років у порядку, передбаченому цим Законом і статутом закладу вищої освіти.

З особою (кандидатурою), обраною керівником закладу вищої освіти відповідно до вимог цього Закону, засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) укладає контракт строком на п`ять років не пізніше одного місяця з дня її обрання, визначаючи у контракті цільові показники діяльності закладу вищої освіти, досягнення яких повинна забезпечити особа (кандидатура) на посаді керівника закладу вищої освіти в разі підписання контракту, механізми перевірки досягнення таких цільових показників, а також терміни для досягнення таких цільових показників.

Зі змісту укладеного 12.10.2018 р. між позивачкою та відповідачем контракту, вбачається, що сторони погодили строк дії контракту з 16.10.2018 р. по 15.10.2023 р., умови можливості його пролонгації контракт не містить. Звільнення позивачки після закінчення строку дії контракту є правом відповідача (пп.2.5.2 п.2.5, п.5.1 контракту).

Отже, дія контракту припиняється із закінченням строку, на який від був укладений, -15.10.2023 р., що є остаточною датою перебування позивачки з відповідачем у трудових відносинах, відповідно до вимог Закону України «Про вищу освіту».

Водночас положеннями контракту не передбачено викладення окремої вимоги про припинення трудових відносин, при цьому позивачка підписуючи цей контракт, погодилась з його умовами та достовірно знала про дату припинення між нею та відповідачем трудових відносин.

Закон України «Про вищу освіту» не передбачає інших форм трудових відносин з керівником закладу вищої освіти, ніж контракт укладений на 5 років.

Відповідно до пункту 1 рішення Київської міської ради від 06.12.2018 р. № 235/6286 «Про перейменування Київської дитячої академії мистецтв», було перейменовано Київську дитячу академію мистецтв (код ЄДРПОУ 21594647) у Муніципальний заклад вищої освіти «Київська академія мистецтв».

Частиною 6 статті 36 КЗпП України визначено, що у разі зміни роботодавця, а також у разі їх реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України).

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.03.2019 р. у справі № 191/81/17, загальновідомо, що назва юридичної особи складається з літерального компонування елементів українського алфавіту. Крім того, назва юридичної особи може містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи, крім обмежень, встановлених актами чинного законодавства України. Наведене свідчить, що назва юридичної особи є її необхідною ознакою, яка забезпечує участь у цивільному обороті від свого імені та слугує засобом її індивідуалізації, що дозволяє відокремити її від інших юридичних осіб. Назва юридичної особи в процесі її «життєдіяльності» може зазнати змін. Зміна назви юридичної особи проявляється в її зовнішній літеральній корекції. Така корекція впливає на ідентифікацію юридичної особи в цивільному обороті. У результаті зміни назви юридичної особи структура цивільних правовідносин не страждає».

Отже, зміна назви юридичної особи належить до категорії змін до статутних документів, нова назва має бути затверджена вищим органом підприємства та відображена у статуті в новій редакції. Як будь-які інші зміни до статутних документів, зміна назви підлягає державній реєстрації.

Враховуючи, що законом не передбачено внесення змін до контракту з працівником у разі перейменування юридичної особи, оскільки дія трудового договору з працівником за таких обставин не припиняється, при цьому здійснюється тільки відповідний запис в трудову книжку про перейменування юридичної особи, що й було здійснено 19.03.2019 р. в трудову книжку позивачки серії НОМЕР_1 після перейменування Київської дитячої академії мистецтв (код ЄДРПОУ 21594647) у Муніципальний заклад вищої освіти «Київська академія мистецтв», що підтверджується копією трудової книжки.

Таким чином суд вважає, що за встановлених обставин позивачку було правомірно звільнено з посади ректора Муніципального закладу вищої освіти «Київська академія мистецтв», оскільки закінчився строк дії укладеного з нею контракту.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За умовами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що обставини, на які посилається позивачка, як на підставу для задоволення позову, а саме щодо порушення відповідачем при її звільненні положень законодавства про працю, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим, а тому відмовляє в його задоволенні.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: директор Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_2 , про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: