ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/1587/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №704/562/23 Категорія: 302090000 Дьяченко Д. О. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіКарпенко О.В., Гончар Н.І.секретар Любченко Т.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу відповідача на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 31.07.2024 (повний текст складено 31.07.2024, суддя в суді першої інстанції Дьяченко Д.О.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 доТОВ «Байс-Агро»про розірвання договору оренди землі,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 у червні 2023 року звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки, вказавши, що що02.11.2004 між ним та Дочірнім підприємством «Агрофірма «Байс-Агро» приватного підприємства комерційно-виробничої фірми «Байс», правонаступником якого є ТОВ «Байс-Агро», було укладено договір оренди землі строком на 49 років. Після укладення даного договору не відбулася його державна реєстрація, а згодом, 14.08.2014 між сторонами був укладений новий договір оренди строком на 5 років, термін дії якого закінчився в 2019 році. Після закінчення терміну дії даного договору позивачу стало відомо, що 16.08.2019 відбулася державна реєстрація договору оренди землі від 29.09.2004 на що позивач не давав дозволу. Також позивач зазначає, що йому не було надано примірника договору. Відповідач не сплачує позивачу орендної плати за договором оренди і заборгованість зі сплати разом з пенею, інфляційними та річними відсотками становить 47690,9 грн., у зв`язку з чим було подано позов з вимогами про розірвання договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 таДочірнім підприємством «Агрофірма «Байс-Агро» приватного підприємства комерційно-виробничої фірми «Байс», який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.08.2019 (номер запису про інше речове право №32851904), та скасувати його державну реєстрацію.
Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 31.07.2024 позовні вимоги у справі задоволено. Суд виходив з того, що відповідач не довів належної сплати позивачу орендної плати.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав 30.08.2024 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та новим рішенням відхилити позовні вимоги у справі. Скаржник наголошує на тому, що суд не надав оцінки доказів сплати позивачу орендної плати наперед, за 49 років користування земельною ділянкою, що підтверджено відповідною копією видаткового касового ордеру. Оригінал вказаного документа суду надати неможливо, адже сплив строк його зберігання (1095 днів згідно п.44.3 ПК України), а в матеріалах реєстраційної справи наявна лише його копія. Отже позивачем не доведено істотного порушення умов договору оренди з боку відповідача, як підстави для його розірвання. Суд порушив права представника відповідача не задовольняючи його клопотання про відкладення розгляду справи чим завадив можливості взяти участь у судовому розгляді. ОСОБА_1 раніше подавав позов у справі №704/344/20 про витребування земельної ділянки із кадастровим номером 7124081200:01:000:1048, що містив такі ж обґрунтування як і в цій справі, який рішенням Тальнівського районного суду від 31.05.2023 залишено без задоволення. Отже позовні вимоги у цій справі фактично є повторною спробою ОСОБА_1 перешкодити орендарю користуватися орендованою земельною ділянкою.
Оскільки відзив, який надійшов до апеляційного суду, в порушення вимог чинного цивільно - процесуального закону ні позивачем, ні його представником не підписано, колегія вважає його неподаним, та проводить розгляд справи за відсутності відзиву позивача по справі.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
При розгляді справи встановлено, що згідно договору оренди землі б/н від02.11.2004 позивач ОСОБА_1 передав в оренду Дочірньому підприємству «Агрофірма «Байс-Агро» приватного підприємства комерційно-виробничої фірми «Байс» належну йому на праві приватної власності земельну ділянку, площею 2,48 га. Строк дії договору 49 років.
Згідно з п. 4.1 Договору розмір орендної плати є договірним і додатково узгоджується сторонами на момент розрахунків і в загальному грошовому еквіваленті складає 479,73 коп. Орендна плата є не меншою 1,5% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки.
Згідно з п. 4.2 Договору орендна плата сплачується один раз на рік після збору урожаю в період до 30 грудня поточного року.
Згідно з п. 4.3 Договору розмір орендної плати може змінюватись за домовленістю сторін.
Згідно з п. 8.1 Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря: в) своєчасного внесення орендної плати.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №477786929 від 16.08.2019 на земельну ділянку, площею 2,4759 га, що належить ОСОБА_1 , 16.08.2019 зареєстровано право оренди земельної ділянки ДПАгрофірма «Байс-Агро» ТОВ «Агро посівна компанія» на підставі договору оренди землі б/н від 02.11.2004, строком на 49 років.
Згідно із заявою ОСОБА_1 на ім`я директораДПАгрофірма «Байс-Агро» ТОВ «Агро посівна компанія» ОСОБА_2 від 01.06.2023 орендодавець ОСОБА_1 вимагає в 10-денний термін здійснити виплату орендної плати за договором оренди землі від 02.11.2004.
Згідно з розрахунком орендної плати, наведеним позивачем в позовній заяві загальна сума заборгованості зі сплати орендної плати по договору оренди з пенею в розмірі 0,001% та річними з 01.01.2008 становить 44677,6 грн., 1673,50 грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати, та 3% річних 1340,30 грн. Загальну сума заборгованості становить 47690,90 грн.
Одночасно представник відповідача надав суду видатковий касовий ордер №363 від 02.11.2004, згідно якого ОСОБА_1 видано оренду плату в розмірі 23510 грн. за 2004-2053 роки.
Під час судового розгляду справи представником позивача було поставлено під сумнів відповідність поданої копіївидатково-касового ордеру №363 від 02.11.2004 про виплату коштів ОСОБА_1 оригіналу та заявлено клопотання про витребування оригіналу вказаного документа.
УхвалоюТальнівського районного суду Черкаської області від 11.10.2023 витребувано з ТОВ «Байс-Агро» оригінал видатково-касового ордеру №363 від 02.11.2004. Також УхвалоюТальнівського районного суду Черкаської області від 23.01.2024 було повторно витребувано оригінал вказаного доказу.
Проте ухвали суду залишено без виконання оригінал доказу суду надано не було.
Позивач у справі стверджує про порушення з боку орендаря обов`язку щодо сплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди землі. Водночас, відповідач зазначає про відсутність порушень умов договору з його боку, адже відповідну оренду плату було сплачено наперед за весь строк оренди.
Правовідносини, наявні між сторонами у справі на підставі наведених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.
Відповідно до вимогстатті 124 ЗК Українипередача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.
Відповідно достатті 1 ЗУ «Про оренду землі»(тут і далі по тексту постанови в редакції, чинній на час укладення договору оренди землі від 02.11.2004) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зістаттею 13 ЗУ «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Устатті 21 ЗУ «Про оренду землі»передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
За положеннямистатті 24 ЗУ «Про оренду землі»орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Частиною першоюстатті 32 ЗУ «Про оренду землі»передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗакону (тобто, в тому числі, в разі несплати орендної плати) та умовами договору (в даному випадку п.10.3 договору оренди землі).
Водночас, у пункті д) частини першоїстатті 141 ЗК Українипередбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Далі, згідно зі статтями13,21 ЗУ «Про оренду землі»основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.
Відповідно до частини другоїстатті 651 ЦК України договірможе бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.
Вказані правові висновки відображено у постанові ВС від 31.07.2020 у справі №479/1073/18-ц.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17, у кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття«значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Тобто, критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір.
Крім того, за змістом правового висновку ВС у постанові від 22.01.2020 у справі №387/193/17 чинне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою. Умови договору оренди землі про сплату орендної плати за майбутні періоди мають бути погоджені сторонами договору оренди у формі, передбаченій статтею 14 ЗУ «Про оренду землі», тобто у письмовій формі.
Більш того, у п.10.4 договору оренди землі від 02.11.2004, укладеному між сторонами справи, передбачено, що будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткових угод до цього договору.
Розділом 4 вказаного договору оренди землі регламентується сплата орендної плати. Так п.4.2 договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем один раз на рік до 30 грудня поточного року.
Таким чином сторони справи у орендних правовідносинах між собою встановили саме щорічний порядок сплати орендної плати, який змін на час подачі позову не зазнав додаткових угод з даного питання до договору оренди землі укладено не було.
Відтак знайшли своє підтвердження при розгляді справи судом аргументи позивача про те, що відповідачем порушуються умови договору оренди землі - систематично не сплачується орендна плата, а саме щорічно, як передбачено умовами договору (п.4.2).
Зазначені обставини в силу положень ч.1 ст.32 ЗУ «Про оренду землі»є підставою для задоволення позовних вимог у справі про розірвання договору оренди землі.
При цьому не можуть бути взяті до уваги аргументи відповідача про те, що ним весь розмір орендної плати за строк оренди був сплачений наперед, оскільки такий порядок сплати орендної плати сторони у договорі взагалі не узгоджували та він не може свідчити про належне виконання орендарем своїх договірних зобов`язань у цій частині систематичну та щорічну сплату орендної плати.
Апеляційні доводи скаржника у даній справі не спростовують висновки апеляційного суду стосовно неузгодження умовами договору можливості сплати орендної плати за землю наперед, а відтак, такі дії орендаря не можуть підтверджувати належне виконання умов договору в частині зобов`язань по сплаті орендної плати.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Отже рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 31.07.2024 у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу представника позивача без задоволення.
На підставі положень ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді скаржнику не компенсовувати, оскільки по суті вирішення спору судом першої інстанції змін не зазнало.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в :
апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Тальнівськогорайонного судуЧеркаської областівід 31.07.2024у данійцивільній справі- залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді скаржнику не відшкодовувати.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 06.11. 2024.
Суддя-доповідач
Судді
Суд | Черкаський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2024 |
Оприлюднено | 08.11.2024 |
Номер документу | 122839957 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них оренди |
Цивільне
Черкаський апеляційний суд
Фетісова Т. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні