Ухвала

від 22.10.2024 по справі 761/37130/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/37130/24

Провадження № 2-н/761/653/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Пономаренко Н.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва через систему «Електронний сул» надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2024 року вищевказана заява надійшла в провадження судді Пономаренко Н.В.

Так, на виконання вимог ч. 5 ст.165 ЦПК України направлено запити для з`ясування місця реєстрації боржника ОСОБА_1 відповідь на який надійшла 17.10.2024 за №12092924. Так, згідно з інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання за відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , приватний будинок.

Під час вивчення матеріалів справи, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.

Відповідно до п. 3, ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч. 2 ст. 161 ЦПК України).

Крім того, наказне провадження - один із видів проваджень цивільного судочинства, у якому без розгляду справи по суті на підставі безспірних вимог та доказів, поданих заявником, видається судовий наказ, згідно з яким з боржника стягуються грошові кошти.

Одними з характерних ознак наказного провадження є: спрощена, оскільки має місце «урізана» цивільна процесуальна форма: на нього не поширюються принципи гласності, усності, безпосередності, змагальності; не може бути пред`явлено зустрічний позов; урізана модель стадійності цивільного процесу: немає попереднього судового засідання, судового розгляду справи по суті; сторони не повідомляються про видачу судового наказу; судовий наказ видається за відсутності сторін та видача судового наказу здійснюється лише на підставі безспірних письмових доказів, поданих заявником.

Відповідно до роз`яснень п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» у разі заявлення вимоги про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

За приписами п. 4 ч. 2 ст.163 Цивільного процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч.3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Цивільним кодексом визначено вимоги до письмової форми правочину, а відтак інші нормативно-правові акти, не можуть суперечити вимогам Цивільного кодексу.

Статтею 207 ЦК України визначено вимоги до письмової форми правочину, за змістом якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 року, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Виходячи з вищенаведеного, приходжу до висновку, що до заяви не додано договір про надання житлово-комунальних послуг з постачання електричної енергії, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» та боржником ОСОБА_1 .

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що нормами процесуального законодавства імперативно визначено, що судовий наказ може бути видано, зокрема якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, яка утворилася внаслідок невиконання договору, укладеного саме в письмовій (в тому числі електронній) формі, копію якого заявник зобов`язаний надати одночасно із заявою про видачу судового наказу.

При цьому, до заяви про видачу судового наказу додано лише Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який не підписаний а ні заявником, а ні боржником.

Заявник просить стягнути на свою користь із ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електричну енергію. Однак, до заяви про видачу судового наказу не додано копію договору Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послу, укладеного між сторонами в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Доводи заявника про те, що фактом згоди споживача на приєднання до умов договору є частково сплачена споживачем заборгованість за спожиту електричну енергію, суд вважає непідтвердженими, оскільки квитанцій про оплату, здійснену споживачем ОСОБА_1 , які б підтверджували факт згоди споживача на приєднання до умов договору, до заяви також не надано.

Окрім того, суд також відхиляє довідку про надходження коштів ОСОБА_1 за спожиту електроенергію за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки вона створена безпосередньо заявником, і перевірити викладені в ній дані суд не має можливості.

За таких обставин, суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу за даною заявою.

З матеріалів, доданих до заяви про видачу судового наказу вбачається, що заявником відповідного договору не надано.

З аналізу вказаних норм вбачається, що установлені п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України вимоги щодо надання копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, стосуються всіх випадків подання заяви про видачу судового наказу, коли вимоги, що заявляються до боржника пов`язані із виконанням договору. В п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України відсутні посилання на те, що такі вимоги стосуються лише правочинів, для яких законом встановлена обов`язкова письмова форма.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 164 ЦПК України, за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому Законом.

Відповідно до ч. 2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків

Таким чином, вивчивши матеріали заяви та враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене та керуючись ст. 163, 165, 166, 258, 260, 261 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: