Номер провадження: 22-ц/813/2396/24
Справа № 522/7593/20
Головуючий у першій інстанції Свячена Ю. Б.
Доповідач Громік Р. Д.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.10.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Громіка Р.Д.,
суддів Дришлюка А.І., Драгомерецького М.М.,
за участю секретаря Триколіч І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗС ГРУПП» про захист прав споживача та стягнення неустойки,
ВСТАНОВИВ:
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «3С Групп» про захист прав споживача та стягнення неустойки.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 13.11.2015 року він уклав з товариством з обмеженою відповідальністю «3С Авто Еліт» договір купівлі-продажу/поставки автомобіля №109-15а, відповідно до умов якого придбав автомобіль 2016 року випуску марки AUDI моделі Q7 3.0 TDI за ціною 3 030 126,00 гривень.
Відповідно до Додатку №2 «Угода про гарантійне зобов`язання» до Договору купівлі-продажу №109-15а від 13.11.2015 на вказаний автомобіль поширюється гарантія якості в обсязі, згідно з розділом 8 цієї Угоди, а саме: гарантійний термін на автомобіль 4 роки або 120 тис.км, гарантійний термін на лакофарбове покриття автомобіля 6 років, гарантійний термін відсутності наскрізної корозії кузова автомобіля 12 років.
Згідно з п.4.4 Додатку при виявленні незначного недоліку автомобіля в гарантійний термін, покупець має право вимагати від продавця або іншого Дилерського підприємства його усунення. Усунення незначного недоліку або недоліку відбувається шляхом виконання гарантійного ремонту.
Позивач зазначає, що в додатку надано визначення «дилерському підприємству», відповідно до якого, це будь-яка юридична особа , яка авторизована виробником на підставі наявності належного інформаційного та технічного забезпечення і здійснює наступну самостійну діяльність: продаж товару, роботи з передпродажного, гарантійного, технічного та інших видів обслуговування та ремонту товару.
У період гарантійного строку при експлуатації автомобіля Позивачем було виявлено недоліки, які на його думку, могли вплинути на можливість використання автомобіля відповідно до його цільового призначення.
У зв`язку з цим, 07.05.2019 позивач надав відповідачу автомобіль для усунення недоліків, що підтверджується наряд-заказом №G100015566/G1000001879, відкритим 07.05.2019 року.
Недоліки були усунені лише 31 липня 2019 року, що підтверджується датою закриття наряду-заказу №G100015566/G1000001879.
21 грудня 2019 року позивач знову звернувся до відповідача з заявою про усунення недоліків, і в той же день передавав відповідачу, що підтверджується наряд-заказом №G100017181/G1000012819, відкритим 21.12.2019 року. Недоліки було усунено лише 18.02.2020 року.
Позивач, враховуючи порушення відповідачем встановленого законодавчо граничного терміну виконання гарантійного ремонту автомобіля, нарахував неустойку в розмірі 1 відсотка від вартості автомобіля за кожен день затримки усунення недоліків транспортного засобу: за період з 22.05.2019 по 31.07.2019 року (за 71 день затримки) у розмірі 2 151 389,46 грн та за період з 05.01.2020 року по 18.02.2020 року (за 45 днів затримки) у розмірі 1 363 556,70 грн. Загальна сума неустойки становить 3 514946,16 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «3С ГРУПП» про захист прав споживача та стягнення неустойки відмовлено.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції не врахував, що у ТОВ «ЗС ГРУПП» був наявний обов`язок усунути відповідні недоліки у 14денний строк, однак відповідачем не було дотримано цього строку, що є підставою для застосування положень ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів».
Короткий зміст відзиву ТОВ «ЗС ГРУПП» на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ЗС ГРУПП» зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 13 листопада 2015 року позивач уклав з товариством з обмеженою відповідальністю «3С Авто Еліт» договір купівлі-продажу/поставки автомобіля №109-15а, відповідно до умов якого придбав автомобіль 2016 року випуску марки AUDI моделі Q7 3.0 TDI за ціною 3 030 126,00 гривень.
Відповідно до Додатку №2 «Угода про гарантійне зобов`язання» до Договору купівлі-продажу №109-15а від 13.11.2015 на вказаний автомобіль поширюється гарантія якості в обсязі, згідно з розділом 8 цієї Угоди, а саме: гарантійний термін на автомобіль 4 роки або 120 тис.км, гарантійний термін на лакофарбове покриття автомобіля 6 років, гарантійний термін відсутності наскрізної корозії кузова автомобіля 12 років.
Згідно з п.4.4 Додатку при виявленні незначного недоліку автомобіля в гарантійний термін, покупець має право вимагати від продавця або іншого Дилерського підприємства його усунення. Усунення незначного недоліку або недоліку відбувається шляхом виконання гарантійного ремонту.
07 травня 2019 року позивач надав відповідачу автомобіль для усунення недоліків, що підтверджується наряд-заказом №G100015566/G1000001879, відкритим 07.05.2019 року.
Недоліки були усунені 31 липня 2019 року, що підтверджується датою закриття наряду-заказу №G100015566/G1000001879.
21 грудня 2019 року позивач вдруге звернувся до відповідача з заявою про усунення недоліків, і в той же день передав автомобіль відповідачу, що підтверджується наряд-заказом №G100017181/G1000012819, відкритим 21 грудня 2019 року. Відповідач усунув недоліки в автомобілі за вказаним наряд-заказом 18 лютого 2020 року.
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 1 відсотка від вартості автомобіля за кожен день затримки усунення недоліків транспортного засобу: за 71 день затримки, що виникла у період з 22.05.2019 по 31.07.2019 - у розмірі 2 151 389,46 грн та за 45 днів затримки, що виникла у період з 05.01.2020 по 18.02.2020 - у розмірі 1 363 556,70 грн., що загалом становить - 3 514946,16 грн.
Вказане нарахування неустойки позивач здійснив на підставі пункту 23 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженим Наказом Міністерства промислової політики України №721 від 29.12.2004 року.
Доводи позивача про можливість стягнення з відповідача вищевказаної неустойки в розмірі 1 відсотка від вартості автомобіля у зв`язку з затримкою усунення недоліків транспортного засобу під час проведення гарантійного ремонту, що передбачено нормами пункту 23 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженим Наказом Міністерства промислової політики України №721 від 29.12.2004 року, є необґрунтованими та спростовуються наступним.
Як передбачено статтею 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Відповідно до приписів статті 2 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII) законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.
Згідно з визначенням, передбаченим у статті 1 Закону № 1023-XII гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов`язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв`язку з введенням її в обіг.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону № 1023-XII споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування.
Статтею 7 Закону № 1023-XII передбачено, що виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукції.
Відповідно до частини першої статті 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Положеннями статті 709 ЦК України передбачено, що продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов`язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Вимога покупця про безоплатне усунення недоліків товару підлягає задоволенню продавцем або виготовлювачем протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону № 1023-XII у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють зазначені вимоги на підставі договору з виробником (частина третя статті 8 Закону № 1023-XII).
Частиною 3 статті 698 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Верховний Суд у постановах від 10 жовтня 2018 року у справі №362/2159/15-ц, від 20 листопада 2019 року у справі №211/7020/15ц зазначає, що у законодавстві України щодо регулювання договору роздрібної купівлі-продажу встановлений пріоритет Цивільного кодексу України перед актами законодавства про захист прав споживачів.
Частина 3 статті 709 ЦК України передбачає, що вимога покупця про безоплатне усунення недоліків товару підлягає задоволенню продавцем або виготовлювачем протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк.
Згідно з частини 5 статті 709 ЦК України за кожний день прострочення продавцем або виготовлювачем усунення недоліків товару і невиконання вимоги про надання в користування аналогічного товару на час усунення недоліків продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Згідно частини 3 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.
Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють зазначені вимоги на підставі договору з виробником.
Частиною 9 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що при пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк.
За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.
Пунктом 23 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженим Наказом Міністерства промислової політики України №721 від 29.12.2004 року встановлено, що граничний термін виконання гарантійного ремонту ДТЗ - чотирнадцять днів. Інший термін має бути узгоджений сторонами. За кожний день затримки усунення недоліків понад граничний або узгоджений термін Виконавець сплачує Споживачеві неустойку в розмірі, визначеному Законом України "Про захист прав споживачів" або заздалегідь узгодженому сторонами.
Вказаний Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів є підзаконним нормативно-правовим актом, який прямо суперечить вимогам частини 5 статті 709 Цивільного кодексу України.
Водночас, підзаконні нормативно-правові акти повинні прийматися на основі законів і за своїм змістом не суперечити їм.
Частинами 4 та 5 статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням Цивільного кодексу України або іншому закону, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України або іншого закону. Інші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.
Згідно з частиною 3 статті 113 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Аналогічна позиція викладена в листі Міністерства юстиції України від 30.01.2009 N Н-35267-18.
Верховний Суд зазначає, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанова Великої Палати Верховного суду від 09.06.2022 року у справі 520/2098/19, а також постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Аналогічна правова позиція була викладена у постановах Верховного Суду України від 09.06.2022 року у справі 520/2098/19, від 10 лютого 2016 року у справі №537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.
Колегія суддів щодо доводів апеляційної скарги вважає за необхідне зазначити, що загалом строк виконання гарантійного ремонту не пропущений, а тому підстав для стягнення неустойки немає з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що 07 травня 2019 року позивач звернувся до нього із заявою про гарантійний випадок із проханням замінити на новий або повернути гроші за автомобіль Аudi VIN номер НОМЕР_1 , куплений 25.02.2016р. у зв`язку із заявленими ним у заяві недоліками.
Ремонтні роботи за даною заявою було завершено 31 липня 2019 року, згідно Наряд-Заказу №G100015566/G1000001879, в погоджений з позивачем термін, що підтверджується його підписом на вищезгаданому Наряд-Заказі. Адже, в пункті 5 вказаного наряд-Заказу №G100015566/G1000001879 йдеться про те, що Замовник погоджується, що термін виконання гарантійного ремонту може перевищувати 14 днів, але не більше 60 з моменту отримання виконавцем всіх необхідних запасних частин та, крім того, Замовник не має претензій до якості та строку виконаних робіт, комплектності автомобіля та його стану».
21 грудня 2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою про гарантійний випадок із проханням замінити на новий або повернути гроші за автомобіль Аudi VIN номер НОМЕР_1 , куплений 25.02.2016 у зв`язку із заявленими ним у заяві недоліками.
Позивач залишив автомобіль для проведення пошуку несправностей і діагностики двигуна, при цьому повідомивши співробітнику гарантійного відділу ОСОБА_2 , що він буде перебувати за кордоном до лютого 2020 року включно і з ним може бути відсутній мобільний зв`язок.
08 січня 2020 року співробітник ТОВ «3С ГРУПП» ОСОБА_3 отримав згоду позивача на розбирання двигуна у вигляді повідомлення на месенджер «Телеграм» на контактний телефон номер НОМЕР_2 . Ремонтні роботи по заяві позивача від 21.12.2019 були завершені 17 лютого 2020 року в повному об`ємі після надходження всіх необхідних запасних частин та матеріалів, останні з яких надійшли 13.02.2020, що підтверджується видатковою накладною №20112324 від 13.02.2020р. та товарно транспортною накладною №000521180 від 13.02.2020р. (герметик силіконовий D176501A1, кільця ущільнення N0138326, WHT007480A, 059126796C, 059130120, 059145865C, болт N10116103, вали розподільчі 059109011DA, 059109012EN та інше).
Таким чином, роботи за заявою позивача було завершено 17 лютого 2020 року, згідно Наряд-Заказу №G100015566/G1000001879 в погоджений із позивачем термін, що підтверджується його підписом на Бланку заявки №G100017181 від 21.12.2019р., де вказано попередній час виконання робіт - 17.02.2020 19:00, та підписом в Наряд-Заказі, де в пункті 5 зазначено, що «Замовник погоджується, що термін виконання гарантійного ремонту може перевищувати 14 днів, але не більше 60 з моменту отримання виконавцем всіх необхідних запасних частин» та наявний пункт про те, що «Замовник не має претензій до якості та строку виконаних робіт, комплектності автомобіля та його стану».
У матеріалах справи наявні копії наряд-заказів №G100015566/G1000001879 від 07.05.2019 року та №G100017181/G10000012819 від 21.12.2019 року, а також бланк-заявки №G100017181, в яких позивач своїм підписом погодив більш тривалий строк виконання ремонту автомобіля, який повинен складати не більше 60 днів з моменту отримання Виконавцем всіх необхідних запасних частин.
Вказані наряд-закази підписані ОСОБА_1 .
Водночас представник позивача стверджував, що позивач не погоджував при відкритті наряду-замовлення №G100015566/G1000001879 від 07.05.2019 року збільшений строк гарантійного ремонту 60 днів, оскільки пункт 5 відсутній в наданому позивачем до позовної заяви примірнику наряд-замовлення №G100015566/G1000001879 від 07.05.2019 року, в той час як Відповідач долучив до матеріалів справи примірник наряд-замовлення №G100015566/G1000001879 від 07.05.2019 року, в якому наявний пункт 5 наступного змісту: «5. Замовник погоджується, що термін виконання гарантійного ремонту може перевищувати 14 днів, але не більше, ніж 60 днів з моменту отримання виконавцем всіх необхідних запасних частин.». На думку представника позивача, сторони не досягли згоди щодо збільшеного гарантійного ремонту автомобіля під час оформлення наряду-замовлення №G100015566/G1000001879 від 07.05.2019 року, а відтак вказаний пункт 5 є неукладеним.
З метою з`ясування вказаної обставини, стороною відповідача подано заяву про призначення почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26 січня 2021 року клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи у даній справі та призначив почеркознавчу експертизу на вирішення якої було поставлено питання:
1. Чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 у наряд-заказі № G100015566/G1000001879 від 07 травня 2019 року розміщений на другому аркуші вказаного наряд-заказу, в рядку зліва від зазначеного прізвища « ОСОБА_4 » самим ОСОБА_4 , чи іншою особою?
2. Чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 у наряд-заказі G100015566/G1000001879 від 07 травня 2019 року розміщений на другому аркуші вказаного наряд-заказу, в рядку зліва від зазначеного прізвища « ОСОБА_4 » самим ОСОБА_4 , чи іншою особою?
3. Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у наряд-заказі G100015566/G1000001879 від 07 травня 2019 року розміщений на другому аркуші вказаного наряд-заказу, в рядку зліва від зазначеного прізвища « ОСОБА_1 » самим ОСОБА_1 .?
Доручено проведення експертизи Одеському науково-дослідницькому інституті судових експертиз (вул. Успенська, 83/85, м. Одеса, 65011).
16 березня 2021 року до суду надійшла заява представника відповідача про внесення виправлень в ухвалу суду від 26 січня 2021 року по справі № 522/7593/20, в якій зазначено, що у зазначеній ухвалі допущено описку, а саме: в абзацах 3-5 резолютивної частини ухвали та скороченого тексту ухвали, в пунктах 1-3, в яких наводиться перелік питань, що ставилися на вирішення експертизи, не було зазначено інформацію, а саме: на яких екземплярах (примірниках) наряд заказу № G10015566/G1000001879 від 07 травня 2019 року, на яких слід дослідити підписи ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 березня 2021 року задоволено заяву представника відповідача про внесення виправлень в ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 26 січня 2021 року у даній цивільній справі та вирішив викласти третій абзац, пункт перший резолютивної частини ухвали та скорочений текст ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 26 січня 2021 року в наступній редакції: «Чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 у наряд-заказі №G100015566/G1000001879 від 07 травня 2019 року (на оригінальному екземплярі позивача ОСОБА_1 ) розміщений на другому аркуші вказаного наряд-заказу, в рядку зліва від зазначеного прізвища « ОСОБА_4 » самим ОСОБА_4 , чи іншою особою?».
