Рішення

від 06.11.2024 по справі 120/3312/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 р. Справа № 120/3312/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач), яка подана його представником адвокатом Павенським Б.В. (представник позивача), до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (далі також відповідач, НОМЕР_3 прикордонний загін) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача, що, на переконання представника позивача, полягає у безпідставному не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 13.07.2022 по 31.07.2022 та за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 04.12.2022, з 17.12.2022 по 31.12.2022 пропорційно дням участі у бойових діях або заходах.

Ухвалою від 02.04.2024 судом відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Також цією ухвалою суд в порядку статті 49 КАС України залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача військову частину НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Крім того, ухвалено витребувати у третьої особи необхідні для розгляду справи докази.

17.04.2024 від військової частини НОМЕР_1 через систему Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву, за яким відповідач проти позову заперечує, вважаючи його безпідставним. Вказує на те, що за період перебування позивача у службовому відрядженні у військовій частині НОМЕР_2 , остання мала б до 5 числа повідомляти військову частині НОМЕР_1 про безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах, передбачених абз. 2 пункту 11 Наказу № 392-АГ та абзацу 2 пункту 8 Наказу №628-АГ виключно у формі Довідки, передбаченої додатком 2 до Наказу № 392-АГ чи додатком 2 до Наказу №628-АГ.

Проте, у спірний період в такому порядку була підтверджена участь позивача у бойових діях за періоди з 01.12.2022 по 04.12.2022 та з 17.12.2022 по 31.12.2022 згідно Списків військовослужбовців, який надійшов з військової частини НОМЕР_2 супровідним листом від 10.01.2023. Як наслідок, - за вказані періоди позивачу була нарахована та виплачена додаткова винагорода у передбаченому розмірі.

Щодо інших періодів відповідні довідки до відповідача не надходили, що свідчить про відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу спірної доплати.

Окремо відповідач звертає увагу, що надана позивачем довідка в/ч НОМЕР_2 №5067 від 05.03.2023 не може слугувати належним доказом на підтвердження факту безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в районах ведення воєнних (бойових) дій щодо зазначеного у ній періоду, позаяк така довідка не відповідає вимогам Наказу 392-аг.

Таким чином, враховуючи викладене, відповідач переконує суд, що участь позивача у бойових діях або заходах протягом спірного періоду, а саме квітень-грудень 2022 року, не підтверджена у встановленому законом порядку, а тому заявлений позов є безпідставним.

19.04.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник зазначив, що не виплативши позивачу додаткову винагороду за участь у бойових діях за квітень-грудень 2022 року у розмірі 100 000 грн., передбачену Постановою КМУ № 168, відповідач порушив права позивача та не виконав свої службові повноваження.

У встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі від 02.04.2024 строк від третьої особи військової частини НОМЕР_2 ні письмових пояснень щодо суті позовних вимог ні витребуваних доказів не надходило.

Наведені обставини не є перешкодою в розгляді даної адміністративної справи за наявними у ній матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що ОСОБА_1 був мобілізований на підставі Указу Президента України № 69/22 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 та у 2022 році проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.04.2022 № 5-вв позивача направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_4 " з 07.04.2022, з метою прийняття участі у заходах. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації ДПС України від 02.04.2022 № 56-Т.

Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону № 31-ос від 13.01.2023 позивача направлено у службове відрядження до НОМЕР_4 прикордонного загону з 13.01.2023, з метою прийняття участі у заходах.

Отже, як зазначає сам відповідач, позивач перебував у службовому відрядженні у військовій частині НОМЕР_2 , яка входить в оперативне угрупування військ ІНФОРМАЦІЯ_4 , в період з 07.04.2022 по 13.01.2023. При цьому у вказаний період службового відрядження позивач перебував на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно з довідками військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2022 №848 та від 02.03.2023 № 5067 молодший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 13.07.2022 по 31.07.2022 та за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 04.12.2022, з 17.12.2022 по 31.12.2022. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації ДПС України від 02.04.2022 № 56 гриф.

Позивач наголошує на тому, що він брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумських областей в період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 13.07.2022 по 31.07.2022 та за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 04.12.2022, з 17.12.2022 по 31.12.2022, що підтверджується відповідними довідками військової частини НОМЕР_2 , а тому має право на виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. Відтак за захистом своїх порушених прав та інтересів звертається до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із Інструкцією "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 № 558 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168).

Відповідно до п. 1 Постанови № 168 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби (та деяким іншим передбаченим у постанові категоріям осіб), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

З метою виконання вимог Постанови №168 та для врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано накази від 31.03.2022 №164-АГ та від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 (Накази №164-АГ та №392-АГ), пунктом 1 яких передбачено, що військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв`язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. Пунктом 1 Наказу № 164-АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які проходять військову службу в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах) виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення.

Пунктом 2 Наказу № 164-АГ розкрито зміст терміну "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи), а нормою абзацу 7 пункту 3 Наказу № 164-АГ передбачено, що з метою підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надають останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Форма довідки затверджена додатком № 1 до Наказу № 164-АГ.

Відповідно до п. 4 Наказу № 164-АГ начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2). Пунктом 5 цього наказу визначено, що виплату додаткової винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби. В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов`язково зазначати підстави для його видання.

Наказом № 164-АГ (який діяв в спірний період по 31 липня 2022 року) механізм реалізації права на отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн. розмірі поставлено у залежність від вчинення начальником регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів, дій у формі щомісячного повідомлення органів в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах. Це повідомлення здійснюється у спосіб надсилання документів (списків) згідно додатку 2 до наказу № 164-АГ. В подальшому, це повідомлення є підставою для прийняття наказу про виплату військовослужбовцю додаткової винагороди у збільшеному розмірі.

З 01.08.2022 діяв Наказ №392-АГ, відповідно до пункту 4 якого підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Згідно з пункту 5 Наказу № 392-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі завдань відряджені.

Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп) включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах. передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.

У довідках, передбачених цим пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.

Згідно з пунктом 10 Наказу № 392-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, та підготовку проекту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом цього наказу, в органах Держприкордонслужби покласти на штаб органу, а у випадку відсутності штабу на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій. Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

Пунктом 11 Наказу № 392-АГ передбачено, що склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах передбачених пунктом 2 цього наказу подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.

Пунктом 12 Наказу № 392-АГ встановлено, що виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби на підставі наказів вищих начальників (командирів).

До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 46 цього наказу.

З 01.12.2022 був уведений в дію наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168».

Цей наказ дещо змінив перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.

Так, згідно з пунктом 3 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 09 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ документами, що підтверджують безпосередньою участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:

1) бойовий наказ (бойове розпорядження);

2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал), журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;

3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.

Судом встановлено, що у спірний період з 07.04.2022 по 30.06.2022, з 13.07.2022 по 04.12.2022, з 17.12.2022 по 31.12.2022 позивач знаходився в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_5 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ). При цьому, позивачу в повному обсязі не нараховано та не виплачено додаткову винагороду відповідно пункту 1 Постанови № 168 у розмірі до 100 000 грн.

Як вже зазначалося судом, позивачу про безпосередню його участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей військовою частиною НОМЕР_2 видано за періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 13.07.2022 по 31.07.2022 та за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 04.12.2022, з 17.12.2022 по 31.12.2022 довідки від 05.08.2022 №848 та від 02.03.2023 № 5067. Підстава видачі таких довідок: бойове розпорядження Адміністрації ДПС України від 02.04.2022 № 56 гриф.

При цьому, суд зазначає, що питання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України спірної додаткової винагороди за період з 09.04.2022 по 31.07.2022 року регулювалось Наказом № 164-АГ, а за період з 01.08.2022 року по 30.11.2022 року - Наказом №392-АГ, а з 01.12.2022 - Наказом №628-АГ.

Поряд із тим за період перебування у службовому відрядженні позивача у військовій частині НОМЕР_2 , а саме в спірний період з квітня по грудень 2022 року, остання мала б щомісячно до 5 числа повідомляти військову частину НОМЕР_1 про його безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах за попередній місяць виключно у формі, передбаченій додатком 2 до Наказу №164-АГ, або додатком 2 до Наказу №392-АГ, або ж додатком 2 до Наказу №628-АГ.

Натомість судом встановлено, що 10.01.2023 на адресу військової частини НОМЕР_1 з військової частини НОМЕР_2 надійшов супровідний лист №22/188-23-Вих від 10.01.2023 з Списком військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які приймали безпосередню участь у бойових діях або заходах у грудні 2022 року у складі військової частини НОМЕР_2 у формі, визначеній додатком 2 до Наказу №628-АГ.

Вказаним списком підтверджена участь у бойових діях або заходах у складі військової частини НОМЕР_2 позивачу за періоди з 01.12.2022 по 04.12.2022, з 17.12.2022 по 31.12.2022.

На підставі вказаного Списку з підтвердженням участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, відповідно до Постанови №168, видано наказ начальника НОМЕР_3 прикордонного загону №50-ОС Про виплату додаткової винагороди від 25.01.2023, пунктом 7 якого визначено виплатити додаткову винагороду військовослужбовцям НОМЕР_3 прикордонного загону за періоди безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, з 01.12.2022 по 04.12.2022, з 17.12.2022 по 31.12.2022 в розмірі згідно додатку 7, із розрахунку 70 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах.

На підставі вказаного наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 25.01.2023, позивачу за належним чином підтверджений період участі у бойових діях та заходах нарахована та виплачена додаткова винагорода у розмірі 42903,23 грн. - за грудень 2022 року, що підтверджується копією витягу з додатку № 7 наказу відповідача від 25.01.2023 № 50-ОС та письмовими поясненнями відповідача.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за періоди з 01.12.2022 по 04.12.2022, з 17.12.2022 по 31.12.2022, в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, оскільки така додаткова винагорода позивачу була нарахована.

Щодо іншої частини позовних вимог у частині виплати збільшеної додаткової винагороди за періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 13.07.2022 по 31.07.2022 та за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022 в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, суд зазначає наступне.

Так, як уже наголошувалося судом вище, відповідно до довідок військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2022 №848 та від 02.03.2023 № 5067, молодший сержант ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 13.07.2022 по 31.07.2022 та за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 04.12.2022, з 17.12.2022 по 31.12.2022. Підстава видачі таких довідок: бойове розпорядження Адміністрації ДПС України від 02.04.2022 № 56 гриф.

Суд враховує, що факт прийняття позивачем участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування на території Чернігівської області у період здійснення зазначених заходів підтверджується належними, допустимими й достатніми доказами, а саме довідками військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2022 №848 та від 02.03.2023 № 5067, які ні відповідачем ні третьою особою під час розгляду справи не спростовано.

При вирішенні даного спору суд враховує правові висновки Верховного Суду у постановах №120/4387/23 від 23.05.2024 року, №120/4967/23 від 24.05.2024 року та №580/3131/23 від 13.06.2024 року, де Суд касаційної інстанції вказав, що оформлена стосовно позивача довідка військової частини підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди.

Верховний Суд у вказаних постановах також зазначив, що надіслання списків за формою згідно додатку 2 до Наказу № 392-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується відповідною довідкою (в нашому випадку довідками від 05.08.2022 №848 та від 02.03.2023 № 5067 Підстава: бойове розпорядження Адміністрації ДПС України від 02.04.2022 № 56 гриф.).

У іншій постанові від 21.03.2024 по справі №560/3141/23 Верховний Суд зауважив, що підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах.

Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами.

Відповідно до пункту 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує, що під час розгляду справи відповідачем не надано доказів щодо визнання вищевказаних довідок недійсними або їх відкликання. Також відповідач не надав суду вмотивованих пояснень щодо правових підстав видання таких довідок, зокрема щодо їх видачі військовою частиною НОМЕР_2 не на підставі положень Наказу №164-АГ, Наказу № 392-АГ, Наказу №628-АГ.

Разом з тим суд вважає, що у цій ситуації позивач не може нести тягар негативних наслідків від неправомірної бездіяльності суб`єктів владних повноважень і що недотримання органами Держприкордонслужби вимог законодавства в частині складення усіх необхідних документів та обміну інформацією щодо участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не може бути підставою для відмови у виплаті спірної винагороди.

Крім того, як вже зазначалося вище, за своєю формою та змістом видані позивачу довідки 05.08.2022 №848 та від 02.03.2023 № 5067 відповідають довідкам за формою згідно з додатком 2 до згаданих вище Наказів №164-АГ, № 392-АГ, №628-АГ. Такі довідки оформлялись щодо позивача як військовослужбовця, який був відряджений з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, для підтвердження днів безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказів.

Наведене додатково свідчить про те, що відповідні довідки доводить участь позивача у відповідних діях та забезпеченні відповідних заходів у вказаний в таких довідках період.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що вказана довідка є персональним документом щодо участі окремого військовослужбовця у бойових діях, але не дає підстав для проведення спірної винагороди, що можливо лише за наявності списків за формою згідно додатку № 2 до Наказу № 392-АГ.

В цьому контексті суд зауважує, щодо надані позивачем довідки містить усю необхідну інформацію, що передбачена вказаними додатками 2, зокрема про період безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах та підставу участі в них.

При цьому суд іще раз зауважує, що під час розгляду справи відповідачем не надано доказів щодо визнання вищевказаних довідок недійсними або їх відкликання.

Відтак, узагальнюючи встановлені обставини та надану їм оцінку, суд дійшов висновку про беззаперечне встановлення участі позивача у бойових діях та заходах в період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 13.07.2022 по 31.07.2022 та за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, що дає йому право на отримання додаткової винагороди в розрахунку до 100000 на місяць пропорційно часу участі в таких заходах.

Принагідно суд зазначає, що аналогічного висновку дотримується і Верховний Суд у своїх останніх постановах у спорах з подібними правовідносинами (зокрема постанова ВС від 10.10.2024 по справі №120/14641/23).

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши доводи сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168, за безпосередню участь у бойових діях або заходах з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 13.07.2022 по 31.07.2022 та за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу зазначеної винагороди за вказаний період, з урахуванням вже проведених виплат.

У той же час суд не вбачає підстав для зазначення у резолютивній частині рішення конкретної суми недоплаченої винагороди, оскільки рішення суду носить зобов`язальний характер, а визначення точної суми недоплати відноситься до завдань відповідача на стадії виконання покладеного судом обов`язку, в разі набранням рішенням законної сили.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання про його стягнення з відповідача.

Водночас, представником позивача заявлено про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

При вирішенні питання щодо підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн., суд враховує приписи статті 134 КАС України.

Так, частиною 1 статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Частиною 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 5, 6 статті 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 КАС України).

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 (далі Клієнт) та адвокатом Павенським Б.В. (далі Адвокат) укладено Договір про представництво у адміністративній справі від 12.03.2024 (далі Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору Адвокат зобов`язується надати правову допомогу та представляти інтереси Клієнта в суді за його позовом до військової частини про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, з правами сторони, передбаченої статтями 44, 47 КАС України, в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта

Відповідно до пункту 4.2 Договору гонорар адвоката складає суму обумовлену сторонами вісім тисяч гривень.

Відповідно до квитанції від 15.03.2024 позивач сплатив адвокату гонорар у сумі 8000 грн.

Таким чином, витрати позивача в розмірі 8000 грн. на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та доводяться належними і допустимим доказами.

Разом з тим суд враховує, що розгляд цієї справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, як можна побачити з інформації із комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" (КП "ДСС"), адвокатом ОСОБА_2 протягом 2022-2024 рр. подано низку адміністративних позовів з подібним предметом спору (щодо нарахування та виплати додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168).

Відтак суд доходить висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат позивача на правничу допомогу не є співмірним зі складністю справи та обсягом правових послуг, що був необхідним для забезпечення представництва та захисту інтересів позивача в суді у зв`язку з розглядом цієї справи.

Суд зауважує, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд немає права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Однак суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, як зазначено у пунктах 268-269 рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (див. рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), пункт 55 з подальшими посиланнями).

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia), відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи, оскільки надані стороною докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 та від 31.07.2020 у справі № 301/2534/16-ц.

Відтак, беручи до уваги предмет спору, складність справи та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв`язку з розглядом цієї справи, а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до переконання, що витрати позивача на правову допомогу підлягають зменшенню до 1500,00 грн. і що такий розмір відповідатиме вимогам розумності та справедливості.

Даний висновок суду узгоджується із позицією Сьомого апеляційного адміністративного суду, висловленою в постанові від 20.03.2024 у справі № 120/11419/23 в спорі з ідентичним предметом та за участі цього ж самого адвоката.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100 000 грн., пропорційно дням його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а саме з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 13.07.2022 по 31.07.2022 та за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття в період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 13.07.2022 по 31.07.2022 та за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022 безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в розрахунку до 100 000 грн. на місяць, пропорційно часу участі у таких діях та заходах, враховуючи фактично виплачені суми за вказаний період.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 06.11.24.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 );

Відповідач: військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 );

Третя особа: військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).

СуддяСлободонюк Михайло Васильович