Рішення

від 06.11.2024 по справі 120/8011/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 листопада 2024 р. Справа № 120/8011/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди в збільшеному розмірі, право на яку передбачено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Ухвалою від 24.06.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачам строк для подання відзивів на позовну заяву.

15.07.2024 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову.

Зазначив, що позивача у відповідності до бойового розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.06.2022 №99 гриф (володільцем даного бойового розпорядження є Адміністрація Державної прикордонної служби України) у складі зведеного загону у складі прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) було направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Бойові накази (розпорядження) видавалися стосовно зведеного загону у складі прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (в цілому).

Проінформовано, що копії з журналу бойових дій, книги оперативно-службової діяльності та журналу надходження розпоряджень по підрозділу (докази виконання бойових завдань Позивачем) надати не має можливості так як їх облік та ведення безпосередньо здійснювався у зведеному загоні прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ).

Звернуто увагу суду, що позивач в період з 07.04.2022 по 27.06.2022 перебував в оперативному підпорядкуванні (перебував у відрядженні) ІНФОРМАЦІЯ_2 , у складі ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебував, приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у складі зведеного загону у складі прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ).

Таким чином, позивач у штатній структурі та на посаді у ІНФОРМАЦІЯ_2 у зазначений період не перебував.

Представник відповідача також зазначив, що надати документи, які підтверджують відрядження позивача до військової частини НОМЕР_1 не має можливості, так як, відповідно до Інструкції про службові відрядження військовослужбовців Державної прикордонної служби України в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 30.07.2012 №582, вони знаходяться за місцем його служби у військовій частині НОМЕР_2 , яка є їх володільцем.

Звернуто увагу суду, що сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови №168.

На переконання сторони відповідача, не є підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях та відповідних заходах бойові накази (розпорядження), оскільки сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є безумовним доказом його виконання військовослужбовцем та його безпосередньої участі у бойових діях чи відповідних заходах.

Крім того, виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями.

Довідка №1373 від 25.04.2023 не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168.

Так як позивач був прикомандирований до військової частини НОМЕР_1 у період з 07.04.2022 по 27.06.2022, начальником військової частини НОМЕР_1 , на виконання №392/0/81 22 АГ№392/0/81 22 АГ, було видано Довідку про безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії від 25.04.2023 №1373.

Разом з тим, оскільки підтверджуючі документи щодо прийняття безпосередньої участі позивача в зазначених заходах до військової частини НОМЕР_1 не були надані, в довідці дана інформація відсутня. Тобто дана довідка інформує про період перебування позивача в зоні бойових дій та можливість виконання ним бойових завдань згідно пункту 2 Наказу 2.

Наведена довідка не містить в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо.

Таким чином, на переконання представника відповідача, позивачем не надано достатніх доказів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

16.07.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній вкотре, з мотивів наведених у позовній заяві, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Також, 26.07.2024 від представника військової частини НОМЕР_2 отримано пояснення щодо позову або відзиву, в яких останній повідомив суд, що позивач перебував у службовому відрядженні у НОМЕР_3 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_1 ), який входить в оперативне угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в період з 07.04.2022 по 26.06.2022.

В той же час у вказаний період службового відрядження позивач перебував на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 , яка і здійснювала йому нарахування та виплату грошового забезпечення.

Таким чином, за період перебування у службовому відрядженні позивача у військовій частині НОМЕР_1 , а саме спірний період з 07.04.2022 по 26.06.2022, остання мала б щомісячно до 5 числа повідомляти військову частину НОМЕР_2 про його безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах за попередній місяць у відповідності до абзацу 2 пункту 11 Наказу № 392-АГ та абзацу 2 пункту 8 Наказу №628-АГ виключно у формі Довідки, передбаченої додатком 2 до Наказу № 392-АГ чи додатком 2 до Наказу №628-АГ.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Як зазначив представник позивача в позовній заяві, відповідно до бойового розпорядження від 02.04.2022 №56-Т ОСОБА_1 було направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », з 07 квітня 2022 року, з метою прийняття участі у заходах пов`язаннях з виконанням заходів із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з 07 квітня 2022 року по 27 червня 2022 року.

01.04.2024 представником позивача було подано заяву до військової частини НОМЕР_1 про здійснення перерахунку додаткової грошової винагороди. У відповідь на заяву від 01.04.2024 року, військова частина НОМЕР_1 вказала, що ОСОБА_1 перебував на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), наказ про виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гривень, пропорційно із розрахунку на місяці, опрацьовується посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ). Враховуючи вищевикладене, необхідно звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ).

Внаслідок чого, 22.04.2024, представником позивача була подана заява до військової частини НОМЕР_2 про здійснення перерахунку додаткової грошової винагороди. У відповідь на заяву від 22.04.2024, військова частина НОМЕР_2 вказала, що НОМЕР_3 прикордонним загоном списки, які передбачені додатком 1 до наказу № 164-АГ за вказаний позивачем, період часу на адресу НОМЕР_4 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_2 ) не направлялись.

Вважаючи дії ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у неповідомленні ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період 07.04.2022 по 27.06.2022 протиправними, позивач, через свого представника, звернувся до суду з даним позовом

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби. Статтею 2 Закону №2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Згідно із Інструкцією "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 №558 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).

Відповідно до п. 1 Постанови № 168 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби (та деяким іншим передбаченим у постанові категоріям осіб), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

З метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (із змінами) та врегулювання правовідносин щодо виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України передбаченого постановою від 28.02.2022 № 168 грошового забезпечення, Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ від 31.03.2022 № 164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" (далі - Наказ № 164).

Пунктом 1 Наказу № 164-АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які проходять військову службу в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах) виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Пунктом 2 Наказу № 164 - АГ розкрито зміст терміну "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи), а нормою абзацу 7 пункту 3 Наказу № 164 - АГ передбачено, що з метою підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надають останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Форма довідки затверджена додатком № 1 до Наказу № 164 - АГ.

В даному ж випадку, звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, представник позивача зазначив, що військовою частиною НОМЕР_1 протиправно не повідомлено військову частину НОМЕР_2 про участь позивача в бойових діях з 07.04.2022 по 27.06.2022, що, в свою чергу, призвело до невиплати позивачу додаткової винагороди в збільшеному розмірі.

Поряд із цим, як видно із долученої до позовної заяви довідки військової частини НОМЕР_2 про грошове забезпечення позивача, в період з березня по грудень 2022 року (включно) йому виплачувалась додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень.

Разом із тим, із даної довідки також вбачається, що в липні 2022 року позивачу виплачено додаткову винагороду за червень 2022 року в збільшеному до 100000 грн розмірі, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, а саме в сумі 4666,67 грн.

Також, у відповідь на адвокатський запит військова частини НОМЕР_2 повідомила представника позивача про те, що від військової частини НОМЕР_1 було отримано інформацію стосовно безпосередньої участі позивача в бойових діях з 29.06.2022 по 21.07.2022 (лист №04.3./К-3603/1636 від 10.05.2024). У відповіді також зазначено, на підставі інформації, отриманої від військової частини НОМЕР_1 , позивачу була нарахована та виплачена додаткова винагороди в розмірі збільшеному до 100000 гривень на місяць пропорційно часу участі в бойових діях за період з 29.06.2022 по 21.07.2022.

З огляду на викладене, твердження представника позивача про те, що військовою частиною НОМЕР_1 не було повідомлено військову частину НОМЕР_2 про участь позивача в бойових діях є необґрунтованими.

При цьому, стороною позивача до матеріалам справи не додано доказів на підтвердження факту виконання позивачем в період з 07.04.2022 по 27.06.2022 бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) в період дії воєнного стану в Україні. Таким чином, до матеріалів справи не додано доказів, які б свідчили про виникнення в відповідача в період з 07.04.2022 по 27.06.2022 обов`язку повідомляти військову частину НОМЕР_2 про участь позивача в бойових діях.

Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_5 )

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 )

Третя особа: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 )

СуддяЖданкіна Наталія Володимирівна