Викладено четвертий абзац, другий пункт резолютивної частини ухвали та скорочений текст ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 26 січня 2021 року в наступній редакції: «Чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 у наряд-заказі G100015566/G1000001879 від 07 травня 2019 року на оригінальному екземплярі відповідача ТОВ «3С ГРУПП») розміщений на другому аркуші вказаного наряд-заказу, в рядку зліва від зазначеного прізвища « ОСОБА_4 » самим ОСОБА_4 , чи іншою особою?».
Викладено п`ятий абзац, третій пункт резолютивної частини ухвали та скорочений текст ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 26січня 2021року в наступній редакції: «Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у наряд-заказі G100015566/G1000001879 від 07 травня 2019 року (на оригінальному екземплярі відповідача ТОВ «3С ГРУПП») розміщений на другому аркуші вказаного наряд-заказу, в рядку зліва від зазначеного прізвища « ОСОБА_1 » самим ОСОБА_1 .?».
25 січня 2023 року від Науково-дослідного інституту судових експертиз (ОНДІСЕ) надійшов висновок експерта №21-2731 судової почеркознавчої експертизи за матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗС ГРУПП» (ТОВ «3С ГРУПП») про захист прав споживача та стягнення неустойки.
У вказаному висновку експерта №21-2731 судової почеркознавчої експертизи було встановлено наступне:
1) підпис від імені ОСОБА_4 у наряді-заказі № G100015566/G1000001879 від 07 травня 2019 року (на оригінальному екземплярі позивача ОСОБА_1 ), виконаний самим ОСОБА_4
2) підпис від імені ОСОБА_4 у наряді-заказі № G100015566/G1000001879 від 07 травня 2019 року (на оригінальному екземплярі відповідача ТОВ «ЗС ГРУПП»), виконаний самим ОСОБА_4
3) підпис від імені ОСОБА_1 у наряді-заказі №G100015566/G1000001879 від 07 травня 2019 року (на оригінальному екземплярі відповідача ТОВ «ЗС ГРУПП») виконані самим ОСОБА_1
4) вирішити питання «Чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 у наряді-заказі № G100015566/G1000001879 від 07 травня 2019 року (на екземплярі ОСОБА_1 ), не виявилося можливим, з прични, вказаних у пункті 4 Дослідницької частини (збіжні ознаки малоінформативні, тобто часто зустрічаються у почерках (підписах) різних осіб, ряд з них носить приблизний характер, тому їх недостатньо для позитивного висновку про виконання досліджуваного підпису самим ОСОБА_4 . В свою чергу, виявлені розбіжності не вдалося оцінити однозначно, враховуючи варіаційність його підписного почерку або ці ознаки можуть свідчити про виконання досліджуваного підпису іншою особою з ретельним наслідуванням підпису ОСОБА_4 )
5) підписи від імені ОСОБА_1 у наряді-заказі №G100015566/G1000001879 від 07 травня 2019 року (екземпляр ОСОБА_1 ) виконані самим ОСОБА_1 .
Таким чином, ОСОБА_1 самостійно підписав наряд-заказ №G100015566/G1000001879 від 07 травня 2019 року, в якому погоджувались умови щодо збільшення строку виконання гарантійного зобов`язання та моменту початку обчислення цього строку.
Апеляційний суд також звертає увагу на те, що позивач звертався із скаргами до Головного управління Держспоживслужби в Одеській області та Головного управління Держспоживслужби в м. Києві щодо можливого порушення законодавства про захист прав споживачів з боку ТОВ «3С ГРУПП». Проте, в задоволені вказаних скарг ОСОБА_1 було відмовлено.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем не порушено прав ОСОБА_1 як споживача, а тому застосування санкцій у вигляді неустойки за кожен день прострочення відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів не вбачається можливим.
Наведені в апеляційній скарзі інші доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті.
Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Повний текст судового рішення.
Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
Суддя-учасник колегії Дришлюк А.І. перебував у відпустці 04 листопада 2024 року, що підтверджується довідкою відділу кадрової роботи та управління персоналом.
Повний текст судового рішення виготовлено 05 листопада 2024 року.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Приморськогорайонного судум.Одеси від02серпня 2023рокузалишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 05 листопада 2024 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
А.І. Дришлюк
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2024 |
Оприлюднено | 08.11.2024 |
Номер документу | 122840570 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Громік Р. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні